Томатна міль: чітка інструкція для боротьби

Ті, хто займається вирощуванням томатів, баклажанів, перцю та картоплі, певно, не раз шукали ефективні способи та засоби для контролю цього підступного шкідника — томатної молі. Здебільшого, вона широко вона відома як південноамериканська томатна міль, американський томатний точильщик або тута абсолюта (Tuta absoluta).

Часто цього шкідника називають мінуючою міллю, бо личинки пошкоджують листки, стебла й плоди овочевих культур і відкладають там продукти своєї життєдіяльності, ніби «міни».

Експерти компанії ФМС Україна детально розповіли, як насправді виглядає південноамериканська томатна міль, як виявити пошкодження від неї та які методи профілактики й контролю нині є найбільш дієвими у цій нелегкій справі.

Біологічні особливості томатної молі

Південноамериканська томатна міль (мінуюча міль, тута абсолюта) — це шкідник, який заселяє і харчується листям, стеблами та плодами культур родини Пасльонові у будь-якій фазі їх розвитку.

Батьківщиною томатної молі (T. absoluta) є регіони Центральної і Південної Америки.

• Життєвий цикл: 24-38 діб;

• 12 поколінь на рік;

• У середньому самка відкладає 250-300 яєць;

• Личинка «мінує» мезофільні тканини листка;

• Личинка проходить чотири стадії розвитку;

• Заляльковування проходить у ґрунті, рідше на листі;

• Переважно розвивається на томатах, але може вражати й інші пасльонові;

• Мінімальна температура виходу з діапаузи +4 °C і тривалість стадій розвитку шкідника суттєво залежить від температури повітря.

Згідно з опублікованими даними, дорослі особини томатної молі були ідентифіковані на відстані понад 10 км від томатного поля, що свідчить про високий потенціал міграції на великі відстані та розширення ареалу, шляхом самостійного перельоту або з потоками повітряних мас. Швидкість розселення популяцій шкідника за рік може сягати 60-80 км.

Коли і як томатна міль стала карантинним шкідником в Україні?

В Україні цього небезпечного шкідника вперше помітили 2011 року у Криму в теплицях, де вирощували томати, потім на томатних полях відкритого ґрунту. Поступово томатна міль мігрувала й розмножилася на північ до Херсонської, Миколаївської, Запорізької областей та вже з’явилася на Дніпропетровщині.

Коли і як томатна міль завдає шкоди рослинам?

Південноамериканська томатна міль має високу інтенсивність живлення з подальшою репродукцією. Загалом, може пошкоджувати всі наземні частини рослин томатів. Мінування листкових пластин шкідником спричиняє прямі економічні втрати, які можуть сягати від 35% до 100%, особливо при високій щільності популяції фітофага, тому без проведення своєчасних заходів захисту рослина може повністю загинути.

Гусінь рухається на досить значну відстань від яйця після виходу з нього (особливо якщо яйця були відкладені групою), а потім поступово починає живитись епідермісом рослини.

Гусінь живиться лише паренхімою листків, виїдаючи дуже вузький прямий отвір (приблизно 0,2 мм шириною), який спочатку складно помітити. Через 5-10 мм тунель починає різко розширюватися, стає звивистим і зазвичай завершується однією великою круглою камерою (площею від 2,0 до 2,5 см²), від якої часто відгалужуються кілька коротких ходів.

Якщо розмістити листок перед світлом і подивитися, то гранульовані екскременти личинки завжди просвічуються між верхнім і нижнім епідермісом листка. Якщо щільність популяції дуже висока, кілька ходів часто можуть зливатися. У цьому випадку, якщо доступної поверхні листя недостатньо для всіх гусениць, вони залишають свої перші ходи, шукаючи інших доступних поверхонь для завершення свого розвитку.

Плоди також можуть ушкоджуватись на будь-якому етапі розвитку. При ушкодженні на ранніх стадіях, розвиток плоду зупиняється, він не може рости або зазнає серйозних деформацій (придушення, вм’ятини тощо).

Після ушкодження плоди часто уражують збудники хвороб, які спричиняють гниття всього плоду від зони мінування, змушуючи гусінь шкідника виходити на пошуки здорових плодів. Новонароджені личинки живляться листям до переміщення на плоди.

Заходи профілактики

Фермерам потрібно запровадити на виробництві жорсткі карантинні заходи, у тому числі слід уникати підозрілої тари та пакування.

Крім того, експерти радять дезінфікувати тару на території господарства перед потраплянням її на поля чи у теплиці.

Як правильно проводити моніторинг рослин задля профілактики поширення томатної молі?

Потрібно щодня обстежувати плантації томатів чи інших пасльонових культур для виявлення пошкоджень. Варто звертати особливу увагу на верхній і середній яруси рослин, які зазвичай заселяє шкідник.

Також можна встановлювати феромонні пастки за два тижні до висаджування томатів для перевірки наявності імаго молі на всіх етапах вирощування томатів, збору врожаю, упаковки та в місцях продажу (на складах).

Біологічні методи боротьби з томатною міллю

При виявленні в пастках імаго томатної молі необхідно терміново розпочати їхній масовий вилов за допомогою феромонних пасток та провести комплекс захисних заходів.

При застосуванні біологічного захисту рослин використовують комах-паразитів або хижаків, які є природними ворогами для цих шкідників і знищують її на різних стадіях розвитку.

Серед хижаків, які знищують декілька видів шкідливих комах на різних стадіях розвитку, найчастіше відзначають клопів сліпняків із підроду Heteroptera, особливо Macrolophus pygmaeus, M. fuliginosus, Dicyphus spp. і Nesidiocoris tenuis. Ці комахи є надзвичайно активними ентомофагами личинок томатної молі.

Крихітні розміри і висока рухливість цих клопів дозволяють їм інтенсивно переміщуватися в пошкоджених рослинах у пошуках не тільки яєць, а й гусениць, які зазвичай зазнають нападу поза межами мін.

До інших хижаків підвиду Heteroptera, яких періодично виявляють, належать також клопи-мисливці, зазвичай крупніші, ніж згадані вище хижаки (7-10 мм), і тому здатні полювати на більш розвинених личинок і лялечок. Кліщі Amblyseius також почали поїдати томатну міль, зокрема яйця.

Дослідження, проведені в 2009 і 2010 роках на полях томатів у провінції Кампанії (Італія), підтвердили наявність хижаків, особливо Macrolophus spp., Nesidiocoris tenuis, Dicyphus errans і Orius sp.

Паразитоїди

Що стосується паразитоїдів (паразити, які завершують свій розвиток за рахунок одного господаря і прив’язуються до одного чи кількох аналогічних видів), серед них часто зустрічаються деякі перетинчастокрилі трихограмматиди з роду Trichogramma, які, найімовірніше, живляться яйцями томатної молі. Іншими виявленими паразитоїдами є деякі евлофіди виду Necremnus, Hemiptarsenus і Pnigalio, а також, рідше, Ichneumonidae (Diadegma).

Хімічні методи боротьби зі шкідником

Для хімічного контролю томатів та інших пасльонових фермери давно й успішно використовують низку зареєстрованих інсектицидів, наприклад, Верімарк ® та Ексірель ® .

Обидва інсектициди є представниками найновішої хімічної групи — антраніламіди. Крім того, з-поміж інших вони відрізняються безпечністю для культур вирощування, а також толерантністю до корисних комах, зокрема комах-запилювачів (бджоли, джмелі), що дуже важливо при формуванні систем захисту в різних тепличних (і не тільки) господарствах.

Інсектицид Верімарк ® застосовують на ранньому етапі розвитку овочів — етапі вирощування розсади (замочування, проливання розсади перед висаджуванням) або появи сходів при прямому посіві у ґрунт. Це важливо, бо вже на ранніх фазах розвитку розсада томатів стає привабливим об’єктом для небезпечних шкідників. А такий інсектицид, як Ексірель ® , допомагає фермерам захищати рослини від шкідливих комах впродовж вегетації.

Захист розсади томатів

Традиційно інсектицид Верімарк ® застосовують для замочування розсади овочів у касетах чи розсадних ящиках перед висаджуванням у поле або теплиці, за три доби до цієї операції.

Замочування, промивання (проливання) розсади овочевих культур у відповідній фазі розвитку (2-5 листків) захищає рослини від широкого спектру шкідників завдяки високій системній дії цього препарату.

Для приготування робочого розчину необхідно розчинити Верімарк ® у 2-3 л води, а далі замочити або пролити ним розсаду в касетах із нормою витрати 20 мл (для томатів) інсектициду на 1000 рослин.

«Важливим моментом при плануванні замочування розсади є саме кількість інсектициду чи робочого розчину на 1 тис. рослин. Це важливо для рівномірного розподілу діючої речовини, оскільки при вирощуванні розсади овочівники використовують посівні касети з різною кількістю чарунок. Відповідно, їх кількість суттєво впливає на об’єм робочого розчину для замочування касет/посівних ящиків», — звертає увагу експерт ФМС Україна.

Ще один важливий момент, як зазначають експерти ФМС Україна, агровиробникам потрібно контролювати, аби після замочування розсади вологоємність субстрату разом із кореневою системою становила 100% ввібраного робочого розчину. Після такої обробки фахівці радять перенести полив розсади до ранку наступної доби для повного поглинання рослиною діючої речовини Верімарк ® .

При цьому, багато фермерів відмічали: при застосуванні інсектициду краще вкорінюються молоді рослини. Крім того, така схема додатково забезпечує захист овочевих культур від вірусних хвороб, що переносяться сисними шкідниками.

Загалом, інсектицид Верімарк ® компанії FMC захищає кореневу систему рослини до точки росту та нового приросту впродовж 4 тижнів. Саме такий комплексний підхід допомагає рослинам легше пережити будь-які стреси, напади шкідників, а самим овочівникам — отримати високий стандартизований врожай культури належної якості.

Схема захисту від томатної молі під час вегетації

Інсектицид Ексірель ® ефективно використовують для захисту томатів від південноамериканської томатної молі.

Норма інсектициду становить 0,5-1,0 л/га. Норма витрат залежить від виду шкідника та його популяції. Для досягнення ефективного контролю, інсектицид Ексірель ® потрібно застосовувати двома послідовними обприскуваннями вегетативної маси рослин з інтервалом 10-12 днів.

Оптимально застосувати такий інсектицид на початкових фазах розвитку культури і при ранній появі шкідників (що дуже важливо). Препарат викликає швидку зупинку живлення шкідників та унеможливлює пошкодження ними культур. Для отримання високої ефективності, особливо проти сисної групи шкідників, до інсектициду Ексірель ® потрібно обов’язково додавати ад’ювант на основі рослинної олії Кодасайд у нормі 2,0 л/га, що дозволяє препарату краще закріпитися на обробленій поверхні рослин.

Важливо звернути увагу на те, що перед приготуванням робочого розчину з інсектицидами Верімарк ® та Ексірель ® необхідно перевірити рН води, яка буде використана для цього розчину. Адже, інсектициди є стабільними та максимально зберігають свої властивості, коли рівень кислотності робочого розчину — 5-6,

Купити інсектициди на SuperAgronom.com

Агротехнічні заходи боротьби

Основними агротехнічними заходами в разі появи томатної молі на плантації мають бути: регулярний і чіткий моніторинг за допомогою феромонних пасток, жорсткий карантин, дотримання сівозміни.

Як і у випадку інших високопродуктивних шкідників томатів (наприклад, нічниці Spodoptera littoralis Boisduval), краще контролювати розвиток мінуючої томатної молі з самого початку, щоб запобігти надмірному її розмноженню.

Наприклад, у регіонах Південної Італії найбільше дорослих особин південноамериканської томатної молі фермери фіксують із настанням весни (або навіть раніше у теплицях). Популяція зазвичай зростає впродовж літа-осені, після чого відбувається поступове скорочення відповідно до зниження температури повітря.

Тому в теплицях та на полях у березні-квітні необхідно розмістити засоби для моніторингу льоту і постійного спостереження за посівами. Це дозволить виявити перші прояви активності, а отже, якомога швидше застосувати дозволені для використання інсектициди.

Пастки на основі статевих феромонів самиць є найбільш ефективною системою прогнозу та моніторингу для ідентифікації шкідливих комах.

Досить дієвим способом уникнути потенційної інвазії шкідників є знищення небажаної рослинності (особливо пасльону чорного Solanum nigrum), яка може стати альтернативними джерелами живлення томатної молі як у відкритому ґрунті, так і у теплицях.

Ротація культур також допоможе перервати життєвий цикл комах. А от механічна обробка ґрунту завжди буде відмінним рішенням для знищення лялечок у ньому.

Враховуючи те, що дорослі особини південноамериканської томатної молі можуть розмножуватися на залишках попередніх культур, необхідні інші заходи:

• використання здорового посадкового матеріалу;

• ретельне видалення пошкодженого листя;

• швидке видалення всіх заражених органів рослин та їх спалення;

• дезінфекція ґрунту, включаючи літню соляризацію, з метою знищення лялечок і гусені;

• мульчування під пластиком для запобігання потраплянню лялечок у ґрунт;

• контроль місцевих городів, які можуть виявитися небезпечними накопичувачами і розсадниками цього шкідника.

Значно зменшити ризик потрапляння дорослих особин із вулиці дозволять захисні бар’єри, у тому числі спеціальні сітки, подвійні двері та інші подібні пристрої.

Куркуль — фермерський канал про агробізнес

Підписуйтесь та дізнавайтесь про тонкощі вирощування сільгоспкультур, посівну та збиральну кампанії, аграрні реформи, переробку та збут продукції

Проте для максимальної ефективності теплиці мають бути ідеально закритими, особливо вночі, коли вилітають метелики. При цьому принаймні одна пастка повинна завжди бути активною.

Особливу увагу слід приділити системі освітлення, бо лампи приваблюють лускокрилих. Фермеру варто підібрати таке світло, щоб воно не було надто привабливим для метеликів, особливо в темну пору.

Чи може виникнути резистентність до діючих речовин?

Шкідники-фітофаги, зокрема південноамериканська томатна міль, з високою репродуктивною здатністю і коротким біологічним циклом, мають високий ризик виникнення резистентності до інсектицидів.

Цей ризик істотно збільшується, якщо контроль шкідників обмежується виключно хімічним методом, оскільки фермерам доступний невеликий асортимент ефективних інсектицидів. Такі умови зазвичай спричиняють швидке зростання кількості обприскувань, а отже, збільшення резистентності томатної молі.

Так, наприклад, у Латинській Америці впродовж кількох десятиліть застосовували обмежений асортимент інсектицидів, що призвело до утворення популяцій Tuta, стійких до певних груп інсектицидів з однаковим механізмом дії (MoA).

© Катерина Капустіна, Kurkul.com, 2021 р.

Південноамериканська томатна міль (Южноамериканская томатная моль)

Досить широкий поліфаг, ушкоджує рослини з 33 ботанічних родин. Основною рослиною – господарем є томат, також баклажани, перець, бадилля картоплі та бур’яни родини пасльонових.

Географічне розповсюдження

Батьківщина шкідника – Південна Америка. Також зареєстрований в Африці, Європі, у тому числі Росії та південно-західній частині України (АР Крим і Одеська область).

Метелики томатної молі сіруватого кольору (можливі варіації від сріблястого до коричневого кольору) з чорними симетричними плямами на передніх, вузьких крилах і з довгими ниткоподібними вусиками на голові. Довжина тіла складає біля 6-7 мм. Розмах крил 8-12 мм.

Яйця кремово-жовтого кольору, мають овально-циліндричну форму. Дрібні, завдовжки близько 0,35 мм і шириною 0,22 мм. Розташовуються, як правило, на нижній стороні листя.

Личинки молодших віків білого або кремового кольору з чорною головою. У міру дорослішання колірне забарвлення змінюється, тіло набуває зеленуватого або рожевого кольору, а голова стає коричневою. Гусінь першого віку має довжину тіла близько 0,9 мм, старших віків 8-9 мм. Лялечка коричневого кольору, довжина близько 6 мм.

За рік можливий розвиток 10 – 12 генерацій T. Absoluta. Цикл розвитку фітофага включає: яйце, гусеницю, яка має 4 віки, лялечку та імаго. Самка відкладає до 260 яєць на поверхню листків переважно з нижньої сторони та на пагони рослин. До яйцекладу приступає на 3-й день після появи. Гусениці відроджуються через 4 – 5 днів та вгризаються в плоди, листки чи стебла. Гусениці за 13 – 15 днів тричі линяють і проходять 4 віки. За достатньої кількості їжі їх розвиток не припиняється в зимовий період, а може продовжуватися в сховищах де зберігаються кормові рослини. Гусениці заляльковуються у коконах на поверхні листків чи мін, у ґрунті (в останньому випадку кокон відсутній).

Мінімальна температура, необхідна для розвитку імаго, складає 8ºC, максимальна – 35ºC. При температурі 30ºC покоління розвивається за 20 днів, може дати до 13 поколінь в рік.

Ознаки пошкодження

Гусениці шкідника можуть живитися на усіх частинах рослин томатів і ушкоджувати рослини на всіх стадіях росту. Рідше уражають картоплю (тільки наземні частини). Утворюючи великі міни на листі, вигризаючи довгі ходи в стеблах, зелених і зрілих плодах, вони викликають значні втрати урожаю як в теплицях, так і у відкритому ґрунті. Пошкоджені плоди погано зберігаються, загнивають і втрачають товарну якість. Втрати урожаю можуть досягати 50-100%.

Шляхи розповсюдження

Розповсюджується з розсадою і плодами томатів у всіх фазах розвитку, також з пакувальним матеріалом, ґрунтом, інвентарем, рослинними рештками.

Фітосанітарні заходи

Імпортний посадковий матеріал і плоди томатів, повинні надходити із зон вільних від південноамериканської томатної молі; Для своєчасного виявлення варто проводити обстеження в період вегетації і зберігання плодів томатів та інших пасльонових культур; Застосовувати феромонні пастки для своєчасного виявлення шкідника.