Що робити з півоніями в серпні: обрізка, поділ, посадка, щоб були ще кращі в наступному році

Вирощувати яскраві та ароматні півонії на присадибній ділянці досить просто. В серпні потрібно обрізати старий кущ, викопати, розділити та розсадити ці корінці на підготовану грядку.

Терміни посадки.

До середини серпня у квітки формуються бруньки на наступний рік, тому раніше пересадку проводити не варто. Пересадка дозволить омолодити кущі та посилити їх цвітіння. Для такої процедури вибирайте трав’янисті сорти віком 4-5 років та деревовидні не менше 5-6 років.

Обрізка півонії.

Обріжте квіти після повного відцвітання. Для цього приберіть пожовкле листя та засохлі бутони. Перед викопуванням та поділом кущів обріжте старі стебла на висоті від землі 5-7 см. Деревовидні півонії обріжте на 1/3 довжини та обв’яжіть мотузкою.

Обрізка півоній на зиму.

Восени молоді кущі потребують обрізки, яка дозволить піонам відпочити після цвітіння та підготуватися до зими. Для цього, обріжте верхню частину рослини, залишивши кілька сантиметрів над ґрунтом. Зрізи обробіть деревним попелом в розрахунку 1 склянку на 1 кущ.

Пересадка півонії в серпні.

Проводити процедуру необхідно в суху погоду, щоб ґрунт не прилипав до коріння. За допомогою лопати обкопайте кущ на відстані 20-25 см від кореневища та витягніть рослину без зусиль. Після обтрусіть кореневище від землі та промийте під струменем води.

Огляньте коріння ретельно та за допомогою садового ножа приберіть всі підозрілі частини. Залиште рослину на 5-6 годин в тіні, щоб вона трішки зів’яла. Поріжте на частини, на кожній з яких буде 3-5 бруньок та коріння довжиною до 20 см. Помістіть їх на півгодини в слабкий розчин перманганату калію, а потім просушіть та обробіть попелом.

Виберіть ділянку, де сонце буде світити не менше 4-5 годин до обіду. Посадкову ямку 50 × 70 см викопайте заздалегідь, щоб ґрунт встиг осісти й рослина змогла швидше прижитися. На дно покладіть 10-15 см шар дренажу, заповніть поживною сумішшю з 2 відер перегною, по 0,5 склянки суперфосфату, хлористого калію й вийнятої з ями землі. Все ретельно перемішайте й полийте чистою водою.

Кореневу шийку розмістіть нижче рівня ґрунту, трішки обгорніть прикривши бруньки землею та добре полийте. восени замульчуйте кущ товстим шаром торфу або перегною.

Що робити з півоніями в серпні: обрізка, поділ, посадка і інші важливі роботи

Вирощування півоній у відкритому ґрунті вимагає чимало зусиль, але останній місяць літа особливо відповідальний. Має бути обрізаний старий кущ, потрібно викопати, розділити, а потім пересадити свіжі діленці на нове місце.

Також варто знайти час для догляду за молодими та зрілими півоніями, щоб в наступному році вони рясно зацвіли. Ми підкажемо, як спланувати садові роботи, щоб ви нічого не упустили!

Коли можна садити й пересаджувати півонії

Друга половина серпня і весь вересень – сприятливий час для омолодження півоній. До середини серпня у рослин формуються бруньки на майбутній рік, тому раніше пересадку проводити не варто. Але і надто зволікати не потрібно. У жовтні вже холодно, і діленці можуть не встигнути прижитися, тому пересадка півоній восени пов’язана з певним ризиком. Хоча якщо погода дозволяє, з посадкою можна трохи почекати.

Пересадка півоній в серпні дозволить омолодити кущі, посилити їх цвітіння, тому що на сильно загущених кущах квітки стають дрібними. Для процедури краще вибирати трав’янисті півонії в віці 4-5 років, деревоподібні – 5-6 років. Можна ділити кущі й рідше, раз в 10 років, але зробити це буде фізично складніше через великого розміру кореневої системи.

Ідеальний час для викопування куща півонії: коли бруньки вже сформувалися, але зростання коренів ще не почалося.

Коли потрібно обрізати півонії?

В першу чергу необхідна обрізка півоній після цвітіння, коли слід видалити пожовкле листя і засохлі бутони. Що стосується обрізки під корінь, деякі квітникарі не рекомендують робити її в серпні, тому що це погано впливає на формування квіткових бруньок. Але викопувати й ділити кущ в такому випадку буде нелегко, тому ми радимо перед пересадкою обрізати старі стебла, залишивши відростки довжиною 5-7 см. Деревоподібні півонії обріжте на третину та обв’яжіть мотузкою.

Обрізка півоній на зиму

І молоді, і дорослі кущі потребують обрізку. Найкраща обрізка півоній восени (у жовтні-листопаді), що дозволяє рослинам відпочити після цвітіння і підготуватися до холодів. Для цього обріжте всі пагони, залишивши кілька сантиметрів над ґрунтом. Зрізи присипте золою з розрахунку 2-3 жмені на один кущ.

Чи не закладайте обрізані частини півоній в компост, краще спаліть залишки, щоб вони не стали джерелами захворювань.

Як пересаджувати півонії в серпні

Розглянемо покроково, як пересадити старі кущі півоній.

Крок 1. Викопування кущів

Коренева система у півоній потужна, тому викопати кущ без пошкоджень практично нереально. Але можна мінімізувати шкоду, наприклад, вибрати для роботи сухий день, щоб ґрунт не прилипав до коріння.

Щоб було легше працювати, заздалегідь підготуйте інструменти: лопату, секатор, дерев’яний кілок і молоток. Окопалися кущ на відстані 20-25 см від кореневища, намагайтеся ставити лопату вертикально, щоб не обрубати коріння. Витягайте рослина без зусиль, обережно тримаючись за обрізані стебла. Якщо кущ не піддається, розділіть його прямо в землі на кілька частин за допомогою кілочка і молотка.

Після обтрусіть кущ від землі й промийте кореневище під струменем води, щоб було легше його ділити.

Крок 2. Розподіл півоній в серпні

Розподіл півоній дозволяє омолодити рослину, запустити рясне цвітіння й одночасно позбутися від гнилі та сухих коренів. Огляньте кореневище з усіх боків і за допомогою садового ножа приберіть всі підозрілі частини. Після залиште кущ на 5-6 годин в тіні, щоб він трохи підв’яв. В іншому випадку свіже коріння можуть сильно ламатися, і ви не отримаєте хороші діленці.

Тепер настав час приступати безпосередньо до поділу. Ваша мета – нарізати кореневище на діленці, на кожній з яких буде 3-5 бруньок і здорове коріння довжиною до 20 см. Занадто довге коріння підріжте. Різати кореневище можна ножем, в складних випадках – рубати сокирою. Якщо тканини рослини податливі, можна розділити їх і руками.

Діленці перед посадкою потрібно обробити, щоб вони залишилися здоровими та швидше прижилися. Наприклад, помістіть їх на пів години в слабкий розчин марганцівки, а потім просушіть і присипте золою всі пошкоджені частини. Підготувати діленці до посадки можна і за допомогою глиняної бовтанки (пів відра глини залийте водою до кашкоподібного стану) з додаванням золи. Після частини кореневища підсушіть.

Тепер діленці готові до посадки на нове місце!

Крок 3. Посадка півоній у відкритий ґрунт

На цвітіння півоній впливає безліч факторів, і ділянку для посадки займає серед них одне з перших місць. Вибирайте добре освітлену площадку, бажано, зі східною орієнтацією, де сонце світить не менше 4-5 годин до обіду. Півтінь в другій половині дня дозволить піону довше цвісти. Крім того, на ділянці не повинно бути протягів.

Посадкову яму викопують заздалегідь, щоб ґрунт встиг осісти, і рослина змогла швидше прижитися. Оптимальна глибина і діаметр – 50 × 70 см. На дно покладіть 10-15-сантиметровий шар дренажу (річковий пісок, керамзит або биту цеглу). Потім заповніть яму поживною сумішшю з 2 відер перегною, в які попередньо додайте по 0,5 склянки суперфосфату, хлористого калію і вийнятої з ями землі. Все ретельно перемішайте і полийте чистою водою.

Якщо ґрунт кислий, додайте в посадкову яму 2 склянки вапна або доломітового борошна.

Діленку в ямі розмістіть так, щоб її коренева шийка була нижче рівня ґрунту. Трохи окучте півонію, прикривши бруньки землею, але не притоптуйте ґрунт. Добре полийте рослини, а восени замульчуйте посадку товстим шаром торфу або перегною (10-15 см).

Щоб рослина швидше прижилася, можете полити його Корневином (1 г на 1 л води).
Посадка деревоподібної півонії сорту Ароматний нефрит. Зверніть увагу на положення діленки в ямі

Пересадка півоній влітку на інше місце може проводитися в один ряд. В такому випадку дотримуйтесь наступну дистанцію:

• для низькорослих трав’янистих півоній – 70-80 см;
• для середньорослих трав’янистих півоній – 90-110 см;
• для високорослих трав’янистих і деревоподібних півоній – 130-180 см.

На цьому посадка півоній в серпні закінчена. У наступні два роки кущі будуть нарощувати кореневу масу, тому рекомендуємо видаляти всі бутони, які з’являться. А вже з 3-4 року після посадки півонія стане достатньо сильною, щоб пишно зацвісти.

Ще один спосіб посадки півоній представлений в цьому короткому відео:

Чим підгодовувати півонії в серпні

Підживлення півоній влітку важлива для формування квіткових бруньок на майбутній рік. Молоді та старі кущі на початку серпня підгодовують настоєм коров’яку, розведеним водою в пропорції 1:10. Чим ще підгодувати півонії? Обов’язково фосфорними та калійними добривами. Наприклад, після поливу внесіть під кожен кущ 20-30 г суперфосфату і 10-15 сірчанокислого калію на 10 л води. У розчин варто додати 1 таблетку мікродобрив. Підживлення можна внести й в сухому вигляді, підсипали її в канавки по периметру куща.

Півонії після пересадки не потребують добривах, тому що все необхідне ви вже внесли в посадкову яму. З другого року можете поступово починати підгодовувати рослини.

Догляд за півоніями в серпні включає також і інші роботи:

• поливайте рослини, щоб вони добре цвіли в майбутньому році (6-7 л води під кожен кущ), до кінця місяця полив поступово скорочуйте;
• розпушуйте ґрунт після поливів і дощів;
• прополюйте бур’яни;
• замульчуйте ґрунт перегноєм або торфом;
• для профілактики хвороб і появи шкідників обприскати півонії 1%-им розчином бордоської рідини або хлорокиссю міді (40 г на 10 л води).

У серпні можна зібрати насіння півоній і висадити їх на підготовлену ділянку. Проростуть рослини через 1,5 року, а зацвітуть тільки через 6 років. Отримані екземпляри не збережуть сортових ознак материнського куща, але зате з них можуть вийти цікаві рослини з незвичайним забарвленням і формою квіток.

Тепер ви знаєте, як посадити півонії в серпні та доглядати за ними. Це досить клопітно, зате витрачений час і сили окупляться красивим і пишним цвітінням!

Що робити з півонією у серпні: обрізка, поділ, посадка

Історія вирощування півоній налічує понад два тисячоліття, за які було створено безліч сортів і різновидів. Але як би сильно не перетворилися півонії, посадка та догляд у відкритому ґрунті за ними з тих пір не зазнали великих змін.
Щоб рік за роком милуватися пишним різьбленим листям і ефектним цвітінням, дачнику доведеться освоїти всі тонкощі агротехніки і дізнатися про переваги цих дивовижних декоративних рослин.

Усі види півонів, що існують у природі, – вихідці з Євразії та з Американського континенту, представлені трав’янистими багаторічниками та напівчагарниками. У Українських садах рослини давно довели свою невибагливість та здатність від 10 до 20 років рости та цвісти на одному місці без пересадки.

Умови, необхідні трав’янистим півонії

Головне, на що варто звернути увагу при виборі місця для посадки трав’янистого півонії – достатня кількість світла. Всі трав’янисті півонії – рослини сонцелюбні, але здатні змиритися з легким затіненням опівдні. Недостатнє освітлення позначається на кількості та якості квіток, тому трав’янисті півонії краще розміщувати на добре освітлених місцях. У тіні ці багаторічники не цвітуть зовсім, але привабливість куща завжди зберігають.

Трав’янисті півонії люблять захищені та теплі місця. Нові сорти мають підвищену пагоностійкість, не полягають під вагою суцвіть, але навіть і їх варто розміщувати на захищених від активних протягів майданчиках. При цьому варто пам’ятати, що, як і троянд, півонії необхідно забезпечити вільну циркуляцію повітря навколо кущів. Півонії розміщують на відстані від великих рослин, будівель, об’єктів малої архітектури — так, щоб рослини росли і дихали вільно.

Ґрунт для півоній краще підбирати з числа родючих та якісно опрацьованих субстратів. Для цих багаторічників найкраще підходять суглинки – пухкі, родючі, свіжі (або хоча б не надто сухі). Трав’янисті півонії воліють слаболужну або нейтральну реакцію (оптимальне значення рН – від 6 до 6,5).

Рослини здатні змиритися зі слабокислим, але не екстремально кислим ґрунтом, реакцію якого можна скоригувати заздалегідь внесенням вапна. Півонії не виносять вогкості, їм не підійдуть ділянки з високим заляганням ґрунтових вод, низини, місця, де є ризик застою води навесні. Ущільнені ґрунти для цього багаторічника не підійдуть.

Як ділити корінь півонії

Для поділу коріння, що підвяло, використовують садовий ніж, стамеску, молоток та ін. інструменти.

Необхідно пам’ятати, що одна посадкова одиниця рослини повинна мати шматок кореневища з 1-3 корінцями та 2-5 нирками-відновлювачами. Розвиток надто маленьких ділок повільний, а великих — швидкий (за рахунок ресурсу старих коренів), але не довговічний.

Викопане коріння спочатку оглядають з усіх боків і визначаються зі схемою поділу. Старі або підгнилий коріння видаляють. Кореневище може бути розсічене по перемичках між товстим корінням або навпіл. При розподілі намагаються не зачепити новостворені нирки. Коріння на кожному ділянці залишають до 20 см, а надлишки відрізають ножем або рубають сокирою. Підготовлені відведення бажано перед посадкою опустити на півгодини в розчин марганцівки, просушити і затерти зрізи золою. Інший варіант знезараження коренів – це нанесення на кореневище глиняної бовтанки (0,5 відра глини розводять водою до кашоподібного стану та присипають золою). У деяких випадках відведення, оброблені золою, зберігають до 10 днів у ящиках з мохом і лише потім висаджують. За цей час зрізи тверднуть.

Посадка трав’янистих півонів

Попередня підготовка ґрунту проводиться за кілька тижнів або за місяць до посадки саджанців. На якісному родючому ґрунті для півонії досить глибокого перекопування та внесення в ґрунт органічних добрив (гній рослини не люблять, тому в ґрунт додають компост або листовий перегній). Але зазвичай ґрунт для посадки півонів необхідно якісно покращити.

Є чимало варіантів підготовки землесумішей, кожен з яких забезпечує півонії достатній рівень поживності та «правильну» текстуру ґрунту:

1. Вийнятий із посадкових ям грунт змішують у рівному співвідношенні з компостом, торфом і піском, доповнюючи їх стандартною рекомендованою виробником порцією повних мінеральних або фосфорно-калійних добрив, жменею деревної золи. При потребі коригують текстуру ґрунту добавками глини чи піску.
2. Посадочні ями заповнюють різними грунтосумішками: на половину або дві третини висоти в посадкову яму насипають суміш садового ґрунту з піском, торфом, перегноєм, взятим у рівній кількості, додаючи до них для підвищення поживності подвійний суперфосфат (200-250 г, можна замінити на удвічі кількість кістяного борошна), залізний купорос (досить столової ложки на посадкову яму), деревну золу (кілька жмень або 3-4 склянки) та карбонат калію (половина столової ложки). Доверху посадкову яму заповнюють звичайним садовим ґрунтом без домішок.
3. Посадкову яму наповнюють поверх дренажу шаром суміші компосту, перегною та подвійної порції мінеральних добрив вистій 20-30 см, а для посадки та засипання посадкових ям користуються звичайним ґрунтом, в який додають органічні добрива.

Враховуючи розміри кореневища і нелюбов рослини до травм коріння, посадкові ями для трав’янистих півонії копають так само, як і для посадки великих деревних і чагарників – близько 60-70 см завширшки і глибини. На сирих грунтах чи місцях, де є ризик застою води, на дно посадкових ям закладають високий шар великого дренажу (щонайменше 20 див).

Посадочні ями заповнюють обраними сумішами, даючи перед посадкою їм ущільнитися та осісти. Якщо попередню підготовку не провели вчасно, то при заповненні посадкових ям потрібно проливати та утрамбовувати шари, щоб уникнути усадки ґрунту при посадці.

Терміни посадки для півонії обмежені через досить ранній період цвітіння та відмирання надземних частин на зиму. Рослини пересаджують тільки після відцвітання та визрівання нирок відновлення та плодів, ранньої осені (перша та друга декади вересня) або наприкінці серпня.

Відстань при посадці для трав’янистих півонії — не менше 1 м. Тільки така дистанція дозволяє кущам вільно розвиватися і не викривлятися, формувати їх густими, ошатними та симетричними.

Півонії не люблять пересадку, тому дотримання обережності, акуратне поводження з корінням при посадці нових кущів є запорукою їхнього здоров’я та довголіття. Рослини встановлюють на піщану подушку так, щоб після усадки ґрунту воно було злегка заглиблене, орієнтуючись на нирки: вони повинні розташовуватися на 3-5 см нижче за рівень ґрунту. Більш сильне заглиблення призведе і до відсутності цвітіння, і проблем зі здоров’ям рослини, а вища посадка збільшить ризик вимерзання.

Зазвичай установку рослини проводять на рівні ґрунту або трохи вище, що після заповнення ям ґрунтом, поливу та усадки дозволяє отримати бажану глибину. При посадці ґрунт акуратно досипають і вручну ущільнюють, щоб між корінням не залишалося порожнин.

Завершують посадку півонії традиційним рясним поливом. З настанням стійких заморозків рослини обов’язково мульчують на зиму.

Кореневище дорослого куща півонії. © Adriana

Способи розмноження

Спосіб розмноження вибирають залежно від конкретної мети. Якщо не планується отримати велику кількість молодняку, то краще вибрати перший спосіб.

Пересадка та розподіл куща

Кущ поділити на кілька частин із 3-4 нирками. При посадці нирки повинні бути на глибині 3-5 см від поверхні землі. Глибока посадка затримує цвітіння. Посадочні ямки (60 х 60 х 60 см) заправляють гнійом, що добре перепрів, і суперфосфатом, з розрахунку 5 кг гною і 500 г суперфосфату на ямку. Добрива добре перемішують із землею. Після посадки рослини рясно поливають, потім лунки мульчують землею чи торфом.

Живцювання

Листо-нирковий черешок зрізається з невеликим шматочком стебла довжиною 4 см. Живці висаджують похило в парник з живильною землею, покритою шаром (6-7 см) великого піску. Пазушну нирку закривають шаром піску в 2 см. Для успішного вкорінення листків вологість повітря повинна залишатися високою, а температура не нижче 20 градусів за Цельсієм. Коріння відростає через 40-50 днів після посадки. На зиму живці залишають у парнику, утеплюють компостом і ялиновими або сосновими гілками. Навесні живці висаджують у квітник чи грядки.

Щеплення

Корінь викопати за 2-3 тижні до щеплення та потримати у прохолодному місці. Відрізати корінь 10-15 см завдовжки. Товщина кореня повинна дорівнювати товщині черешка. Щеплювати можна лише пагони поточного року, краще з двома вічками.

Щеплення з клиноподібним зрізом

На підщепі робиться виріз у формі клину. Нижня частина щепи обрізається у вигляді клина. Поверхня щепи і підщепи повинна бути ідеально гладкою, щоб збігалися камбіальні шари. Вставити щеплення в підщепу, щільно обв’язати ізоляційною стрічкою (клеєм стороною назовні) і обмазати садовим варом.

Щеплений матеріал висадити спочатку на 3-4 тижні в прикритий від прямих сонячних променів парник, залишивши щеплення вище рівня грунту, і регулярно поливати.

Бічна щеплення

Щеплення зрізати по діагоналі під невеликим кутом. Під таким самим кутом зрізати корінь. Поєднані щеплення і підщепу щільно зв’язати і обмазати садовим варом.

Довідка! Молоді рослини можна садити поряд зі старими, особливої ​​шкоди в цьому не буде. Головне, щоб квіти не заважали одна одній.

Вимоги до вологості та полив

Трав’янисті півонії досить стійкі та невибагливі, вимагають мінімальних поливів протягом періоду цвітіння.

Фактично, обов’язкових поливу лише два:

1. наприкінці червня полив дозволяє півонії сформувати якісні нирки відновлення;
2. наприкінці серпня полив стимулює нарощування міцного придаткового коріння.

Але якщо є можливість, можна лише двома поливами не обмежуватись. Поливи на стадії бутонізації та цвітіння, а також у період активного росту листя дозволяють отримати більш ефектно і пишно квітучі кущі. Поливи проводять лише під час посух, компенсуючи недостатній рівень природних опадів.

Перезволоження, застою води рослина не виносить, тому достатньо одного поливу, що підтримує, на тиждень. Після відцвітання півонії можна не поливати, але ці додаткові процедури дозволяють зберегти привабливу зелень довше. Головне — не перестаратися.

При проведенні будь-якого поливу для трав’янистих півонії важливо переконатися, що ґрунт промочений на всю глибину залягання коріння. Зазвичай на кожен кущ необхідно використовувати не стандартні 10 л, а по 2-3 цебра води. Поливають півонії лише ввечері, у дні з високою нічною температурою, не холодною водою. Спростити полив можна додатково заклавши комунікації для «точкового» поливу під корінь або створивши поливальні лунки.

Опора для утримання куща півонії від розвалювання. © sherisilver

Догляд за півоніями після пересадки

Після перенесення на нове місце півонії потребують ретельного догляду. Від цього залежить, як швидко рослина адаптується.

Перші 2 тижні ділянки не поливають і не підгодовують. Далі рясно зрошують 1-2 рази на тиждень. При поверхневому поливі зволожується тільки верхній шар ґрунту, а коріння недоотримує вологу. Витрата води на 1 кущ – 10-15 л води.

Увага! Чим більша рослина, тим більше їй потрібно вологи. У посуху півонії поливають через день, а ґрунт під кущами розпушують.

Після серпневої пересадки повністю припиняють добриво азотом, що провокує набір зеленої маси. Це сильно знижує зимостійкість культури. Калійні та фосфорні добрива вносять через 2-3 роки. Півонії харчуються тими речовинами, які були внесені до посадкової ями.

З настанням холодів розпочинають підготовку до зими. Кущі обрізають під корінь, засипають соломою, торфом, сухим листям. У районах із суворими та малосніжними зимами рослини вкривають лапником або агроволокном.

Омолодження, обрізання та підв’язування кущів

Трав’янисті півонії довговічні, можуть тішити десятиліттями, але через загущення та розростання якість їх цвітіння з віком, як правило, погіршується, воно починає страждати на кущах старше 7-10 років. Кущі сортових трав’янистих півонії краще розділяти регулярно, із частотою 1 раз на 5-8 років. Поділ кущів проводять лише наприкінці літа чи на початку осені.

Сорти півонії з нестійкими пагонами, а також кущі, що ростуть на відкритих майданчиках, з початком цвітіння під вагою головок без своєчасної підв’язки швидко розвалюються, втрачають привабливість. Розкішні квітки, що валяються на ґрунті – видовище не найприємніші. Тому на початку зростання квітконосів і на стадії бутонізації півонії підв’язують так, щоб не дати гілочкам нахилятися, перегинатися, ламатися.

У продажу є спеціальні опори, що встановлюються на кущ, але можна підв’язати півонії до простих, встановлених по периметру куща кілочкам, охоплюючи кущ м’якою мотузкою або шнурами круговим методом на стадії бутонізації і піднімаючи коло в міру розпускання квіток і росту квітконосів.

Видалення квіток півонії проводиться по-різному, залежно від того, зрізають квітки на букети або залишають на кущі для розкриття повної декоративності:

1. На букети гілки зрізають до їх розпускання, після фарбування зовнішніх пелюсток у характерне для сорту забарвлення – у простих і напівмахрових сортів, або після розкриття, відгинання нижніх пелюсток – у густомахрових сортів. У будь-якого трав’янистого півонії можна видаляти не більше половини від усіх квіток, адже обрізка всіх пагонів призводить до порушення процесу закладання відновлювальних бруньок. Зрізають квітки з ніжками до 40 см завдовжки, обов’язково залишаючи в кущі втечу з 2-3 листками. Зрізання півонії проводять рано-вранці, тільки в погожі дні, відразу ж ставлячи квіти у воду і прохолоду. Для букетів зрізи оновлюють під водою.
2. Для отримання більших та якісних квіток можна видаляти бічні бутони, залишаючи на кожній втечі тільки центральну.
3. Квітки, що в’януть, зрізають після початку скидання пелюсток. Залишати на кущі зів’ялі квітки не можна, оскільки це сильно підвищує ризик поширення захворювань та зараження рослини. Якщо ви хочете дати визріти насінню, то на кущі залишають 1-2 квітки з числа перших, видаляючи решту. Зрізання відцвілих квітконосів проводять не вщент, а залишаючи листкову частину пагонів для формування нирок.
4. На нових кущах півонії перші два роки після посадки не бажано допускати цвітіння для формування потужного кореневища та сильних бруньок відновлення.

Передзимове обрізання півонії — міра обов’язкова. Але проводити її надто рано не варто. Обрізання кущів півонії краще відкласти до настання стійких заморозків. У рослин видаляють усі надземні частини, залишаючи пеньки в 3-4 см вище за нирки відновлення, майже на рівні грунту. Всі зрізані частини трав’янистих півонії спалюють, не залишаючи на ділянці і не використовуючи компостування. Залишки куща бажано присипати золою для профілактики поширення захворювань.

Коли можна садити і пересаджувати півонії

Друга половина серпня та весь вересень – сприятливий час для омолодження півонії. До середини серпня у рослин формуються бруньки на наступний рік, тому раніше пересадку проводити не варто. Але й надто затягувати не треба. У жовтні вже холодно, і ділянки можуть не встигнути прижитися, тому пересадка півонії восени пов’язана з певним ризиком. Хоча якщо погода дозволяє, з посадкою можна трохи почекати.

Пересадка півонії у серпні дозволить омолодити кущі, посилити їх цвітіння, т.к. на сильно загущених кущах квітки стають дрібними. Для процедури краще вибирати трав’янисті півонії у віці 4-5 років, деревоподібні – 5-6 років. Можна ділити кущі і рідше, раз на 10 років, але зробити це буде фізично складніше через великий розмір кореневої системи.

Ідеальний час для викопування куща півонії: коли нирки вже сформувалися, але зростання коріння ще не почалося.

Підживлення для трав’янистих півонів

Щоб рослина радувала великою кількістю квіток, сповна виявляла свої сортові властивості, необхідно регулярно заповнювати рівень поживних речовин у ґрунті. Трав’янисті півонії підгодовують за стандартним способом для всіх красивоквітучих рослин, вносячи за сезон три підживлення:

1. На початку активного зростання. Для першого підживлення переважно використовувати азотні добрива для стимулювання швидкого зростання пагонів та листя.
2. на стадії бутонізації. Для другого підживлення використовують повні мінеральні добрива у стандартній кількості.
3. На піку цвітіння. Це підживлення можна замінити на дві процедури – на початку розпускання перших квіток і в кінці цвітіння. Для цих підживлень переважно використовувати фосфорно-калійні добрива.

Якщо трав’янисті півонії вирощують на зрізання або вирощують сорти з невідомою зимостійкістю, то замість класичного підживлення можна провести підживлення на початку росту азотними або повними добривами, у червні — органічними або повними мінеральними добривами і у вересні — калійно-фосфорними добривами.

На красі суцвіть та загальному стані рослин благотворно позначаються обприскування регуляторами росту та позакореневі підживлення. Такі процедури проводять лише влітку та не частіше 1 разу на місяць. Особливо добре на позакореневе підживлення реагують молоді рослини.

Крім базових процедур з догляду, до програми догляду за трав’янистими півонії варто включити ще кілька агротехнічних прийомів:

1. мульчування ґрунту, з обов’язковим оновленням шару мульчі навесні (бажано використовувати органічні добрива або суміш землі та органіки шаром до 10 см);
2. прополювання, регулярне видалення бур’янів;
3. розпушування ґрунту для підтримки його водопроникності, яке бажано проводити після кожного поливу чи сильних опадів.

Молодий кущ трав’янистого півонії. © proflowers

Як розділити корінь півонії, щоб він зацвів наступного року

Щоб кущ зацвів одразу, необхідно врахувати кілька нюансів:

• для висадки підібрати сонячне місце без надлишку вологи;
• не розташовувати півонія близько до інших чагарників та дерев, оптимальна відстань 1 м;
• заздалегідь підготувати лунку для висадки, створивши дренаж із подрібненої цегли та піску;
• ділянка повинна мати 2-3 корінці до 20 см і 3-5 бруньок;
• обов’язкове протруювання ділянки в марганцівці або мідному купоросі;
• омолоджувати рослину слід у першій половині вересня;
• при перенесенні цілого куща в інше місце, витягати його разом із ґрунтом;
• нирки занурювати в землю не менше ніж на 5 см, щоб вони не промерзли взимку;
• відстань між сусідніми кущами має бути не менше ніж 1 метр.

Спочатку бажано стежити за вологістю грунту. При правильній висадці, поливі та підживленні можна уникнути річної перерви у цвітінні. Хоча досвідчені садівники рекомендують обривати перші бутони нового півонії, щоб розвинути міцну кореневу систему.

Зимівка трав’янистих півонії

Незважаючи на те, що садові півонії вважаються рослинами зимостійкими, не варто забувати, що нирки відновлення у них розташовані високо і не захищені достатнім шаром ґрунту. Добре зимують півонії тільки під снігом, тому краще вчасно вжити заходів та створити легке укриття, яке гарантує успішну зимівлю навіть у безсніжні періоди.

Для півонії дуже небезпечні підпревання, тому листя або солому для укриття не використовують. Найкраще створити над кущами, що обрізають на зиму, товстий шар мульчі з торфу або компосту (мінімум — 5-7 см). Але обов’язковим таке укриття вважається лише для молодих та сортових півоній, акліматизація яких (у минулому) невідома. Куплені в місцевих розсадниках рослини у дорослому віці можна не вкривати зовсім.

Навесні поспішати прибирати шар мульчі не варто: укриття прибирають тільки після появи червоних паростків і початку розвитку пагонів. Проводити процедуру зняття укриття потрібно акуратно, адже молоді паростки дуже тендітні. Після зняття укриття грунт навколо куща обов’язково розпушують.

Обрізка півонії на зиму. © Cheryl

У чому різниця між деревоподібними півонії, трав’янистими та іто-гібридами?

2 Трав’янисті півонії

відмирають щоосені рівня ґрунту. Усі нирки, від яких станеться зростання наступного року, розташовані нижче рівня грунту. Більш компактні. Зовсім невибагливі.
Міжвидові/перетинаються гібриди

, багато з яких згадуються як
Іто-гібриди

, є чудовим результатом перетинів між деревоподібними та трав’янистими півонії. Так само, як трав’янисті півонії, вся надземна частина відмирає щоосені. Майже всі нирки, які будуть вегетувати наступного сезону, розташовані нижче рівня грунту. Загалом, можна сказати, що гібрид, що перетинається, веде себе як трав’янистий півонія, але має зовнішній вигляд деревоподібного. Компактніше, ніж деревоподібні, але набагато більше трав’янистих.
Деревоподібні півонії

мають деревні зимуючі стебла і досить значні розміри. Листопадні. Більшість нирок, які будуть вегетувати наступного року, розташовані на стеблах, що зимують. Зимостійкість деревних півонії значно менше, ніж у трав’янистих або іто-гібридів. Вимагають багато місця.

Які відмінності у цвітінні різних видів?

➤➤ Тут можна купити півонії (ведеться попередній запис на рослини).

Деревоподібний півонія

цвіте протягом 2-3 тижнів, у середньому починаючи з травня. Існують сорти, що цвітуть до початку серпня. Квіти дуже великі, діаметром від 12 до 30 см, прості або напівмахрові, рідше махрові.

Як впливає вік півонії на цвітіння?

3 зростання рослини на одному місці збільшується обсяг куща, але помітно зменшується кількість квітконосів. Причина в тому, що рослина виснажує грунт, при цьому накопичується патогенна мікрофлора, а також концентруються хімічні речовини, що виділяються самим півоніям, пригнічують саму рослину. Також, оскільки нирки відновлення утворюються у верхній частині кореневищ, з часом корінь оголюється, і стає більш схильним до зовнішніх впливів та хвороб. Кущ старіє, і рослині потрібно омолодження та нове місце. Гібриди, що перетинаються, і деревоподібні

сорти півоній можуть рости без омолодження набагато триваліший час, ніж трав’янисті.

Чи можна ділити старий кущ?

Боротьба зі шкідниками та захворюваннями

На трав’янистих півонії особливо поширена сіра гнилизна, яка вважається головною причиною втрати цих трав’янистих багаторічників. Найменше відхилення в характеристиках ґрунту у бік ущільнення, кислої реакції або надлишок азоту різко підвищують ризик ураження кущів. Але й крім сірої гнилі, на трав’янистих півонії не так рідко зустрічаються поширені захворювання садових рослин – від плямистості до стеблової і кореневої гнилі, борошнистої роси і навіть іржі.

Для нестійких сортів трав’янистих півоній найнадійніший спосіб уникнути проблем – своєчасна та регулярна профілактика. Достатньо щорічної обробки розчином мідного купоросу (від іржі – бадьорою сумішшю, від борошнистої роси – колоїдною сіркою) або системного фунгіциду, щоб захистити рослини від зараження. Боротьба на заражених кущах – процес довгий і не завжди успішний. Щоб впоратися з цією проблемою, необхідні системні обробки фунгіцидами та профілактичні обробки напровесні надалі.

Шкідники на трав’янистих півонії зустрічаються рідше. Але попелиця, кліщі та трипси можуть завдати не меншої шкоди, ніж захворювання. Боротися з комахами-шкідниками краще системними інсектицидами із частотою та концентрацією, рекомендованими виробником.

Поділ куща трав’янистого півонії. © Adriana