Скільки разів на рік і як часто можна робити КТ?

При проведенні КТ для отримання зображення використовується іонізуюче випромінювання, тому кожне призначення цього дослідження, особливо повторне за обмежений проміжок часу, має бути обґрунтоване. Для профілактичних методів рентгенологічного дослідження встановлена річна норма в 1 мкЗв (мікрозіверт) на рік, однак ця цифра відноситься лише до обов’язкового переліку скринінгових процедур для практично здорової людини.

Доза опромінення, отримана в результаті КТ за рік може перевищувати 1 мкЗв за умови, що її призначення обґрунтовано. Для кожного виду комп’ютерного сканування визначені середні ефективні дози за одну процедуру залежно від зони сканування, часто вони перевищують цей норматив. Тому призначення цього виду обстеження засноване на співвідношенні ризик/користь і вимагає індивідуального підходу. При наявності екстрених показань КТ може бути проведено кілька разів в рік, а призначати це дослідження собі самостійно «для профілактики» не варто.

Призначення медичної маніпуляції вважається обґрунтованим, якщо ризик для здоров’я і життя пацієнта при її проведенні істотно нижче, чим ризик діагностичної помилки. Для того, що визначитися, наскільки доцільністю робити КТ, лікарю необхідно зіставити і проаналізувати наступні дані:

• Яка очікувана ефективна доза опромінення при проведенні дослідження. У залежності від застосовуваного апарата і режиму сканування для КТ головного мозку вона складає від 1 до 2 мкЗв, грудна і черевна порожнина – від 10 до 20 мкЗв. Для визначення канцерогенного ризику впливу іонізуючого випромінювання до величини общепопуляционного ризику додається 0,05% на кожні 10 мкЗв отриманого опромінення. Тобто при проведенні томографії головного мозку ризик злоякісного новоутворення збільшується на 0,01%, при двократному дослідженні черевної порожнини – на 0,1 – 0,2 %.
• Як часто необхідно проводити дослідження в динаміці, і на якому етапі його доцільно замінити альтернативним методом дослідження. Конусно-променева томографія зубів дає мінімальне променеве навантаження на 0,04-0,06 мкЗв, тому допустимо її багаторазове застосування, навіть якщо повторне дослідження проводиться через кілька днів (за умови його обґрунтованості). КТ головного мозку в динаміці при гострих станах (ішемічний інсульт, крововилив у мозок) можна робити так часто, як це потрібно. Доза опромінення порівняно невелика, використання альтернативних методів недоцільно, а цінність одержуваної інформації для діагностики і корекції плану лікування значна.

• Обсяг очікуваної діагностичної інформації та її значущість для постановки діагнозу та вибору методу лікування. Призначати КТ для конкретизації попереднього діагнозу, якщо це не вплине на подальшу тактику лікування, недоцільно. Якщо ж дослідження, наприклад, КТ головного мозку при геморагічному інсульті необхідно для визначення показань і планування операції або контролю в післяопераційному періоді, воно може бути проведено стільки разів, скільки необхідно.
• Чи можна одержати достатній для діагностики обсяг інформації за допомогою методів, не пов’язаних з впливом іонізуючої радіації, особливо це відноситься до областей, при дослідженні яких пацієнт отримує високі дози. Для діагностики катастроф в черевній порожнині може бути використано УЗД, для планових досліджень головного мозку більш інформативним буде МРТ.

Важливо знати: обґрунтованість призначення комп’ютерної томографії визначається співвідношенням ризику виникнення побічних ефектів від її проведення та потенційної шкоди можливої діагностичної помилки при відсутності результатів сканування.

Співвідношення вартості КТ і альтернативних методів дослідження також враховують при призначенні обстеження, при цьому намагаються вибрати мінімально витратний метод. Часто при прямих показання до проведення МРТ рекомендують СКТ або КТ з контрастом, прагнучи заощадити гроші пацієнта. Таку тактику можна назвати правильною лише в тому випадку, якщо пацієнт знає про те, що вибір КТ як методу дослідження є компромісним, і свідомо йде на ризик із-за обмеженості фінансових можливостей.

Від чого залежить ефективна доза опромінення?

Існують середні показники ефективних доз опромінення при проведенні КТ різних ділянок тіла, однак, використовувати їх для визначення безпеки і доцільності проведення процедури не зовсім правильно. По-перше, ці показники, наведені в різних джерелах, неоднакові і, мабуть, залежать від способу розрахунку і вибору об’єкта вимірювання. Щоб визначитися з передбачуваної дозою опромінення для конкретного дослідження варто звернутися до лікаря, який призначив обстеження і рентгенологу, який буде його проводити. Доза опромінення при комп’ютерній томографії визначається декількома факторами:

• Величиною і локалізацією зони обстеження. Мінімально опромінення при КТ головного мозку та кісток черепа, максимальне – при візуалізації черевної порожнини або всього тіла.
• Від вигляду і технічних характеристик томографа. За допомогою спіральних і мультиспіральна томографів можна отримувати зображення того ж якості при меншій променевому навантаженні, чим на послідовному апараті. Але за умови високої кваліфікації оператора.
• Поєднанням параметрів сканування, який оператор може вибирати довільно в залежності від цілей дослідження і необхідної величини просторового дозволу.

За темою: Портативний (переносний) рентген апарат для стоматології

Якщо зона сканування визначається медичними показаннями і змінити її неможливо, то вигляд апарату комп’ютерної томографії можна підібрати залежно від цілей дослідження, так само як і змінити параметри сканування.

При первинній діагностиці, коли вимагається чітке зображення з максимальним дозволом, допустимо використання середніх і близьких до максимальних величин експозиції. Якщо необхідно зробити повторне дослідження для спостереження в динаміці вибирають менші значення, що дозволяє істотно знизити ефективну дозу опромінення.

Величина променевого навантаження залежить не тільки від досліджуваної області, але і від класу апарата і довільно встановлюються оператором параметрів сканування.

КТ або альтернативні методи обстеження?

Згідно з рекомендаціями міністерства охорони здоров’я в амбулаторну картку пацієнта вносяться дані про всіх проведених рентгенологічних процедурах та отриманих ефективних дозах опромінення. Цю інформації лікар використовує при визначенні показів і можливості проведення дослідження. Якщо ризик перевищує очікувану користь, вибирають альтернативний метод діагностики.

Для візуалізації структур головного мозку краще зробити МРТ, якщо дослідження проводиться в плановому порядку, і відсутні протипоказання до процедури. Цей метод повністю нешкідливий і дає набагато більше інформації. В екстрених ситуаціях, таких як травма або геморагічний інсульт головного мозку, краще робити КТ. Це дозволяє отримати достатній для діагностики обсяг інформації, але порівняно з МРТ займає набагато менше часу. Для контролю в динаміці можна використовувати як той, так і інший метод, залежно від стану пацієнта.

В середньому на території РФ природний радіаційний фон становить 2,4 мкЗв/рік. Безпечною вважається ефективна доза фонового опромінення за середню тривалість життя у 70 років — 70 мкЗв.

Схожі записи:

Розділи сайту

• COVID-19 (3)
• Алергія (5)
• Аналізи (149)
• Бактеріологія (431)
  • Гонококи (5)
  • Диплококи (5)
  • Клебсієлла (24)
  • Лептоспіроз (9)
  • Стафілококи (78)
  • Стрептококи (26)
  • Трихомоніаз (41)
  • Уреаплазма (58)
  • Хламідії (69)
  • Аборт (31)
  • Вагітність (94)
  • Захворювання (1 189)
    • ЗПСШ (20)
    • Молочниця (71)
    • Цистит (37)
    • Герпес (175)
    • Гіпергідроз (168)
    • Грибок (159)
    • Зморшки (236)
    • Пітниця (17)
    • Попрілість (29)
    • Препарати (374)
    • Аналізи (28)
    • Гормони (255)
    • Цукровий діабет (183)
    • Щитовидна залоза (307)
    • Дихальні захворювання (4)
    • Захворювання очей (1)
    • Захворювання ротової полості (2)
    • Захворювання шкіри (2)
    • Паразити і інфекції (13)
    • Про вітаміни (1)
    • Про харчування (1)
    • Сердечні захворювання (1)
    • Травми і переломи (4)
    • Дитячі (27)
    • Діагностика (11)
    • Жіночі (36)
    • Лікування (84)
    • Чоловічі (13)
    • Тромбоз (190)
    • Аскариди (48)
    • Глисти (589)
    • Гострики (49)
    • Діагностика (36)
    • Лікування (81)
    • Лямблії (79)
    • Очищення (56)
    • Препарати (322)
    • Рецепти (1 443)
    • Спина (506)

    Комп’ютерна томографія (КТ): що потрібно знати про процедуру, показання та протипоказання

    Комп’ютерна томографія — один з основних діагностичних методів, використовуваних у сучасній медицині. Дослідження дозволяє інформативно й чітко візуалізувати стан людського тіла завдяки використанню рентгенівських променів. Комп’ютерна томографія вперше була проведена в діагностичних цілях у США на початку 1970-х років, після чого стала широко використовуватися для виявлення багатьох серйозних захворювань.

    Що собою являє КТ

    Комп’ютерна томографія, або КТ — це метод візуальної діагностики, в якому використовується дія рентгенівських променів. Тест дозволяє отримати зрізи досліджуваних органів, а також їхнє 3D-зображення, що значно покращує діагностичний процес і прискорює постановку діагнозу.

    Також читайте

    Магнітно-резонансна томографія молочних залоз: чому цей метод діагностики такий ефективний

    Для КТ використовується спеціальний апарат — томограф, який має одну або кілька рентгенівських трубок, тому принцип візуалізації ідентичний принципом отримання рентгенівського зображення.

    Комп’ютерний томограф складається з трьох основних елементів: стола, пульта оператора і сканера. Під час обстеження сканер обертається навколо тіла пацієнта, роблячи серію рентгенівських знімків. Потім отримане зображення переноситься на комп’ютер, оснащений спеціалізованим програмним забезпеченням, і відображається у 2D або 3D-технології.

    Що іще потрібно знати про апарат КТ

    Також читайте

    Магнітно-резонансна томографія: що потрібно знати про діагностику

    Безумовно, апарат КТ набагато інформативніший від звичайного рентгена, але зверніть увагу: доза використовуваної радіації в 100-300 разів більша, на відміну від звичайного рентгенівського дослідження. Наприклад, за рентгену грудної клітки доза становить близько 0,02 мЗв, а за КТ — від 2 до 8 мЗв. Але, відразу обмовимося, хапатися за голову від жаху і відмовлятися від призначеної процедури КТ не варто. Сучасні апарати КТ становлять мінімальний ризик для здоров’я пацієнта, а шанс розвитку раку після такої дози опромінення — менш ніж 2%. Обсяг радіації, що отримується під час КТ-сканування, такий же, як ви отримуєте в природному довкіллі протягом одного року.

    Комп’ютерна томографія з контрастом

    Контрастна томографія заснована на тих самих методах, які вже були описані, з тією різницею, що в організм вводиться контрастна речовина — спеціальний препарат на основі сполук йоду.

    Особливим видом томографії є ангіографія. Контрастна речовина, що вводиться безпосередньо в кровоносні судини, робить видимими артерії і вени, що оточують орган. Цей тип обстеження ідеально візуалізує артерії навколо серцевого м’яза і якнайкраще підходить для діагностики ішемічної хвороби серця.

    Контрастну речовину можна вводити внутрішньовенно, перорально й ректально, в залежності від структур, які необхідно оцінити. У разі травного тракту речовина вводиться перорально або ректально, а за оцінювання судинної системи — внутрішньовенно.

    Контрастна речовина не становить небезпеки для людського організму і тільки в рідкісних випадках може викликати побічні ефекти.

    Після проведення КТ з контрастом протягом наступних 24 годин слід випивати велику кількість води для швидшого виведення речовини з організму.

    Кому і коли слід призначати комп’ютерну томографію

    Комп’ютерна томографія завжди виконується за призначенням лікаря, який знає, чи буде дане обстеження кориснішим, ніж, наприклад, ультразвукове дослідження або магнітно-резонансна томографія.

    В екстреному режимі показаннями до КТ є передусім серйозні травми: голови, грудей, черевної порожнини і тазу. Водночас, залежно від ступеня травми і рекомендацій лікаря, кожну область тіла можна досліджувати індивідуально.

    До стандартних показань для КТ можна віднести наступні випадки:

    підозра на внутрішньочерепну кровотечу;

    перед виконанням спинномозкової пункції;

    ознаки розвитку пухлини головного мозку;

    вроджені дефекти центральної нервової системи й оцінювання анатомії її структур;

    дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта;

    симптоми захворювань черепа, носових пазух, глотки й гортані;

    захворювання органів повітряного дихання: рак легенів, абсцес легені, саркоїдоз, інфаркт легені;