ДІАЛЕ́КТ (від грец. διάλεκτος – розмова, говір, наріччя) – різновид певної мови, що разом із літературним становить національну мову; засіб спілкування між представниками однієї територіальної чи соціальної групи.
Діале́кт (грец. διαλέγομαι, dialegomai «розмовляти, спілкуватись, вести розмову одне з одним» звідки διάλεκτος), також відомий українською як говір — місцевий різновид національної мови.
Діалектні та просторічні слова Діалектними (діалектизмами) називають слова, властиві мовленню лише жителів певної місцевості.
Навіть зараз ми чуємо відгомін історичного укладання мови на території нашої держави: хтось їде до вуйка, а десь одяг вішають на тремпель. Йдеться про діалектизми — слова, які притаманні окремому регіону країни та абсолютно відрізняються від нормативних слів цієї країни.
нової української літературної мови. Різновид мови, який поширений на певній місцевості, називають діалектом. Існує три групи діалектів (тобто говорів): • північний; • північно-західний; • північно-східний.
Сучасну українську діалектну мову утворюють три наріччя: північне (або поліське), південно-західне і південно-східне.
Діале́кт (грец. διαλέγομαι, dialegomai «розмовляти, спілкуватись, вести розмову одне з одним» звідки διάλεκτος), також відомий українською як говір — місцевий різновид національної мови . Структуровий зв’язок між всіма діалектичними підвидами наступний: мова → супрадіалект/наріччя → …