Існували вірування, що свячена вербова гілка, кинута проти вітру — відводить бурю-громовицю, а кинута в полум'я пожежі зменшує руїницьку силу вогню. Верба прийнята, як символ, в християнстві.
Верба — жіночий символ Світового Дерева, уособлення таємничої сили жінки, плодючості й материнства. Це дерево пов'язане з водою, отже, символізує здоров'я і життя. Вербу вважали прадеревом життя.
Про це розповідає "Апостроф". Після того, як освячену вербу принесли додому, її можна розкласти біля ікон, поставити у вазу для доповнення інтер'єру або зробити вінки. Їх часто зберігати увесь рік, до нової Вербної неділі. Засохлі гілочки спалюють із молитвами вдома чи у церкві або складають у лісі біля верби.
Кора верби містить речовини, які мають знеболювальну, жарознижувальну та протизапальну дії, тому препарати з верби рекомендується приймати при застудах і головних болях, запальних процесах у сечовому міхурі, шлунку і кишечнику, застосовують кору верби при захворюваннях суглобів.
Чому освячують вербу? Саме вербові гілочки для освячення обрали невипадково. Адже це дерево– символ здоров'я, плідності, швидкого росту. Вважається, що саме торкання її гілок наділяє людину цією цілющою силою.
Наші предки вірили, що освячені гілочки верби оберігають поля від граду, а житло і людей – від хвороб. Для українців верба – символ краси, неперервності життя.
«Золота верба» — символ любові і вдячності: «Ростуть за ним золоті верби» — кажуть в Галичині про доброзичливу людину, що залишає по собі добрі спогади (Ів.