Ріпа: користь і шкода для здоров’я

Ріпа – це овочева культура, один з найвідоміших представників роду Капуста сімейства хрестоцвіті. Батьківщиною цієї рослини є Західна Азія: доведено, що на території Аравійського півострова його почали вирощувати більше 4 тисяч років тому.У Стародавньому Єгипті і Греції ріпу їли тільки представники нижчих станів: бідні землероби і раби. У той же час в Стародавньому Римі страви з неї були популярні і у селян, і у знаті. На Русі ріпа протягом тривалого часу залишалася основною овочевою культурою. Лише в XVIII столітті конкуренцію цій культурі зміг скласти завезений з Голландії картопля.

Ріпа – це багаторічна рослина. При вдалому посіві в перший рік з насіння виростає розетка яйцевидних перисто-надрізаних зеленого листя на довгих черешках і м’ясистий округлий корінь. На другий рік з кореня показується довгий, покритий листям стебло з жовтими квітками, зібраними в суцвіття. Плід рослини – короткий вузлуватий стручок з кулястими насінням буро-червоного кольору.

Ріпа – це одна з найважливіших складових традиційної кухні. Коренеплоди цієї культури здавна використовують для приготування солодового юшки – репніци, запікають, варять, гасять їх і подають, як ситний гарнір до м’ясних страв. Сиру ріпу часто включають до складу вітамінних салатів, а її сік є незамінним компонентом корисних овочевих коктейлів. Коренеплоди фарширують овочами, грибами і м’ясом, маринують і сушать, готують з них рагу і запіканки. Поряд з цим ріпу активно використовують як засіб народної медицини, що дозволяє ефективно справлятися з безліччю різних патологій.

Харчова цінність ріпи і вітаміни в її складі

Ріпа – це овочева культура, що володіє підвищеною харчовою цінністю. У складі коренеплодів цієї рослини містяться білки, Неперетравлювані волокна, вуглеводи, вітаміни та інші корисні для організму речовини. Цікавим є той факт, що ріпа є багатим джерелом аскорбінової кислоти: в 100 г продукту присутня до 23% добової норми цього з’єднання.

Харчова цінність 100 г ріпи:

• 1,481 г білків;
• 6,184 г вуглеводів;
• 1,817 г неперетравлюваних волокон;
• 0,263 г крохмалю;
• 0,099 г жирів;
• 0,083 г органічних кислот;
• 5,671 г моно-, дисахаридів;
• 0,667 г золи;
• 89,468 г води.

• 0,089 мг бета-каротину;
• 0,039 мг рибофлавіну;
• 1,089 мг ніацінового еквівалента;
• 0,091 мг альфа-токоферолу (E);
• 0,769 мг вітаміну PP;
• 19,894 мг аскорбінової кислоти;
• 16,868 мкг ретінолового еквівалента (A);
• 0,046 мг вітаміну B1.

Харчова цінність ріпи і вітаміни в її складі

Ріпа – це овочева культура, що володіє підвищеною харчовою цінністю. У складі коренеплодів цієї рослини містяться білки, Неперетравлювані волокна, вуглеводи, вітаміни та інші корисні для організму речовини. Цікавим є той факт, що ріпа є багатим джерелом аскорбінової кислоти: в 100 г продукту присутня до 23% добової норми цього з’єднання.

Харчова цінність 100 г ріпи:

• 1,481 г білків;
• 6,184 г вуглеводів;
• 1,817 г неперетравлюваних волокон;
• 0,263 г крохмалю;
• 0,099 г жирів;
• 0,083 г органічних кислот;
• 5,671 г моно-, дисахаридів;
• 0,667 г золи;
• 89,468 г води.

• 0,089 мг бета-каротину;
• 0,039 мг рибофлавіну;
• 1,089 мг ніацінового еквівалента;
• 0,091 мг альфа-токоферолу (E);
• 0,769 мг вітаміну PP;
• 19,894 мг аскорбінової кислоти;
• 16,868 мкг ретінолового еквівалента (A);
• 0,046 мг вітаміну B1.

Енергетична цінність ріпи

Ріпа – це ситний дієтичний продукт, що володіє низькою енергетичною цінністю. Це властивість дозволяє включати страви, приготовані на її основі, в дієтичне меню для людей, які страждають ожирінням.

• Калорійність 100 г ріпи в сирому вигляді – 31,73 ккал.
• Калорійність коренеплоду середнього розміру (200 г) – 63,46 ккал.
• Калорійність вареної ріпи – 32,17 ккал.
• Калорійність тушкованою ріпи – 29,84 ккал.
• Калорійність простого – 31,04 ккал.

Мікроелементи і макроелементи в складі ріпи

Ріпа – справжнє джерело калію, заліза, кальцію, фосфору та інших корисних елементів. Регулярне (хоча б раз в 4-6 днів) споживання коренеплодів сприяє ефективному і швидкому заповненню запасів цих незамінних речовин в організмі людини.

Макроелементи в кожних 100 г ріпи:

• 237,463 мг калію (K);
• 48,164 мг кальцію (Ca);
• 33,178 мг фосфору (P);
• 16,912 мг натрію (Na);
• 16,861 мг магнію (Mg).

Мікроелементи в кожних 100 г ріпи:

Корисні властивості ріпи

• Ріпа – це багате джерело кальцію. Саме тому регулярне споживання страв, приготованих на її основі, є ефективним профілактичним заходом, що дозволяє попередити виникнення рахіту у дітей, хвороб крові та кісток у дорослих.
• Теплий відвар і варений сік ріпи мають протизапальні, знеболюючі та антисептичні властивості. Тому народні цілителі пропонують застосовувати їх для полоскань ротової порожнини при зубному болю, стоматиті, гінгівіті і інших стоматологічних захворюваннях. Речовини, що містяться в цих напоях, роблять благотворний вплив на стан емалевого шару зубів. Крім цього, теплий відвар або сік ріпи, підсолоджений медом, приймають всередину при сильному непродуктивному кашлі, простудних захворюваннях, ларингіті, що протікає в гострій формі, а також при захриплості голосу.
• Коренеплоди рослини – багатий джерело вітамінів, корисних елементів. Тому регулярне споживання їх в їжу є ефективним методом попередження авітамінозу.
• Встановлено, що речовини, присутні в ріпі, допомагають нормалізувати серцевий ритм і запобігти розвитку хвороб серця.
• Ріпа містить багато клітковини і інших речовин, що підсилюють перистальтику травного тракту, стимулюють вироблення травних ферментів і істотно прискорюють обмінні процеси. Таким чином, регулярне споживання приготованих з неї страв дозволяє нормалізувати роботу шлунково-кишкового тракту, поліпшити засвоєння їжі і позбутися від ожиріння.
• Сік ріпи має легку послаблюючу і сечогінну дію. Регулярне споживання цього напою приносить користь особам, що страждають запорами або захворюваннями сечовидільної системи.
• Відварну ріпу, розтерту в густу кашку, корисно прикладати до уражених місць при подагрі. Для того щоб послабити неприємну симптоматику цього захворювання, можна використовувати і мазь, приготовану з отриманого пюре і гусячого жиру. Крім цього, чудовим засобом від подагричних болів є відвар ріпи: його застосовують для приготування щоденних теплих ванн.
• У ріпі містяться досить рідкісний компонент – глюкорафанін. При пережовуванні їжі ця речовина під дією ферментів трансформується в сульфорафан – сполука, що володіє протипухлинними і антибактеріальними властивостями. Таким чином, регулярне споживання ріпи дозволяє знизити ризик виникнення деяких інфекційних захворювань і окремих форм раку. Дослідження показали також, що глюкорафанін має здатність блокувати ензими, які надають руйнівну дію на хрящову тканину.
• Щоденне споживання сирої ріпи нормалізує роботу зорового апарату, покращує стан шкіри і її придатків (нігтьових пластинок, волосся), приводить в норму мікрофлору сечостатевих шляхів при молочниці.
• Органічні сполуки рослинного походження, що містяться в ріпі, здатні надавати легке заспокійливу дію. З цієї причини дієтологи радять включати страви, приготовані на її основі, в раціон при безсонні, підвищеної дратівливості і нервовій збудливості.

Протипоказання до споживання ріпи

1. Основним протипоказанням до споживання ріпи є наявність захворювань травного тракту, що протікають в гострій формі.
2. На думку дієтологів, споживання коренеплодів цієї рослини (в будь-якому вигляді) може завдати шкоди особам, які страждають від хронізіровавшіхся захворювань нирок і печінки.
3. Не рекомендується включати ріпу в раціон осіб, які страждають на хронічний холецистит або гепатитом.
4. Ріпа протипоказана людям, у яких були діагностовані захворювання ЦНС.
5. Молодим матерям, що годують дитину груддю, слід з обережністю вводити коренеплоди цієї рослини в раціон. При несприятливому збігу обставин речовини, що входять до їх складу, можуть спровокувати появу у грудничка сильних болів в животі, проносу, запорів або сильних алергічних реакцій.
6. Абсолютним протипоказанням до споживання ріпи і приготованих на її основі страв є індивідуальна непереносимість.

Відео рецепти “Два салату з ріпи”

Схожі статті:

Ріпа

Ріпа – однорічна або дворічна трав’яниста рослина, сімейства капустяних. Гладкий жовтий коренеплід, в діаметрі може досягати від 8 до 20 см. І важити 10 кг.

Всі види ріпи дуже скоростиглі, готовий коренеплід формується за 40 – 45 днів, пізні сорти – за 50 – 60 днів. Листова розетка досягає висоти 40 – 60 см.

Ріпа як овочева і лікарська рослина відома з глибокої давнини. Ріпу можна запікати, відварювати, фарширувати, з неї готують запіканки і рагу, вона підходить для приготування салатів. Вона може довго зберігатися в прохолодному місці, не втрачаючи своїх цілющих якостей; легко засвоюється організмом і рекомендована для дитячого харчування.

Ріпа була одним з перших овочів, які удостоїлися пильної уваги людства. Греки, єгиптяни і перси годували ріпою рабів, вважаючи цей овоч грубою, але ситною їжею; римляни вважали ріпу їжею простолюдинів; але з початком нашої ери овоч вийшов з розряду «рабських» – в раннє середньовіччя запечену у вугіллі ріпу вважали делікатесом і часто подавали до м’яса в якості гарніру.

Ріпа була основним овочем в слов’янській кухні. І не тільки у простого народу, а й у більш багатого купецтва і дворянства. Говорячи «основним», ми ставимо ріпу на місце картоплі, яка зараз – і гарнір, і в суп, і пюре; варена, печена і обсмажена вживається в дуже великій кількості страв.

У 20 столітті готувати з ріпи було вже чимось простонародним, навіть непристойним. З переходом ріпи в розряд простацьких овочів були загублені багато секретів її обробки, приготування та рецептів страв на основі ріпи.

Корисні властивості ріпи

Ріпа з давніх-давен вважалася чудовим засобом очищення організму від шлаків. У сирої ріпі міститься до 9% цукрів, дуже високий вміст вітаміну С (удвічі більше, ніж в будь-якому корнеплоді), В1, В2, В5, РР, провітамін А (особливо у жовтій ріпі), легко засвоювані полісахариди, стерин (елемент , необхідний при лікуванні атеросклерозу).

У ріпі міститься рідкісний елемент глюкорафанін, рослинний аналог сульфорофану, що має протиракові властивостями. Цей елемент міститься тільки в ріпі і різних видах капусти: брокколі, кольрабі та цвітній.

У ріпі містяться рідкісні мікроелементи і метали: мідь, залізо, марганець, цинк, йод і багато інших. Фосфору в ріпі міститься більше, ніж в редисці і редьці, а сірки, необхідної для очищення крові і розчинення каменів у нирках і сечовому міхурі, не зустріти в жодному іншому звичному овочі. Присутній у великій кількості магній допомагає організму накопичувати і засвоювати кальцій. У ріпі навіть міститься антибіотик, що затримує розвиток деяких грибків, в тому числі і небезпечних для людського організму (не діє, правда, на кишкову паличку і стафілококи).

Ріпа активізує діяльність печінки і виділення жовчі, що перешкоджає утворенню жовчних каменів. Целюлоза підтримує активацію перистальтики кишечника і запобігає застою поживних речовин. Це має багато позитивних моментів для зниження рівня холестерину, що, в свою чергу, відмінно підходить для попередження атеросклерозу. Ріпа містить лізоцим – речовину з дуже сильною антимікробною активністю. Цікаво відзначити, що ріпа є природним антибіотиком, здатна знищити або запобігти ознаки різних захворювань, особливо шкіри і слизових оболонок.

Ріпа – продукт низькокалорійний, багатий вітамінами. Ріпа насичує, але не дає заводитися зайвій вазі. Мінеральні солі і ефірні масла, що містяться в ріпі, можуть служити універсальним комплексом, що регулює стан здоров’я. Неспроста з’явилася така кількість казок і приказок про ріпу. Цей коренеплід має ранозагоювальну, сечогінну, протизапальну, антисептичну та знеболювальну дії. Крім того, що правильно приготована ріпа дуже смачна, вона ще й неймовірно корисна.

Для хворих на діабет ріпа прекрасний загальнозміцнюючий засіб, лікарі особливо рекомендують її взимку. Однак варто контролювати кількість з’їденого, оскільки цей коренеплід містить дуже багато цукру.

Сік ріпи п’ють при кашлі, болях в горлі (від простої застуди до відновлення повністю «сівшого» голосу). Він полегшує симптоми астми, покращує сон і заспокоює серцебиття. Варену ріпу перетирають в кашку і прикладають до хворих місць при подагрі. І навіть зубний біль знімали відваром ріпи. Велика кількість клітковини в ріпі стимулює моторику кишечника.

Відвар з коренеплодів ріпи покращує сон, заспокоює серцебиття, має проносну дію, допомагає при астмі і бронхітах. Щоб приготувати відвар вам знадобляться одна-дві столові ложки подрібнених коренеплодів ріпи. Потрібно залити 200 мл окропу, варити п’ятнадцять хвилин і процідити. Приймати відвар по 1/4 склянки чотири рази на добу або один стакан перед сном.

Можливо, вирішальну роль у витісненні ріпи зіграло те, що на приготування ріпи по відношенню до картоплі потрібно більше часу. Картопля варилася значно швидше, ставала розсипчастою і м’якою, з неї можна було робити більшу кількість страв. Відчуття ситості від ріпи і картоплі схоже, в той час не було прийнято розбиратися в причинах відчуттів. «Картопляна ситість» була наслідком важкого перетравлення великої кількості крохмалю. Вуглеводи, що становлять основу картоплі, давали велику кількість калорій, але сама вуглеводна їжа відповідальна за зайві жирові відкладення. Ріпа, як і часто ігноровані сьогодні селера, корінь петрушки і пастернак, може з таким же успіхом використовуватися в супах замість картоплі і навіть розварюються до наймягчого стану. Так, приготування ріпи вимагає більше часу, але по балансу корисних речовин і особливих оздоровчих властивостей ріпа залишає картоплю позаду, а в умілих руках досвідченого кухаря стає делікатесом.

Шляхом тушкування і запікання можна приготувати масу чудових страв з ріпою. Наприклад, з яблуками і родзинками. Ріпа в цій страві – основний інгредієнт, але можливі варіанти з соусами, підливками і добавками. Ріпа може бути гарніром до м’яса, дичини або риби.

Небезпечні властивості ріпи

Ріпа – продукт дуже корисний, але надмірне її вживання може погіршити ситуацію при деяких хворобах. Так, сира ріпа протипоказана хворим з проблемами шлунка і 12-палої кишки, колітом і гострим гастроентеритом. Не радять також вживати цей коренеплід в сирому вигляді при запаленні печінки і нирок, а також при інших кишкових захворюваннях.

Крім того, не рекомендується додавати в свій раціон страви з ріпою при деяких захворюваннях ЦНС. Тому маючи проблеми з нервовою системою, треба проконсультуватися з лікарем, який підкаже, чи можна саме вам вживати в їжу ріпу і страви з неї.

Тоді як вагітним корисно з’їдати по 200-300 гр. ріпи 1-2 рази в тиждень, мамі з немовлям їсти ріпу не рекомендується: у малюка може бути непередбачувана реакція – алергія, пронос, кольки, запори. Тому радять вводити ріпу в раціон дитини з 2-річного віку.