По́верх, заст. оса́да — частина будинку між двома перекриттями, що включає ряд приміщень, розташованих на одному рівні.
Цокольний поверх (нульовий поверх) — поверх у будівлі, рівень підлоги приміщення, якого знаходиться нижче запланованої позначки землі на висоту не більше ніж на половину висоти приміщень, що в ньому розташовані. Цокольний поверх розташований на висоті цоколю. Стіни цокольного поверху утворюють фундамент.
mansarde) — поверх у горішньому просторі, фасад якого повністю або частково утворений поверхнею (поверхнями) похилого або ламаного даху. Назву отримала на честь архітектора Франсуа Мансара (фр. François Mansart), який у XVII столітті й запропонував використовувати горішні приміщення як житло.
План будинку — це розріз горизонтальною площиною на рівні, трохи вищому від підвіконня. Для багатоповерхового будинку плани виконують для кожного поверху. Зображення будинку, умовно розсіченого вертикальною площиною і спроектованого на площину проєкцій, рівнобіжну січній площин — називають розрізом.
ПОВЕРХ, у, ч. 1. Частина будинку, що включає ряд приміщень, розташованих на одному рівні.
Поверх. 👉 Визначення: Поверх – частина будинку між двома перекриттями, що являє собою ряд приміщень і проходів (коридорів), розташованих на одному рівні і …