Все про краснуху: симптоми, лікування та вакцинація

Краснуха – це вірусна інфекція, яка проявляється у вигляді червоних висипань по всьому тілу. На краснуху хворіють діти та молоді люди. У них вона проходить досить легко, іноді симптомів взагалі немає, але краснуха небезпечна для вагітних жінок.

Краснуха передається повітряно-крапельним шляхом через чхання, кашель і контакт зі слиною, наприклад через поцілунок. Також є ризик передачі від матері до плоду. Тварини не поширюють це захворювання.

Інфікована людина заразна протягом одного – двох тижнів до і після захворювання. Хворобу можна поширювати, навіть якщо немає симптомів.

Симптоми краснухи

Найчастіше у краснухи немає будь-яких симптомів і вона проходить непомітно. Якщо вони є, то з’являються через два – три тижні після контакту з вірусом. Зазвичай вони тривають від одного до п’яти днів і можуть включати:

• температуру близько 38,9 градуса за Цельсієм, але може бути й нижче;
• головний біль;
• закладений ніс або нежить;
• червоні очі;
• збільшені лімфовузли біля основи черепа, задньої частини шиї та за вухами;
• дрібний червоний висип, який починається на обличчі і швидко поширюється на тулуб, на руки і ноги, а потім зникає в тій же послідовності. Тримається вона від одного до п’яти днів;
• біль в суглобах, особливо у молодих жінок.

Діагностика краснухи

Висип при краснусі схожа на висип при інших вірусних захворюваннях. Тому лікарі підтверджують хворобу за допомогою аналізу крові на вірус.

Лікування краснухи

Зазвичай краснуху не лікують, тому що вона проходить швидко без важких симптомів. Достатньо багато відпочивати. Іноді хворим рекомендують ізолюватися, щоб нікого не заразити.

Вагітним жінкам можуть призначити гамма-глобулін, який допомагає боротися з інфекцією. Він полегшує симптоми у жінки, але не виключає можливість зараження дитини. Підтримуюча терапія дитини залежить від ступеня ускладнень. Дітям з множинними проблемами може знадобитися раннє лікування командою фахівців.

Вакцина проти краснухи

Від краснухи є вакцина. Імунна відповідь виробляється через 15 днів після щеплення і зберігається не менше 20 років. Побічні ефекти зазвичай легкі – слабке підвищення температури, висип, біль і почервоніння в місці уколу.

Щеплення проти краснухи в Україні включена в Національний календар щеплень. Її роблять на 12 місяць життя, а потім проводять ревакцинацію в 6 років.

Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.

Краснуха

1. Етіологічний фактор: вірус краснухи.

2. Патомеханізм: вхідні ворота інфекції — верхні дихальні шляхи, вірус проникає до регіональних лімфатичних вузлів, де проходить реплікація → спричиняє віремію та може інфіковувати більшість клітин та тканин (напр., лімфоцити, моноцити, кон’юнктиви, синовіальні оболонки, шийку матки, плаценту).

3. Резервуар та шляхи передачі: люди — єдиний резервуар; інфекція передається в основному повітряно-крапельним шляхом, також через безпосередній контакт із контамінованим матеріалом (в основному виділення верхніх дихальних шляхів, також сеча, кров, кал) та через плаценту (вроджена інфекція).

4. Інкубаційний період та період заразливості: інкубаційний період 12–23 дні (найчастіше 16–18); висока заразливість під час довшого або частого контакту з хворим (також у безсимптомних випадках) від 7 днів перед і до 6 днів після появи висипання. Інфікування плоду відбувається у період первинної віремії у вагітної — ризик 85–100 %, якщо висипання у вагітної протягом перших 12 тиж. вагітності, 54 % — від 13 до 16 тиж., 25 % від 17 до 22 тиж. Ризик інфікування плоду під час реінфекції існує, але є дуже низьким. Діти із синдромом вродженої краснухи дуже довго виділяють вірус із сечею та через дихальні шляхи, навіть >12 міс. (50 % до 6 міс., окремі до 2 років).

КЛІНІЧНА КАРТИНА

Часто (≈50 %) інфекція перебігає безсимптомно або малосимптомно. У решті випадків симптоми краснухи з’являються поступово (не всі з них повинні розвинутись).

1. Продромальні симптоми (тривають декілька днів): гірше самопочуття, головний біль та біль у м’язах, фарингіт, риніт, сухий кашель, кон’юнктивіт (без світлобоязні), невисока лихоманка, втрата апетиту.

2. Збільшення та болючість лімфатичних вузлів (задньошийних, потиличних, завушних, шийних): з’являється за 1 день до появи висипання та може бути єдиним симптомом інфекції; може зберігатися декілька тижнів.

3. Період висипань: плямисті або плямисто-папульозні, рожеві висипання змінного характеру; спочатку на обличчі (зазвичай спочатку за вухами) та тулубі, через 1–2 дні на кінцівках; на обличчі нагадує висипання під час кору (елементи зливаються), але захоплює також шкіру між складками щік (трикутник Філатова), на тулубі більше подібна до скарлатинозної висипки. Може супроводжуватися свербіжем. Минає через 2–3 дні, не залишає пігментації, може з’явитися незначне злущення шкіри.

4. Інші (з’являються рідше): спленомегалія, фарингіт, червоні плямки на м’якому піднебінні, транзиторний гепатит.

5. Вроджена краснуха — симптоми залежать від тижня вагітності, на якому відбулося інфікування:

1) інфікування на перших тижнях → загибель плода та викидень;

2) інфікування у ІІ або ІІІ триместрі → численні вроджені вади розвитку (чим раніше інфікування, тим значніші зміни, аж до смерті плода включно);

3) інфікування після 22 тиж. вагітності не є небезпечним для плода.

ДІАГНОСТИКА

Допоміжні дослідження

Показані у вагітних жінок та у випадку підозри на вроджену краснуху.

Ідентифікація етіологічного фактора:

1) серологічні дослідження (ІФА, непряма імунофлюоресценція) — основний метод підтвердження набутого інфікування, має епідеміологічне значення:

а) специфічні антитіла проти вірусу краснухи класу IgM у сироватці крові (трапляються хибно-позитивні результати) — з’являються на 2 добу висипання, зберігаються протягом ≈1 міс., знову з’являються під час реінфекції;

б) >4 кратне підвищення титру специфічних антитіл класу IgG у сироватці з інтервалом 2–4 тиж.; стабільна концентрація IgG свідчить про перенесену інфекцію та вироблений імунітет.

2) ізоляція вірусу (культивування) або його РНК (ЗТ-ПЛР) з глотки (мазок) або носоглотки (змиви), сечі, крові або спинно-мозкової рідини — допоміжні у діагностиці вродженої краснухи.

Діагностичні критеріїї

Достовірний діагноз краснухи базується лише на вірусологічних тестах; на підставі клінічної картини діагноз є дуже непевним, але у більшості випадків допоміжні дослідження не потрібні (дослідження проводять з огляду на перебіг захворювання та ризик ускладнень [інфекція плоду]). Діагноз краснухи у попередньо вакцинованої особи, яка отримала хоча б одну дозу вакцини, є маловірогідним.

Диференційна діагностика

Інші хвороби із генералізованими висипаннями:

1) інфекції — кір, скарлатина, інфікування ентеровірусами, аденовірусами, парвовірусом В19, ВЕБ (EBV), мікоплазмою;

2) неінфекційні хвороби — медикаментозні висипання, алергічні висипання.

1) артрит →НПЗП;

2) клінічно значима тромбоцитопенія → преднізон (1 мг/кг маси тіла), можливе введення тромбоцитарної маси;

1. Артрит: частіше у молоді та дорослих, в основному дівчат та молодих жінок (частота 1–25 %); з’являються під кінець періоду висипань до кількох тижнів після висипання, особливо уражає дрібні суглоби долонь та зап’ястя, рідше колінні та інші; симптоми зберігаються 5–10 днів (рідко декілька тижнів); минає спонтанно, без наслідків.

3. Енцефаліт (частота 1/5000): з’являється протягом 7 днів після появи висипання, прогноз сприятливий, зазвичай минає без наслідків протягом тижня, рівень смертності низький.

4. Інші (рідкісні): міокардит, неврит зорового нерву, синдром Гійєна-Барре, аплазія кісткового мозку.

При набутій краснусі — сприятливий; у значній більшості випадків після інфікування розвивається імунітет на все життя. При вродженій краснусі — несприятливий (смертність >15 %, запізнений психофізичний розвиток, вади та інші тривалі наслідки).

Специфічні методи

1. Вакцинація →розд. 18.11 — основний метод профілактики.

2. Пасивна імунопрофілактика (гамаглобулін) — спірна, лише у виняткових ситуаціях →розд. 18.11.

Неспецифічні методи

Ізоляція хворих (особливо від контакту з жінками дітородного віку): у випадку набутої краснухи — до 7 днів після появи висипання; у випадку вродженої краснухи — до виповнення 12 міс. або отримання 2-кратного негативного результату ізоляції вірусу з носоглотки та сечі у віці >3 міс.; дітей, госпіталізованих з приводу вродженої катаракти, вважайте потенційно заразливими до 3 року.

Скринінгові дослідження

Серологічний скринінг не вакцинованих молодих жінок (у випадку відсутності медичної документації про вакцинацію) — якщо не виявлено специфічних антитіл IgG → термінова вакцинація.

Краснуха

Краснуха — це вірусне інфекційне захворювання. Назва походить від латинського rubella і означає «маленька червона».

У 2019 році в Україні захворюваність на краснуху зменшилася на 45%. Протягом року захворіло 138 людей. Інтенсивний показник на 100 000 населення склав 0,33. Для порівняння, 2018 року захворіло 235 людей, а інтенсивний показник становив 0,55.

У 2019 році понад 93% дітей першого року життя було вакциновано проти кору, епідемічного паротиту і краснухи. Серед дітей у віці 6 років цей показник становив майже 92%.

Протягом січня–лютого цього року на краснуху в Україні захворіло 20 людей. За аналогічний період 2019 року таких було 49.

Збудником інфекції є РНК-геномний вірус родини Togaviridae. Краснуха — типовий антропоноз. Джерелом інфекції є хвора людина (навіть за відсутності клінічних проявів).

Інфікований починає виділяти вірус у довкілля із носоглотковим слизом ще в інкубаційному періоді, за 1-2 тижні до початку хвороби. Виділення вірусу припиняється через 2-3 тижні від початку висипки.

Збудник інфекції передається повітряно-краплинним шляхом. Виділення вірусу із сечею, калом, носоглотковим слизом не виключає можливості поширення інфекції контактно-побутовим шляхом, тобто через посуд, якісь предмети побуту. Особливо часто це трапляється у закритих дитячих колективах.

Здатність вірусу проникати через плаценту визначає вертикальний (трансплацентарний) механізм передавання.

Інкубаційний період під час краснухи триває від 12 до 24 днів. У більшості випадків переважає легка або середньої тяжкості форма захворювання. Проте у підлітків і дорослих нерідко присутні симптоми, які передують появі висипки: помірна гарячка, головний біль, слабкість, зниження апетиту, кон’юнктивіт, фарингіт, нежить.

Симптоми краснухи

Перші висипки виникають за вухами та на волосяній частині голови. Хворий їх не бачить і звертає увагу вже на висипку на обличчі: блідо-рожеві округлі макуло-папульні елементи, завбільшки від крапки або макової зернинки до просяної зернини.

Упродовж 15–20 годин висипка поширюється по всьому тілу. У підлітків і дорослих висипання рясніші, ніж у дітей. На обличчі висипка зазвичай густіша, ніж на тулубі, плями більші. Рясніша висипка і на згині ліктя, стегнах, сідницях. Місцями висипання можуть зливатися. Висипка не виникає на долонях та підошвах. Можлива легка шкірна сверблячка. Через 2-3 дні з моменту появи висип зникає.

Досить часто краснуха буває нетиповою: без висипу.

Разом із появою висипки потиличні лімфатичні вузли набувають щільноеластичної консистенції. Таке збільшення потиличних лімфовузлів, навіть за відсутності висипу, є основним симптомом краснухи.

Нерідко у дорослих, найчастіше у жінок і дівчат-підлітків, краснуха супроводжується артралгіями чи артритами, що проявляється болем, припуханням, збільшенням суглобів.

Найчастіше уражаються п’ястково-фалангові та міжфалангові суглоби, рідше — колінні й ліктьові. Зміни у суглобах з’являються наприкінці висипки і зникають протягом 1–2 тижнів.

Синдром вродженої краснухи (СВК) розвивається, якщо вагітна хворіє на гостру краснуху, що особливо небезпечна для плода. Є переконливі докази того, що під час реінфекції у матері ризик інфікування плода мінімальний, хоча й можливий навіть за субклінічного перебігу інфекції.

Під час внутрішньоутробного зараження механізм ушкодження плода має багатофакторний характер:

• занесення вірусів у плаценту під час вірусемії у матері та їхнє розмноження призводять до ушкодження тканини, кровоносних судин, формування дрібних зон некрозу, порушується трофіка плода, виникає гіпоксія;
• у випадку зараження на 4–6-му тижні найчастіше формуються патології очей, на 5–10-му — серця, на 3–11-му — мозку, на 7–10-му — органів слуху;
• якщо внутрішньоутробне зараження плода відбувається на останніх тижнях вагітності, то власні антитіла IgМ, що утворюються та виявляються під час народження дитини, циркулюють протягом перших 6–8 місяців її життя, а інколи й довше — тож наявність у немовляти антитіл класу IgМ до вірусу краснухи є показником перенесеної внутрішньоутробної краснухи.

Клінічні ознаки синдрому вродженої краснухи:

• очні аномалії — катаракта, інфантильна глаукома, пігментна ретинопатія розвиваються у майже 43% дітей з уродженою краснухою, у 80% пацієнтів відбувається ураження обох очей (ретинопатія є доброякісною, не прогресує і не порушує зір на відміну від катаракти);
• нейросенсорна втрата слуху є найбільш поширеним проявом уродженої краснухи — у 40% пацієнтів це може стати єдиним проявом хвороби, порушення слуху може бути дво- чи однобічним;
• вроджені вади серця фіксують у 50% інфікованих немовлят у перші 2 місяці життя.

Хворим на краснуху здійснюють вірусологічні дослідження сироватки крові на наявність антитіл IgM. Позитивні результати є підтвердженням діагнозу.

Хворих на краснуху ізолюють терміном на 5 днів від моменту появи висипки.

Дитину із СВК вважають заразною протягом 1 року. Якщо дослідження на вірус негативні, цей термін зменшується.

Вагітна жінка повинна уникати будь-якого контакту з хворим на нез’ясовану інфекційну хворобу з висипом.

Найкращий захист — імунізація живою комбінованою вакциною для профілактики кору, епідемічного паротиту і краснухи (КПК). Вона зумовлює надійний тривалий імунітет, а також попереджує розвиток тяжких форм та ускладнень.