Що таке лексика?

Що таке лексика? Відповідь на це питання зобов ‘язані знати всі, оскільки це поняття входить у позначення основного способу взаємодії між людьми – розмовної мови. І саме від лексики залежить її якість і результативність.

Лексика – це сукупність фраз, слів з яких вони складаються і виразів. Саме поняття досить велике, відповісти коротко на питання що таке лексика неможливо. Існує цілий науковий розділ – лексикологія, в рамках якого вивчаються види лексики в різних напрямках, їх особливості.

Види лексики та їхні особливості

Фактично, між основними видами лексики не існує чітких кордонів – вони взаємодіють і навіть можуть взаємозамінювати один одного. Для того щоб розібратися в цих хитросплетіннях науки лексики, необхідно знати її основні види:

• розмовна (усна, просторічна),
• літературна (письмова, книжкова або поетична),
• професійна, в тому числі і технічна,
• публіцистична (наукова),
• діалектна (жаргонна).

Лексика (лексикон) усної мови включає в себе слова і фрази комунікативного характеру, що полегшують і спрощують спілкування, розуміння людини людиною під час бесіди, діалогу.

Літературний вид лексики застосовується при написанні прози і поезії, іноді використовується в ЗМІ і навіть наукових виданнях.

Професійна лексика – це набір фраз, виразів і слів, характерних для певного виду діяльності, і включає в себе, як правило, термінологію.

Публіцистична – це лексика, яку використовують журналісти, кореспонденти ТБ, ведучі документальних програм і фільмів, автори наукових праць. Цікаво те, що цей вид науки лексики тісно переплітається з професійним виглядом.

Діалектна і жаргонна лексика – це вузькі і найрізнопланові види. Обидва вони діляться на безліч підвидів, часто запозичують слова і вирази один у одного.

Лексика в звичайному, щоденному житті

У кожної людини, сім ‘ї, народності, спільноти людей є своя, унікальна, індивідуальна лексика. Можна сміливо сказати, що це одна з тих наук, яка дуже тісно пов ‘язана з людьми. Більше того, від лексики залежить доля кожного індивідуума, його успішність і ступінь розвитку.

Лексикон людини – це набір зі слів, фраз і виразів, які вона регулярно використовує в діалозі з іншими людьми. Слухати співрозмовника, який активно використовує жаргонні слова або ненормативну лексику, вихованій людині неприємно.

Любителю класичної літератури, який далекий від науки і техніки, іноді складно зрозуміти “технаря”, який розповідає про свою сферу діяльності, особливості його професії, активно апелює термінами.

Ці приклади наведені для того, щоб стала зрозуміла значимість лексики в звичайному житті. Не розширюючи свій словниковий запас, неможливо досягти успіху, вибудувати кар ‘єру, досягти соціальних висот у житті. Це істина, яку викладають в освітніх закладах будь-якого типу – від дитячих садків до ВНЗ. Важливо володіти всіма видами лексики.

Лексикологія. Основні поняття

Лексикологія — розділ мовознавства, який ми освоюємо впродовж усіх років навчання в школі. Він надзвичайно важливий для вміння не лише правильно висловлювати свої думки, а й зробити наші висловлювання — усні чи письмові — цікавими і образно багатими.

Радимо вам детально з’ясувати відмінності між різними типами слів і особливостями зв’язків між ними. Ці знання знадобляться не лише на ЗНО, а й у повсякденному житті.

• Синоніми, антоніми, омоніми
• Слова у переносному значенні
• Фразеологізми
• Прислів’я, приказки, крилаті вислови

Синоніми, антоніми, омоніми

Сино́німи (грец. synonymos — «одноіменний») — це слова однієї частини мови, різні за звучанням і написанням, що мають дуже близьке або тотожне лексичне значення.

Синоніми використовують для підвищення виразності мови, що дозволяє уникати одноманітності.

Наприклад: проживати — мешкати, бажати — хотіти, башта — вежа.

Антоніми — це слова з протилежним лексичним значенням.
Антоніми використовують у поетичній та ораторській мові антоніми як засіб антитези — «Той мурує, той руйнує…»

Наприклад: веселий — сумний, гарячий — холодний, високий — низький, білий — чорний, повний — порожній; добро — зло, радість — горе, світло — темрява;

Омоніми — (від грец. homos — однаковий і грец. onyma — ім’я) — це слова, які однаково звучать та пишуться, але мають різне значення.

Омоніми з’являються внаслідок:

• звукових змін у слові у процесі розвитку мови;
• смислових змін у слові у процесі розвитку мови;
• випадкового збігу звучання слова рідної мови та запозиченого з іншої мови;
• випадкового збігу звучання форми різних слів.

Наприклад: Бал­ка (дерев’яний чи металевий брус) – балка (яр), за́мок (укріплена будівля) – замо́к (для замикання дверей, шухляд та ін.)

Слова у переносному значенні

Пряме значення слова — це його основне лексичне значення. Найчастіше пряме значення є первинним, тобто тим, що вперше стало назвою.

Наприклад, слово гніздо означає “у птахів — влаштоване або пристосоване місце для кладки яєць і виведення пташенят”: пташине гніздо.

Переносне значення слова — це його вторинне значення, яке виникло на основі прямого, наприклад: сімейне гніздо.

Часто в переносному значенні вживаються назви тварин: лисицею називають хитру людину, зайцем — боягуза, віслюком або бараном — дурня, ведмедем або слоном — незграбу, левом, орлом — людину сміливу і відважну.

Слово в прямому значенні — це звичайна, повсякденна назва чогось (предмета, дії, ознаки). Слово в переносному значенні — назва образна, перенесена з одних предметів і явищ на інші. Переносних значень у слові може бути кілька.

Порівняймо:
1. Велика картина в золотій рамі гойдалася на шнурку (О. Гончар).
2. Левко Репетюк стояв червоний, лихий і нервово смикав золотий ланцюжок свого пенсне (Ю. Смолич).
3. Спи, моя дитино золота,Спи, моя тривого кароока (М. Вінграновський).

Фразеологізми

Фразеологізмами називають особливі стійкі словосполучення, які мають усталену (незмінну) форму та означають одне поняття, подібно до слова. Наприклад, слово “втекти” має значення “швидко рухатися бігом звідкись”. І таке ж саме значення має фразеологізм “накивати п’ятами”.

Тобто ми можемо поставить знак тотожності між словом “втекти” та стійким сполученням слів “накивати п’ятами”. Відповідно, фразеологізм є одним членом речення. При розборі речення “Злякавшись, він накивав п’ятами”, підкреслене словосполучення буде присудок, а не присудок+додаток

Обов’язково загляньте у словник фразеологізмів, та постарайтесь запам’ятати їхнє значення.

Прислів’я, приказки, крилаті вислови

Прислів’я — це стислий, влучний, образний, здебільшого народний вислів, який стосується характеристики різноманітних явищ життя
Їх уживають у мові для розкриття явищ життя й побуту, різних типових життєвих обставин і ситуацій. Це, як правило, завершені, логічно вмотивовані, двочленні, зримовані речення.

Наприклад: «Життя прожити — не поле перейти»; «Не святі горшки ліплять»; «Кулик знає, куди чайка літає»; «Коли вже за що взявся — веди до краю»; «Як спить, так не їсть, а як Ість, то не дрімає».

Приказка — є влучним образним народним висловом.
Зміст її, на відміну від прислів’я, не має звичайно повчального характеру, їй властива синтаксична незавершеність; часто-густо це вкорочене прислів’я.

Наприклад: «як сніг на голову»; «вивести на чисту воду»; «лисячий хвіст», «вовчий рот», «собаку з’їв».

Крилаті вислови це – стійкі вирази, що мають певне літературне або історичне походження. Це переважно вислови визначних діячів, цитати з відомих творів, що завдяки своїй точності і виразності поширились і стали стилістемами: Hапитися шоломом з Дону великого (“Слово о полку Iгоpевiм”); Тiльки той ненавистi не знає, Хто цiлий вiк нiкого не любив (Леся Укpаїнка); Бути чи не бути? (В. Шекспір), Перейти Рубікон (Юлій Цезар).

Джерела:
Вікіпедія, subject.com.ua, pidruchniki.com,
ycilka.net, ukrtvory.com.ua, slovopedia.org.ua

Related Posts: