Перебої в роботі серця

Весь контент iLive перевіряється медичними експертами, щоб забезпечити максимально можливу точність і відповідність фактам.

У нас є строгі правила щодо вибору джерел інформації та ми посилаємося тільки на авторитетні сайти, академічні дослідницькі інститути і, по можливості, доведені медичні дослідження. Зверніть увагу, що цифри в дужках ([1], [2] і т. д.) є інтерактивними посиланнями на такі дослідження.

Якщо ви вважаєте, що який-небудь з наших матеріалів є неточним, застарілим або іншим чином сумнівним, виберіть його і натисніть Ctrl + Enter.

• Причини
• Патогенез
• Симптоми
• Де болить?
• Діагностика
• Що потрібно обстежити?

• Як обстежувати?
• Які аналізи необхідні?
• Диференціальна діагностика
• Лікування
• До кого звернутись?
• Профілактика
• Прогноз

Порушення серцевого ритму або аритмія сприймаються як перебої в роботі серця, які проявляються прискоренням або, навпаки, уповільненням пульсу. Виникають неприємні відчуття, що викликають тривогу .

Чи небезпечні перебої в роботі серця? Це залежить від того, з чим вони пов’язані, адже аритмія може бути не тільки фізіологічної. Дуже часто перебої в серці свідчать про наявність певних патологій серцево-судинного, ендокринного або нейроциркуляторна характеру.

Причини перебої в роботі серця

У кардіології ключові причини перебоїв в роботі серця пов’язують з порушеннями нормальної послідовності проведення електричних імпульсів в серце, проблемами кровообігу або структурними змінами серця.

У свою чергу, причини перебоїв в роботі серця у здорових людей, які проявляються фізіологічної тахікардією, пов’язані з підвищеним фізичним навантаженням, лихоманкою, підвищенням температури повітря, швидкою зміною положення тіла, а також з хвилюванням, стресових або невротичним станом (коли симпатична нервова система під дією адреналіну і кортизолу впливає на синусовий вузол серця). Також перебої в роботі серця можуть бути побічною дією деяких лікарських препаратів (сечогінних, антибактеріальних, антипсихотичних). Навіть краплі від нежитю (наприклад, Галазолін) можуть викликати перебої в серці. Вносять «свою лепту» куріння і зловживання кофеїном.

З перебоями в роботі серця часто стикаються люди із залізодефіцитною анемією, підвищеної функціональною активністю щитовидної залози (гіпертиреоз), а також з аутоімунний тиреоїдит. Причини тріпотіння передсердь, крім дисфункції щитовидної залози, включають підвищений артеріальний тиск, діабет, хронічні захворювання легень, алкоголізм.

До числа причин швидких і хаотичних перебоїв в роботі серця – фібриляції шлуночків, наслідки якої можуть призвести до зупинки серця, кардіологи відносять: пошкодження тканин серця при інфаркті міокарда; міокардит і кардіосклероз; зниження кровопостачання міокарда внаслідок звуження коронарної артерії (розвивається через високого рівня холестерину в крові); вроджені структурні аномалії серця, в тому числі, дефекти клапанів, дистрофію міокарда та ін.

А ось екстрасистолію – при відсутності органічних змін серцевого м’яза – фахівці вважають безпечною рефлекторної реакцією вегетативної нервової системи, яка регулює, в тому числі, і частоту скорочень серця. Саме такий патогенез мають перебої в роботі серця при ВСД (вегето-судинній дистонії).

Зміною електролітного балансу крові в бік підвищення рівня її кислотності, а також надмірним надходженням інсуліну при вживанні великої обсягу їжі або багатих вуглеводами і жирами продуктів пояснюються перебої в роботі серця після їжі, зокрема прискорене серцебиття. Крім того, в цьому можуть бути винні продукти з високим вмістом глутамату натрію і нітратів.

Серед факторів, що обумовлюють перебої в роботі серця при вагітності, медики виділяють властиві даному стану гормональні зміни; підвищення навантаження на серце у зв’язку зі збільшенням об’єму циркулюючої крові; проблеми з моторикою кишечника, а також втрату рідини при блювоті під час раннього токсикозу.

Нерідко виникають перебої в роботі серця при остеохондрозі, що пов’язано з обмеженням нервових корінців міжхребцевими дисками, яке призводить до вегетативних порушень.

Патогенез

Коли патогенез порушень ритму скорочень серця пов’язаний з його електричною системою, йдеться про збої в роботі синусового вузла (природного водія ритму серця, що містить найбільш активні електричні клітини і ініціюючого серцебиття) або атріовентрикулярного (передсердно-шлуночкового) вузла, що несе відповідальність за передачу сигналів від передсердя до шлуночків. Найчастіше це і викликає перебої в роботі серця: серцебиття може стати надто швидким або занадто повільним, може бути хаотичним або стійким. Симптоми варіюються в залежності від змін ритму, і лікарі можуть констатувати наявність:

• синусової тахікардії (почастішання ритму серця до 90-100 і більше ударів на хвилину);
• суправентрикулярної тахікардії (яка починається або в нижніх, або у верхніх камерах серця);
• тріпотіння передсердь (нестабільності ритму серцебиття);
• брадикардії (зниження ритму серця нижче 60 ударів в хвилину);
• синдрому слабкості синусового вузла (коли водій ритму не спрацьовує належним чином, і ЧСС то сповільнюється, то прискорюється);
• синусової аритмії (часто зустрічаються у дітей і дорослих циклічних змін частоти серцевих скорочень під час дихання);
• екстрасистолії (позачергового скорочення міокарда);
• фібриляції шлуночків.

Симптоми перебої в роботі серця

У той час як деякі порушення серцевого ритму можуть залишатися непоміченими, інші викликають різної інтенсивності симптоми перебоїв в роботі серця, починаючи від легкого дискомфорту в грудях аж до задухи і втрати свідомості (синкопе).

Як правило, перші ознаки перебоїв в роботі серця помічають при прискоренні або уповільненні пульсу, а також у вигляді відчуття завмирання серця на частки секунди.

Крім того, пацієнти скаржаться на напади сильного серцебиття, короткочасне погіршення загального самопочуття, що супроводжується запамороченням і відчуттям раптової слабкості.

При тахікардії може бути відчуття легкої тремтіння (тріпотіння) в області серця, а також стискає або болю, що тягне. У більш важких випадках може виникати відчуття браку повітря і страху. Найбільш ймовірні ускладнення пов’язані з ризиком ІХС та інфаркту.

При брадикардії, яку люди відчувають як перебої в роботі серця в стані спокою, може бути виявлена слабкість синусового вузла, що симптоматично проявляється в зниженні частоти серцевих скорочень, збої ритму дихання і напівнепритомності. Ускладненнями є ішемія мозку і зупинка серця. У разі екстрасистолії відчуваються сильні точки в серці, а при фібриляції передсердь (якої частіше страждають люди після 50 років) до всіх перерахованих симптомів додається сильна задишка і синкопе.

Симптоми, якими відрізняються перебої в роботі серця при ВСД, залежать від характеру вегетосудинної порушення. Якщо воно пов’язане з викидом адреналіну в кров, то частота серцевих скорочень різко зростає, людина блідне, його кидає в жар, то морозить. А коли підвищується рівень інсуліну в крові, то ЧСС падає, пульс слабшає, і людина покривається холодним потом.

Перебої в роботі серця після їжі можуть супроводжуватися підвищеною пітливістю, позіханням і дискомфортом в животі.

Де болить?

Діагностика перебої в роботі серця

Як будь-яке визначення діагнозу, діагностика перебоїв в роботі серця, як прояви симптомів певної патології або невротичного стану, починається з анамнезу, вимірювання частоти пульсу і аускультації серцебиття за допомогою стетоскопа.

Зазвичай здаються аналізи – загальний і біохімічний аналіз крові.

А базова інструментальна діагностика даних станів включає:

• ЕКГ (електрокардіографію);
• добову запис ЕКГ (безперервний 24-годинний моніторинг роботи серця за допомогою портативного рекордера за методикою Холтера);
• ехокардіографію (УЗД серця);
• тредміл-тест (фіксацію ЕКГ, частоти пульсу і артеріального тиску при фізичному навантаженні).

При фібриляції передсердь, щоб визначити джерело аберрантних серцебиття, може проводитися спеціальне дослідження роботи серця шляхом внутрішньостравохідної ехокардіографії (катетер-датчик вводиться в зону розташування серця через стравохід).

Що потрібно обстежити?

Як обстежувати?

Які аналізи необхідні?

Диференціальна діагностика

Щоб виявити конкретну причину перебоїв в роботі серця, необхідна ретельна диференційна діагностика кардіопатологій, ендокринних захворювань, порушень кровообігу і вегетативної нервової системи.

До кого звернутись?

Лікування перебої в роботі серця

Зрозуміло, що лікування перебоїв в роботі серця буде залежати від характеру і причин порушень серцевого ритму, а також їх вираженості. А фізіологічна тахікардія і синусовааритмія не вимагають терапії.

У медикаментозному лікуванні, назначаемом лікарями, використовуються різні ліки:

• знижують силу скорочення м’язів серця і ЧСС блокатори β1-адренорецепторів (Метопролол, Пропранолол, Атенолол і ін.);
• знижують серцевий викид блокатори каналів Na + (Хінідин, Дизопірамід, Аллапінін);
• впливають на сіноатріарний і атріовентрикулярний вузли блокатори кальцієвих каналів (Верапаміл, Дилтіазем).

Адреноблокатор Метопролол (ін. Торговельні назви ВАЗОКАРДИНУ, Карведилол, Егілок) ефективний при надшлуночкової тахікардії і шлуночкових екстрасистолах. Стандартне дозування при перебоях в роботі серця – двічі на добу по одній таблетці (0,05 г), максимально допустима добова доза – 0,2 г. Серед побічних ефектів цих ліків відзначаються зниження артеріального тиску, набряки м’яких тканин, задишка, шкірні висипання, порушення роботи шлунково-кишкового тракту, кровопостачання кінцівок та сну, судоми, суглобові болі, зміна формули крові. Метопролол протипоказаний при слабкості синусового вузла, брадикардії, гіпотонії і вираженої серцевої недостатності і порушеннях кровообігу; препарат не призначається в період вагітності і лактації.

Противоаритмическое засіб Аллапінін (в таблетках по 25 мг) слід приймати по одній таблетці (попередньо подрібнивши) 3-4 рази на добу, за півгодини до їди. Можливі побічні дії препарату проявляються у вигляді запаморочення і двоїння в очах, а серед протипоказань до його використання відзначають блокаду проведення імпульсів провідною системою серця, порушення кровообігу і функцій нирок і печінки.

Досить часто лікування перебоїв в роботі серця проводиться антиаритмическим препаратом Верапаміл (Веракард, Изоптин, кавер), який рекомендується приймати по 40-80-120 мг три рази протягом доби (індивідуальну дозування визначає лікар). Дане ліки можуть викликати нудоту, блювоту, діарею, зниження тиску, головний біль і запаморочення, кровоточивість ясен. Застосування Верапамілу може порушити роботу печінки, викликати непритомність, порушення сну, сечовипускання, менструального циклу і спровокувати приступ стенокардії та інфаркт міокарда. У числі його протипоказань: гіпотонія, брадикардія, виражена серцева недостатність, синдром слабкості синусового вузла, миготлива аритмія і тріпотіння передсердь. Препарат не призначають дітям до 5 років і вагітним жінкам. Також слід мати на увазі, що Верапаміл при прийомі з бета-блокаторами підвищує небезпеку дисфункції синоатріального та атріовентрикулярного вузлів, ніколи не застосовується одночасно блокаторами натрієвих каналів і нейролептиками. Препарат не можна запивати соком грейпфрута.

Препарат наперстянки Дигоксин належить до серцевих глікозидів і сприяє зниженню ЧСС при тахікардії. Призначається строго за показаннями в індивідуально встановленої дозуванні і застосовується під контролем ЕКГ в умовах стаціонару.

Залежно від результатів обстеження і встановленого діагнозу також можуть призначатися діуретики, антикоагулянти, седативні засоби і ін. Медики рекомендують приймати всі вітаміни групи В, вітаміни А, Е, С і РР, лецитин, а при тахікардії – препарати магнію.

З огляду на ступінь небезпеки перебоїв в роботі серця, фізіотерапевтичне лікування порушень серцевого ритму проводиться вибірково, оскільки при структурних змінах міокарда таке лікування протипоказано.

Найчастіше фізіотерапія – у вигляді сеансів електрофорезу з хлоридом калію або пропранолол – застосовується, якщо у пацієнтів перебої в роботі серця при ВСД (нейроциркуляторна дистонія).

Фізіотерапевти рекомендують для відновлення нормального ритму серця електрофорез з бромом, сеанси оксигенотерапии і електросну, а також бальнеологічні процедури (вуглекислі, азотні і радонові ванни).

При хронічних перебоях в серце за показаннями може бути проведено оперативне лікування, яке полягає в припікання певних патологічно активних зон міокарда методом радіочастотної абляції. При зниженою ЧСС і патологіях природного водія ритму серця проводиться операція по установці кардіостимулятора.

Народне лікування

Що пропонує народне лікування перебоїв в роботі серця? В першу чергу, потрібно лікувати натуральним медом: вживати протягом одного місяця по столовій ложці меду – щодня. Можна змішати мед з соком лимона (2: 1), можна просто пити чай з медом (краще ввечері).

Наступний метод полягає в застосуванні мідних аплікацій, для чого використовуються пластини з міді, які рекомендується розміщувати в області ключиць як мінімум 5-6 годин на добу.

Також рекомендується приймати риб’ячий жир, що містить ненасичені жирні омега-кислоти: по 1 г в день протягом 30-40 днів.

Тим, що вважає за краще лікування травами, фітотерапевти радять:

• готувати відвар трави пустирника пятілопастного (столова ложка на 200 мл води) і приймати його по столовій ложці 3-4 рази на день;
• приймати відвар м’яти перцевої (десертна ложка на склянку окропу) – по столовій ложці тричі протягом дня.

Таким же способом при посиленому серцебитті можна використовувати відвар з коріння і кореневищ валеріани, трави астрагала солодколістного і котовника, а також плодів глоду. Можна використовувати і аптечну спиртову настоянку глоду – по 18-20 крапель двічі на день (другий прийом ввечері).

Гомеопатичне лікування перебоїв в роботі серця

До речі, гомеопатія теж має в числі своїх засобів від перебоїв в роботі серця настоянку глоду – краплі Crataegus. Ці краплі приймаються два рази на день на шматочку цукру (по сім крапель), який треба тримати в роті, поки цукор не розчиниться.

Найбільш рекомендовані гомеопатичні препарати від аритмії: краплі Cactus grandiflorus (по 20 крапель двічі на добу за 25 хвилин до їжі, можуть викликати діарею); Aconitum D4 (настоянка отруйної рослини аконіту клобучкового); Lilium tigrinum (настоянка тигровій лілії); Calcarea carbonica (кальцію карбонат, приймається в потрійному розведенні раз в тиждень); Gnaphalium polycephalum 3X, HPUS (гранули сухоцвіту болотної для сублінгвального застосування); Spigelia D2 (настоянка рослини Спігель противоглистную); Naia tripudens D12 (отрута очкової кобри).

Лікарі-гомеопати нагадують, що перебої в роботі серця можуть бути ознакою серйозних кардіологічних патологій, тому гомеопатичні засоби не призначені для заміни стандартних медичних методів лікування аритмій і повинні бути використані в якості доповнення до алопатичним методам лікування. Без рекомендації лікаря їх застосовувати не можна.

Пульс у людини: все що ви хотіли знати про пульс та ЧСС

Пульс – це ритмічні відчутні викиди артерійних стінок, які виникають при кожному скороченні серця. Це відображається у відчуттях у вигляді пульсуючих коливань, які можна відчути, наприклад, на зап’ясті або на шиї. Пульс є важливим показником функції серця та кровоносної системи та допомагає визначити частоту серцевих скорочень.

Пульс є важливим показником функціонування серцево-судинної системи. Нормальна частота пульсу зазвичай залежить від віку та фізичного стану людини та зазвичай становить приблизно 60-100 ударів на хвилину для дорослих. Зміни у частоті та ритмі пульсу можуть бути ознакою різних медичних станів і можуть використовуватися для діагностики та контролю за станом здоров’я.

Чи є різниця між частотою серцевих скорочень та пульсом?

Частота серцевих скорочень та пульс — це два ключових показники, які відображають функціонування серцево-судинної системи. Вони важливі для моніторингу здоров’я та встановлення діагнозу в медицині.

Частота серцевих скорочень вказує на кількість разів, коли серце скорочується протягом однієї хвилини. Вимірюється в ударах на хвилину (уд/хв) та відображає активність самого серця. Зазвичай вимірюється, спостерігаючи пульс на артеріях на зап’ясті або на інших місцях, де пульс є відчутним.

Головною різницею між цими двома показниками є те, що частота серцевих скорочень відображає кількість скорочень самого серця протягом хвилини, тоді як пульс це ритмічні коливання стінок артерій, які співвідносяться за часом з роботою серця. Ці коливання виникають під час скорочення серця, коли відбувається викид крові в артеріальну систему, і призводять до зміни тиску у судинах під час систолі та діастолі. Отже, пульс є результатом частоти серцевих скорочень і показує, наскільки швидко кров циркулює по організму.

Частота серцевих скорочень і пульс є важливими параметрами для оцінки функціонування серцево-судинної системи. Ці два показники взаємодоповнюють один одного і дозволяють медичним фахівцям та лікарям оцінювати стан пацієнта. Розуміння різниці між ними допомагає правильно визначати та аналізувати показники здоров’я та кровообігу.

Який нормальний пульс у спокої

Нормальний пульс у спокої може варіюватися в залежності від віку, фізичного стану та інших факторів. Зазвичай для дорослих людей рекомендований нормальний пульс у спокої становить від 60 до 100 ударів на хвилину. Проте варіації в межах цього діапазону також можуть вважатися нормою.

Нормальний пульс за віком

Нормальний пульс може змінюватися в залежності від віку. Загальні рекомендації щодо нормальних пульсових значень за віком вказані в таблиці.

Зазначені показники є загальними рекомендаціями та можуть варіюватися в залежності від фізичного стану, активності та інших факторів. Також важливо враховувати індивідуальні особливості кожної людини.

Чинники, що впливають на нормальний пульс

Пульс — це важливий показник функціонування серцево-судинної системи, і на нього впливає багато чинників.

• Фізична активність і навантаження можуть значно збільшити пульс. Під час фізичного навантаження серце працює швидше, щоб постачати більше крові до м’язів та інших тканин.
• Сильні емоції, такі як стрес або хвилювання, можуть призвести до збільшення пульсу через вплив нервової системи.
• Висока температура може збільшити пульс, оскільки серце працює швидше, щоб регулювати температуру організму.
• Деякі гормональні зміни, наприклад, під час вагітності або менструації, можуть вплинути на пульс.
• Вживання алкоголю може змінювати пульс, часто збільшуючи його.
• Пульс зазвичай зменшується з віком. Діти мають більший пульс, ніж дорослі.
• Різні медичні стани, такі як захворювання серця, анемія, гіпертиреоз та інші, можуть впливати на пульс.
• Вживання їжі або пиття напоїв з вмістом кофеїну або інших стимулюючих речовин може збільшити пульс.
• Деякі лікарські препарати можуть впливати на пульс, роблячи його вищим або нижчим.

Кожна людина унікальна, і на її пульс можуть впливати різні фактори. Пульс може бути важливим індикатором стану здоров’я, і зміни в пульсі можуть вказувати на певні проблеми або зміни в організмі. Тому важливо розуміти ці чинники та відстежувати свій пульс для підтримання здоров’я.

Як виміряти пульс?

Виміряти пульс можна дуже легко за допомогою пульсометра або вручну, використовуючи пальпацію пульсуючих артерій.

Виміряти пульс за допомогою пульсометра

1. Купіть електронний пульсометр в аптеці або спеціалізованому магазині. Ці пристрої зазвичай кріпляться до пальця, зап’ястя або гомілки та автоматично вимірюють пульс.
2. Дотримуйтеся інструкцій, що додаються до пульсометра, для правильного використання.
3. Розмістіть пульсометр на відповідному місці на тілі та дочекайтеся результатів.

Виміряти пульс вручну

1. Виберіть місце, де ви будете вимірювати пульс. Зазвичай це роблять на зап’ясті або на шиї. Деякі артерії легше доступні для пальпації, ніж інші.
2. Використовуйте два пальці (зазвичай вказівний та середній) для виконання пальпації артерії. Покладіть їх легко на шкіру над артерією без сильного натиску.
3. Легко натискайте на артерію та рахуйте кількість ударів протягом 60 секунд або помножте результат на 2, щоб визначити кількість ударів на хвилину.
4. Основні артерії для вимірювання пульсу включають лігатурну артерію на зап’ясті (зазвичай використовується для вимірювання пульсу), сонну артерію на шиї.

Пам’ятайте, що точність вимірювання пульсу дуже важлива. При вимірюванні пульсу вручну ведіть облік ударів протягом повної хвилини, або якщо маєте обмежений час, виміряйте протягом 15 секунд і помножте результат на 4. Це надасть вам більш точний показник кількості ударів на хвилину.

Де можна промацати пульс

Пульс можна промацати на кількох місцях у тілі, де артерії легко доступні для пальпації. Ось деякі з найпоширеніших місць для вимірювання пульсу:

Артерія лігатурна (радіальний пульс). Ця артерія зазвичай промацується на зап’ясті, з боків від горизонтальної кістки. Це одне з найпоширеніших місць для вимірювання пульсу.

Сонна артерія. Ця артерія промацується на шиї, над горлом, якщо помістити пальці на бік гортані. Вимірювання пульсу на цій артерії може бути корисним при визначенні пульсу у дітей і дорослих.

Артерія пахвова. Артерія пахвова знаходиться в пахві та може бути використана для вимірювання пульсу в цій області. Вона зазвичай використовується у медицині для вимірювання кровообігу в верхніх кінцівках.

Артерія стегнова. Ця артерія знаходиться на верхній частині стегна і може бути використана для вимірювання пульсу на нижніх кінцівках.

Пам’ятайте, що важливо пальпувати артерію легко та обережно, не натискати занадто сильно, щоб не перешкодити кровообігу. Вимірюючи пульс, краще робити це на спокійному місці, коли людина не знаходиться під фізичним навантаженням або в стресовому стані, для отримання більш точних результатів.

Як використовувати пульс для вимірювання ЧСС

ЧСС (частота серцевих скорочень) вимірюється за допомогою пульсу. Щоб виміряти ЧСС, вам потрібно використовувати пульсометр або вимірювати пульс вручну та обчислити кількість ударів серця протягом хвилини. Ось кроки для вимірювання ЧСС:

• Виміряти пульс за допомогою пульсометра або виміряти пульс вручну
• Оцініть результат
• Запишіть число ударів серця на хвилину (пульс)

Це число відображає ЧСС.

Для найбільш точного вимірювання ЧСС рекомендується проводити вимірювання у спокійному стані, коли ви не фізично активні або не в стані стресу. Якщо у вас виникають питання щодо вашого ЧСС або ви хочете перевірити його за певний період часу, краще консультуватися з лікарем або медичним фахівцем.

Можливі причини низького пульсу

Низький пульс, відомий як брадикардія, визначається як частота серцевих скорочень менше ніж 60 ударів на хвилину у дорослих. Існує кілька можливих причин для низького пульсу, і вони можуть варіюватися в залежності від конкретної ситуації та стану здоров’я особи. Деякі можливі причини низького пульсу включають:

Фізична активність. Якщо ви фізично підготовлені та маєте низьку ЧСС в режимі спокою, це може бути зв’язано з високою фізичною активністю та доброю фізичною формою.

Атлети та спортсмени. Серце атлетів може бути більш ефективним і витривалим, що призводить до низького пульсу.

Вік. З віком пульс зазвичай стає нижчим.

Генетика. Генетичні фактори можуть впливати на частоту серцевих скорочень.

Зниження метаболізму. Деякі стани, такі як гіпотиреоз (знижена функція щитоподібної залози), можуть призводити до сповільнення метаболізму і низького пульсу.

Передозування ліками. Деякі лікарські препарати, такі як бета-блокатори, можуть спричинити брадикардію як побічний ефект.

Проблеми зі шлунково-кишковим трактом. Деякі гастроінтестинальні захворювання можуть впливати на пульс через стимуляцію нервової системи.

Вагітність. У жінок під час вагітності пульс може спадати через зміни об’єму крові та інші фізіологічні фактори.

Проблеми зі судинами та серцем. Певні захворювання серця, такі як хвороба синусового вузла, можуть призводити до брадикардії.

Нейрологічні стани. Деякі нейрологічні стани, такі як нейрогенна брадикардія, можуть впливати на пульс через нервову систему.

Брадикардія може бути нормальною у певних ситуаціях, таких як у спортсменів, але також може бути ознакою медичного стану, який вимагає лікування. Якщо ви або хтось інший спостерігаєте низький пульс та вас це турбує, рекомендується звернутися до лікаря для обстеження та визначення причини.

Можливі причини високого пульсу

Високий пульс, відомий як тахікардія, визначається як частота серцевих скорочень більше ніж 100 ударів на хвилину у дорослих. Існує кілька можливих причин для високого пульсу, і вони можуть бути спровоковані різними факторами. Ось деякі з можливих причин:

Фізична активність. Під час фізичної активності серце працює швидше, щоб забезпечити достатнє кровопостачання м’язам та органам. Тому висока пульсова частота під час фізичного навантаження є нормальною.

Стрес і емоції. Сильні емоції, стрес, тривожність та страх можуть призвести до збільшення пульсу через вплив на нервову систему.

Гаряча або волога погода. Екстремальні погодні умови можуть призвести до збільшення пульсу, оскільки серце працює швидше, щоб регулювати температуру тіла.

Зниження об’єму крові. Втрата крові через кровотечу або дегідратацію може призвести до тахікардії, оскільки серце намагається компенсувати зниження об’єму крові.

Вживання стимулюючих речовин. Кофеїн, нікотин, і деякі лікарські препарати можуть збільшити пульс через їх стимулюючу дію.

Захворювання серця. Деякі серцеві захворювання, такі як фібриляція передсердь, можуть призводити до тахікардії.

Гіпертиреоз. Збільшена функція щитоподібної залози (гіпертиреоз) може викликати тахікардію.

Анемія. Недостатність червоних кров’яних клітин в організмі (анемія) може спричинити збільшення пульсу, оскільки серце намагається компенсувати недостатність кисню.

Інфекції та захворювання. Захворювання та інфекції можуть призвести до підвищення тахікардії, оскільки імунна система бореться з інфекцією.

Інші фактори. Високий пульс може також бути спровокований іншими факторами, такими як гіпоглікемія (низький рівень цукру в крові), отруєння, алергічні реакції та інші стани.

Якщо ви помітили підвищення пульсу, який вас турбує або відчуваєте тахікардію без очевидних причин, рекомендується звернутися до лікаря для докладного обстеження та визначення причини. Тахікардія може бути симптомом певних медичних станів, і важливо вчасно визначити їх і вжити відповідні заходи.

Що потрібно знати про максимальну частоту серцевих скорочень

Максимальна частота серцевих скорочень (МЧСС) вказує на максимальну кількість ударів серця за одну хвилину, яку може досягти серце в певних фізичних умовах. Знання МЧСС корисне для спортсменів, тренера та інших осіб, які цікавляться фізичною активністю та здоров’ям серця.

• Індивідуальна різниця. МЧСС буде відрізнятися у всіх людей в залежності від віку особи, зазвичай це залежить від генетичних факторів, рівня фізичної активності, віку та статі. Середній показник можна вираховувати так від 220 треба відняти вік. Отже, для 20-річної особи МЧСС може бути приблизно 200 ударів на хвилину, тоді як для 50-річної особи – приблизно 170 ударів на хвилину.
• Визначення МЧСС. Зазвичай МЧСС визначається під час фізичного навантаження, такого як біг або велосипедна їзда, коли серце намагається працювати на максимумі. Щоб знайти МЧСС, необхідно здійснювати інтенсивну фізичну активність під наглядом фахівця, який моніторить пульс та інші параметри.
• МЧСС та тренування. Знання МЧСС може бути корисним для розробки індивідуального плану тренувань, а також для контролю за інтенсивністю тренувань. Використовуючи МЧСС, тренери можуть створити тренувальні програми, які дозволяють підтримувати оптимальну інтенсивність без перевантаження серця.
• Безпека. Важливо розуміти, що прагнення досягти МЧСС не повинно впливати на ваше здоров’я і безпеку. Перед початком нової програми фізичних навантажень, особливо якщо ви не звикли до інтенсивних тренувань, рекомендується проконсультуватися з лікарем.
• Зменшення МЧСС з віком. МЧСС зазвичай зменшується з віком, оскільки серце стає менш еластичним і менш ефективним. Проте регулярна фізична активність може допомогти зберегти вищу МЧСС навіть на похилому віці.

Максимальна частота серцевих скорочень є індивідуальним показником, який може бути корисним при розробці плану фізичних навантажень та моніторингу здоров’я серця. Важливо враховувати власні фізичні можливості та здоров’я, а також взяти до уваги рекомендації лікаря чи тренера, перш ніж встановлювати конкретні цілі для МЧСС.

Декілька слів про зони ЧСС для спортсменів

Зони частоти серцевих скорочень (ЧСС) для спортсменів є інструментом, який допомагає спортсменам контролювати інтенсивність тренувань та досягати максимальних результатів. Ці зони базуються на відсотках від максимальної ЧСС (МЧСС) і дозволяють адаптувати тренування до конкретних фізичних цілей.

Зона 1 – Легка активність (50-60% від МЧСС)

• Зона 1 відповідає найнижчій інтенсивності тренувань.
• Використовується для розминки, відновлення після інтенсивних тренувань та тривалих аеробних активностей.
• Полегшує спалювання жиру і підтримує загальний фізичний стан.

Зона 2 – Аеробні тренування (60-70% від МЧСС)

• В цій зоні зростає інтенсивність тренувань.
• Використовується для підвищення витривалості та поліпшення серцево-судинної функції.
• Підтримує спалювання жиру, покращує ефективність дихальної системи.

Зона 3 – Поріг аеробних тренувань (70-80% від МЧСС)

• В цій зоні інтенсивність тренувань значно зростає.
• Використовується для покращення аеробної потужності та підвищення швидкості.
• Заохочує споживання більше калорій під час тренувань.

Зона 4 – Поріг лактату (80-90% від МЧСС)

• В цій зоні тренування стають важкими та інтенсивними.
• Використовується для покращення аеробної та анаеробної витривалості.
• Підвищує максимальну швидкість та потужність.

Зона 5 – Максимальна інтенсивність (90-100% від МЧСС)

• Ця зона відповідає найвищій інтенсивності тренувань.
• Використовується для розвитку анаеробної витривалості, зокрема максимальної швидкості та потужності.
• Допомагає підготувати спортсменів до змагань та підвищувати максимальну продуктивність.

Важливо зауважити, що індивідуальні зони ЧСС можуть відрізнятися від спортсмена до спортсмена. Щоб точно визначити ці зони, зазвичай проводять тести, такі як тест МЧСС. Планування тренувань відповідно до зон ЧСС допомагає досягти конкретних фізичних цілей, підтримувати оптимальну інтенсивність та зменшувати ризик перевантаження серця.

Перед розпочатком будь-яких нових тренувань або розробкою плану тренувань, спортсменам рекомендовано проконсультуватися з фахівцем, який може надати індивідуальні рекомендації та врахувати специфічні потреби.

Як підтримувати нормальний пульс

Регулярна фізична активність сприяє покращенню серцево-судинної функції та зниженню пульсу в стані спокою. Рекомендується виконувати аеробні вправи, такі як біг, плавання, велосипедна їзда або ходьба, принаймні 150 хвилин на тиждень, розділені на менші тренувальні сесії.

Правильне, повноцінне та збалансоване харчування з наявністю фруктів, овочів, зернових продуктів, нежирних білків та здорових жирів. Обмежуйте споживання продуктів, багатих на насичені жири та холестерол.

Підтримуйте належний рівень гідратації, бо недостатнє споживання води може призвести до збільшення пульсу.

Підтримуйте здорову вагу, оскільки зайва вага може негативно впливати на серце та прискорювати пульс.

Відмова від тютюну та обмеження алкоголю.

Куріння та вживання алкоголю можуть підвищити пульс і створити ризики для серця.

Спосіб життя без стресу.

Ефективне керування стресом за допомогою технік релаксації, таких як медитація, йога або дихальні вправи, допомагає знизити пульс і покращити загальне самопочуття.

Регулярний медичний огляд.

Регулярно відвідуйте лікаря для перевірки здоров’я серця та визначення пульсу.