Лахта центр відкритий для відвідування. «Лахта центр»: що стоїть за висотними рубежами

Архітектор Філіп Нікандров розповідає, як газпромівський «Охта центр» у Санкт-Петербурзі перетворився на «Лахта центр», і пояснює, чому архітектор має бути головнішим за девелоперів і чиновників.

Головний архітектор «Міськпроекту» Філіп Нікандров /Євген Єгоров / Відомості

Філіп Нікандров спроектував для Санкт-Петербурга та Москви висотки, які можуть стати новими міськими символами, – вежі «Лахта центру» на березі Фінської затокита «Еволюція» у «Москва-сіті». Архітектор 15 років пропрацював у міжнародному бюро RMJM, в офісах Великобританії та на Близькому Сході, звідки повернувся до Росії у 2004 р. Висотки він почав проектувати у 2000-х, працюючи у Дубаї. На батьківщині очолив проектування двох хмарочосів за своїми концепціями, що перемогли у міжнародних архітектурних конкурсах, – вежі «Еволюція» у «Москва-сіті» у 2005 р. та комплексу «Газпрому» у Санкт-Петербурзі у 2006 р.

Башта «Лахта центру» в Петербурзі, куди переїдуть структури «Газпрому», буде введена в експлуатацію восени 2018 року. Вона стане найвищою будівлею в Європі (462 м).

– Будівництво “Лахта центру” завершується. Але свого часу рішення будувати у Санкт-Петербурзі вежу для «Газпрому» спричинило скандал. Розкажіть про історію проекту і чому відбувся переїзд із Охти до Лахти?

– Ця історія почалася на ділянці близько 5 га у тому місці, де Охта впадає в Неву. На місці знесеного у 2008 р. Петрозаводу колись була Охтинська верф, у XVI–XVII ст. тут була шведська фортеця Ніеншанц, а раніше, ще XIII в., – шведська фортеця Ландскрона. По суті, історія Петербурга з того і почалася, що в 1703 р. Петро I взяв Нієншанц облогою, а через три тижні заснував нове містонижче за течією Неви, почавши будувати фортецю на Заячому острові. Стара земляна фортифікація Нієншанця була згодом зруйнована. Коли у 2006 р. Газпром» оголосив закритий міжнародний конкурс на будівництво штаб-квартири на цій ділянці, я співпрацював з британською компанією RMJM, що потрапила в шорт-лист, складений із суцільних притцкерівських лауреатів. Ми зуміли представити цікаву концепцію, яка сподобалася замовникам та більшості членів журі, одночасно перемігши у відкритому інтернет-голосуванні та голосуванні на виставці конкурсних проектів.

Концепція не тільки втілювала історичний генетичний код ділянки у своїх формах – ми запропонували музеєфікацію Нієншанцу та Ландскрони трасуванням її абрисів у мощенні та в численних атріумних просторах комплексу, що передбачав також археологічний музейдля артефактів, знайдених у ході проведених за власний кошт «Газпрому» розкопок. Щоправда, археологи, отримавши свою винагороду, оголосили весь майданчик «петербурзькою Троєю» і вимагали заборони на будівництво, не маючи при цьому жодних наукових планів щодо консервації ділянки або відтворення земляної фортеці, крім, природно, чистого новоробства – побудувати зриту у XVII ст. фортифікацію з нуля наново, а потім оголосити це пам’ятником. Пройшовши погодження Головдержекспертизи в 2010 р., проект був закритий, а влада Петербурга відразу оголосила всю ділянку пам’ятником і заборонили на ньому якесь будівництво.

Але проект на Охті закрили головним чином навіть не у зв’язку з протестами ЮНЕСКО з приводу самого факту висотного будівництва в так званій буферній зоні поблизу історичного центру, а через нелегітимність міського висотного регламенту, що виявилася, коли виявилися грубі порушення при його прийнятті як частини ПЗЗ [ правил землекористування та забудови] Санкт-Петербурга. У 2010 р. Верховний суд його скасував. Тоді було фактично припинено близько 120 проектів, що знаходилися на територіях промислового поясу навколо історичного центру, які ЮНЕСКО вважала буферною зоною (такого статусу у визначенні меж історичного центру Петербурга як пам’ятника всесвітньої спадщинидо сих пір немає). Але розвивалася вся ця історія на тлі передвиборного політичного протесту, що формується, в якому будівництво вежі для опозиційних рухів у Санкт-Петербурзі символізувало якийсь акт насильства влади над культурою та історією, звідси виникали різного роду порівняння веж з фалічними образами і плач частини інтелігенції з культурного простору міста» (вигадали ж таке!). Побудовану у 1960-ті роки. 300-метрову телевежу на тлі шпиля Петропавлівки та три десятки димних промислових труб, що перевищують позначку верху купола Ісаакія, ніхто нібито й не помічав. Тобто все це було не так про архітектуру, як про політику, від цього знакового проекту дуже «пахло владою».

Філіп Нікандров

Головний архітектор «Міськпроекту»

Народився 1968 р. в Ленінграді. Закінчив архітектурний факультет Ленінградського інженерно-будівельного інституту. У 1994 р. вступив до Спілки архітекторів Росії

Працює в «Ленігророгорі»: Майстерня № 3, участь у проектах для Сєвєродвінська

Перейшов до Персональної творчої архітектурної майстерні (ПТАМ) Ю. К. Мітюрева

Став головним архітектором в офісах Великої Британії, Близького Сходу та Росії міжнародної архітектурної компанії RMJM Scotland Ltd. (з 2011 р. – директор та керівник європейської студії RMJM). У 1999 р. отримав професійну ліцензію на провадження самостійної архітектурної діяльності

Призначений головним архітектором ЗАТ “Міськпроект”

Спочатку ідею не брали у багнети, у 2006 р. було проведено архітектурний конкурс, була відкрита виставка всіх концепцій, була полеміка, але вже у 2007 р. потекли серйозні гроші в протестну кампанію з дискредитації проекту на Охті. Хто фінансував це, я точно не знаю, але йшлося про переїзд зі столиці найбільшого платника податків країни, сума податкових відрахувань якого була порівнянна із сукупним річним бюджетом Петербурга, і занадто багато впливових сил було зацікавлене якщо не зупинити, то як мінімум уповільнити цей переїзд із одного регіону до іншого.

– Ви самі не сприймали той проект як загрозу історичному виглядуПетербурга?

– Ні. Мене б це, безумовно, бентежило, якби це будувалося, скажімо, навпроти Палацової площіабо Петропавлівської фортеці за аналогом 300-метрової лондонської вежі The Shard, що стоїть через Темзу прямо навпроти Тауера, пам’ятника всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Наша ж ділянка була далеко за межами історичних міських ансамблів. Ми тоді побудували 3D-модель міста, провели свій ландшафтно-візуальний аналіз, переглянувши всі точки, з яких вулиць башту буде видно, і знайшли лише 5–6 вулиць, на осі яких сиділа нова домінанта, і всі ці вулиці були поза так званим золотий трикутник. П’ять кілометрів від Палацової площі – це цілком пристойна відстань.

Але «Газпром» у результаті ухвалив стратегічно правильне рішення – перенести будівництво зі спірної території та подалі від історичного центру. З 2011 р. проект розвивається у Лахті, на березі Фінської затоки, на ділянці намивної території, за 5 км від кордону історичного центру. RMJM не змогла пережити міжнародну економічну кризу і далі концепції робота з нею не пішла. Тож разом із проектом «Лахта центру» я перейшов працювати головним архітектором у «Міськпроект», який у 2011 р. виграв тендер на генеральне проектування об’єкта. З того часу проект був повністю і неодноразово перероблений, від колишньої концепції залишилася лише ідея силуету вежі-шпиля, що символізує полум’я, яке несе людям «Газпром». Але тепер це 462 м, це буде на багато років уперед. високий хмарочосне лише Росії, а й Європи.

Зараз «Лахта центр» як новий суспільно-діловий кластер – це флагман агломерації практично в центрі кільця лагуни Фінської затоки, підперезаної кільцевою автомагістраллю, в орбіті якої Великий Санкт-Петербург і розвиватиметься в XXI ст. І вежа на березі затоки як нова загальноміська домінанта формує морський фасад міста прямо навпроти нового пасажирського порту, що приймає у літній туристичний сезонпо 5-7 круїзних лайнеріводночасно, а це більше туристів, щоденно прибуває через аеропорт «Пулково».

– А що було раніше на цьому місці?

– Була піскобаза – зберігали пісок для будівництв.

– Тобто вежа стоїть на піску?

– Ні, вона стоїть на 264 палях діаметром 2 м до 82 м глибиною, вони проходять перші 30 м слабких ґрунтів і впираються у тверді глини. Фундаментну плиту безупинно заливали понад дві доби (рекорд Книги Гіннесса).

Площа ділянки першої фази – 8 га, там будуть великі упорядковані простори: три громадські площі, відкритий амфітеатр зі сценою на тлі затоки, музей цікавої науки з планетарієм, концертна зала. Вежу завершує не кабінет керівника компанії, а доступний оглядовий майданчик, безумовний центр тяжіння для туристів. Об’єкт також сертифікується на золотий стандарт LEED, що робить його в національному масштабі флагманом у частині енергозбереження та дбайливого ставлення до навколишнього середовища, все-таки це штаб-квартира найбільшої енергетичної компанії, що розвивається в ногу із прогресом.

– Яке співвідношення площ, які займе «Газпром» та громадських зон?

– Під офісні функції відведено менше 45% усіх площ, решта відносяться до громадських просторів та функцій, включаючи рекреацію. У «Газпрому» поруч є ще один майданчик у 7 га, там збудують другу фазу, де буде більше офісних площ.

– Платить за все “Газпром”?

– Інвестор першої фази – « Газпром нафта», ця компанія спочатку була забудовником та девелопером проекту через свою дочірню структуру. Але врешті-решт оселяться в комплексі всі основні бренди групи компаній «Газпром». Нині вони у Петербурзі займають порівнянні площі у різних бізнес-центрах, платять за оренду. У довгостроковій перспективі власний будинок – це однозначна економія їм.

– Ви припускаєте, що на «Лахту» чекає доля не Монпарнаської, а Ейфелевої вежі? (210-метрова вежа Монпарнас, єдиний хмарочос в історичному центрі Парижа, стала об’єктом критики. Через два роки після її спорудження зводити висотні будівлі на цій території було заборонено.)

– Я дуже на це сподіваюся, а розсудить історія. Втім, будь-який архітектор переконаний у своїй правоті. Хоча, гадаю, творець вежі «Монпарнас» теж нею пишався. Ми – архітектори, дизайнери – живемо і працюємо у складний час у контексті ідеології загального консюмеризму, що змушує багатьох з наших колег умертвляти свої ж споруди, йдучи шляхом миттєвої архітектурної моди, постійно винаходячи нові стилі і девальвуючи тим самим цінність попередніх. Це робить життя інвесторів складним, особливо якщо йдеться про висотну будівлю. Термін будівництва з висотою збільшується прямо пропорційно. І може виявитися, що, проінвестувавши ультрамодну на момент початку проекту концепцію, ви отримаєте морально застарілий на момент завершення будівництва об’єкт. Саме тому у Росії будується так багато псевдокласичних будівель (що вважається поганим смаком у Європі) – таким чином замовники намагаються врятувати інвестиції та обдурити час. Але обманюють лише самих себе, всі ці псевдо і квазі ніколи не стануть класикою, а назавжди залишаться в категорії жалюгідних пародій. Стилістика фасадів і форм «Лахта центру» поза часом, вона не прив’язана до жодної архітектурної моди.

– Залізобетонне ядро ​​в центрі та бетонні сталеві колони по периферії, між ними сталеві балки та залізобетонні перекриття по сталевому профнастилу – це найбільш популярний зараз тип конструктиву для меганебоскребів, його називають композитним. До 2020 року, коли вежа буде повністю заселена, вона вже не потрапить до списку 20 найвищих веж світу. Але ми живемо у контексті Європи, і завдань ставити висотні рекорди не було. Завдання спочатку було знайти гармонію з місцем у містобудівному контексті Петербурга.

– Багато передових будівельних технологій, що використовуються, вже були відпрацьовані раніше на інших об’єктах, але в більш скромних масштабах. Унікальні, наприклад, фасади: це найбільший у світі холодногнутий фасад (після вежі «Еволюція»): скло вигнуте і суворо слідує спіралеподібної геометрії форми, ніби тече безперервно. Крім того, тут застосований інтелектуальний вентильований фасад: влітку він перешкоджатиме нагріванню приміщень при відкритих вентклапанах, а взимку – накопичуватиме сонячну енергіюза рахунок парникового ефекту зменшуючи енерговитрати на опалення при закритих вентклапанах. Унікальна і система обслуговування фасадів: за формою будівлі прокладено спеціальні рейки, якими переміщатимуться балки з люлькою для миття або заміни склопакетів. У ці ж рейки інтегровано і архітектурне підсвічування, і антиобмерзаючі системи. Заходи боротьби з зледенінням тут вкрай важливі – ніхто не будував такі високі будівлі на такій північній широті та в такому вологому кліматі. Спеціальні датчики стежитимуть за тим, коли треба буде включати локальне обігрів у місцях, де можуть з’явитися бурульки в холодну пору року.

Місту, безумовно, потрібні такі об’єкти, вони позиціонують його набагато далі за його звичну нішу міста-музею або Північну Венецію. Петербург – як і Венеція – пласке місто. Але висота рядової забудови поза межами історичного центру зросла в кілька разів, а висота домінант – ні, нині середня висота історичних архітектурних домінант у центрі – 50–60 м як середній житловий будинок на околиці. І цей новий масштаб диктує масштаб нових висотних домінант. Але досі такі домінанти в місті не будувалися.

Хмарочоси та висотне будівництво загалом – тенденція, пов’язана із зростанням щільності наших міст та мегаполісів, як, втім, усі явища нашого життя. Тенденція позитивна, якщо у містобудівному плануванні, а також проектуванні та будівництві хмарочосів зайняті професіонали, і страшне явище, якщо цим займаються дилетанти, а таке теж буває.

– Ви вважаєте, що збільшення густини забудови – це прогресивно?

– Збільшення щільності забудови – це прогресивно та неминуче. Прогресивно, оскільки загалом планети зі збільшенням щільності проживання стає дедалі компактнішим і, в такий спосіб, зберігаються чи звільняються від забудови значні території, залишаються на балансі природних екосистем. Неминуче, оскільки зі зростанням населення планети посилюється загальна тенденція економії ресурсів, включаючи енергію та всі види інфраструктури.

– Зараз багато говорять про те, що треба зводити міста-сади, але продовжують будувати міста-мурашники. Що має статися із суспільством, щоб узяли верх прогресивні урбаністичні тенденції?

– У двох словах не відповісти. Росія зараз перебуває в полоні одночасно кількох трендів – ще переважає індустріальне суспільство, але у мегаполісах, де традиційне виробництво замінюється інноваційною та сервісною економікою, вже видно елементи постіндустріального суспільного устрою. Наприклад, «Сколкове» можна розглядати як прототип чи, швидше, шоурум такого міста-саду. Хоча воно створюється в деякій ізоляції від справжньої економіки країни і має ознаки потьомкінських сіл, але така доля багатьох пілотних проектів.

У Росії її все ще превалює масове житлове будівництво епохи індустріалізації, розпочате з хрущовських часів. Досі мільйони дорослих дітей живуть з батьками, мільйони розлучених подружжя продовжують ділити житлоплощу, не кажучи вже про мільйони людей, що мешкають у комуналках та старих будинках. Новобудови, як і раніше, конкурують за гаманці покупців з тими ж хрущовками і брежнівками: такий убогий конкурентний фон не обіцяє нам особливої ​​якості будинків економ-класу, що будуються, і поліпшення містобудівного середовища. В західних країнах, навпаки, має місце надвиробництво житла, тому немає такого розмаху масового житлового будівництва, будують там набагато менше, отже, і конкуренція набагато вища і краща за якість. Це стосується й соціального житла, яке теж будують, але за державними замовленнями і не так масово, як у нас, що дозволяє використовувати індивідуальні проекти для кожної конкретної ділянки та навіть залучати до цих проектів відомих архітекторів.

Тільки серйозна конкуренція у сфері житлового будівництва здатна відродити інститут справжніх архітектурних конкурсів та повернути якість архітектури у нове будівництво. А щодо вже побудованих «мурашників», то, на жаль, нам із цим жити, і дуже довго.

Але треба розуміти, що прогресивні урбаністичні тенденції не обіцяють зменшення щільності забудови в наших містах, вона продовжуватиме зростати зі зростанням темпів урбанізації. Яка продовжуватиметься як мінімум до середини цього століття, коли в містах, згідно з прогнозами, житиме 70% населення планети. Але це можуть бути зовсім інші міста.

– Поліцентричний чи моноцентричний розвиток, агломерація чи конурбація – який шлях мають обрати Москва та Петербург?

– Генплани і ПЗЗ обох мегаполісів, так само як і все російське містобудування як наука, базуються досі на основоположних принципах містобудування індустріального суспільства з часів промислових революцій XIX ст. Це означає: на відстані від даунтауна будувалися промзони, а поруч розташовувалися спальні житлові квартали, окремо будувалися стадіони, парки для відпочинку городян і т. д. Однак, якщо ми позбавимося такого функціонального районування і зонування міст за старими схемами центричного розвитку і будуватимемо життя постіндустріального суспільства, створюючи змішану забудову, в якій житло, рітейл, офіси, школи, університети, об’єкти культури та спорту гармонійно співіснуватимуть уздовж упорядкованих та озеленених вулиць та скверів, то подальше зростання щільності міст за рахунок збільшення поверховості забудови зможе здійснюватися, не руйнуючи таку гармонію, а, навпаки, зменшуючи потребу у добовій міграції. Те, що зараз більшість населення живе в одному районі, працює – в іншому, а їздить за покупками чи відпочивати – у третій, лише породжує транспортний колапс. Відповідь на цей виклик – поліцентричний розвиток наших міст.

– Вже стало спільним місцем, що девелопери лають архітекторів за «зайві краси», а архітектори девелоперів – за спрощення проектів на шкоду якості. Чи можна цим сторонам домовитись? І як?

– Це вічна суперечка та боротьба за частку у бюджеті. Девелопер прагнутиме якщо не урізати, то гранично оптимізувати бюджет, що виділяється на архітектурну виразність, якість деталей та благоустрій. А архітектор, навпаки, боротиметься (і зобов’язаний за визначенням) за збільшення бюджету на естетику та якість. Але домовитись можна. Якщо, наприклад, прийняти принцип мінімалізму в тому високому розумінні, в якому його сформулював Міс ван дер Рое: «Менше – значить більше». От тільки відміряти «більше-менше» тут має зовсім не девелопер, не чиновник, а архітектор.

– Ви погоджуєтесь, що для архітектора зробити гарний проект дешевого, але якісного будинку – це професійний виклик? Ви маєте такі проекти?

– Абсолютно згоден, це, в принципі, і є найвищим іспитом. Звичайно, для будь-якого архітектора велике щастя – отримати необмежений бюджет на реалізацію його архітектурних мрій і фантазій, але, на мій погляд, побудувати красиво в маленькому бюджеті набагато почесніша заслуга і вища місія, гідна оплесків.

Нещодавно у нас з’явилося таке замовлення – проект типового житлового будинку для оренди. Підсумком має стати концепція орендного будинку, яким централізовано володітиме і управлятиме єдиний домовласник. Щоб цьому бізнесу бути успішним на ринку, новий домовласник має пропонувати не лише доступну плату, але й виключно привабливе для потенційних орендарів житло у частині якості та естетики. Це і є завдання та той професійний виклик, про який ви питаєте.

– На недавньому форумі з висотного будівництва в Єкатеринбурзі ви малювали картину ідеального міста майбутнього. Яким він має бути?

– Таким, щоб більшості його мешканців було зручно у ньому жити, не мріючи про переїзд до іншого міста. Таким, щоб людям, що народилися в ньому, хотілося в ньому ж прожити життя. Йдеться про екологічно та соціально безпечний урбанізований міський простір, що перебуває в гармонії з навколишнім середовищем і забезпечує – через своє планування та функціональну комплектацію – зручний та простий доступ громадян до основних елементів складної соціальної інфраструктури, включаючи працевлаштування, освіту, охорону здоров’я, культуру, торгівлю , рекреацію та спорт. Що стосується транспорту, то його структура вже змінюється з процесом «уберізації» і з появою безпілотних автомобілів та дронів, а мета для людини майбутнього, на мій погляд, – менше переміщатися містом в автомобілі та більше ходити пішки та/або користуватися велосипедами та гіроскутерами . Паттерн добових міграцій у межах міста вже почав змінюватися, онлайн-шопінг та кур’єри стали повільно, але правильно вбивати традиційну торгівлю, у розвинених країнах стріт-рітейл, моли та гіпермаркети з величезними парковками потихеньку вимирають як клас. Але люди повинні залишатися достатньо мобільними для поїздок між містами чи подорожей світом. Думаю, що віртуальна реальність знижуватиме частку ділового туризму та відряджень, люди подорожуватимуть, щоб відвідати родичів або щоб переглянути світ. І якщо туристи масово прагнуть якогось міста, то, значить, він уже в чомусь, безумовно, успішний і тим самим завоював своє місце в сьогоденні та майбутньому.

Одна з найвищих будівель Росії та Європи – сучасний хмарочос Лахта Центр – розташований у Приморському районі Санкт-Петербурга. Його будівництво розпочалося у 2012 році, в експлуатацію будівлю ввели у 2018 році, а відкриття Лахта Центру намічено на початок 2020 року. Окрім штаб-квартири «Газпрому», тут функціонуватимуть офіси, науковий та діловий центри, амфітеатр, спортивний клуб та інша інфраструктура. Головною родзинкою вежі стане оглядовий майданчик, звідки відкривається панорама на Санкт-Петербург та Фінську затоку. Вартість Лахта Центру оцінюється у 2,5 млрд доларів.

Оглядовий майданчик Лахта Центру

Найочікуванішим об’єктом комплексу вважається оглядовий майданчик, який розташовуватиметься на висоті 360 метрів, на останньому поверсі. Це буде панорамний майданчик з кутом огляду 360° та телескопами для детального огляду. Для підйому відвідувачів працюватимуть високошвидкісні ліфти. Планується, що оглядовий майданчик Лахта Центру стане одним із найпопулярніших туристичних визначних пам’яток міста.

Ялинка

Незважаючи на те, що офіційного відкриття хмарочоса ще не відбулося, Лахта Центр вже бере участь у культурному житті Північної столиці. На честь святкування Нового року 31 грудня на фасаді будівлі запалилося святкове підсвічування, яке перетворило вежу на найвищу у світі зелену ялинку.

Відео новорічного поздоровлення:

Веб-камера Лахта Центру

Зараз на рівні оглядового майданчикавстановлена ​​веб-камера, яка в режимі реального часу транслює панораму Санкт-Петербурга та Фінської затоки. Ви можете оглянути популярні пам’ятки міста – парк імені 300-річчя Санкт-Петербурга, стадіон “Газпром Арена”, Яхтовий міст, Єлагін острів та інші об’єкти.

План поверхів та архітектура

У зв’язку з широким освітленням у ЗМІ будівництва цього об’єкта, багатьох цікавить питання «скільки поверхів у Лахта Центрі і що там буде?». Відповідно до проекту, у вежі 87 поверхів, а загальна площа приміщень становить 400 тис. кв. метрів, із них під офіси визначено – 130 тис. кв. метрів. Для переміщення між поверхами планується запустити майже 40 ліфтів. Окрім основної будівлі, до комплексу входять ще дві споруди, що розташовуються з боків від вежі. Їхня висота варіюється від 22 до 85 метрів.

Проект Лахта Центру

Крім оглядового майданчика та штаб-квартири «Газпрому» в комплексі будуть розміщені такі об’єкти:

• Панорамний ресторан “Лахта Центру”.Зали будуть розташовані на 75 та 76 поверхах (висота близько 320 метрів). Це буде приємною альтернативною оглядовому майданчику. За підсумками відбору претендентів на створення ресторану, на початку 2019 року компанія, що управляє, оголосила переможця. Ними стали відомі російські футболісти – брати Березуцькі, які запропонували концепцію ресторану російської кухні, основою якої стануть продукти російського виробництва та унікальні рецепти з усіх куточків країни.
• Багатофункціональний зал – трансформер та конгрес-центр.Унікальна особливість цього залу полягає в тому, що при необхідності його можна поділити на два приміщення. Це перший подібний об’єкт у Санкт-Петербурзі. Розташування крісел та конфігурація сцени можуть змінюватись під формат заходу. Планується, що у залі-трансформері відбуватимуться концерти, спектаклі, покази мод та інші події.
• Науково-освітній центр.Основним завданням наукового центру буде популяризація науки серед населення. Центр буде відкрито для широкої аудиторії, тут проводитимуться освітні заходи — лекції, виставки. Площа для експозиції сягає 7000 кв. метрів.
• Медичний центр.Лікувально-діагностичний комплекс Лахта Центру призначений надання послуг жителям Приморського району Санкт-Петербурга. Оснащений найсучаснішим обладнанням, медичний центр надаватиме стоматологічні, терапевтичні, хірургічні та інші послуги.
• Спортивний комплекс.У Лахті Центрі планується створення великого спортивного центру, площею 4600 кв. метрів. Тут розташовуватимуться тренажерні зали, зали групових занять, басейни, центри релаксації та оздоровлення.
• Атріум, торговельні майданчики, експозиції.Для працівників офісів та відвідувачів хмарочоса працюватимуть виставкові зали для арт-об’єктів та художніх творів, мультимедійний зал, а також кафе, їдальні та магазини.
• Офіси.Керівна компанія пропонує для оренди офіси площею від 650 до 2100 кв. метрів. Детальну інформаціюВ адміністрації, контакти можна знайти на офіційному сайті Лахта Центру.

Біля підніжжя вежі, що на території виходить до затоки, планується зведення амфітеатру. Розрахований на 2000 місць, об’єкт станемо першою в Санкт-Петербурзі спорудою подібного типу. Амфітеатр орієнтований на море, згідно з задумом архітекторів, сценою може бути вода або берегова смуга.

Архітектурне рішення

Оскільки будівля Лахта Центру має екстремальну висоту, то при розробці проекту та будівництві велика увага приділялася стійкості та безпеці конструкції. Головна вежамає центральне ядро ​​із залізобетону, всередині якого розташовуються найважливіші комунікації та зони безпеки. Фундамент хмарочоса коштує на 2080 палях, а перекриття та колони виготовлені з металу та бетону.

Архітектурна концепція Лахта Центру розроблена компанією RMJM у 2011 році. За задумом авторів, контури хмарочоса ідеально вписуються в ландшафт Санкт-Петербурга і становлять гармонійне поєднання зі шпилями та куполами Петропавлівського собору.

Скління Лахта Центру виконано без стиків, що надає будівлі легкість – гладкі стіни фасаду відбивають воду та хмари.

Як дістатися до Лахти Центру в Санкт-Петербурзі

Метро біля Лахти Центру

Найближча станція метро «Бегова» знаходиться в кроковій доступності від хмарочоса. Прогулянка займе близько 20 хвилин, проте доки вежа не працює, помилуватися нею можна з території парку 300-річчя Санкт-Петербурга.

Маршрут від метро до Лахти Центру:

У планах влади збудувати нову станцію метро «Лахта». Проект включено до плану розвитку метрополітену до 2025 року.

Наземний транспорт

Поруч із Лахта Центром знаходиться зупинка громадського транспорту- “15-й км Лахта”. Тут ходять автобуси № 101, 101а, 110, 211, 216 та маршрутки № 206, 210, 232, 305, 305а, 400, 405, 417, 425.

Крім того, для поїздок Санкт-Петербургом можна скористатися програмами від служб таксі Uber, Gett, Яндекс. Таксі, Maxim, Таксовичкоф та ін.

Презентація Лахта Центру: відеоекскурсія

Нічне освітлення Лахта Центру: панорама-google

«Лахта центр»:
що варто
за висотними
рубежами

Хмарочоси – це авангард будівельної галузі. Супервисотні будинки завжди вимагають від своїх творців особливого підходу. У 2018 році в Петербурзі завершиться будівництво “Лахта центру”, який стане самим високим хмарочосомЄвропи. Які технології використовуються для будівництва пітерського гіганта?

Суспільно-діловий комплекс “Лахта центр” будується в Приморському районі Санкт-Петербурга, на узбережжі Фінської затоки. Його центром стане штаб-квартира групи Газпром та компанії «Газпром нафта», іншу частину площі займуть громадські простори: науково-освітній комплекс для дітей та молоді, планетарій, виставкові простори, медичний та спортивний центри, багатофункціональний зал-трансформер та інші.

Комплекс складається з чотирьох споруд: багатофункціональної будівлі з атріумом, стилобату (там розміститься паркінг та допоміжні приміщення), арки головного входу та хмарочоса заввишки 462 метри. Саме він стане найвищим у Росії, а й у всій Європі. Супертол “Лахта центру” на 88 метрів переросте нинішнього європейського рекордсмена – вежу “Федерація” в “Москва-сіті” – і опиниться на 11 місці світового висотного рейтингу.

Існує думка, що Петербург побудований на в’язких ґрунтах, і будувати хмарочоси тут неможливо. Фахівці відповідають: будувати можна скрізь, але потрібний гарний розрахунок. Зведенню петербурзького супертолу передували півтора роки інженерно-геологічних досліджень. Автори проекту вивчили геологічні, геодезичні, екологічні, історико-культурні особливості ділянки.

З’ясувалося, що слабкі ґрунти становлять лише верхній шар. Під ним залягає вендський обрій – це найдавніші глини, яким 635-540 мільйонів років. Міцні як скельний ґрунт чи бетон, ці глини є чудовою опорою для хмарочоса. Але дістатися до них непросто: на шляху біля будівельної техніки – відкладення льодовикового періоду у вигляді гігантських валунів та піщаних супісків із гравієм. Комплекс досліджень, проведені розрахунки та натурні випробування стали основою для створення конструкції «Лахта центру».

Від тиску та води у верхніх шарах ґрунтів фундамент захищає п’ятигранна підземна конструкція по периметру основи хмарочоса. Її висота – 30 метрів, довжина стін – понад 300 метрів. Усередині п’ятикутника встановлено 264 палі, що йдуть на глибину до 82 метрів. Їхній діаметр – 2 метри. Це найширші палі у світі. Палі фундаменту хмарочоса не забивають, а створюють прямо на місці – у ґрунті. Шахту вибурюють, потім встановлюють армокаркас та заливають бетоном.

На палі спирається фундамент хмарочоса. Він складається з трьох плит, розділених десятьма радіальними стінами, що розходяться «променями» від ядра. Найзнаменитіша з плит – нижня, завтовшки 3,6 метра. Саме вона потрапила до Книги рекордів Гіннесса: будівельники за 49 годин поклали 19 624 кубометри бетону в основу будівлі. Причому унікальність плити над фізичному розмірі, а методику, що забезпечує необхідну несучу здатність при оптимальних розмірах конструкції.

Докладніше про рекорд на майданчику «Лахта центру»

Кожна паля під вежею є окремою складною інженерною спорудою висотою з 30-поверховий будинок. Контроль за її будівництвом – це ціла система, що включає камери відеоконтролю, що опускаються в шахту, і ультразвукові датчики, встановлені в арматурі каркаса палі для визначення щільності і відсутності порожнеч.

Вага вежі «Лахта центру» складе 670 тисяч тонн, що давлять на ґрунт порівняно. малої площі. Під тиском грунт ущільнюватиметься, а хмарочос осідатиме – як і будь-яку іншу будівлю. Основне завдання в тому, щоб це осаду проходило рівномірно і будівля не відхилялася від вертикалі. Для спостереження за поведінкою ґрунту, підземними конструкціями та їх взаємодією створено систему геомоніторингу, яка об’єднує 4800 датчиків.

Датчики розміщені і у ґрунті, і у всіх елементах підземних конструкцій вежі. Так, 95 датчиків «стежать» за вертикальними переміщеннями, 40 – за поровим тиском ґрунту, 336 вимірюють деформації у палях, 10 – тиск під підошвою фундаменту, 2136 – динаміку зусиль у конструкціях фундаменту. Усі датчики об’єднані в автоматичну систему. Після зведення кожних п’яти нових поверхів вежі система видає повний звіт про те, що відбувається із ґрунтом, палями, фундаментом. Такі знання корисні як для будівельників, але й наукових досліджень.

Опад може пройти рівномірно. Але ж і сама будівля може бути збудована з нахилом. Це буде не дивно при висоті майже півкілометра: не виправлене відхилення в 1 мм внизу призведе до відхилення на 1 метр нагорі. “Лахта центр” не може собі дозволити сильного відхилення: хмарочос стійкий “у нахилі”, тільки якщо спеціально так спроектований (як, наприклад, Capital Gate – будівля з найбільшим нахилом у світі: за 160 метрів висоти – 18 градусів крену). Максимальне дозволене проектом відхилення ядра «Лахта центру» – 6 міліметрів на всі 462 метри. А ціль – змістити дельту відхилення до нуля, хоча у світовій практиці досягти абсолютного нуля поки що нікому не вдавалося.

Як пітерському супертолу не перетворитися на Пізанську вежу?

У світі є приклади будівель, які успішно існують у стані відхилення від вертикалі на метри. Наприклад, церква 1382 в Бад-Франкенхуазені: відхилення шпиля від вертикалі становить 4,45 метра при «зростанні» 25 метрів.

Хмарочос не можна просто побудувати «наскільки вистачить цегли». Існують різні системи, які забезпечують стійкість надвисоких будівель. У вежі «Лахта центру» вона складається з ядра, аутригерів і колон, що несуть, по периметру будівлі.

Являє собою трубу діаметром 24,5 метра з товщиною залізобетонної стіни 0,8 метра. Відповідає за вертикальну стійкість.

Аутригери розташовані на технічних поверхах, складаються з кільцевої балки навколо ядра і діагональних металевих ферм і колон, що йдуть від неї. Ці елементи передають зусилля від ядра на зовнішні колони та знижують опорний момент унизу будівлі, а також надають горизонтальну жорсткість – наприклад, гасять розгойдування вежі від вітру. Усього аутригерів у вежі «Лахта центру» – п’ять, з яких чотири мають вигляд здвоєних поверхів, а п’ятий – нетиповий, у вигляді потужної залізобетонної «шайби»

Виконані з композитних матеріалів – сталевий сердечник із залізобетонною оболонкою. Таке рішення застосовано вперше у цивільному будівництві у Росії. Завдяки йому вартість колон значно знижується, а термін зведення

скорочується на 40% за інших рівних.

За словами авторів, вежа «Лахта центру» замислювалася як сучасна інтерпретація висотної домінанти, що виділяється на тлі традиційної горизонтальної забудови Санкт-Петербурга. Її «побратими» – шпиль Петропавлівського собору, Адміралтейська голка, купол Ісаакіївського собору – прикрашають центр міста, тоді як новий супертол стане організуючим елементом у Приморському районі, що стрімко розвивається. Новому хмарочосу дісталася роль головного акценту ділового простору, що виникне на лінії морського фасаду міста.

«Форма будівлі символізує енергію води, перетікання просторів, відкритість та легкість, – пояснюють автори проекту. – Ефект невагомості та максимального злиття майбутнього комплексу з навколишнім середовищем буде посилено за рахунок застосування особливого типу скла, завдяки якому в залежності від часу доби висотна будівля змінюватиме колір, що створить відчуття «живого об’єкта».

Вежа «Лахта центру» скручується навколо осі на 90 градусів. У будівництві такої будівлі є певні особливості. Наприклад, через розширення, звуження та «кручення» всі 189 тисяч складових металоконструкцій вежі відрізняються одна від одної (строго кажучи, однакових лише дві). Також відрізняються за формою та вигином фасадні елементи: 16 505 панелей покривають площу 72 500 квадратних метрів, при цьому 71% склопакетів відрізняються один від одного розмірами та своєю геометрією. Розмір кожного склопакета 2,8 на 4,2 метри, вага 740 кілограмів. Для обслуговування такої вибагливої ​​споруди розроблено спеціальну систему обслуговування фасадів (скорочено СОФ). З її допомогою фасади підтримуватимуться в чистоті, а при необхідності й ремонтуватимуться.

Як зібрати 189 000 деталей і жодного разу не помилитися?

Підкорення висоти – це завжди наявність відповідних технологій. Ліфт, вентиляція, електрика – свого часу саме висотки першими випробовували всі ці «новинки». Після успішного старту виробництво технологій стало масовим: з категорії ексклюзивних благ вони перейшли до категорії мінімальних стандартів при будівництві вже типового житла та громадських будівель.

Зведенням хмарочосів зумовлені розробки сучасної підйомної будівельної техніки, винахід конструкцій стійкості будівель, впровадження нових технологій пожежної безпеки, високоміцних сучасних будівельних матеріалів. Висотне будівництво – область, де формується замовлення на високотехнологічні рішення, які потім перейдуть до інших сфер нашого життя.

«Крокуючі» механізми для будівництва хмарочоса

Петербурзький “Лахта центр” активно впроваджує технології – щось уперше на регіональному та російському будівельному ринку, щось – на світовому. Значення цієї будівництва для будівельної галузі можна буде оцінити пізніше, але вже зараз видно, як змінюється середовище: з’являються спільні виробничі підприємства, зростають кваліфіковані кадри, постачальники використовують нові технічні рішення – так освоюються нові висоти стандартів якості.

До заливки нижньої плити готувалися заздалегідь, адже переробити роботу неможливо. Учасники відрепетирували все, що можливо. Наприклад, 13 бетонних заводів-постачальників тренувалися у виготовленні бетонної суміші за унікальною рецептурою доти, доки не досягли її абсолютної ідентичності.

Швидкість заливки становила понад 400 кубометрів на годину, а міксери здійснили понад 2450 рейсів. Процес був організований так, що про подію місцеві жителі дізналися зі ЗМІ – не було ні додаткової пробки на завантаженому Приморському шосе, ні шуму з будівельного майданчика.

За дельтою відхилення стежать геодезисти. В їх арсеналі сім систем обладнання (оптичних та лазерних), дублювання допомагає перевіряти ще раз показання приладів. Три з семи геодезичних систем представлені в Росії вперше, але встигли добре зарекомендувати себе на провідних світових будовах.

Світова геодезична прем’єра – імпульсний високошвидкісний лазерний сканер із двоосьовим компенсатором. Прилад вперше використовується на будівництві хмарочоса. З його допомогою будівельники «Лахта центру» перевіряють положення металоконструкцій усередині бетонного середовища при виготовленні, наприклад, композитних колон зі сталевим осердям усередині бетонної конструкції.

Для ведення ядра вертикально задіяна і «космічна» технологія – геодезичний прилад Trimble 4D Control. Він використовує супутниковий сигнал та систему геодатчиків, встановлених на будмайданчику. За допомогою показань GPS та ГЛОНАСС система визначає точні координати ядра та дельту усунення, яка постійно коригується на підставі отриманих даних.

Для складання використовують BIM – відносно нову для Росії технологію. Вона є віртуальною тривимірною моделлю будівлі, що об’єднує всі дані проектної документації. При додаванні виміру часу вибудовується віртуальна технологія будівництва об’єкта: проекти організації будівництва, виконання робіт, логістики поставок. У «Лахті центрі» до стандартного використання моделі додали ще одне застосування. Через свою складну геометрію вежа збирається з металоконструкцій, кожна з яких має єдине можливе місце монтажу. Правильність збирання контролюється, у тому числі за допомогою BIM. Конструкції, що поставляються на майданчик, мають штрих-коди, пов’язані з моделлю BIM. Код деталі однозначно вказує місце монтажу в загальній конструкції.

Про петербурзький супертол будівельники кажуть, що він – «ручна робота». Йдеться про унікальність рішень, а щодо праці – автоматизують усе, що можливо. Наприклад, для зведення ядра використовують систему «ковзаючої» (автоматизованої) опалубки.

Опалубка – це форма бетонування, утворена двома рядами щитів, простір між якими – майбутня стіна ядра. Бетон заливається між щитами та застигає.

Звичайну опалубку потрібно розкріплювати, переставляти на нове місце та збирати наново – гігантська втрата часу та продуктивності. А автоматична у міру заливання бетону «пересувається» за допомогою гідравлічних домкратів.

Подібні самопересувні інструменти на лахтинському будівництві дуже люблять. За подібним принципом працює вітрозахист на вежі – її панелі ковзають за опалубкою. До крокуючих механізмів відноситься кран в ядрі вежі – перший такого роду в Петербурзі.

Висотний діловий центр, що будується, в Санкт-Петербурзі часто називають вежею Газпрому. Ця споруда стане найвищою в Північній столиці і другою за величиною в Європі після Останкінської вежі. Хмарочос зводиться Газпромом і в ньому буде розташовано штаб-квартиру цього концерну та його компанії.

Нагадаємо, що спочатку будівництво ділового центру заввишки 400 метрів планувалося здійснити на ділянці 4,7 га, у центрі Північної столиці, що викликало різкий протест градозахисників та громадськості. Об’єкт потрапляв до охоронної зони, де розташовані пам’ятники, що входять до переліку об’єктів ЮНЕСКО.

Незабаром губернатор Петербурга Валентина Матвієнко скасувала постанову, що дозволяє забудовнику відхилитися від дозволеної тут висотності в 100 метрів.

Нова ділянка в 14 га для спорудження Лахта вежі розташована на півночі Санкт-Петербурга на виїзді з міста між Фінською затокою та Приморським шосе. Відстань від місця будівництва до центру міста становить близько 10 км. На думку експертів, тепер Лахта вежа, хоч і буде видно практично з усіх районів міста, але вона не закриватиме визначні пам’ятки Санкт-Петербурга і домінуватиме над історичними об’єктами.

У той же час вежа буде добре видно з моря, вона стане своєрідним маяком, що зустрічає припливають у місто морем. Це буде знаковий об’єкт морського фасаду Північної столиці.

На відміну від старого проекту, в центрі Лахти, крім офісної частини, розмістяться приміщення соціальної інфраструктури.

Офісна частина займе приміщення у самій вежі, а будівлі її заснування відведуть під об’єкти соціального призначення – магазини, спортивний та медичний центри, дитячий освітній центр та планетарій.

Нагорі вежі розмістяться оглядовий майданчик, ресторан, що обертається, і конференц-зал.

Башта Лахта-центр – короткий опис

Замовник та інвестор проекту – “Газпром нафта”, проект споруди виконала британське архітектурне бюро RMJM – Robert Matthew Johnson Marshal.

Генпідрядник – турецька компанія Renaissance Construction (створена в Петербурзі у 1990-ті роки, заснована турецькими бізнесменами). У споруді будівлі беруть участь десятки інститутів та будівельних організацій.

Висота будівлі зі шпилем становитиме 462 метри, а загальна вага вежі з усією інфраструктурою, склінням та навіть з меблями та людьми – 670 тисяч тонн.

Площа одного офісного поверху – від 668 до 2060 кв. метрів.

З боку Фінської затоки вежа Лахта центр постане у всій своїй пишності у вигляді спрямованого вгору шпиля. Також її можна порівняти з краплею води, що летить вгору.

Петра Перший задумав Петербург як морську столицю Росії. І за задумом авторів проекту, здалеку, з боку моря, Лахта центр буде схожим на білу яхту.

Проект передбачає кілька архітектурних особливостей, головні з яких – сучасний планетарій та відкритий амфітеатр.

Планетарій

Планетарій, розрахований на 140 осіб, займе незвичайне місце- на висоті п’ятого поверху одного з будинки, що примикає до вежі. Він буде виглядати як величезна куля, яку ніби з усього розмаху кинули в будівлю, і вона прилипла до фасаду. Звичайно, така ефектна форма будівлі не може не зацікавити всіх, хто проходить або проїжджає повз.

Під час сеансів будуть використані різні спецефекти – рухлива підлога та ілюзії блискавки та дощу, віртуального диму та запахів.

Амфітеатр

Ідея створення відкритого амфітеатру, зверненого до моря, пов’язана з необхідністю плавного переходу від високої покрівлі до водному просторі. Тут глядачі зможуть милуватися водними фонтанами та різними шоу на воді, а також брати участь у театралізованих виставах та змаганнях.

• При закладці фундаменту багато принципів було взято у природи. Так, палі в основі будівлі, немов коріння гігантського дерева, сягають землі на 82 метри. Вище паль побудований «коробчастий» фундамент заввишки 17 метрів, що гарантує стійкість будівлі
• Максимально допустиме відхилення споруди від вертикалі по всій висоті – не більше 6 міліметрів. Не плутати з амплітудою коливання будівлі під час штормового вітру
• Склопакети пройшли різні випробування: під великим натиском води, повітряними потоками і вогнем. Скло виготовлене з використанням спеціальної плівки, яка не дозволить склу зруйнуватися на уламки.
• Всі матеріали, використані при будівництві, не є горючими або з вогнезахистом. Але незважаючи на це, евакуація людей продумана максимально. У разі пожежної тривоги у центральне ядро, виконане із залізобетону, нагнітається повітря, що запобігає його задимленню. Перейшовши в центральне ядро, де є сходи, людина опиняється в безпеці
• Для миття вікон використовуватиметься спеціальна система, яка рухається рейками, влаштованими на ребрах вежі.
• При сильному вітрі верх будівлі може відхилятися на 46 см від вертикалі, а на рівні оглядового майданчика (на висоті 357 метрів) максимальне відхилення становитиме 27 см
• Щоб птахи не врізалися у вікна, склопакети окантовані непрозорим матеріалом, а скло – недзеркальне. Крім того, під час масових перельотів зграя підсвічування буде «відлякує». Таким чином, птахи бачитимуть скло.

Прилегла територія

Зі східного боку будівлі буде влаштовано вхід для співробітників офісу. Ця частина комплексу постане у вигляді арки з прольотом 100 метрів.

З південно-східного боку розпочнеться пішохідна зона довжиною 8 км. Вона буде включати міст і величезний простір для проведення масових гулянь і святкових заходів.

Північна частина території буде використана під різні виставки, а крім того, у майбутньому тут збудують залізничну платформу та станцію метро.

Крім того, поруч із вежею будуть знаходитись стоянка для туристичних автобусівта музей корабля «Полтава» .

Транспортна інфраструктура

У майбутньому між Лахта центром та станціями метро «Чорна річка» та « Старе село» планується налагодити трансфер. 2025 року передбачається побудувати станцію метро.

Розвитку транспортної інфраструктури сприяє насамперед чемпіонат світу з футболу. У 2018 році буде відкрито станцію метро «Бегова», один із виходів якої розташований на відстані трохи більше кілометра від Лахта центру, тобто в пішохідній доступності.

Башта Лахта центр стане центром нового ділового району Санкт-Петербурга, можна сказати Петербурзьким сіті, а розвиток транспортної інфраструктури перетворить цей необлаштований район Північної столиці на зразок сучасного та якісного міського середовища. Нагадаємо, що здавання об’єкта планується у 2018 році.

Хмарочос «Лахта-центр» піднявся на 35 поверхів (147 метрів) і встановив новий рекорд серед усіх будівель Петербурга.
Є одна будівля вища — телевежа, а це не рахується. До того ж, у 2017 році будівля буде ще вдвічі вищою, а до 2018 року висота хмарочоса становитиме 462 метри. Він буде вищим за вежу «Федерація» у діловому центрі «Москва-Сіті» в столиці і стане найвищою будівлею в Європі.

До цього моменту міський рекорд належав «Лідер тауер», що світиться в московському районі, яке, до речі, є найвищою будівлею у світі в північних широтах. З історичних будівель лідирує Петропавлівський собор зі своїми 122 з половиною метрами, задуманий як головна домінанта міста. Але технології сильніші.

Нагадаємо, будівництво штаб-квартири «Газпрому» супроводжувалося боями градозахисників із владою, адже спочатку її будівництво планувалося не в Лахті на березі Фінської затоки, а в Малій Охті на правому березі Неви. Влада вважала, що це стане новим символом Північної столиці, а мешканці були проти вежі майже в центрі. Тепер люди та влада домовилися. Планується, що «мегаспоруда» приверне до нас фінансових ділків з усього світу. Воно вже потрапило до «Книги рекордів Гіннеса» за найбільший фундамент у світі. Його без зупинки заливали 49 годин. «Лахта-Центр» сьогодні
«Лахта-центр» за планом у 2018
Фундамент-рекордсмен “Лахта-центру”
План будівництва
Внутрішній вигляд «Лахта-центру» за планом
Саме висока будівляу північних широтах у світі – “Лідер-тауер” на пл. Конституції
Архітектурна домінанта Північної столиці до 1962 року (у тому році було збудовано телевежу)

Категорії

Свіжі записи

Подземный переход к «Лахта-Центру» готов на 77%

На данный момент строители бетонируют две секции железобетонного пешеходного тоннеля. Также в рамках первого этапа строительства запланировано обустройство пяти из семи запланированных лестничных сходов, которые обеспечат путь от «Лахта Центра» к перспективным транспортно-пересадочным узлам «Лахта» и железнодорожной станции Новая Лахта.

Сейчас в служебных помещениях завершились работы по стяжке пола и началось устройство внутренних инженерных сетей. Специалисты «Ленсвета» приступили к перекладыванию внешних сетей, а в самом тоннеле проводятся отделочные работы. «Территория вокруг «Лахта-Центра» уже стала точкой притяжения для петербуржцев и гостей Северной столицы. Город вкладывает значительные средства в обеспечение транспортной доступности комплекса. В этом районе строятся проезды, дороги и развязки», — комментирует губернатор Александр Беглов.

Также строители уже установили защитный экран под железнодорожными путями Сестрорецкого направления. «Технология, которая использовалась на этом участке, применена в Петербурге впервые. Она позволила минимизировать влияние строительно-монтажных работ на наземную транспортную инфраструктуру и провести работы без ограничений движения поездов», — добавили в пресс-службе Смольного.

Изначально строительство подземного перехода должно было завершиться до ноября 2023 года, однако впоследствии запуск объекта перенесли на второй квартал 2024 года.

В декабре стало известно, что на севере Петербурга начнут строить магистраль М-32 у «Лахта Центра» в начале 2024 года.