Україна і Світова організація торгівлі

Одним з етапів інтеграції України до європейської і світової економічної системи є її вступ, приєднання до Світової організації торгівлі (COT). Переговори про створення Міжнародної торговельної організації (МТО) почалися під егідою ООН після закінчення Другої світової війни.

У ході роботи над Статутом МТО представники 23 країн розпочали пошук можливостей щодо зменшення протекціонізму в міжнародній торгівлі. Результатом такої роботи стало прийняття 45 тис. тарифних знижок та затвердження правил міжнародної торгівлі. Вони стали називатися Генеральною угодою з тарифів і торгівлі (ГАТТ). ГАТТ набрала чинності з 1 січня 1948 р.

Умовами ГАТТ спочатку не передбачалося створення міжнародної організації. ГАТТ не мала міжнародного статусу . Норми ГАТТ діяли як звичайний міжнародний договір. Зміни та доповнення до норм могли вноситися винятково в рамках міжнародних конференцій, що іменувалися раундами.

Усього з 1946 р. по 1994 р. було проведено вісім раундів багатосторонніх торговельних переговорів у рамках ГАТТ:

• 1. 1947 р. (Женева, Швейцарія);
• 2. 1949 р. (Аннесі, Франція);
• 3. 1951р. (Торкі, Великобританія);
• 4. 1956 р. (Женева, Швейцарія);
• 5. 1960 – 1961 pp. (Женева, Швейцарія), Діллон-раунд;
• 6. 1964 – 1967 рр. (Женева, Швейцарія), Кенеді – раунд;
• 7. 1973 -1979 рр. (Женева, Швейцарія), Токіо – раунд;
• 8. 1986 – 1993 рр. (Женева, Швейцарія), Уругвайський раунд. Серйозним недоліком системи ГАТТ була відсутність інституційної основи, тобто міжнародної організації як такої. Угоди ГАТТ не носили обов’язкового характеру для країн – учасниць ГАТТ. Угода про створення Світової організації торгівлі є обов’язковою для виконання всіх її членів.

У квітні 1994 р. більшість учасників переговорного процесу (123 учасники із 125) у Марракеші (Марокко) підписали Заключний акт Уругвайського раунду торговельних переговорів, що почався у вересні 1986 р. у Пунтадель-Есте (Уругвай) і Марракеську декларацію, якою засновувалася СОТ. СОТ почала свою діяльність з 1 січня 1995 р.

Основні цілі СОТ

• – підвищення рівня життя;
• – забезпечення повної зайнятості;
• – постійне зростання доходів і попиту;
• – розширення виробництва товарів і послуг та торгівлі ними;
• – оптимальне використання світових ресурсів відповідно до цілей сталого розвитку;
• – захист і збереження навколишнього середовища;
• – забезпечення для країн, що розвиваються, і найменш розвинутих країн такої участі в міжнародній торгівлі, яка б відповідала потребам їх економічного розвитку.

Функції СОТ

Найважливішими функціями СОТ є:

• – контроль за виконанням угод і домовленостей пакета документів Уругвайського раунду;
• – проведення багатосторонніх торговельних переговорів і консультацій між заінтересованими країнами-членами;
• – вирішення торговельних суперечок;
• – моніторинг національної торговельної політики країн-членів;
• – технічне сприяння державам, що розвиваються, з питань, які стосуються компетенції СОТ.

Найвищий орган СОТ – Конференція Міністрів, яка виконує функції СОТ як міжнародної організації і проводить усі необхідні для цього заходи.

Конференція Міністрів складається з представників усіх членів СОТ – по одному від кожної держави – члена СОТ. Європейський Союз є окремим самостійним членом СОТ нарівні з усіма державами, що входять до його складу.

З часу заснування СОТ відбулося шість. Конференцій Міністрів: перша – в грудні 1996 р. у Сінгапурі, друга – у травні 1998 р. в Женеві (Швейцарія), третя – у листопаді-грудні 1999 р. в Сіетлі (США), четверта – в листопаді 2001р. у Досі (Катар), п’ята – у вересні 2003 р. в Канкуні (Мексика), шоста—у грудні 2005 р. у Гонконгу.

Штаб-квартира СОТ знаходиться в Женеві. Нині СОТ – одна з найбільш впливових міжнародних організацій, яка визначає правила поведінки на світових ринках. Станом на січень 2007 р. членами СОТ є 150 держав. 11 січня 2007 р. членом СОТ офіційно став В’єтнам. СОТ — це понад 98 % обсягу світової торгівлі, близько 90 % світового валового внутрішнього продукту та понад 85% населення світу. При цьому 23 країни перебувають у стадії переговорного процесу про вступ до СОТ (Алжир, Андора, Азербайджан, Багами, Білорусь, Бутан, Боснія і Герцеговина, Кабо-Верде, Казахстан, Лаоська Народно-демократична республіка, Ліван, Російська Федерація, острови Самоа, Сербія, Чорногорія, Сейшельські острови, Судан, Таджикистан, Україна, Узбекистан, Вануату, В’єтнам, Йемен). Як правило, лише проблемні країни не є членами СОТ і туди не вступають (Афганістан, Еритрея, Ірак, Іран, Коморські острови, Північна Корея, Ліберія, Лівія, Маршалові острови, Науру, Сан-Марино, Сирія, Сомалі). Україна нині – спостерігач у СОТ.

Всі країни, які є сусідами України, вже приєдналися до СОТ, за винятком Росії та Білорусі, що перебувають у процесі вступу до СОТ більше, ніж 10 років. Багато пострадянських країн вже приєдналися до СОТ (Вірменія, Естонія, Грузія, Республіка Киргизія, Латвія, Литва та Молдова). Всі інші, за винятком Туркменістану, знаходяться в процесі вступу.

Процес приєднання України до системи ГАТТ/СОТ розпочався 17 грудня 1993 р. Тоді було прийнято рішення про створення Робочої групи по розгляду заявки України щодо приєднання до ГАТТ/СОТ. 3 1997 р. розпочався процес двосторонніх переговорів з країнами – членами Робочої групи. У цілому до складу Робочої групи з розгляду заявки України щодо приєднання до СОТ входить 43 країни. Країни ЄС ведуть переговори як один учасник робочої групи. На початок 2007 р. Україна практично викопала усі внутрішні зобов’язання, необхідні для членства в СОТ. У контексті забезпечення правової складової вступу України до СОТ Уряд та Верховна Рада України провели відповідну роботу з гармонізації національного законодавства з метою проведення його у відповідність з нормами і правилами угод СОТ.

У 2003 – 2006 рр. було значно активізовано переговорний процес між Україною та СОТ. Підписано близько 50 двосторонніх протоколів з країнами – членами СОТ, погоджено майже усі тарифні позиції у рамках доступу до ринку товарів, завершено переговори з країнами – членами Робочої групи щодо доступу на ринки послуг.

Європейська сторона неодноразово зазначала, що без членства України в СОТ принципово неможливе не лише виконання стратегічного завдання зовнішньої політики України – набуття повноправного членства в ЄС, а й досягнення першого інтеграційного етапу – створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Питання приєднання до СОТ є особливо актуальним для перехідних економік.

Для того, щоб дати відповідь на запитання “Чому саме членство в СОТ є вимогою інтеграції з ЄС?” необхідно зрозуміти, що сьогодні левова частка двостороннього співробітництва між країнами відбувається на торговельно-економічному рівні. І саме СОТ є організацією, яка формує правила торговельно-економічної, інвестиційної, податкової, митної політики на глобальному рівні, суттєво впливає на правила економічного співробітництва в рамках регіональних угруповань.

Що дасть вступ України до СОТ? У макроекономічному вимірі вступ до СОТ є потужним стимулом для здійснення структурних реформ. Загострення конкуренції між українськими та іноземними виробниками на вітчизняному та зовнішніх ринках сприятиме перерозподілу ресурсів від неефективних застарілих виробництв до наукоємних сучасних підприємств та галузей. Конкуренція стимулюватиме реалізацію інноваційних програм, інвестиції в людський капітал та нові технології. Україна поки що слабо включена в інноваційні процеси і як наслідок має сировинний напрямок своєї промисловості й експорту. Перспектива економічного прориву можлива за умови інтеграції в конкурентоспроможну західну цивілізацію. Разом з тим приєднання України до СОТ та її подальша інтеграція до ЄС має відбуватися паралельно з розвитком сильних економічних відносин із Росією.

Вступ до СОТ надасть потужний поштовх для притоку іноземних інвестицій в економіку України. Україна має досить низький міжнародний інвестиційний рейтинг: тільки 112 місце серед 136 країн світу. Невисоким є й інвестиційний рейтинг окремих регіонів та їх промислових комплексів, щоправда у масштабах України у цьому плані краще виглядають Киш, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Харківська, Одеська та Львівська області .

Досвід країн Центральної та Східної Європи свідчить, що обсяги прямих іноземних інвестицій у вітчизняну економіку після вступу до СОТ зростають. Так, у Болгарії уже в перший рік членства в СОТ інвестиції зросли в 3,7 рази, а в 1999 – 2000 рр. ще у 1,5 .

Разом із тим слід зазначити, що не в усіх країнах вступ до СОТ супроводжується суттєвим збільшенням іноземних інвестицій. Так, після вступу до СОТ Киргизстану та Молдови не спостерігалося росту іноземних інвестицій у перші роки. Це може бути зумовлено тим, що якість інвестиційного клімату визначають також такі важливі фактори, як загальна ефективність макроекономічної політики, політична стабільність, ефективність податкової системи та системи забезпечення приватної власності тощо.

Відповідно до статей 4, 5, 9 Угоди, про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Союзом членство України в СОТ є необхідною передумовою лібералізації режиму торгівлі між Україною та ЄС, започаткування переговорів зі створення зони вільної торгівлі та забезпечення поступової інтеграції України до Європейського Союзу шляхом підготовки та укладення Угоди про асоційоване членство України в ЄС.

Слід зазначити, що розширення ЄС у травні 2004 р., у результаті якого 10 країн – торговельних партнерів України ввійшли до спільного європейського ринку, породжує нові аргументи на користь найшвидшого вступу до СОТ. Європейський Союз автоматично поширив квоти на імпорт української продукції на нових членів. Це призвело до втрати ринків збуту українськими виробниками у розширеному ЄС. Вступ до ЄС Румунії та Болгарії ще більше ускладнив ситуацію. Участь у СОТ допоможе уникнути кількісних обмежень на експорт української продукції до ЄС, оскільки такі обмеження в рамках СОТ заборонено. Це полегшить українським виробникам масової продукції (виробів з металу, продовольчих товарів) вихід на світові ринки, особливо європейські. Ключові галузі промисловості (металургія та хімічна промисловість) сьогодні експортують більше половини виробленої продукції. Ці експортоорієнтовані галузі також слугуватимуть “локомотивами”, які потягнуть виробників проміжних ресурсів, особливо коксу, неенергетичних матеріалів, вугілля та торфу. Від безперешкодного доступу українських товарів та послуг на зовнішні ринки залежать можливості розвитку української економіки, яка є експортоорієнтованою. Водночас внутрішній ринок стане більш відкритим для великих іноземних виробників, що є лідерами у високотехнологічних галузях. Це потребує відпрацювання механізму захисту національних інтересів українських виробників. Членство в СОТ створить можливості розвитку і не є гарантією того, що ці можливості будуть реалізовані.

СОТ визначає правила поведінки на світових ринках. Україна, як і кожна країна, має певні переваги у виробництві тих чи інших видів продукції (географічне розташування, дешева кваліфікована робоча сила, наявність певних технологій, традиції національного виробництва тощо). Україна має значні природні ресурси. За кількістю та якістю родовищ корисних копалин вона посідає перше місце в Європі. Надра України містять (у світовому масштабі) майже 7,8 % залізних, 43,6 % марганцевих, 20 % запасів і ресурсного потенціалу титанових руд. Україна належить до десятки світових лідерів за запасами урану29.

Вона займає провідні місця за запасами цирконію, літію, графіту, каоліну, вогнетривких глин, сірки, калійних солей, декоративного каменю. В Україні видобувається близько 5 % світового обсягу мінерально-сировинних ресурсів. При цьому гірничодобувна промисловість щороку випускає продукцію на 25-28 млрд. доларів (за світовими цінами) °. Отже, мінерально-сировинна база України має значний економічний потенціал. Він спроможний забезпечити подальший розвиток національної економіки.

Україна належить до промислово розвинених країн світу, має один з найбільших у Європі структурно розгалужених промислових комплексів. Структура промисловості охоплює базові галузі – чорну і кольорову металургію, хімію та нафтохімію, машино- і приладобудування, легку та переробну промисловість. Серед наукоємних галузей – авіакосмічна, суднобудівна, виробництво військової техніки, важке І сільськогосподарське машинобудування, верстатобудівна та інструментальна, електротехнічна і приладобудівна, виробництво засобів зв’язку, інформатики та складної апаратури, медичного устаткування, радіо -, електронна, автомобілебудівна.

Переконливими доказами високотехнологічних та конкурентних можливостей української промисловості є серійне освоєння принципово нових моделей літаків АН-70, АН-140 та АН-38. їх справедливо вважають найперспективнішими моделями XXI ст. Україна бере участь в реалізації унікального міжнародного проекту — програми ракетно-космічного комплексу морського базування “Морський старт” і “Глобалстар”, де застосовуються вітчизняні ракетоносії “Зеніт” і “Циклон”. З 22 базових технологій ракетно-космічної галузі Україна володіє 17.

Україна має значні можливості для розвитку агропромислового комплексу. Зокрема, на неї припадає майже третина запасів чорнозему та 27 % орної землі в Європі. На душу населення в Україні припадає 0,66 га орної землі, тоді як у Європі цей показник становить у цілому 0,25 га.

Проте ізольованість країн колишнього Радянського Союзу від світової економіки призвела до формування замкненої самодостатньої системи. Це перешкоджало поглибленню виробничої спеціалізації.

Неприєднання України до СОТ суттєво обмежує:

• – можливості країни знаходити нові зарубіжні ринки для своєї продукції та послуг;
• – знаходити своє місце та нішу в міжнародній економіці;
• – максимізувати конкурентоспроможність та ефективність;
• – створювати робочі місця для своїх громадян та зменшувати міграцію талановитих українських професіоналів;
• – користуватися перевагами членства в СОТ;
• – залучати необхідні інвестиції для забезпечення економічного розвитку та зростання.

Членство в СОТ не має альтернативи. Вступ до цієї організації, безперечно, має історичне значення для українського народу, його добробуту і процвітання.

5 лютого 2008 р. Президент України Віктор Ющенко і Генеральний директор Світової організації торгівлі Паскаль Ламі підписали протокол про вступ України до СОТ. Україна має ратифікувати протокол про вступ до 4 липня 2008 р. Повноправним членом СОТ країна стане через ЗО днів після ратифікації документа. Вітаючи український народ зі вступом до СОТ, глава держави зазначив: “Зроблена неймовірна титанічна праця. Це великий історичний день для України”.

Україна і СОТ

Світова організація торгівлі (СОТ) – єдина міжнародна організація, що опікується глобальними правилами торгівлі між країнами з метою забезпечення її максимальної легкості, передбачуваності і вільності. На сьогодні повноправними учасниками СОТ є 164 країни, зокрема й Україна.

Про СОТ

Світова організація торгівлі (СОТ) – єдина міжнародна організація, що опікується глобальними правилами торгівлі між країнами. Її головна функція – забезпечувати, щоб торгівля відбувалася настільки легко, передбачувано і вільно, наскільки можливо. СОТ стала наступницею Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), укладеної після Другої світової війни. ГАТТ і СОТ допомогли створити сильну торговельну систему та сприяли зростанню торгівлі.

• Місце розташування: Женева, Швейцарія
• Дата заснування: 1 січня 1995 року
• Створена: за результатами переговорів Уругвайського раунду (1986 – 1994 рр.)
• Члени: 164 країни (станом на січень 2017 року)
• Бюджет: 197 млн швейцарських франків на 2020 рік
• Штат Секретаріату: 624 співробітники
• Глава: Нгозі Оконджо-Івеала (генеральний директор)

Мета і принципи СОТ

СОТ покликана регулювати торговельні відносини учасників Організації на основі пакета Угод Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів (1986-1994 рр.). Ці документи є правовим базисом сучасної міжнародної торгівлі.

Угода про заснування СОТ передбачає створення постійно діючого форуму країн-членів для врегулювання проблем, які впливають на їх багатосторонні торговельні відносини, і контролю за реалізацією угод і домовленостей Уругвайського раунду. Невід’ємною частиною СОТ є унікальний механізм врегулювання торговельних суперечок.

Основні принципи і правила ГАТТ/СОТ:

• торгівля без дискримінації, тобто взаємне надання режиму найбільшого сприяння у торгівлі і взаємне надання національного режиму товарам і послугам іноземного походження;
• регулювання торгівлі переважно тарифними методами;
• відмова від використання кількісних і інших обмежень;
• транспарентність торговельної політики;
• врегулювання торговельних суперечок шляхом консультацій, переговорів тощо.

Найважливіші функції СОТ:

• контроль за виконанням угод і домовленостей пакета документів Уругвайського раунду;
• проведення багатосторонніх торговельних переговорів і консультацій між заінтересованими країнами-членами;
• врегулювання торговельних суперечок; огляд національної торговельної політики країн-членів;
• технічне сприяння державам, що розвиваються, з питань, що стосується компетенції СОТ;
• співробітництво з міжнародними спеціалізованими організаціями.

Переваги від членства у СОТ:

• створення більш сприятливих умов доступу на світові ринки товарів і послуг на основі передбачуваності і стабільності розвитку торговельних відносин із країнами-членами СОТ, включаючи транспарентність їхньої зовнішньоекономічної політики;
• доступ до механізму СОТ врегулювання торговельних суперечок, що дозволяє забезпечити захист національних інтересів і усунути дискримінації;
• можливість реалізації своїх поточних і стратегічних торговельно-економічних інтересів шляхом ефективної участі у багатосторонніх торговельних переговорах при виробленні нових правил міжнародної торгівлі.

Усі країни-члени СОТ зобов’язуються дотримуватись основних угод і юридичних документів, об’єднаних терміном «Багатосторонні торговельні угоди». Таким чином, із правової точки зору система СОТ являє собою своєрідний багатосторонній контракт (пакет угод), нормами і правилами якого регулюється понад 97% усієї світової торгівлі товарами та послугами.

Пакет угод Уругвайського раунду поєднує за сукупністю більш 50 багатосторонніх торговельних угод і інших правових документів, основними з яких є Угода про заснування Світової організації торгівлі і додані до неї багатосторонні торговельні угоди:

Багатосторонні угоди з торгівлі

Багатосторонні торговельні угоди з обмеженою кількістю учасників

У рамках СОТ постійно триває робота з удосконалення угод з урахуванням практичного досвіду їхньої імплементації і тенденцій розвитку світової торгівлі з метою вирішення проблем, що виникають.

СОТ постійно еволюціонує і у її діяльність включають нові актуальні питання.

Найвищий орган ухвалення рішень у СОТ – Конференція міністрів. На рівень нижче – Генеральна рада (зазвичай до її складу входять посли і глави делегацій в Женеві, та іноді – чиновники, спеціально відряджені зі столиць країн-членів). На наступному рівні – Рада з торгівлі товарами, Рада з торгівлі послугами і Рада з торговельних аспектів інтелектуальної власності, підзвітні Генеральній раді. Численні спеціальні комітети, підкомітети й робочі групи опікуються окремими угодами та іншими галузями, зокрема, довкіллям, розвитком, заявками на вступ і регіональними торговельними угодами тощо.

Прийняття рішень у СОТ

У СОТ практикується прийняття рішень на основі консенсусу, хоча де-юре передбачене голосування. Тлумачення положень угод щодо товарів, послуг, ТРІПС, звільнення від прийнятих зобов’язань приймаються 3/4 голосів. Виправлення, що не торкаються прав і зобов’язань учасників, а також прийняття нових членів вимагають 2/3 голосів (на практиці, як правило, консенсусом).

Членство в СОТ

Відповідно до Угоди про заснування СОТ країнами-засновниками Організації стали всі договірні Сторони – учасники ГАТТ (128 держав), що надали списки зобов’язань щодо товарів і послуг, ратифікували пакет угод Уругвайського раунду.

В даний час повноправними учасниками СОТ є 164 країни, в тому числі і Україна. 22 держави мають статус спостерігача у СОТ.

Крім цього, низка міжнародних організацій має статус спостерігача в різних органах СОТ, у т.ч. ООН, ЮНКТАД, МВФ, МБРР тощо.

Портал даних СОТ

Портал даних СОТ містить статистичні показники, що стосуються питань СОТ.

Тут доступні дані щодо торгівлі товарами та послугами, показники доступу до ринку (зв’язані, чинні та преференційні ставки ввізних мит), інформація стосовно нетарифних заходів, а також інші показники.

Функції пошуку даних містять: вибір даних, їх відображення та експорт, зокрема й доступні метадані.

Карти та інші графічні зображення вибраних даних доступні за посиланням.

Детальну інформацію про СОТ читайте на сайті Мінекономіки.

Співробітництво України з СОТ

Членство України в СОТ

На сьогодні СОТ – єдина міжнародна організація, яка встановлює глобальні правила торгівлі. На 164 її члени припадає понад 98 % світової торгівлі.

Для України, частка експорту у ВВП якої становить близько 50 %, набуття членства в СОТ стало важливим чинником подальшої інтеграції України до світової економіки та забезпечення недискримінаційного та передбачуваного режиму для українських товарів і послуг на ринках членів СОТ.

Членство України в СОТ – це:

• участь у формуванні нових правил торгівлі шляхом проведення багатосторонніх переговорів з метою максимального врахування інтересів вітчизняних виробників/експортерів товарів і постачальників послуг;
• покращення доступу українських товарів і послуг та їх постачальників до ринків кандидатів на вступ до СОТ за результатами багатосторонніх і двосторонніх переговорів;
• доступ до наразі найефективнішої системи вирішення торговельних спорів;можливість порушення та вирішення торговельних занепокоєнь у рамках засідань органів СОТ;
• участь в оглядах торговельної політики членів СОТ та інформаційній системі СОТ, використання переваг системи завчасного обміну інформацією/нотифікування щодо змін у торговельних режимах членів СОТ;
• можливість укладення угод про вільну торгівлю з основними та перспективними торговельними партнерами (членство в СОТ було обов’язковою передумовою для започаткування переговорів з окремими партнерами);
• отримання статусу країни з ринковою економікою, що є важливим позитивним чинником під час проведення антидемпінгових розслідувань стосовно українських товарів.

Участь у багатосторонніх переговорах СОТ

На четвертій Конференції міністрів, яка відбулася в листопаді 2001 року у м. Доха (Катар), члени СОТ вирішили розпочати новий раунд багатосторонніх переговорів “Доха – Розвиток”, основні напрями якого: сільське господарство, доступ до ринку промислової продукції, торгівля послугами, правила торгівлі, електронна комерція тощо.

Участь у багатосторонніх переговорах дозволяє Україні відстоювати свої національні торговельно-економічні інтереси та долучатися до розробки нових світових правил торгівлі.

Після вступу до СОТ Україна увійшла до групи країн, які приєдналися до СОТ за статтею XII Угоди про заснування СОТ.

Члени цієї групи зробили значний внесок у лібералізацію торгівлі в рамках СОТ порівняно із засновниками організації і відповідно у ході багатосторонніх переговорів намагаються взяти менші зобов’язання. Членство України у групі дозволяє захищати незмінність зобов’язань, що містяться у Протоколі про вступ України до СОТ та додатках до нього.

З метою відстоювання та захисту торговельних інтересів Україна систематично бере участь у роботі найвищого керівного органу СОТ – Конференції міністрів, засідання якої відбуваються раз на два роки. У рамках проведення Конференції міністрів ухвалюються найважливіші рішення і визначаються пріоритетні напрями діяльності СОТ.

Зокрема, в рамках 11-ої Конференції міністрів, яка проходила у грудні 2017 року м. Буенос-Айрес, Аргентинська Республіка, та зібрала представників 164 членів СОТ (понад 4 000 делегатів) Україна приєдналась до низки спільних декларацій та заяв, які стосувалися підтримки багатосторонньої торговельної системи, електронної комерції, дисциплін з внутрішнього регулювання послуг, торгівлі та розширення прав і можливостей жінок в економічній сфері.

Переговори щодо вступу нових членів до СОТ

Україна бере участь у багатосторонніх і двосторонніх переговорах щодо приєднання до СОТ нових членів.

Наразі Україна є членом 18 робочих груп щодо вступу до СОТ таких держав: Азербайджан, Алжир, Андорра, Багамські Острови, Білорусь, Боснія і Герцеговина, Бутан, Іран, Ірак, Коморські Острови, Ліван, Лівія, Сан-Томе і Принсіпі, Сербія, Судан, Узбекистан, Екваторіальна Гвінея та Ефіопія. Відстоювання інтересів українських виробників та постачальників послуг під час переговорів щодо вступу нових членів до СОТ ґрунтується на пропозиціях профільних державних органів влади і бізнес-асоціацій щодо усунення бар’єрів для доступу до ринків.

У період з 2008 року Україна досягла двосторонніх домовленостей щодо доступу до ринку з Самоа (2010), Чорногорією (2012), Таджикистаном (2012), Лаосом (2013), Єменом (2014), Казахстаном (2015), Боснією і Герцеговиною (2018).

Участь у роботі органів СОТ

Представники України беруть активну участь у роботі органів СОТ, що дозволяє порушувати проблемні питання під час засідань цих органів з метою відстоювання національних інтересів держави у торговельно-економічній сфері. Наразі багатосторонні переговори зосереджені на таких напрямах: сільське господарство, обмеження (скасування) субсидій у галузі рибальства, електронна комерція, дисципліни з внутрішнього регулювання у сфері послуг. Також Україна бере участь у багатосторонніх і двосторонніх переговорах щодо приєднання до СОТ нових членів.

Моніторинг торговельної політики

Проведення оглядів торговельної політики членів СОТ є одним із найважливіших напрямів діяльності цієї міжнародної організації. Метою оглядів є забезпечення прозорості та передбачуваності торговельних режимів членів СОТ, сприяння більш повному дотриманню правил та принципів СОТ усіма членами.

Україна бере участь у цьому регулярному процесі, що дає можливість відстежувати зміни у торговельній політиці членів СОТ, обговорювати проблемні питання, які можуть мати або мають негативний вплив на дво- та багатосторонню торгівлю, отримувати додаткові пояснення щодо запроваджених заходів.

Україна приділяє особливу увагу торговельним політикам і практикам членів СОТ, які є важливими торговельними партнерами нашої держави.

Нотифікування та обробка запитів

Україна як член СОТ дотримується зобов’язань у сфері прозорості згідно з положеннями угод СОТ та, тим самим, робить внесок в укріплення багатосторонньої торговельної системи СОТ, в якій прозорість торговельної політики членів є однією з основних засад її діяльності. З цією метою Мінекономрозвитку забезпечується виконання функцій:

• національного органу нотифікацій за усіма угодами СОТ;
• пункту обробки запитів за угодами ТБТ/СФЗ;
• контактного пункту для подання інформації про статистику імпорту та чинний митний тариф до Інтегрованої бази даних СОТ (IDB WTO);
• інформаційного пункту СОТ для українських органів державної влади, бізнесу та громадських організацій.

Нормативно-правові акти та інформаційні матеріали щодо діяльності України у СОТ читайте за посиланням.

Графіки зв’язаних та фактично застосовуваних імпортних тарифів у країнах-членах СОТ

Кожен член Світової організації торгівлі має максимальні рівні тарифів, які називаються зв’язаними тарифами (bound tariffs). Ці тарифи також називають тарифами у режимі найбільшого сприяння (Most favoured nation або MFN tariffs), оскільки вони поширюються на імпорт з будь-якої країни-члена СОТ, яка не має преференційних прав доступу. Рівні тарифів, які застосовуються, називаються applied tariffs та часто є значно нижчими за зв’язані тарифи.

Актуальну інформацію про зв’язані тарифи та тарифи, які застосовуються, Ви можете переглянути у базі даних тарифів СОТ. База містить пошуковий інструмент за країнами та товарами відповідно до гармонізованої системи опису та кодування товарів (HS). До 6 знаків українська класифікація УКТЗЕД повністю відповідає гармонізованій системі HS.

Право преференційного доступу країна може отримати після підписання торговельної угоди з іншої країною. Перелік країн, з якими Україна підписала угоди про зону вільної торгівлі, можна знайти у відповідному розділі.

Забезпечення прозорості у рамках системи нотифікацій

Обробка запитів і нотифікацій СОТ

Україна, як член СОТ, має зобов’язання дотримуватись загального режиму прозорості стосовно нормативно-правових актів, що можуть мати вплив на режим торгівлі. Ці зобов’язання, як і функції національного пункту обробки запитів і нотифікацій, покладено на відділ нотифікацій і обробки запитів департаменту доступу до ринків та взаємодії з СОТ Мінекономіки.

Діяльність відділу, насамперед, має на меті:

• забезпечити активну участь України у системі нотифікації;
• сприяти інтеграції українських підприємств у світову економіку шляхом моніторингу заходів інших країн СОТ.

Режим прозорості забезпечується через систему нотифікацій – кожен член СОТ повідомляє через Секретаріат СОТ інших членів організації про зміни у своєму законодавстві через затверджену форму інформування – нотифікацію (повідомлення). Усі повідомлення, надіслані членами СОТ, оприлюднюються на офіційному сайті організації.

Участь України в системі нотифікацій має практичну цінність, оскільки відкриває для українських підприємств доступ до інформації щодо майбутніх змін у торговельних режимах інших країн. Система нотифікацій надає країнам СОТ можливість висловити коментарі щодо проектів законів чи інших нормативних актів інших членів СОТ перш, ніж вони будуть ухвалені, або започаткувати обговорення з повноважними органами відповідних країн можливості внесення до них змін.

Задля сприяння українським експортерам в отриманні цієї інформації відділ регулярно повідомляє про нотифікації щодо санітарних, фітосанітарних заходів, технічних норм і регламентів, які подаються торговими партнерами України, та стосуються важливих для українського експорту товарів (див. підрозділ «Інформація за повідомленнями з країн-членів СОТ»).

З метою сприяння підприємствам у представленні коментарів до проектів нормативно-правових, наданих країнами СОТ, розроблено відповідні рекомендації щодо формату представлення коментарів (див. підрозділ «Як можна надати коментарі через відділ нотифікацій і обробки запитів»).

Додаткову інформацію з питань нотифікацій та представлення коментарів можна отримати у відділі нотифікацій і обробки запитів за адресою/телефоном:

01008, м. Київ, Грушевського, 12/2

Як вплинути на рішення країн-членів СОТ у сфері СФЗ/ТБТ

Існує декілька способів дізнатися, які зміни у торговельних режимах країн-членів СОТ очікуються найближчим часом, щоб заздалегідь підготуватись до здійснення зовнішньоторговельних операцій, уточнити певні деталі регламентації та відстояти свої економічні інтереси, у випадку, якщо нове регулювання, на думку експортера, суперечить чинним міжнародним нормам, зокрема Угодам СОТ.

Все, що треба зробити – скористатись однією із доступних систем пошуку документів, обрати необхідний документ, вивчити умови, що впливатимуть на режим торгівлі з закордонним партнером, а у разі виникнення питань чи коментарів – адресувати їх Мінекономрозвитку, яке звернеться з коментарями та проханням надати роз’яснення до відповідної країни-члена СОТ.

Більш детально деякі з доступних систем пошуку:

На сайті СОТ існує багато способів та інструментів пошуку документів СОТ, які містять інформацію про зміни у торговельних режимах країн-членів. Тут можна шукати документи за допомогою кореневого тематичного каталогу СОТ у кожному розділі, як правило, є посилання на пошук документів; загальної системи пошуку документів, системи пошуку документів в рамках Угод з санітарних та фітосанітарних заходів та технічних бар’єрів в торгівлі тощо.

Онлайн-платформа доступу до нормативно-правової бази ЄС надає можливість ознайомитись з останніми змінами в його регламентах, директивах тощо. Ресурс доступу.

На сайті Мінекономіки у розділі «Діяльність», підрозділі «Діяльність України у Світовій організації торгівлі», рубриці «Центр обробки запитів членів СОТ та нотифікування» є підрубрика «Інформація за повідомленнями з країн-членів СОТ». У ній можна знайти стислі аналітичні матеріали з приводу останніх змін у сфері регламентації норм СОТ з технічних бар’єрів в торгівлі (ТБТ) та санітарних і фітосанітарних заходів (СФЗ) країн-членів СОТ, що регулярно подаються відділом нотифікацій і обробки запитів.

У 2016 році департаментом ООН з економічних і соціальних питань (DESA), Світовою організацією торгівлі (СОТ) і Міжнародним торговим центром (ITC) з метою сприяння розвитку торгівлі було запущено нову систему онлайн-оповіщення «ePing» – www.epingalert.org.

ePing розроблено спеціально для сприяння торгівлі та розвитку експорту. Ця система дозволяє відслідковувати останню інформацію про зміни нормативних вимог міжнародної торгівлі країн-членів СОТ у сферах СФЗ та ТБТ та доступна для кожного – урядових і неурядових організацій, представників бізнесу тощо.

У березні 2022 року Секретаріатом СОТ було представлено оновлену платформу ePing SPS&TBT, яка об’єднує всі інструменти прозорості СФЗ/ТБТ та систему оповіщення ePing. Ця платформа включає різні функції, пов’язані з повідомленнями, специфічними торговельними занепокоєннями, обміном інформацією та об’єднала інструменти пошуку документів у сфері ТБТ та СФЗ.

Система передбачає реєстрацію користувачів (опція «register» у верхньому правому куті вебсайту).

Така реєстрація дозволяє отримувати доступ до нотифікацій членів СОТ з питань технічних бар’єрів у торгівлі та санітарних і фітосанітарних заходів. Користувачі ePing SPS&TBT можуть бути оперативно поінформовані про зміни, що впливають на ринки і продукти, які становлять для них інтерес. Під час реєстрації є можливість вказати продукцію та країни, що становлять торгівельний інтерес. Відповідно до заданих параметрів пошуку (періодичність отримання інформації, країна, продукція) на вказану електронну адресу будуть надходити відповідні повідомлення про зміни в торговельних режимах країн-імпортерів.

Крім можливості підписатися на розсилку новин у згаданих сферах, іншими перевагами системи є наступні:

• пошук відповідних нотифікацій
• додання вибраних нотифікацій у закладки
• додання спеціальних фільтрів до розсилки
• розповсюдження нотифікацій серед користувачів системи
• ознайомлення/розповсюдження файлів, пов’язаних з нотифікаціями
• участь у дискусійному форумі учасників та обміні файлами
• доступ до контактних даних пунктів запиту інших країн тощо.

Інструкцію англійською мовою щодо користування платформою ePing SPS&TBT можна знайти за посиланням.

Ознайомитись із системою ePing можна завдяки відеопрезентації.

Як можна надати коментарі через відділ нотифікацій і обробки запитів

Наступні рекомендації щодо формату надання роз’яснень мають на меті полегшити українським виробникам і експортерам підготовку коментарів стосовно повідомлень про заплановані зміни у технічному регулюванні, процедурах оцінки відповідності, застосуванні санітарних та фітосанітарних заходів тощо, які надходять від членів СОТ.

Коментарі можуть надавати у довільному форматі, однак рекомендовано обов‘язково включати наступну інформацію.

Подавати коментарі слід щонайменше за 10 робочих днів до вказаної у повідомленні країни кінцевої дати на адресу відділу нотифікацій і обробки запитів:

Відділ має доступ до офіційних повідомлень (нотифікацій) країн СОТ щодо фактичних та запланованих змін у їхніх торговельних режимах, а також у нормативно-правовому регулюванні у таких сферах: митні процедури, ліцензування імпорту, антидемпінгове регулювання, застосування захисних заходів, торговельні аспекти прав інтелектуальної власності, торгівля послугами.

Запити щодо інформації у зазначених сферах можуть подаватися за подібним форматом. Із запитами та будь-якими додатковими запитаннями з питань надання коментарів, звертайтесь за зазначеною адресою та/чи е-mail.

Контактні особи:

• Директор департаменту доступу до ринків та взаємодії з СОТ, тел.: 596-68-27;
• Заступник начальника управління співробітництва з СОТ – начальник відділу нотифікацій і обробки запитів департаменту доступу до ринків та взаємодії з СОТ, тел.: 596-68-39.

Огляди торговельних політик

• Австралія
• Бангладеш
• В’єтнам
• Вірменія
• Гонконг
• Грузія
• Європейський Союз
• Єгипет
• Ізраїль
• Індонезія
• Індія
• Канада
• Катар
• Киргизстан
• Китайська Народна Республіка
• Країни-члени Східноафриканського співтовариства
• Малайзія
• Норвегія
• Нова Зеландія
• Об’єднані Арабські Емірати
• Перу
• Північна Македонія
• Російська Федерація
• Саудівська Аравія
• Сполучені Штати Америки
• Тайвань, Пенгху, Кінмен та Матсу
• Таїланд
• Чорногорія
• Швейцарія та Ліхтенштейн
• Філіппіни
• Японія

Запитання щодо торговельної політики країн-членів СОТ

Участь бізнесу у підготовці запитань щодо торговельної політики членів СОТ

Відповідно до розкладу у 2023 році у Світовій організації торгівлі (СОТ) проходять огляди торговельних політик країн.

Під час проведення таких оглядів Україна, як член СОТ, може порушувати запитання, які становлять торговельний інтерес або стосуються проблем у торгівлі із країнами, що проходять цю процедуру, та отримувати відповіді на них безпосередньо від цих країн.

Запитання можуть стосуватися будь-яких аспектів торговельної, економічної та інвестиційної політики членів СОТ, враховуючи особливості нормативно-правового регулювання, умов експорту та імпорту товарів і послуг, наявності бар’єрів у торгівлі тощо.

У рамках встановленої процедури до кожного Огляду готують два основні документи:

• звіти, підготовлені Секретаріатом СОТ
• звіти, підготовлені урядами членів СОТ, які його проходять.

Такі звіти містять ґрунтовну інформацію про торговельні режими членів СОТ, що може бути важливою і для експортерів та імпортерів. Звіти обговорюють члени СОТ на засіданнях Органу СОТ з питань огляду торговельної політики і одразу після завершення вони стають доступними для громадськості. Надіслані запитання та отримані відповіді публікують на офіційному сайті СОТ приблизно через шість тижнів після проведення засідань.

Названі звіти, надіслані запитання та надані відповіді до попередніх оглядів торговельної політики членів СОТ можна знайти і завантажити за посиланням.

Таким чином, регулярне проведення таких оглядів сприяє підвищенню прозорості та передбачуваності торговельних політик членів СОТ і є корисним інструментом для пошуку та отримання інформації про умови міжнародної торгівлі.

Зазначене джерело інформації можуть використовувати українські компанії, що здійснюють торговельну діяльність. Розуміння особливостей торговельних режимів членів СОТ може бути корисним під час вирішення проблеми порушення існуючих ланцюгів постачань через військову агресію РФ проти України та пошуку рішень щодо їх відновлення.

З метою підготовки до оглядів торговельних політик членів СОТ Мінекономіки розроблено анкети-опитувальники, заповнивши які, підприємства, установи, організації та інші зацікавлені особи можуть також долучитися до цього процесу та сформулювати запитання. Заповнені анкети-опитувальники будуть опрацьовані Мінекономіки та враховані у процесі підготовки консолідованого формату запитань, що надсилатимуть до Секретаріату СОТ офіційно від України.

За наступними посиланнями доступні анкети-опитувальники, розроблені до оглядів торговельної політики:

• Японії (огляд заплановано на 1 та 3 березня 2023 року);
• Турецької Республіки (огляд заплановано на 8 та 10 березня 2023 року);
• Європейського Союзу (огляд заплановано на 5 та 7 червня 2023 року).

У разі зацікавлення, запитання, на які було б доцільно отримати відповіді членів СОТ під час проведення оглядів торговельних політик, пропонуємо завчасно надсилати до Мінекономіки шляхом заповнення згаданих анкет-опитувальників або на електронну адресу: [email protected].

Розклад проведення оглядів торговельної політики членів СОТ

Проведення оглядів торговельної політики членів СОТ – це один із найважливіших видів діяльності цієї міжнародної організації. Метою оглядів є забезпечення прозорості та передбачуваності торговельних режимів членів СОТ, сприяння більш повному дотриманню правил та принципів СОТ всіма членами.

Регулярність проведення оглядів торговельної політики залежить від частки члена СОТ у загальному обсязі світової торгівлі.

Більш детальну інформацію про огляди торговельної політики членів СОТ можна знайти на офіційному вебсайті СОТ за посиланням.