Жіночі статеві клітини (яйцеклітини)

Яйцеклітини більшого розміру, ніж інші клітини тіла, гаплоїдний набір хромосом і здатні після запліднення (або партеногенетично) розвиватися в новий організм. Характерною особливістю яйцеклітини є також наявність у ній запасних поживних речовин у вигляді жовтка, необхідних для розвитку нового організму, наявність особливого поверхневого або кортикального шару цитоплазми та спеціальних оболонок, які вкривають яйцеклітину. Яйцеклітина в основному має круглу форму і величина її залежить від кількості жовтка в цитоплазмі. Діаметр яйцеклітини людини становить 0,15 мм, маса — 3 • 10-6 г. Найбільш крупні яйцеклітини із представників тваринного царства спостерігають у риб і птахів. Наприклад, діаметр яйцеклітини страуса досягає 100 мм, а всього яйця — до 20 см; в оселедцевої акули — 22-29 см. Жовток в яйцеклітині — у вигляді пластинок, гранул і складається з білків, фосфоліпідів, нейтральних жирів. У багатьох безхребетних, нижчих хордових, земноводних жовток структурно менше відособлений від цитоплазми, ніж у кісткових риб, плазунів і птахів. Кількість жовтка в яйцеклітинах може бути дуже великим. Наприклад, у курячому яйці об’єм жовтка в 4 млн разів перевищує об’єм вихідної первинної статевої клітини. У зв’язку зі значними розмірами і перевантаженістю жовтком яйцеклітина втрачає рухливість; лише в губок і кишковопоржнинних яйцеклітини здатні рухатися.

Будова яйцеклітини

Ядро яйцеклітин має сферичну форму, містять одне або багато ядерець. Зовнішні шари цитоплазми яйцеклітин деяких тварин, наприклад, риб, розташовані безпосередньо під плазмалемою, містять меншу кількість жовтка, але в них спостерігають значну кількість гранул кислого мукополісахариду, мітохондрій. Цей шар цитоплазми яйцеклітини отримав назву кортикального шару, він бере участь у ранніх стадіях розвитку організмів.

Яйцеклітина може мати до трьох оболонок. Розрізняють первинну, вторинну і третинну оболонки. Ззовні цитоплазма яйцеклітини вкрита плазмалемою, яка в більшості хребетних тварин і людини утворює або складки, або мікроворсинки — випинання завширшки 0,05-1 мкм і завдовжки близько 3 мкм.

Плазмалему яйця разом з речовиною, яка розташовується між мікроворсинками, називають первинною (або жовтковою, або вітелліновою) оболонкою.

Вторинна оболонка яйцеклітин плацентарних ссавців і людини утворена фолікулярними клітинами, які розташовуються ззовні від первинної оболонки. Відростки фолікулярних клітин контактують з плазмалемою яйцеклітини.

Оскільки відростки фолікулярних клітин тонкі й прозорі, то ця частина вторинної оболонки отримала назву світлої, або блискучої зони, а та частина вторинної оболонки, де концентровані ядра фолікулярних клітин, отримала назву променистого вінка.

Прикладом третинної оболонки може бути драглиста оболонка яйцеклітин земноводних, пергаментна й шкаралупова оболонка яйцеклітин плазунів, білкова, підшкаралупова й шкаралупова оболонки яйцеклітин птахів. Функції оболонок яйцеклітин багатогранні. У яйцеклітин, які перебувають на стадії росту, вони відіграють роль вибіркової мембрани, через яку здійснюється обмін речовин. Оболонки яйцеклітин у багатьох тварин перешкоджають поліспермії під час запліднення, беруть участь у диханні і живленні зародка, в постачанні його солями Кальцію, захищають зародок від несприятливих впливів зовнішнього середовища. Класифікація яйцеклітин базується на кількості жовтка в яйцеклітині та положення його в цитоплазмі.

За кількістю жовтка яйцеклітини поділяють на три групи: маложовткові, або оліголецитальні, багатожовткові, або полілецитальні, проміжне положення займають яйцеклітини з середньою кількістю жовтка — мезолецитальні.

Оліголецитальні яйцеклітини властиві для ланцетника (Хордові), ссавців (за винятком яйцекладних і деяких сумчастих), а також для людини. У ссавців і людини спостерігають явище вторинної втрати жовтка яйцеклітиною, оскільки в них розвиток зародка відбувається не в зовнішньому середовищі, а в організмі матері (матці), тобто в порожнині органа, теж зв’язаного із зовнішнім середовищем. За розміщенням жовтка яйцеклітини ланцетника, плацентарних ссавців і людини відносять до ізолецитальних, або гомолецитальних, тобто до таких, у яких жовток рівномірно розподілений по всій цитоплазмі.

Мезолецитальні яйцеклітини властиві для земноводних, деяких риб і більшості сумчастих ссавців. Жовток у яйцеклітині цих тварин розподілений нерівномірно, значна частина його сконцентрована в одному місці. У зв’язку з чим такі яйцеклітини відносять до телолецитальних.

Схема оогенезу

Полілецитальні яйцеклітини властиві для багатьох риб, плазунів, птахів, яйцекладних ссавців. За розміщенням жовтка яйцеклітини цих хребетних відносять до телолецитальних, оскільки в зоні розташування ядра спостерігають менше жовтка, ніж в інших ділянках цитоплазми. В деяких членистоногих яйцеклітини теж відносять до полілецитальних, тут жовток розташований у центрі, а на периферії він оточений шаром цитоплазми. Таке розташування жовтка в яйцеклітині називають центролецитальним. Оскільки в більшості хребетних жовток у яйцеклітині розташовується нерівномірно, то в будові яйця простежують полярність. Частина яйцеклітини, у якій мало жовтка, має назву анімального полюса, а та її частина, де зосереджена основна маса жовтка — вегетативного полюса.

Розвиток жіночих статевих клітин, або оогенез. У розвитку жіночих статевих клітин людини виділяють три періоди: розмноження, ріст, дозрівання.

Період розмноження жіночих статевих клітин у людини спостерігають лише під час ембріогенезу, в плідному періоді розвитку. Після сформування яєчника, що має місце наприкінці другого місяця ембріонального розвитку первинні статеві клітини перестають розмножуватися і починають диференціюватися в оогонії. Підраховано, що в цей час у двомісячного ембріона людини в яєчнику міститься близько 600 000 статевих клітин. Їх кількість збільшується до п’ятого місяця розвитку, в п’ятимісячного плода в яєчнику нараховують близько 7 млн оогоній.

На останніх місяцях внутрішньоутробного розвитку, коли оогонії починають диференціюватися в ооцити, спостерігають масову диференціацію оогоній, що спричиняє зменшення їх кількості. Цей процес відбувається настільки інтенсивно, що в новонародженої дівчинки в яєчнику нараховують близько 1 млн ооцитів. З цієї кількості в яєчнику семирічної дівчинки залишається близько 300 000-400 000 ооцитів, а решта гинуть і розсмоктуються.

Період росту жіночих статевих клітин починається з третього місяця ембріонального розвитку людини. Оогонії оточені одним шаром фолікулярних клітин, які поставляють їм поживні речовини, перестають ділитися і диференціюються в первинні ооцити, або ооцити першого порядку. В ядрі ооцитів першого порядку, так як і в сперматоцитів першого порядку, здійснюється підготовка до зменшення кількості хромосом, тобто відбувається профаза першого мейотичного ділення. Після кон’югації хромосоми ооцитту першого порядку розходяться, деспіралізуються, стають невидимими до закінчення періоду росту. Деспіралізація хромосом настає у зв’язку з тим, що вони беруть активну участь в процесі росту ооцитів, в накопиченні запасних поживних речовин, необхідних для розвитку зародка.

У такому стані ооцити першого порядку можуть залишатися на протязі багатьох років, до настання статевої зрілості, і лише після цього деякі з ооцитів можуть продовжити ріст і, закінчивши його, перейти до наступного періоду розвитку. Отже, у яєчнику людини ріст ооцитів може здійснюватися упродовж усього репродукційного періоду, тобто в середньому до 45 років. З настанням статевої зрілості організму окремі ооцити першого порядку отримують можливість продовжувати ріст, але більшість з них дегенерує, гине й розсмоктується.

Під час росту ооциту першого порядку чітко помітні дві фази росту: превітеллогенез і вітеллогенез. Превітеллогенез характеризується збільшенням маси ядра й цитоплазми ооциту першого порядку. Вітеллогенез характеризується інтенсивними накопиченнями жовтка, ооцити першого порядку поступово переміщуються до середини кіркового шару яєчника, а клітини фолікулярного епітелію з плоских перетворюються в кубічні й циліндричні.

Ооцит, оточений одним шаром циліндричних фолікулярних клітин, називають одношаровим фолікулом. Потім кількість фолікулярних клітин навколо ооциту збільшується; вони розташовуються у два шари, виникає двошаровий фолікул. Уже починаючи з формування одношарового фолікулу навколо яйцеклітини, розрізняють блискучу зону та променистий вінок. Коли кількість шарів фолікулярних клітин навколо ооцита зростає до трьох і більше, виникає багатошаровий фолікул. Фолікулярні клітини не лише утворюють багатошарову вторинну оболонку ооцита, але й скупчуються на периферії. Ці клітини формують зернистий шар фолікула, а сполучна тканина, яка оточує їх ззовні, дає початок сполучнотканинній оболонці фолікула. Між зернистим шаром і сполучнотканинною оболонкою фолікула відокремлюється базальна мембрана. Ріст багатошарового фолікула призводить до того, що між фолікулярними клітинами виникають невеликі порожнини, які зливаючись, утворюють велику порожнину, наповнену рідиною, що багата на жіночий статевий гормон естроген.

Багатошаровий фолікул розтягується і перетворюється в міхурчастий фолікул, або граафів міхурець. На внутрішній стінці граафового міхурця фолікулярні клітини утворюють яйценосний горбик, на якому розташовується ооцит першого порядку, оточений шарами фолікулярних клітин. З утворення граафового міхурця закінчується фаза вітеллогенезу. Граафів міхурець випинає стінку яєчника, розривається, і ооцит першого порядку опиняється в лійці яйцеводу. Цей процес називають овуляцією.

Із 300 000-400 000 ооцитів. які є в яєчнику людини, закінчують ріст та овулюють лише близько 400, оскільки овуляція відбувається 13 разів у рік протягом близько 30 років. Інші ооцити або не проходять періоду росту, або гинуть на різних стадіях росту.

Період дозрівання жіночих статевих клітин у плацентарних ссавців і людини здійснюється після овуляції. Період дозрівання статевих клітин у багатьох тварин і людини починається лише після контакту яйцеклітини зі сперматозоїдом або навіть після запліднення — проникнення чоловічої статевої клітини до яйцеклітини, що є сигналом до початку дозрівання.

Дозрівання жіночих статевих клітин

Під час дозрівання в ядрі ооцита першого порядку відбуваються ті ж процеси, що й під час дозрівання чоловічих статевих клітин, проте на противагу сперматогенезу після першого мейотичного ділення виникають дві клітини різних розмірів: велика клітина, у яку переходить весь жовток і майже вся цитоплазма, — вторинний ооцит, або ооцит другого порядку і мала клітина — перше напрямне тільце (перше полярне тільце, або полоцит), яке містить ядро й незначну кількість цитоплазми. Вторинний ооцит і перше полярне тільце після першого мейотичного поділу мають по 23 хромосоми. Таким чином, під час першого мейотичного поділу ооцит шляхом елімінації першого полярного тільця звільняється від гомологічних хромосом.

Під час другого мейотичного поділу ооцит другого порядку ділиться на дві нерівні клітини, утворюючи зрілу яйцеклітину (оотиду) та друге напрямне тільце. В той же час відбувається ділення першого полярного тільця на два тільця. Як і в зрілій яйцеклітині, так і в двох полярних тільцях після другого мейотичного ділення, нараховують по 23 хроматиди, тобто гаплоїдний набір хромосом. Полярні тільця дегенерують і розсмоктуються. Під час другого мейотичного ділення центріолі ооцита другого порядку починають переміщатися до екваторіальної зони, зменшуються в розмірах і зникають. Таким чином, у результаті мейотичних поділів ооцита першого порядку утворюються, як і за сперматогенезу, чотири клітини з гаплоїдним набором хромосом. Одна зріла яйцеклітина і три полярні тільця. Утворення останніх дає можливість яйцеклітині позбутися лишніх хромосом та одночасно зберегти майже всю цитоплазму й жовток, необхідні для розвитку організму. Яйцеклітина і полярні тільця необхідні для розвитку організму. Яйцеклітина й полярні тільця людини гомогаметні, оскільки містять ідентичні статеві х-хромосоми.

Як виглядає плодове яйце і якого розміру вона повинна бути в нормі?

Виявлення плодового яйця в порожнині матки означає настання вагітності. Жінка може приймати вітання. Однак на практиці радість майже відразу змінюється тривогами – все в порядку з малюком, чи відповідає плодове яйце нормам? Про те, як влаштовано плодове яйце і якими повинні бути його розміри при нормальному розвитку, ми розповімо в цій статті.

Зовнішній вигляд і структура

До третьої тижня свого розвитку, якщо рахувати з дня запліднення, формується так зване плодове яйце. Це досить складна «конструкція» округлої форми, яка складається із зародка, жовткового мішечка, хоріона і амніона.

Амніон являє собою внутрішню оболонку плодового мішечка. Він виробляє амніотичну рідину – особливу живильне середовище, в якій знаходиться зародок і інші ембріональні структури. Хоріон – зовнішня оболонка. Він містить ворсинки, якими плодове яйце і кріпиться до ендометрію матки.

Жовтковий мішок – «провольственный склад», який містить поживні речовини. Він схожий на невелику жовтувате горошинку, розташовану між хоріоном і амнионом в місці пуповинного тяжа.

Розглянути плодове яйце представляється можливим тільки з 5 тижня вагітності, коли її розмір стає достатнім для візуалізації на УЗД. Іншими словами, побачити його можна тільки через тиждень і більше з моменту настання затримки чергової менструації.

Колір плодових оболонок – сіруватий, форма – овальна або округла. Оскільки оболонки досить еластичні, під впливом різних факторів (наприклад, тонусу матки) плодове яйце може міняти форму, але при усуненні цих факторів воно швидко повертається до початкового зовнішнього вигляду. Ембріон виглядає в ньому як невелика смужка.

Наявність одного плодового яйця зовсім не гарантує, що народиться одна дитина. У разі монозиготной двійні зародки розвиваються в одному плодовому яйці. Якщо виявлено два плодових яйця, це означає, що жінка чекає не близнюків, схожих один на одного і мають один підлогу, а двійнят, у кожного з яких в період внутрішньоутробного розвитку буде окремий «будиночок» – плодове яйце, плацента.

Зазвичай плодове яйце при настала вагітності визначається у верхній третині порожнини матки. Якщо вона розташована низько, це може істотно ускладнити перебіг вагітності, оскільки небезпечно повним або частковим передлежанням плаценти, що формується в місці прикріплення ворсинок хоріона до ендометрію матки. Сам процес називається імплантація або нідація і відбувається приблизно через тиждень після запліднення.

Розміри по тижнях

Розміри плодового яйця на початкових термінах вагітності є головним параметром, за яким лікар може судити про те, як розвивається малюк. Зародок ще дуже малий, виміряти його і окремі його частини не представляється можливим, але темпи зростання плодового яйця – дуже інформативний показник розвитку вагітності в цілому. Розміри плодового яйця говорять не тільки про розвиток, але і відповідність певним акушерським термінами. Справа в тому, що на самому початку вагітності, коли ембріон ще тільки з’являється, немає великої різниці в зрості і вазі. Це значно пізніше діти в материнській утробі починають рости по-різному, у відповідності зі своєю генетичною програмою (одні – більші, інші – маленькі). А поки всі малюки розвиваються практично ідентично, тому темпи зростання плодового яйця майже однакові. Похибки і діапазон значень діагностичних таблиць пов’язані з імовірністю пізньої імплантації, а також з іншими факторами, які можуть позначитися на розмірах плодового яйця, але не становлять загрози розвитку малюка.

Для вимірювання використовується спеціальна методика. Діагност УЗД так прокладає пряму візуальну лінію через плідне яйце, яке бачить на моніторі, щоб кінці відрізка розташовувалися на протилежних один одному точках внутрішньої оболонки плодового мішка. Цей розмір носить назву СВД – середній внутрішній діаметр. Цей розмір визначається самим першим. Потім до нього додається куприка-тім’яної розмір самого зародка. Важливим також вважається розмір жовткового мішечка.

Дуже погано, якщо він взагалі не візуалізується. Якщо ж його видно і його розміри відповідають нормам, це все одно не гарантує, що малюк здоровий, що вагітність буде протікати без проблем.

Таким чином, вважається цілком нормальним, якщо в 5 акушерських тижнів – через тиждень після початку затримки у жінки буде виявлено плодове яйце, розміри якого будуть 4-5 мм. А в 7 акушерських тижнів абсолютно нормальним буде плодове яйце розміром 20 мм. Виявлення невідповідності розмірів термінів може говорити про певних патологіях. Але під відставанням слід розуміти істотне відхилення, наприклад, при терміні вагітності до 7 тижнів розмір плодового мішка – 4-5 мм. Давайте розглянемо, якими бувають патології плодового яйця і який прогноз.

Патології

Коли лікар говорить про те, що плодове яйце лоціруется, але воно витягнуте, деформований, панікувати не варто. У більшості випадків виною цьому підвищений тонус маткової мускулатури, при усуненні цього явища плодові оболонки візьмуть абсолютно нормальні форми. У медицини є маса способів зняти підвищений тонус і запобігти викидень на ранніх термінах. Серед інших проблем, які можуть виявитися під час проходження ультразвукового дослідження, можна відзначити наступні.

Гіпоплазія

Це аномалія, при якій розвиток плодових оболонок відстає від темпів зростання самого зародка. Плодове яйце, таким чином, відрізняється від ембріона з розмірами і термінами. По діаметру плідного мішечка доктор ставить тільки 7 тижнів, а за розмірами ембріона – 9 тижнів. Причини, по яким трапляється гіпоплазія, багатогранні. Це може бути прийом антибіотиків на ранніх термінах, перенесені на початкових етапах розвитку вагітності грип або ГРВІ, гормональні порушення в організмі жінки (ендокринні захворювання, перенесена гормональна стимуляція в рамках протоколу ЕКО), а також вади розвитку плода. Прогнози, на жаль, несприятливі. У більшості випадків зародку стає занадто тісно в маленьких оболонках і він гине. Відбувається завмерла вагітність.

Плодове яйце, яке не росте або росте дуже повільно, дає неадекватне збільшення в крові вагітна гормону ХГЛ, адже ворсинки хоріона зі своїми обов’язками, серед яких і вироблення цього необхідного для виношування плоду речовини, не справляються.

Пузирний замет

Груба і тотальна аномалія, при якій зародок не розвивається, зате ворсини хоріона розростаються і перетворюються в масу дрібних бульбашок, що нагадують грона винограду. При повному заметі ембріон відсутня зовсім, при неповному зародок і інші структури плодового яйця можуть бути присутніми, але нормально розвиватися не можуть. Причини такого явища – в якості жіночої статевої клітини. Якщо сперматозоїд запліднить ооцит, позбавлений ДНК, розвивається саме така патологія. Подвоюються тільки батьківські хромосоми, такий зародок нежиттєздатний в принципі. Якщо одну яйцеклітину оплодотворят відразу два сперматозоїда (що буває, хоч і рідко), буде сформований неповний пузирний замет.

ХГЛ при цьому буде «зашкалювати», адже розрослися ворсинки хоріона будуть виробляти його в надлишку, що може викликати розвиток кіст в статевих залозах жінки. Але він небезпечний не лише цим – у 17-20% випадків занесення переходить в хорионэпителиому. Це злоякісна пухлина, яка викликає онкологічне захворювання і швидко дає множинні метастази.

При виявленні пузирного занесення порожнину матки очищають від освіти, проводять вакуум-аспірацію (по суті аборт) або кюретаж (вишкрібання порожнини матки).

Анембріонія

Це патологія, при якій плодове яйце є, воно росте, але ось ембріон всередині нього повністю відсутня. Аномалію також називають синдромом порожнього плодового яйця. Це виявляється на УЗД після 6-7 тижні вагітності, коли лікареві не вдається почути серцебиття малюка і побачити зародок. До 80% випадків анэмбрионии – це наслідки грубих генетичних патологій під час зачаття. Також причини можуть критися в перенесеному жінкою грипі та інших гострих вірусних недуг. Анембріонія може бути наслідком непролеченной бактеріальної інфекції статевих шляхів, а також ендометріозу.

Частіше патологія зустрічається у жінок, які проживають в регіонах з несприятливою радіаційною обстановкою. Також патологія нерідко зустрічається у жінок з порушеннями обміну речовин (особливо з дефіцитом і порушенням вироблення прогестерону).

При підозрі на анэмбрионию жінці призначають кілька контрольних УЗД з різницею в кілька днів. Якщо підозри підтверджуються, ембріона як і раніше не видно, проводиться вишкрібання або вакуум-аспірація.

Помилкове плодове яйце

Ця ситуація одна з найбільш складних у діагностичному плані. У матці виявляється плодове яйце, але воно категорично не відповідає терміну, спостерігається істотне відставання зростання. Також в ньому не вдається виявити ембріон, як у випадку з синдромом порожнього плодового яйця. Проте підступність криється не в цьому, а в тому, що поза матки з великою часткою ймовірності розвивається друге плодове яйце, тобто має місце позаматкова вагітність.

Локація низька

Якщо плідне яйце виявляється не у верхній третини матки, а нижче, це вимагає ретельного медичного спостереження. Але висновки робити рано. Матка в процесі росту при вагітності збільшується, і плодове яйце може «мігрувати» вище. Якщо воно розвивається нормально, відповідно до термінів гестації, то нічого, крім спостереження, в цій ситуації не потрібно.

Амніотична перегородка

Така патологія зустрічається приблизно в одному випадку на півтори тисячі вагітностей. Амніон формує тяжі – утворюється перегородка всередині плодового яйця. Це, безумовно, вимагає ретельного спостереження з боку лікарів. Причини розвитку аномалії до кінця не вивчені, але лікарі схильні вважати, що тяжі утворюються із-за пошкодження плідного яйця на ранніх термінах розвитку. Виносити і народити дитину при перегородці всередині плодових оболонок цілком можливо, але не виключено народження дитини з розщілинами («вовча паща», «заяча губа»). Також можуть постраждати кінцівки малюка з-за тривалого здавлювання. Деколи воно призводить до некрозу кінцівок і подальшої їх ампутації після народження дитини.

Досить часто діти, народжені після внутрішньоутробного перебування в міхурі з перегородкою, страждають вальгусною деформацією стоп. Частота таких негативних випадків становить 12-15%. Інші жінки виношують дитину без страшні наслідки для його здоров’я.

Крім того, зовсім необов’язково, що перегородка буде зберігатися протягом всієї вагітності. Якщо на одному УЗД її знайшли, то на наступному її може вже не бути, адже перегородка наскільки тонка, що цілком може порватися.

Велике плодове яйце

Занадто велика плодове яйце на ранніх термінах може говорити про різних патологіях як самого плоду, так і даної вагітності. Нерідко перевищення розмірів є передвісником завмерлої вагітності, досить часто воно поєднується з порушеннями серцевого ритму плода, з відставанням самого ембріона в нормативних розмірах.

Невелике збільшення плодового яйця на терміні 5-6 тижнів може говорити про те, що візуалізовано одне яйце, а в ньому цілком можуть бути два зародка (одноторочкова двійня, близнюки). Зазвичай в цьому випадку роблять аналіз крові на ХГЧ і повторюють УЗД через тиждень, щоб розглянути обидва ембріона.

Ретрохориальная гематома

Через часткову відшарування хоріону від стінки матки може розвинутися гематома – кров скупчується між хоріоном і ендометрієм. Така патологія зазвичай проявляється появою кров’янистих виділень із статевих органів, а також слабкими тягнуть болями внизу живота.

Прогноз залежить від розміру гематоми. Якщо з’явилися виділення – це добра ознака, яка говорить про те, що вона зменшується, кров виходить. В подальшому вагітність буде протікати абсолютно нормально.

Якщо гематома зростає, але виділень немає або вони дуже рясні, є ймовірність, що станеться (або вже відбулася) повна відшарування плодового яйця. Зберегти вагітність у такій ситуації не представляється можливим. У більшості випадків ретрохориальная гематома розвивається у жінок, які багато нервують, перебувають у стані постійного стресу, у жінок з порушеним гормональним фоном, з ендометріозом та іншими розладами репродуктивної системи. Стати причиною відшарування можуть і надмірні фізичні навантаження, і нерозумно лікарські препарати, на які не давав дозволу лікуючий лікар.

Що робити при виявленні аномалій?

В першу чергу, жінці потрібно заспокоїтися і довіритися своєму лікареві. Якщо плідне яйце демонструє занадто малий приріст зараз, не виключено, що через тиждень-другий він буде повністю відповідати нормам. Тому жінці призначається кілька ультразвукових досліджень. Будь-яка патологія, якщо вона має місце бути, вимагає повторного підтвердження. Плодове яйце настільки маленьке і еластичне, що недосвідчений лікар цілком може побачити в ньому таке, чого насправді немає, або навпаки. А тому жінці цілком припустимо звернутися до іншого фахівця для проведення повторного дослідження, досить часто воно не підтверджує невтішні і тривожних результатів першого УЗД.

При деформації плодового яйця, якщо ембріон має нормальні розміри, добре прослуховується його серцебиття, жінці пропонується моральний і фізичний спокій, прийом вітамінів, а також препаратів, що знижують тонус гладкої мускулатури матки – «Но-Шпи», «Папаверину», препаратів магнію і заліза.

При виявленні грубих патологій – пузирного заносу, анэмбрионии і т. д, зберегти вагітність не представляється можливим. Жінка повинна знати, що вона ще зможе мати дітей, головне – знайти причину розвитку аномалії в даному випадку. Це допоможе у плануванні наступних вагітностей. Обов’язково уточніть у лікаря, буде проводитися генетичне дослідження абортированной маси, плодових оболонок. Якщо будуть встановлені генетичні порушення, обов’язково слід відвідати лікаря-генетика перед плануванням наступної вагітності.