Технологія вирощування сої: насіння, інокуляція, живлення та захист

Система застосування добрив при вирощуванні сої, інокуляція

Соя належить до культур, які дуже вимогливі до умов мінерального живлення, на що зважають при розробці системи удобрення. В районах достатнього зволоження ефективність удобрення сої підвищується. На формування 1 тони зерна за різними аналітичними даними в середньому рослинам необхідно 60-75 кг азоту, 12-17 кг фосфору, 18-25 кг калію, 12 г кальцію, 6 кг магнію, 14 кг сірки, 350 г заліза, 85 г марганцю, приблизно 80 г цинку та бору, 50 г молібдену, 30 г міді.

належить до культур, які дуже вимогливі до основних факторів вирощування: оптимальне мінеральне живлення, вчасний хімічний захист та рістрегуляція, обов’язкова антистресова програма для уникнення абортації зав’язі та збереження врожаю «на рослині». Основним елементом, який рослини сої споживають у величезних кількостях для росту та формування врожаю є азот.

На сьогодні чимало господарств в плануванні системи живлення сої виділяють кілька етапів: основне та стартове удобрення та листкове підживлення.

В основне та стартове удобрення застосовують комплексні безхлорні добрива з мікроелементами лінійки добрив IFAGRI NPK для формування та кращого «занурення» у ґрунт кореневої системи. Чим краще розвивається коренева система, тим краще рослина забезпечена вологою, тим менше потерпає від посухи та формує більший врожай. Найбільш ефективними марками добрив під сою є IFAGRI NPK 10-28-15+5S та IFAGRI NPK 08-19-28+4S з нормою внесення 80-100 кг/га та IFAGRI NPK 10-20-20+7S з нормою застосування 100-120 кг/га. За рахунок вмісту у добриві фосфорних сполук з його динамікою розчинності досягається високий коефіцієнт забезпечення рослин фосфором з добрив (на рівні 80%) та низькі втрати фосфору у ґрунті у порівнянні з традиційними добривами (наприклад, амофосом). Також вдалим варіантом для посіву сої стане добриво COMPLEX 15/15/15+8SO3+Zn. Рекомендовані норми становлять 125-150 кг/га, проте навіть зменшена норма буде кращим вибором порівняно з традиційними складнозмішаними добривами або спеціальними добривами нижчого цінового сегменту у значно більших нормах, збільшуючи врожайність та ефективність вкладених коштів у технологію.

Основним елементом, який рослини сої споживають у величезних кількостях для росту та формування врожаю є азот.

Зазвичай для формування до 3 т/га врожаю при оптимальних умовах зволоження інокуляція штамом азотфіксуючих бактерій є цілком достатнім технологічним прийомом. Деякі господарства, намагаються заощадити на даному технологічному елементі, чим саме припускаються помилки.
Дієвим рішенням для інокуляції є застосування інокулянту МайкроСорч Плюс Соя на основі тальково-графітної суміші в нормі 2,6 кг/т. Цей продукт є технологічним для внесення під час посіву та забезпечує рослини необхідними симбіотичними бактеріями роду Bradyrhizobium japonicum, які задовольняють усю їх потребу в азоті для росту вегетативної маси та формування зерна у бобах. Бактерії знаходяться у стані спокою, завдяки технології заморожування-розморожування, й відповідно кількість колонієутворюючих одиниць (КУО) контрольована. Завдяки технології мікробіологічної стабілізації бактерії починають працювати в той момент, точніше пробуджуються, виходячи зі стану спокою тоді, коли настають оптимальні умови зволоження та температурного режиму для проростання насіння. Також для інокуляції сої ви можете використовувати інокулянти ХайКот Супер Extender; ХайКот Супер, які є в асортименті компанії “Ерідон”.

Для господарств, що використовують азотні добрива під сою оптимальним «пролонгатором» роботи азотних добрив є продукт Thio-Sul ® , який дозволяє забезпечувати рослини на азот до фази формування першого бобу. Оптимальним є внесення продукту Thio-Sul ® разом із рідким азотним добривом КАС (карбамід-аміачна суміш).

Thio-Sul ® (розчин тіосульфату амонію) – інноваційне рідке азотно-сірчане добриво від бельгійської компанії Tessenderlo Kerley. Це добриво з властивостями інгібітора, яке збільшує ефективність рідкого добрива КАС (карбамід-аміачна суміш) та покращує майбутні врожаї за рахунок пролонгації азотного та сірчаного живлення сої.

Підживлення та рістрегуляція сої

Не дивлячись на те, що соя володіє азотфіксацією, вона також потребує підживлення. Норми внесення регулюють згідно вмісту поживних речовин в ґрунті.

Нестача мікроелементів негативно може сказатися на кількісних і якісних показниках та сприяти розвитку хвороб.

Найбільш необхідними для сої мікроелементами в період 3-4 трійчастих листка, фаза бутонізації-цвітіння, фазу формування бобів є бор, молібден та кобальт. Бор необхідний рослині впродовж усієї вегетації, особливо відчутний дефіцит спостерігається на молодих ростучих органах, бор збільшує кількість квіток і плодів. Молібден сприяє росту коренів, прискорює і стимулює розвиток бульбочкових бактерій, сприяє біологічній фіксації азоту з атмосфери, впливає на вміст білка. Кобальт позитивно впливає на розвиток бульбочкових бактерій, активує біосинтез хлорофілу та стимулює репродукцію листя.

Для оптимального забезпечення рослин сої на вищезгадані елементи ефективним є внесення продуктів від компанії «Ерідон»:

• Перше внесення у фазі 3-4 трійчастого листа – позакореневе внесення Редонік БОР або Розалік (В)1,0 л/га; та Редонік МОЛІБДЕН ТУРБО 0,15-0,35 л/га;
• Друге внесення – у фазу бутонізації: Редонік БОР або Розалік (В) 1,0 л/га + Редонік МОЛІБДЕН ТУРБО 0,15-0,35 л/га + Редонік ФОСФІТ ТУРБО 1-2 л/га + Еквілібріум 1,0 л/га.

Ці операції повністю забезпечують потребу рослини у такому елементі, як бор, а також покращують запилення – це дасть можливість отримати більшу кількість зерен.

Не менш ефективним рішенням для збільшення бічного гілкування рослин сої є позакореневе внесення продукту Міллерплекс (0,6 л/га) в фазу 1-2 трійчастого листка. Міллерплекс запатентована композиція високоякісного екстракту водоростей Ascophyllum nodosum з Express Technology Зазвичай, у фазу 1-2 трійчастих листка, вносять гербіциди, а Міллерплекс, що має у своєму складі потужний ад‘ювант пенетраційного типу, посилить дію гербіцидів на бур‘яни, в той час, як біологічно-активні речовини препарату зменшать фітотоксичність на рослини сої.

З метою посилення формування та відтоку цукрів в результаті процесу фотосинтезу у період від 4-ого трійчастого листа до бутонізації є позакореневе внесення Розалік (Mg, Mn, N, S) (2,0-3,0 л/га). Мікродобриво забезпечує до 2-х тижнів активного «грін-ефекту» та збільшення динаміки наростання листя та закриття міжрядь рослинами.

У фазу бутонізації та після появи «першого бобу» ефективним для збільшення маси 1000 насінин є позакореневе внесення продукту Розалік (РК+МЕ) (2,0-3,0 л/га) або АміноАлексін (1-1,5 л/га). Така методика є абсолютно безпрограшною та забезпечує збільшення виходу товарної частини врожаю з рослини як на сої, так і на пшениці, кукурудзі та соняшнику. Секретом є оптимізація фосфорного живлення молодого приросту та зав’язі та додаткова стимуляція кореневої системи та збільшення забезпечення вологою рослин для формування врожаю. АміноАлексін має також сильні імуномодулюючі властивості за рахунок стимуляції синтезу рослинами фітоалексинів та високу ефективність проти пероноспорозу.

Гербіцидний захист посівів сої

Соя досить чутлива до бур’янів у посівах. Агротехнічні прийоми не завжди забезпечують ефективність боротьби з бур’янами, тому хімічні засоби захисту відіграють важливу роль у захисті посівів. Для забезпечення високої врожайності та уникнення проблем, пов’язаних із бур’янами, необхідно вчасно проводити гербіцидний захист. В технології вирощування сої використовують до- та післясходові гербіциди.

Компанія «Ерідон» має ряд гербіцидів для обробки посівів до появи сходів культури: Тайгедер, КЕ (3-4 л/га), Бустер Фаст, КЕ (0,15-0,2 л/га), Метобер Пауер, КС (1,7-2,5 л/га), Бар’єр, КС (0,5-0,75 л/га), Буззін, ВГ (0,4-0,7 кг/га), Старт, КЕ (3-6 л/га). Згадані продукти націлені на знищення більшості шкодочинних бур’янів на початку вегетації культури.

Після того як спрацювали досходовими гербіцидами, наступні обробки посівів сої проводять у фазу 3-4 трійчастих листків продуктами Бентатоп, РК (1,5-3 л/га) з додаванням ПАР Тенеріс 90 (0,2 л/га), Атландо, РК (0,75-1 л/га) може застосовуватись, як окремо так і в сумішші з Бентатоп, РК. Комбінація гербіциду з ПАР добре пригнічує перерослу лободу (15-20 см) за рахунок гарного проникнення препарату в рослину завдяки ад’юванту – саме тому не варто заощаджувати на ПАР.

У разі наявності злакових бур’янів, до технології необхідно додавати грамініцид Пронтован, КЕ (хізалофоп-П-етил, 125 г/л) (0,4 – 1,2 л/га) з огляду наявних однорічних чи багаторічних злаків з додаванням Тенеріс 90 (0,2 л/га). З інших грамініцидів для боротьби із злаками варто застосовувати: Клетстар, КЕ (0,4-1,8 л/га), Квістарт, КЕ (1-2 л/га).

Фунгіцидний захист сої

Одним із факторів низької урожайності такої цінної продовольчої і кормової культури як соя є ураження рослин багатьма хворобами. Залежно від інтенсивності їх розвитку, недобір урожаю може сягати 20 – 40 % і більше. При цьому суттєво знижується і якість отриманої продукції. Та за умови проведення необхідних профілактичних заходів, своєчасне виявлення хвороб і ефективна боротьба з ними зводить до мінімуму втрат при застосуванні фунгіцидів.

Серед основних хвороб со, на які варто звертати увагу: борошниста роса, пероноспороз, септоріоз, церкоспороз, біла та сіра гнилі, іржа, аскохітоз, антракноз, а також бактеріози. Компанія «Ерідон» має в своєму асортименті ряд потужних фунгіцидів, які захищають рослини сої від збудників згаданих хвороб:

• Діканто, КС (дифеноконазол, 210 г/л + азоксистробін, 210 г/л) 0,5 – 0,6 л/га;
• Вето 250, КЕ (пропіконазол, 250 г/л) 0,75 л/га;
• Кларк, ВГ (азоксистробін, 500 г/кг) 0,25-0,4 кг/г;
• Баскайд, КС(піраклостробін, 128 г/л + боскалід, 252 г/л) 0,5-0,6 л/га;
• Піраклін, КЕ(піраклостробін, 250 г/л) 0,4-0,6 л/га;
• Азоципер Нео, КС (азоксистробін, 200 г/л + ципроконазол, 80 г/л) 0,5-0,75 л/га;
• Комплер 320, КС (азоксистробін, 200 г/л + ципроконазол, 120 г/л) 0,4-0,7 л/га;
• Флуксіс, КС (азоксистробін, 250 г/л + флутріафол, 125 г/г) 0,5-0,75 л/га;
• Стайер 500, КЕ (пропіконазол, 300 г/л + тебуконазол, 200 г/л) 0,4-0,6 л/га.

Рекомендована схема внесення:

• Вето 250, КЕ 0,5 л/га + Піраклін, КЕ 0,6 л/га;
• Вето 250, КЕ 0,5 л/га + Кларк, ВГ 0,3 кг/га.

Акарицидний захист сої

У другу половину літа, під час вегетації сої, по всій території України зазвичай спостерігається аномальна спека. У цей період є загроза появи павутинного кліща – масову появу шкідника провокують сприятливі погодні умови. Самка кліща може відкладати до 150 яєць, з яких до 5 доби з’являються личинки кліща. За 7-8 днів личинки проходять усі стадії свого розвитку перетворюючись на дорослих особин. За сезон може розвинутися до 20 поколінь. Втрати урожаю від пошкодження павутинним кліщем можуть сягати 10-30%, а іноді й 70-80 %. Пік розвитку кліща припаде на фазу утворення та наливу бобів. У дану фазу важко проконтролювати шкідника, так як він знаходиться на нижній частині листка – у павутині, де і живе. Соя в цей час період формує значну біомасу. Після проколу епідермісу листка утворюються світло-зелені плями, які утворюють знебарвлені ділянки посівів на полі. Тому моніторинг посівів є обов’язковим прийомом у цей період.

Для уникнення проблем з кліщами необхідно профілактично, при ранніх стадіях виявлення шкідників застосовувати акарициди:

• Джаванто, КС (абамектин, 20 г/л + спіротетрамат, 100 г/л) 0,6-1,0 л/га;
• Гексамайт, КЕ (гекситіазокс, 50 г/л) 0,75-1,0 л/га;
• Шерман, КЕ (абамектин, 18 г/л) 0,6-1,0 л/га.

Рекомендовані схеми внесення:

Джаванто, КС – двокомпонентний інсекто-акарицид. Діючі речовини, спіротетрамат з хімічного класу кетоенолів (тетронікові кислоти) та абамектин з хімічного класу авермектини, мають широкий спектр дії проти сисних шкідників, у тому числі, приховано-живучих на сої. Препарат має довготривалу дію, надійно захищає приріст нових листків, пагонів та кореневої системи;

Гексамайт, КЕ – акарицид з діючою речовиною якого є гекситіазокс, який відноситься до класу інгібіторів росту кліщів (група IRAC 10А). Гекситіазокс характеризується трансламінарною дією і проявляє як контактну, так і шлункову активність. Препаративна форма препарату з низькою концентрацією діючої речовини, у поєднанні з нормами його застосування, сприяє рівномірному покриттю робочою рідиною поверхні рослин та надійному утриманню на ній;

Шерман, КЕ – акарицид, діючою речовиною якого є абамектин, що належить до хімічного класу – авермектини. Абамектин проявляє як акарицидну, так і інсектицидну дію і являється натуральним ферментом, який виробляє бактерія Streptomyces avermitilis. Препарат контролює шкідливих кліщів, трипсів та мінерів, вражаючи їх нервову систему, що викликає параліч, що призводить до їх загибелі.

Бажаємо високих та стабільних врожаїв сої!

Заступник керівника Відділу технологічної підтримки
ЧЕРНЕНКО Євген Петрович | (050)-373-95-24

Правильно підібраний сорт сої забезпечить половину успіху

Соя є прекрасним елементом збалансованої сівозміни та добрим попередником для наступних рослин, особливо зернових, проявляє фітомеліоративні й фітосанітарні властивості. У цієї рослини добре розвинена коренева система, що дозволяє проникати в глибші шари ґрунту і, як наслідок, ґрунт добре аерується. Соя має цінні поживні властивості. А в останні десятиліття культура набула великого значення на світовому ринку і стала важливим сільськогосподарським товаром завдяки зростанню глобального попиту на основну їжу.

Виробництво сої в Україні характеризується стрімким зростанням посівних площ і валових зборів насіння. За даними Держстату, з 2000 року по 2015-й площа посівів сої в Україні збільшилася аж в 34 рази, а виробництво сої у цей період зросло з 64 тис. до 4,2 млн тонн зерна. За темпами приросту виробництва ця культура в Україні не має собі рівних. За обсягом виробництва Україна на першому місці серед країн Європи і на 8-му у світі.

Утім, нині, на жаль, ми спостерігаємо суттєве скорочення посівних площ: 15,5 млн гектарів у 2020-му і 1,4 млн — поточного року. Це скорочення відбулося не лише через складні агрокліматичні умови, а також у зв’язку зі змінами в податковому законодавстві, що на три роки майже повністю вилучили з ринку виробників сої, які не можуть виконувати самостійно експортні контракти (пов’язують зі скасуванням відшкодування ПДВ за експорту сої).

Натомість збільшення посівних площ дозволить вирішити питання відшкодування ПДВ за експорту сої. Подолати ж складні агрокліматичні умови можливо передусім завдяки створенню та впровадженню у виробництво сортів сої нового покоління, розробці сортової технології та високій рентабельності її вирощування.

Перспективи сої

Нині Україна експортує сою у 28 країн світу, основними споживачами нашої сої є країни Середземномор’я. Ураховуючи сталий попит на сою у світі й Україні, високу рентабельність її вирощування, можна передбачити, що виробництво цієї культури й надалі збільшуватиметься. У перспективі посіви сої в Україні можна збільшити до 4 млн гектарів, виробництво — до 10 млн тонн й отримати понад 500–640 тис. тонн біологічного азоту, що забезпечить надходження в економіку понад 35 млрд гривень на рік.

На теперішній час найбільшими виробниками сої в Україні стали Полтавська, Кіровоградська, Київська, Вінницька, Херсонська і Черкаська області.

У південних посушливих областях сою вирощують тільки на зрошуваних землях, бо без поливів у цій зоні вона формує низькі врожаї. За умови поливу соя забезпечує врожай у два і більше разів вищий. Так, у дослідах Інституту зрошуваного землеробства НААН у середньому за дев’ять років урожайність сої без поливів становила 1,36 т/га, а за умови поливу — 2,82 т/га, або майже на 1,5 т/га більше. За даними науковця Анатолія Бабича, приріст урожайності від зрошення в середньому за 11 років становив 1,1 т/га, від добрив — 0,85 т/га, сумарне збільшення від обох чинників становило майже 2 т/га.

Згідно з даними Херсонської агрометеорологічної станції за 132-річний період, на Півдні України відбулися значні зміни клімату. Аналіз даних показав, що лише за п’ять років відбулося зменшення кількості опадів, порівнюючи з попереднім періодом у середньому на 76 мм, за період вегетації сої (травень-вересень) в останні роки випадає на 37 мм менше. Крім того, температура повітря підвищилась у всі місяці, а в період вегетації культури — в середньому на 0,9 °С вище від норми. Випаровуваність у цій зоні значно перевищує річну кількість опадів і в останні роки збільшилась. Усе це свідчить, що водний і тепловий режими цієї зони для сої за останні п’ять років погіршились.

Значення сорту особливо зросло за умов глобального потепління, коли крім помітного підвищення температура повітря і ґрунту, дуже часто настають тривалі міждощові періоди. Такі погодні умови спричиняють стресовий стан рослин і різке зниження їхньої продуктивності, поширення хвороб і шкідників, погіршення якості продукції.

Проте моделювання науковцями змін урожаю під впливом змін клімату показало, що на зрошенні та збільшенні СО2 в атмосфері на 30% кліматичні умови зони на сьогодні і до 2030 року дозволять отримувати врожайність сої на рівні 4,95 т/га, а до 2050 року — 5,96 т/га.

Скоро- та пізньостиглі

Нині стабільному збільшенню посівів і виробництва сої в Україні сприяють значні досягнення селекціонерів, які створили високопродуктивні сорти, адаптовані до конкретних ґрунтово-кліматичних зон. Майже половина успіху у вирощуванні сої залежить від правильного вибору сорту сої.

Поява нових високопродуктивних сортів сої дозволила не лише розширити ареал вирощування культури, а й отримувати високий урожай. Упровадження та поширення сортів суттєво залежить від їх біологічних особливостей та умов довкілля. Тому кожний сорт потрібно вирощувати в тому регіоні або поясі, де проявляється найвища реалізація біологічного і генетичного потенціалу його продуктивності.

Виробники мають самі вирішити, якої групи стиглості сорти відповідають їх вимогам. З одного боку, використання більш скоростиглих сортів забезпечить надійне дозрівання культури й виробники збиратимуть технічно сухе насіння і зможуть використовувати посіви як попередник під озимі культури. З іншого боку — кращими за врожайністю є більш пізньостиглі сорти, які забезпечують також високе збирання білка і олії.

Сортова й трансгенна

Слід зазначити, що останнім часом широкого розповсюдження набула генномодифікована (ГМО) соя, яку створили науковці зі США. Відрізняється вона від сортів звичайної селекції стійкістю до гербіциду на основі діючої речовини гліфосат. Чисті від бур’янів посіви дозволяють отримувати відносно високі врожаї, до того ж суттєво економити кошти. Звичайно, така трансгенна соя дуже швидко набула широкого розповсюдження в усіх країнах світу, де вирощують культуру. Значні площі її виявлено й на фермерських землях України.

У вирощуванні ГМ-сої є певна спокуса, адже затрати на гектар менші й технологія захисту може здатися простішою проти вирощування не ГМО-сої. Проте, з іншого боку, має низку негативних чинників, як-от: високі ризики придбати насіння невідомої генетики, непрогнозовані якісні та кількісні параметри зерна, обмеження каналу збуту продукції, бо більшість переробників і експортерів відмовляються купувати ГМ-сою.

Численними дослідженнями вчених доведено шкідливість ГМО продуктів для здоров’я людини. Вирощування культури без ГМО дуже популярне в європейських країнах і США, які, незважаючи на розвиток агротехнічної промисловості, насамперед дбають про якість отриманої продукції й здоров’я населення. І хоча вирощування культури без ГМО вимагає значних ресурсних витрат, такі продукти популярні й мають попит серед споживачів, незважаючи на те, що вони коштують дорожче. Тому більшу частину вирощеної трансгенної сої використовують для виробництва олії, а також на корм худобі та птиці. ГМО-сою рекомендують використовувати для виготовлення біодизелю.

В Україні постановою Кабміну забороняється промислове виробництво та введення в обіг ГМО, а також продукції, виробленої із застосуванням ГМО. Для безпеки людей важливо всі харчові продукти із застосуванням соєвого білка виготовляти тільки з бобів звичайних сортів.

Українські й без ГМО

Завдяки плідній роботі українських селекціонерів Україна має найбільший у Європі генофонд і сортовий асортимент сої. Сорти української селекції не мають генетично модифікованих організмів і за врожайністю та вмістом білка не поступаються іноземним сортам.

Слід зауважити, що для системи органічного землеробства придатні тільки сорти сої, створені традиційним методом, і які не мають у своєму складі небезпечних для організму речовин, безпечні для дітей зберігають природне середовище й мають підвищену азотфіксувальну здатність, забезпечують високу продуктивність.

Створення та впровадження у виробництво нових вітчизняних сортів і гібридів, пристосованих до умов кожної ґрунтово-кліматичної зони, є одним із найважливіших чинників підвищення врожайності й стабілізації виробництва цієї культури.

В Україні для збільшення виробництва сої визначено соєвий пояс, до якого належать і зрошувані землі Півдня України, де отримується гарантований врожай цієї культури. Найпридатніші для соєсіяння є регіони, де за рік де за період вегетації сої (у травні-вересні) випадає 250– 400 мм. Інститут зрошуваного землеробства НААН проводить селекційну роботу зі створення сортів для умов зрошення. Дослідження сортів в екологічному сортовипробуванні дозволяє рекомендувати найкращі за врожайністю в конкретних природно-кліматичних умовах групи сортів:

• дуже скоростиглі (81–85 діб) — Діона та Ідеал, які формують урожайність більше як 3,9 т/га. Їх можна використовувати як в основних, так і в пожнивних посівах і висівати у всіх регіонах країни;

• скоростиглі (95–105 діб) — Фаетон і Монарх, потенційна врожайність — 4,5 т/га;

• середньоранні (105–115 діб) — Софія, Аратта і Зоря Степу формують до 4,2 т/га зерна;

• середньостиглі (120–125 діб) — Даная, Святогор, Південна красуня і Олешшя з потенційною врожайністю зерна більше як 5,5 т/га.

Для північно-східних районів України рекомендовано сорти ранньостиглої групи, у південних областях дозрівають сорти сої всіх груп стиглості.