ІСТОРІЯ ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

Давню Грецію вважають колискою європейської цивілізації. До територій поширення грецької цивілізації належали південна частина Бапканського півострова, острови Егейського та Іонічного морів й узбережжя півострова Мала Азія. Проте найдавнішим вогнищем давньогрецької цивілізації був острів Крит. Саме тут від 2000 до 1400 р. до н. е. існувала найдавніша держава в Європі.

Від 11 ст. до н. е. починається новий цикл розвитку грецької державності. Спершу тривав «гомерівський» період (11—9 ст. до н. е.), за якого панували родові відносини. 8-6 ст. до н. е. називають архаїчним періодом, коли зароджується грецька державність у формі поліса, відбувається колонізація, заміна родової аристократії торговельно-ремісничою знаттю. 5-4 ст. до н. е. – класичний період – розквіт давньогрецьких полісів, їхнього господарства, час найбільших культурних досягнень греків. Давньогрецьку цивілізацію разом з давньоримською називають античними. Слово «античний» походить від латинського слова «давній». Антична цивілізація є фундаментом сучасної європейської цивілізації.

СТАНОВЛЕННЯ АНТИЧНОЇ ГРЕЦЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

§ 24. ПРИРОДА ТА НАСЕЛЕННЯ ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

Роздивіться ілюстрацію. • Що роблять зображені на вазі греки? Пригадайте давньоєгипетську картину «Полювання на птахів», порівняйте з тим, що бачите на поданій ілюстрації. • Чим зображення подібні, а чим відрізняються? На підставі відмінностей зробіть висновок, що відрізняє давніх греків від давніх єгиптян. • Про що, на вашу думку, можуть розмовляти зображені? Розіграйте в парах уявний діалог.

Давньогрецька амфора «Приліт першої ластівки». Близько 510 р. до н. е.

1. Які особливості визначають географічне положення Давньої Греції?

Давню Грецію називають колискою європейської цивілізації. Її витоки сягають межі 3 та 2 тисячоліть до н. е. Балканський півострів та острови Егейського моря були тим містком, який сполучав Європейський континент з державами Стародавнього Сходу.

Роздивіться карту на с. 123. Знайдіть на ній Балканський півострів, Егейське та Іонічне моря. У якій частині Європи розташовані ці географічні об’єкти? Покажіть історичні області Греції: Епір та Фессалію, Беотію та Аттику, Мессенію та Лаконіку. Які острови Егейського моря належали до території поширення грецької цивілізації?

Назви Греція та греки вживали римляни. Греки за давнини йменували себе за назвами племен (данайцями, ахейцями), згодом почали називати свою країну Елладою, а себе еллінами. Південна частина Балканського півострова, острови Егейського та Іонічного морів й узбережжя півострова Мала Азія – землі, які населяв цей народ.

Терени Давньої Греції, розташовані на півдні Балканського півострова, поділяються на три частини: Північну, Середню та Південну (півострів Пелопоннес). Це переважно гориста місцевість.

Північна частина, відділена горами й гірським хребтом, поділяється на 2 області: Епір на заході та Фессалію на сході. Землями Фессалії протікає ріка Пеней – найбільш повновода в Греції. Родючі ґрунти долини сприяли землеробству. Найвища гора Греції – Олімп (2917 м). Вона височить на північно-східному кордоні Греції. Потрапити з Фессалії до Середньої Греції можна було лише через вузький Фермопільський прохід між горами та узбережжям Егейського моря.

Середня Греція поділялася на 8 областей. Найрозвиненішими з них були Беотія та Аттика. Аттика вкрита горами й пагорбами. У ній переважають кам’янисті ґрунти й тільки зрідка трапляються родючі долини. Беотія має більш сприятливий для землеробства клімат.

У Південній Греції розташовані області з гарними умовами для землеробства — Мессенія та Лаконіка.

В Егейському морі розкидано багато невеликих островів, які славилися садами й виноградниками: Лесбос, Хіос, Самос, Родос. На островах Делос, Наксос, Парос було відкрито поклади рідкісного мармуру. Є в Егейському морі й великі острови — Крит, Фасос, Евбея. Дуже давно греки заселили узбережжя Малої Азії. Найвідомішими містами тут були Мілет, Ефес, Пергам.

Клімат у Греції м’який, з дуже спекотним літом і теплою дощовою зимою.

1. Визначте місце розташування Давньої Греції. 2. На які три частини природа поділила Балканський півострів? 3. У чому своєрідність природних умов кожної із частин?

Які природно-географічні особливості відрізняли Грецію від країн Давнього Сходу? Як, на вашу думку, це могло вплинути на заняття її мешканців?

2. Яким заняттям населення сприяла природа Греції?

Виноградна лоза на амфорі 550 – 525 рр. до н. е.

Гористий рельєф Греції мало придатний для землеробства. Проте природні умови спонукали ощадливо ставитися до землі, обробляти кожен її клаптик з винятковою старанністю. Грецькі угіддя не мали іригаційних споруд: каналів, гребель, дамб.

Греки вирощували пшеницю, жито, оливки, виноград. Особливу роль у сільському господарстві відігравало маслинництво. Маслинову (оливкову) олію використовували і як харчовий продукт, і як лікарську речовину, і як горючу речовину для освітлювальних приладів тощо.

Надра Греції багаті на поклади залізної руди, міді, срібла, високоякісної глини, мармуру. Наявність таких корисних копалин зумовила розвиток ремесла, тож греки могли обмінювати ремісничі вироби на продукти харчування.

Що довідуємося про буденне життя давніх греків із зображень на посудинах? Чи тільки побутовими сценами оздоблювали свій посуд давні греки?

1. Роздивіться живопис на грецьких вазах. Яку особливість у способі розпису посуду помітили? 2. Поміркуйте, чому одну із зображених ваз називають чорнофігурною, а іншу – червонофігурною.

Кам’янисті схили гір не надто багаті на рослинність: вони здебільшого вкриті травами, кущами та низькорослими деревами, тож придатні для пасовиськ. На рівнинах тримали велику рогату худобу, коней, мулів, овець, кіз і свиней. У північних та західних районах Балканської Греції, а також на більшій частині Пелопоннесу розпросторилися ліси з дуба, дикого горіха, кипариса, піхти та ялин. У лісових нетрях водилися кабани, ведмеді, вовки, косулі, навіть леви.

Балканська Греція з усіх боків оточена морем. У багатьох місцях узбережжя створює зручні бухти. Усе це сприяло розвиткові судноплавства. Греки досконало знали море, а у 8 ст. до н. е. почали колонізувати інші райони Європи – Італію, Фракію, Причорномор’я.

Давні греки багато подорожували, шукаючи незаселені землі, придатні для землеробства. Вони вивчили все узбережжя Середземного моря, дісталися через протоки Геллеспонт і Боспор Фракійський до Понту Евксинського (у перекладі «гостинне море»). Так греки називали Чорне море.

Роздивившись зображення на давньогрецькому посуді, зробіть висновок про сільськогосподарські заняття мешканців Давньої Греції.

3. Хто населяв Грецію за найдавніших часів?

Про походження найдавніших жителів Балканського півострова майже нічого не відомо.

Наприкінці 3 тисячоліття до н. е. сюди прийшли племена ахейців, які підкорили місцеві племена й розселилися на всьому півострові. А в кінці 2 тисячоліття до н. е. з’явилися нові переселенці – племена дорійців. Тепер уже ахейцям довелося розчинитися в середовищі нових племен або піти в гори на менш родючі землі.

Унаслідок переселень на землях Еллади сформувалася грецька народність, що складалася із чотирьох великих племінних об’єднань: ахейців, іонійців, дорійців та еолійців.

Давній грек на керамічній посудині 570-550 рр. до н. е.

Оцініть себе

1. Де була розташована Давня Греція?

2. Як давні греки називали себе та свої землі?

3. У чому особливості природно-географічних умов Давньої Греції?

4. Яким заняттям населення сприяла природа Греції?

Порівняйте географічне положення й природні умови Давнього Єгипту та Греції. Укажіть спільне та відмінне. Поміркуйте, чому греків називали морським народом.

§38. Полісний устрій Давньої Греції

Міста є однією з ознак цивілізації, оскільки вони свідчать про розвиток суспільства і культури. Наявність міст вказує на те, що люди збираються разом, формують організовані спільноти та встановлюють правила та закони для спільного життя. Міста стають центрами торгівлі, політики, культури та науки, що сприяє збагаченню інтелектуального та матеріального потенціалу суспільства.

Як давні греки називали свою батьківщину?

Давні греки називали свою батьківщину Елладою.

2. Організація суспільства

Пошукове завдання. Дізнайтеся, хто може бути громадянином (громадянкою) України. Чи існують обмеження для визнання громадянства України? Порівняйте ці ознаки з розумінням громадянства в Давній Греції. Зробіть висновки

Українське громадянство

• Народження на території України: Громадянином України є кожна особа, яка народилася на території України, незалежно від громадянства її батьків.
• Проживання на території України: Громадянином України є особа, яка постійно проживає на території України.
• Громадянство батьків: Громадянином України є особа, один або обидва з батьків якої є громадянами України.
• Прийняття до громадянства України: Громадянином України може бути прийнята особа, яка відповідає вимогам, встановленим законом.
• Поновлення у громадянстві України: Громадянином України може бути поновлена особа, яка раніше була громадянином України, але втратила громадянство.

Обмеження

• Неможливість суміщення громадянства: Громадянином України не може бути особа, яка має громадянство іншої держави.
• Неможливість позбавлення громадянства: Громадянство України може бути позбавлено лише за певних обставин, встановлених законом.

Порівняння з Давньою Грецією

У Давній Греції громадянство було обмежене за майновим та соціальним станом. Громадянами були лише дорослі вільні чоловіки, які народилися в полісі, пройшли дворічну військову службу, були власниками земельного наділу. Жінки, діти, іноземці (навіть греки, народжені в іншому полісі) та раби не вважалися громадянами

Українське громадянство не має таких обмежень. Громадянином України може бути будь-яка особа, яка відповідає критеріям, незалежно від статі, віку, майнового стану чи інших ознак.

Висновки

Громадянство є важливою ознакою цивілізації, надаючи громадянам права та обов’язки.

Системи громадянства в Україні та Давній Греції мають спільні принципи походження, народження та натуралізації, але є відмінності.

У Давній Греції громадянство було обмежене за майновим та соціальним станом, а в Україні громадянство не має обмежень. Крім того, громадяни Давньої Греції мали більш обмежені права, ніж громадяни України.

Чим права жінок відрізнялися від прав чоловіків у Давній Греції?

У Давній Греції права жінок значно відрізнялися від прав чоловіків. Жінки були позбавлені багатьох політичних та соціальних прав, і їхні можливості були сильно обмежені.

У політичній сфері жінки не мали права голосу та не могли брати участь у прийнятті рішень чи управлінні полісом. Вони не могли обіймати посади в уряді чи брати участь у політичних дебатах. Управління полісом, прийняття рішень та участь у політичному житті були виключно прерогативою чоловіків.

У соціальній сфері жінки підкорялися своїм чоловікам та батькам. Вони не мали права на власність та не могли розпоряджатися своїм майном. Жінки не мали права на участь у громадському житті та прийнятті рішень, що стосувалися полісу. Вони мали обмежені можливості навчання та розвитку, і їхній доступ до публічної сфери був сильно обмежений.

Таким чином, у Давній Греції права жінок були значно обмежені порівняно з правами чоловіків. Жінки були виключені з політичного та громадського життя, а їхні можливості були сильно обмежені соціальними нормами того часу.

3. Повсякденне життя

Чому заможні греки навчали своїх синів ораторського мистецтва?

Заможні греки навчали своїх синів мистецтву ораторії, щоб вони могли виступати перед публікою з вражаючими промовами. Це була важлива навичка для громадян поліса, оскільки вони брали участь у політиці та управлінні полісом. Вміння переконливо виступати допомагало їм впливати на інших людей, переконувати їх у своїх ідеях та здійснювати зміни в полісі.

Укажіть, якою цифрою позначено акрополь, хору, агору

Акрополь – місце, що підноситься над ринковою площею, використовувалося для укріплення й оборони – 1

Агора – центральна ринкова площа, де відбувалися народні збори, укладення угод і торгівля – 2.

Хора – сільська місцевість, поля та городи, розташовані за стінами поліса – 3.

Запитання та завдання

1. Гра «Правда — неправда». Визначте, які твердження є правдивими, а які — ні.

Давньогрецькі поліси були об’єднані під владою одного правителя

Ні

Давньогрецькі поліси були самостійними державами, кожна з яких мала власне управління. На чолі полісу стояв правитель, який обирався або призначався. Однак цей правитель не мав повної влади над усім полісом. Він був лише одним із органів влади, який діяв разом із народними зборами, радою старійшин та іншими посадовими особами.

Громадянство в полісі надавалося всім, хто народився в ньому

Ні

У Давній Греції громадянство було обмежене за майновим та соціальним станом. Громадянином міг бути лише вільний чоловік, який народився в полісі, пройшов дворічну військову службу, володів земельним наділом. Жінки, діти, іноземці та раби не вважалися громадянами.

Більшу частину дня давньогрецькі жінки проводили вдома за хатніми справами

Так

Давньогрецькі жінки були позбавлені багатьох прав, які мали чоловіки. Вони не могли брати участь у політичному житті, займатися торгівлею чи ремеслом. Більшу частину дня вони проводили вдома, займаючись хатніми справами, вихованням дітей та доглядом за хворими та літніми

Зазвичай громадяни становили десяту частину населення поліса

Так, це твердження є правдивим.

У Давній Греції громадянство було обмежене за майновим та соціальним станом. Громадянином міг бути лише вільний чоловік, який народився в полісі, пройшов дворічну військову службу, володів земельним наділом. Жінки, діти, іноземці та раби не вважалися громадянами.

2. Як давні греки розуміли слово «політика»?

В Давній Греції поняття “політика” використовувалося для опису сукупності справ держави та управління полісом. Політика охоплювала всі аспекти громадського життя, включаючи законодавство, прийняття рішень, взаємовідносини між громадянами та управління державними справами. Участь у політиці вимагала знання законів, уміння переконувати та впливати на інших, а також брати активну участь у прийнятті рішень, що стосуються поліса.

3. Дискусія. Чи існувало рівноправ’я в полісах Давньої Греції?

У Давній Греції ідея рівноправ’я не існувала в тому розумінні, як ми його розуміємо сьогодні. Громадянство та політичні права були обмеженими і доступними лише обмеженій групі людей – дорослим вільним чоловікам, власникам земельного наділу. Жінки, діти, іноземці та раби не мали політичних прав та були позбавлені багатьох соціальних і політичних можливостей.

Однак, варто зазначити, що ідеї справедливості та рівності між громадянами були присутні в полісах. Наприклад, в Афінах, де була розвинена демократія, було важливо, щоб громадяни мали можливість висловлювати свою думку та брати участь у прийнятті рішень. Завдяки цьому, громадяни мали певну міру впливу на політичне життя поліса.

Отже, хоча рівноправ’я в сучасному розумінні не існувало в Давній Греції, варто визнати, що у полісах були присутні ідеї справедливості та можливостей для деяких груп громадян.

4. Охарактеризуйте зовнішній вигляд чоловіків і жінок Давньої Греції. За додатковими джерелами створіть добірку ілюстрацій за темою «Одяг давніх греків»

Зовнішній вигляд чоловіків і жінок Давньої Греції так:

• Високі і стрункі
• Смаглява шкіра
• Низькі лоби
• Густе кучеряве чорне або темно-коричневе волосся
• Прямі носи
• Великі очі
• Овальні обличчя

• Білосніжний колір шкіри (використовували свинцеві пудри)
• Чорні підведені очі
• Повніші фігури
• Довге темне волосся
• Ті ж риси обличчя, що й у чоловіків

Отже, в цілому для давніх греків були характерні середземноморські риси, але з деякими умовностями в зображенні чоловіків і жінок. Сучасні греки генетично дуже схожі на своїх пращурів.

Одяг давніх греків так

Для чоловіків і жінок основними елементами одягу були туніка (пеплос або хітон) та плащ (гіматій).

Пеплос – вовняна туніка у вигляді прямокутного шматка тканини, складеного навпіл. Закріплювався на плечах фібулами.

Хітон – лляна туніка з довгого прямокутного шматка тканини, прошитого по боках. Закріплювався на плечах. Часто мав рукава.

Гіматій – вовняний або лляний плащ прямокутної форми, накинутий по діагоналі чи на обидва плечі.

Також жінки могли накинути шаль (епіблема), а чоловіки – короткий плащ для їзди верхи (хламіда). Головні убори і взуття майже не носили – ходили босоніж або в сандалях.

Отже, одяг греків був простий, але яскраво розфарбований і прикрашений орнаментами.

5. За додатковими джерелами підготуйте невелике повідомлення про освіту та виховання дітей у Давній Греції

Освіта та виховання дітей у Давній Греції сильно залежали від статі. Хлопчики заможних родин під час класичного періоду ходили до шкіл, де стикалися з фізичними та розумовими випробуваннями, готуючись до життя у суспільстві. Дівчатка зазвичай отримували безсистемну освіту вдома, якщо взагалі її отримували.

Паідея – концепція виховання, спрямована на формування ідеальної моральної особистості. Вона була призначена лише для хлопчиків. Більшість дівчаток отримували неформальну домашню освіту.

Хлопчики з 7 років ходили до приватних шкіл, де вивчали граматику, літературу, музику, спорт. З 18 років проходили військову службу.

В Спарті хлопці та дівчата разом проходили жорстку фізичну підготовку. Але в Афінах освіта для дівчат була обмежена, хоча деякі все ж навчалися читати і писати.

Ось основні моменти про систему навчання та виховання у Стародавній Греції.