Як дізнатися про результати перевірки декларації

Це публічна частина Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (Реєстру декларацій). Його ведення здійснює Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).

Тут можна знайти декларації та повідомлення про суттєві зміни в майновому стані публічних службовців, крім тих, які вилучені з відкритого доступу публічної частини на період дії воєнного стану в Україні.

В Реєстрі можна шукати декларації конкретних осіб та переглядати їх за вибраними фільтрами: сортувати документи по типу, року подання, типу та категорії посади, а також побачити декларації усіх осіб, які займають посади з високим рівнем корупційних ризиків або відповідальне (особливо відповідальне) становище. Шукати також можна за прізвищем, ім’ям чи по батькові декларанта. Для пошуку по ПІБ введіть пошуковий запит у полі пошуку.

Місія НАЗК – будувати доброчесну владу та справедливе суспільство. Декларування публічних службовців є одним з вагомих інструментів для її досягнення.

Якщо ви є публічним службовцем і вам необхідно подати декларацію, зробити це можна за посиланням https://portal.nazk.gov.ua/login

Усі роз’яснення можна знайти у Базі знань НАЗК: у розділах Декларування та Технічна допомога в роботі з реєстрами.

Нові «швидкі» перевірки декларацій НАЗК: що зміниться?

Закон України «Про запобігання корупції» наділяє НАЗК повноваженнями проводити контроль декларацій посадовців щодо правильності та повноти їхнього заповнення і визначати порядок його проведення. Але Нацагентство вирішило змінити порядок такого контролю.

31 серпня 2021 року Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков видав Наказ №553/21 «Про затвердження Порядку проведення контролю щодо повноти заповнення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування». У Мін’юсті наказ зареєстрували 14 вересня, і він відразу викликав низку застережень у громадськості.

Навіщо був цей наказ? Хіба раніше такого контролю не було?

Був. Цілісний контроль щодо правильності та повноти заповнення декларацій здійснювався на етапі внесення даних.

Тобто система автоматично перевіряла, раптом декларація містить некоректні символи (наприклад, літери «О» замість цифри «0» у вартості активу), та чи всі необхідні поля в ній заповнені. І якщо щось було негаразд, то подати декларацію з помилками було неможливо. Основною метою такого «червоного прапорця» для декларанта було уникнути неточностей чи технічних помилок.

Подібний контроль разом з контролем своєчасності подання декларації і логічним та арифметичним контролем (ЛАК), передував повній перевірці декларації. Така модель отримала схвалення міжнародних експертів ще кілька років тому.

І що ж змінило нове керівництво НАЗК?

Річ у тім, що Закон не передбачає здійснення окремо контролю повноти заповнення декларацій та контролю правильності їх заповнення. Тобто закон не дозволяє НАЗК розбивати певний вид контролю на два окремих. Агентство не володіє необмеженою дискрецією при визначенні змісту здійснення такого контролю. Але контроль «правильності» тепер буде включати як перевірку використання символів, так і наявність інформації в усіх обов’язкових полях декларації.

Контроль повноти заповнення штучно винесений в окрему автономну процедуру, яка буде здійснюватися вже після подання декларації. А результати звірки декларацій з державними реєстрами надсилатимуться органам правопорядку (наприклад, до НАБУ) без проведення повної перевірки декларації.

Раніше така звірка була складовою ЛАК, який веде до повної перевірки перед пересиланням інформації до правоохоронних органів.Тільки незрозуміло, чому зовнішня звірка з реєстрами у порівнянні з внутрішнім ЛАК має настільки суттєво різні правові наслідки.

Стоп-стоп-стоп! НАЗК більше не буде перевіряти декларації?

Буде. Контроль повноти заповнення – так звані «швидкі» перевірки – стане додатковою процедурою поряд із повними перевірками декларацій. Проте тут варто нагадати, що «швидкі» перевірки не націлені на пошук ознак незаконного збагачення, необґрунтованості активів або конфлікту інтересів. На це спрямована повна перевірка.

Тобто тепер у пріоритеті НАЗК у цій процедурі буде пошук розбіжностей із невизначеним переліком українських (навіть не закордонних!) реєстрів. Ба більше – така перевірка відбуватиметься без визначених правил.

Такі дії фактично суперечать Закону і Конституції, навіть якщо НАЗК обрало формально різні назви для предмету аналізу, контролю чи перевірки. Бо за Законом саме повна перевірка декларації полягає, в тому числі у з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей.

Крім того, подібну діяльність НАЗК можна розцінювати як істотне втручання у здійснення декларантом своїх конституційних прав і свобод на рівні з повною перевіркою декларації. Наприклад, спеціалісти Нацагентства зможуть направляти запити до інших осіб щодо обов’язкового надання інформації, у тому числі з обмеженим доступом. Якби законодавець передбачав такий підхід до застосування процедури контролю правильності та повноти заповнення декларації, то й обсяг регулювання на рівні Закону був би ширшим.

Адже для серйозніших процедур – як-от для повної перевірки декларацій чи моніторингу способу життя суб’єктів декларування – законодавець запровадив більший обсяг регулювання. Серед них – чітко вказані підстави для початку подібних процедур і застосовні заходи реагування на виявлені обставини та ознаки правопорушень.

Чіткість таких формулювань важлива тому, що при таких діях ідеться про втручання в особисте та сімейне життя декларанта, захист яких гарантований Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Втручання в особисте життя не може відбуватися свавільно і у майбутньому потенційно призведе до його оскарження в ОАСК, КСУ чи навіть ЄСПЛ.

Однак чи може цей контроль справді буде ефективним?

Навряд. Перевірки можуть вважатись «швидкими», тому що їх будуть робити протягом 35 робочих днів на відміну від 120 календарних днів для повних перевірок. При цьому на практиці 35 робочих днів охоплять щонайменше 47 календарних, а це вже понад третина основного строку для повної перевірки. З точки зору витрачених ресурсів такий термін задовгий ще й тому, що предмет повної перевірки ширший і включає 5 складових, а при «швидкій» перевірці мали б перевірятися лише конкретні невідповідності з реєстрами.

Варто відзначити, що НАЗК передбачило алгоритм дій під час виявлення ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів в рамках «швидких» перевірок. Проте залишається тільки здогадуватись, яким чином такі ознаки можуть бути виявлені, коли вони не є предметом такої процедури. Якщо навіть незаконне збагачення чи необґрунтованість активів виявлятимуть спеціально, це вже стане дублюванням повної перевірки декларації в межах свавільно вигаданої процедури.

Альтернативною заміною ідеї «швидких» перевірок могло б стати подальше вдосконалення ЛАК. На жаль, НАЗК не змінило свого незаконного підходу до приховування правил ЛАК, критику закриття яких раніше очолила Громадська рада при НАЗК. Правила ЛАК залишаються таємницею, і наразі громадськість не може допомогти НАЗК в їхньому вдосконаленні.

Аби на повну перевірку не відбирались декларації із несуттєвими розбіжностями, НАЗК мало би встановити пороги таких несуттєвих розбіжностей. Саме це дозволило б оминати неістотні порушення, які не тягнуть за собою відповідальність та є радше неумисними незначними помилками самого декларанта.

Потенціал до збільшення кількості та оптимізації проведення повних перевірок та розподілу штатних ресурсів залишається невикористаним. Водночас не можна очікувати перевірки всіх чи навіть 20% поданих щорічних декларацій (а їх в Україні близько 750 тис.), а варто зосередитись насамперед на топчиновниках.

Особливістю юридичної техніки Наказу є ще те, що, попри пряму вказівку не поширювати цей порядок на контроль декларацій розвідників та контррозвідників тощо, поданих відповідно до ст. 52-1 Закону, у документі існує норма про необхідність дотримання вимог цієї статті при оприлюдненні акту про результати проведеного контролю.

З прикрістю можна констатувати, що Міністерство юстиції України не відмовило у державній реєстрації поданого НАЗК Порядку контролю повноти заповнення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Також всупереч вимозі ч. 3 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», проєкт вказаного нормативно-правового акту не оприлюднили на сайті НАЗК не пізніше як за 10 робочих днів до дати їх розгляду.

Поза тим, НАЗК не провело обов’язкові широкі публічні консультації з громадськістю. А це необхідно за законодавством, адже вказаний нормативно-правовий акт стосується конституційних прав, свобод та обов’язків громадян.

З огляду на вищезгадані недоліки запропонованої процедури, НАЗК зможе хіба лише збільшити власні статистичні показники у сумнівний спосіб, тоді як досягнення якісного впливу на стан корупції у публічному секторі буде вкрай незначним. Відтак, ризики цього підходу переважають практичну користь від нього.

Одним з пріоритетів G7 щодо боротьби з корупцією на 2021 рік є підтримка НАЗК, зокрема ефективної перевірки електронних декларацій. Ми вважаємо, що тільки імплементація наявної процедури повних перевірок, закріпленій у міжнародних стандартах та найкращих практиках, може забезпечити ефективну верифікацію е-декларацій.

НАЗК варто якнайшвидше скасувати вищезгаданий Наказ , який матиме негативний вплив на систему е-декларування, та зосередити зусилля на належному проведенні іншого заходу фінансового контролю – повних перевірках декларацій. Це необхідно, аби не ставити під загрозу проходження зовнішнього незалежного аудиту Нацагентства в аспекті фінансового контролю. Лише так інституція зможе виявити ознаки незаконного збагачення, необґрунтованості активів чи конфліктів інтересів та посилення антикорупційного впливу системи електронного декларування.

Повна перевірка декларації: НАЗК пояснило, як розраховується розмір недостовірних відомостей

Порядком проведення повної перевірки декларації розмежовано поняття недостовірних та неточних відомостей залежно від розміру виявлених розбіжностей у декларації.

Національне агентство з питань запобігання корупції роз’яснило, як розраховується розмір недостовірних відомостей при перевірці декларації. Про це повідомляє НАЗК.

Порядком проведення повної перевірки декларації розмежовано поняття недостовірних та неточних відомостей залежно від розміру виявлених розбіжностей у декларації.

Недостовірні відомості – це відомості у декларації, які відрізняються від достовірних на суму, що перевищує 100 прожиткових мінімумів (далі – ПМ, для декларацій, поданих у 2023 році, це не більше 268,4 тис. грн, у 2024 році – 302,8 тис. грн) та/або відомості, які не дають змоги ідентифікувати члена сім’ї суб’єкта декларування чи об’єкт декларування.

Розмір недостовірних відомостей у декларації вираховується у 3 кроки:

1. по кожному об’єкту, зазначеному у декларації, у разі встановлення розбіжності (невідповідності) у грошовому вираженні, вираховується різниця між даними, вказаними у декларації, та достовірними відомостями; якщо об’єкт не вказаний у декларації або зазначено об’єкт, наявність якого не підтверджено під час перевірки (наприклад, готівка, криптовалюта тощо), – вартість/розмір такого активу рахується як розбіжність (невідповідність) у повному обсязі;
2. по кожному розділу декларації (наприклад, розділу 3 “Об’єкти нерухомості”) вираховується загальна сума всіх встановлених у розділі розбіжностей (невідповідностей) між даними, вказаними у декларації, та достовірними відомостями, які мають грошове вираження;
3. по всій декларації додаються всі суми виявлених у розділах декларації розбіжностей (невідповідностей) та зазначаються у висновку Довідки за результатами проведеної повної перевірки однією загальною сумою як результат проведеної повної перевірки в частині з’ясування достовірності задекларованих відомостей.

Висновок про те, що встановлені розбіжності (невідповідності) у декларації є неточними чи недостовірними відомостями, залежить саме від загальної суми виявлених розбіжностей (невідповідностей) даних у всіх розділах декларації. Відповідно, якщо така сума дорівнює або перевищує 100 ПМ, встановлених на дату подачі декларації, зазначені у декларації відомості містять ознаки недостовірних, якщо ж менше 100 ПМ – неточних.

Крім того, якщо відображені у декларації відомості про об’єкт декларування або члена сім’ї суб’єкта декларування не дають змоги його ідентифікувати, такі відомості теж вважаються недостовірними.

У НАЗК звернули увагу, що зазначення у декларації недостовірних відомостей тягне за собою дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Зокрема, за декларування недостовірних відомостей:

• без грошового вираження – декларант нестиме дисциплінарну відповідальність;
• на загальну суму від 100 ПМ до 500 ПМ – адміністративну відповідальність за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП;
• на загальну суму більше 500 ПМ – кримінальну відповідальність за ст. 366-2 КК України.

Водночас за декларування неточних відомостей до декларанта може бути застостосовано дисциплінарну відповідальність як за порушення вимог фінансового контролю.

НАЗК звертає увагу ще на такі зміни у Порядку проведення повної перевірки декларації:

1. НАЗК наступного дня після початку перевірки повідомляє декларанта в його особистому кабінеті у Реєстрі декларацій про відбір декларації на перевірку та про її початок;
2. на запит НАЗК декларант зобов’язаний надати копії документів, що підтверджують достовірність зазначених у декларації відомостей, у тому числі щодо активів, розміщених за кордоном, а також інших активів, відомості про які відсутні у НАЗК. Надавати пояснення, як і раніше, залишається правом декларанта;
3. на наявність ознак конфлікту інтересів перевірятиметься дотримання декларантом обмежень щодо одержання подарунків та щодо сумісництва (ст.ст. 23, 25 Закону України «Про запобігання корупції»);
4. строк складення довідки може бути зупинений на 14 днів (хвороба чи відрядження уповноваженої особи).

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.