Метелик ведмедиця: чарівна «тигрова» комаха – фото, опис, цікаві факти

Метелик ведмедиця – чарівна комаха, відома своїм «тигровим» забарвленням. Яскраві кольори крил слугують сигналом для хижаків, що ця істота є отруйною. Загалом у світі налічується 11 тисяч видів цих дивовижних метеликів.

Метелик ведмедиця – класифікація та наукова назва

Метелик ведмедиця – комаха, що належить до ряду Лускокрилі, надродини Совкоподібні (Noctuoidea). Вона є представницею родини Еребіди (Erebidae), підродини Ведмедиці (Arctiinae). Типовим видом є ведмедиця кайя (Arctia caja).

Метелик ведмедиця існував ще близько 300 млн років тому, під час кам’яновугільного періоду. Він мав нижні щелепи, якими харчувався зернами пилку або спорами папороті. Розвиток хоботка – схожої на соломинку щелепу як у молі, так і у метеликів – відбувся приблизно 240 млн років тому. Завдяки цьому ці комахи пристосувалися отримувати нектар з рослин та квітів.

Метелик ведмедиця в англійській мові має назву, яка перекладається як «тигровий моль». Пов’язано це з характерними смужками, як у тигра. Наукова назва цього метелика – «Arctia» перекладається як «пухнастий ведмідь». Проте стосується це насамперед зовнішнього вигляду його волохатих гусениць.

Загалом усі метелики ведмедиці, яких налічується 11 000 видів, поділяються на 2 групи. До першої з них належать лишайниці, які мають тонкіше тіло та бліднувате забарвлення. До другої групи належать справжні ведмедиці, які мають товсте тільце та дуже строкате забарвлення.

Цікавий факт! На честь метелика ведмедиця названий британський літак Королівських ВПС 1930-х років.

Як виглядає метелик ведмедиця? Опис комахи

У світі існує чимало різновидів метелика ведмедиця, які мають різні кольори та візерунки на крилах. Типовий представник родини – ведмедиця кайя має два коричневих передніх крила з візерунком із товстих яскраво-білих ліній. Задні крила у цього метелика яскраво-помаранчеві та вкриті чорними й синіми плямами. Розмах крил у ведмедиці кайя сягає 4,5-6,5 см.

Загалом метелик ведмедиця незалежно від виду має дивовижно яскраве забарвлення. Візерунки на крилах можуть бути червоними, помаранчевими, зеленими, білими або чорними.

Яскраві кольори слугують попередження для птахів та інших хижаків, що ці метелики отруйні й від них слід триматися якомога далі. У разі загрози метелик ведмедиця випускає жовту отруйну рідину із залоз позаду голови.

До уваги! Розмах крил у більшості метеликів ведмедиця сягає 3,7-5 см. Довжина тіла гусениці ведмедиці становить 5-6 см.

ТОП-5 види метелика ведмедиця – фото та опис

Ведмедиця Геба чи ведмедиця ряба (Arctia festiva)

Цей вид названий на честь давньогрецької богині юності. Він має чорні передні крила з широкими білими краями та поперечними смугами. Задні крила відрізняються світло-червоним забарвленням та наявністю великих чорних плям поблизу краю на кожному з них.

Розмах крил у метелика ведмедиця Геба сягає 4,5-5,7 см. Голова та тіло у нього чорні, з червоною облямівкою, а черевце має світло-червоний колір.

Ці метелики ведмедиця зустрічаються з травня по липень на теренах Південної та Середньої Європи, на півдні Сибіру, на Кавказі, у Малій та Середній Азії. В Україні ведмедиця Геба мешкає у Криму, за винятком гірських регіонів.

Ведмедиця сільська (Arctia villica)

Цей вид метелика ведмедиця поширений на більшій частині Європи, за винятком півночі, а також в Африці, Південно-Західній Азії, Індії та Західному Сибіру. В Україні ведмедиця сільська зустрічається по всій території, крім Карпат, але дуже рідко. Зазвичай ці метелики населяють ліси та відкриті трав’янисті галявини.

Верхня пара крил у ведмедиці сільської чорна, з білими плямами неправильної форми. Нижні крила мають яскраво-жовтий колір та дрібні чорни плями по краю. Черевце у цих метеликів червонувате, з чорними крапками по центру, а голова та груди – чорні.

Хоча ці метелики ведуть нічний спосіб життя, самиць іноді можна побачити навіть вдень. Спостерігати за ними можна у червні-липні. Гусениці ведмедиці сільської причиняють чимало шкоди садам, адже харчуються яблунею, малиною, грушею, ожиною.

Метелик ведмедиця-господиня (Callimorpha dominula)

У представників цього виду передні крила чорні з металево-зеленим блиском та білими й жовтими плямами. Задні крила мають яскраво-червоний колір з рядком чорних плямок. Черевце у ведмедиці-господині червоне, але чорною стрічкою. Розмах крил становить 4,5-5,5 см.

Зустрічаються ці метелики ведмедиця на більшій частині Європи (крім півночі та деяких південних регіонів), на Кавказі, у Малій Азії та частково у Закавказзі. В Україні їхнє поширення недостатньо вивчене. Відомо, що на українських теренах вони можуть зустрічати майже всюди, крім степів.

Цікавий факт! У 2010 році ведмедиця-господиня у Німеччині була оголошена метеликом року, а у 2021 році цей «титул» отримала ведмедиця кайя.

Метелик ведмедиця велика (Pericallia matronula)

Цей вид метеликів ведмедиця в Україні поширений на Поліссі, у Карпатах та Закарпатті, а також на Поділлі та подекуди у лісостеповій зоні. Загалом ареал його розповсюдження охоплює лісову зону Євразії.

Це один з найбільших видів метелика ведмедиця. Розмах крил у нього становить 7-9 см. Передня пара крил має буро-коричневий колір та по 4 великі жовтуваті плями на передньому краї. Нижня пара крил яскраво-жовта, з двома рядками невеликих чорних плям. Черевце має червоний колір та всіяне рядком чорних плямок.

Ведмедиця лучна (Diacrisia sannio)

Ці метелики доволі поширені в Європі та Азії. Зазвичай вони населяють світлі листяні ліси, трав’янисті болота та луки. Розмах крил у ведмедиці лучної сягає 3,5-4,8 см.

Забарвлення у цих метеликів трохи відмінне у самців та самиць. Самці мають жовті передні крила з червонуватою плямою по центру та рожево-червоною облямівкою по краю. Задні крила у них жовтуваті, буро-сірим візерунком та рожевою облямівкою.

На відміну від самців, самиці ведмедиці лучної мають переважно іржаво-жовте забарвлення з червоними жилками. На передніх крилах у них також помітна темно-червона пляма, а задні крила переважно чорнуваті, з чорною плямою по центру.

Де живуть метелики ведмедиця?

Ці метелики зустрічаються в Європі, Канаді та Сполучених Штатах, а також у Північній та Центральній Азії. Вони мешкають як у помірному, так й у холодному кліматі. Ліси, луки, сади та місцевість поблизу річок – типове середовище існування метеликів ведмедиця.

Ведмедиця кайя поширена по всій Європі, включаючи навіть такі північні регіони, як Лапландія. Також цей метелик мешкає в Азії та Північній Америці.

У гірській місцевості ведмедиця кайя зустрічається до відмітки 2000 м. Вологі місця – типове середовище цього виду метеликів, саме тому їх найчастіше за все можна побачити біля річок, а також в садах та парках.

Цікавий факт! З 11 тисяч видів метеликів ведмедиця на теренах Північної Америки зустрічається приблизно 260 різновидів.

Що їсть метелик ведмедиця та його гусениця?

На різних етапах свого життєвого циклу метелики ведмедиця мають відмінний раціон. На стадії гусениці вони є травоїдними, а як дорослі особини – нектароїдними комахами.

Дорослий метелик ведмедиця харчується нектаром, отриманим із квітів. Його гусениці споживають такі рослини, як айстри, кульбаба, молочай, конюшина та чимало інших.

Крім того, вони можуть харчуватися токсичною рослинністю, через що засвоюють токсини, які у дорослому житті використовують для захисту від хижаків. Гусениці ведмедиці кайя мешкають переважно на малині, калині, вересі, чорниці.

До уваги! У деяких регіонах метелик ведмедиця вважається шкідником саме через своїх гусениць, які завдають шкоди садовим рослинам та навіть деяким видам дерев.

Поведінка та життєвий цикл метелика ведмедиця

Ці метелики поодинокі. Попри те, що їхнє забарвлення слугує відмінним способом самозахисту, ведмедиці полюбляють ховатися. Порівняно з дорослими особинами, гусениці метелика ведмедиця легше зливаються з навколишнім середовищем через тьмяніші кольори.

Ведмедиця кайя відкладає яйця на нижню сторону листя у липні, а гусениці з’являються у серпні. Заляльковуються вони у червні-липні вже наступного року. Потрібно 1-3 тижні, щоб лялечка перетворилася на дорослого метелика.

Цікавий факт! Гусениця метелика ведмедиця також відома як «шерстистий ведмедик» через її пухнасте тіло.

У метеликів ведмедиця дуже мало хижаків через отруту, яку вони можуть виділяти. Вона має кислуватий смак та може викликати у хижака хворобу.

Однак деякі дрібні птахи можуть їсти їх без шкоди для себе. Також популяція цих метеликів зменшується через втрату середовища існування та використання пестицидів.

Оскільки ведмедиця – нічний метелик, то його головними хижаками могли б бути кажани. Проте ці комахи мають здатність видавати звуки клацання, які заважають ехолокації кажанів та не дозволяють визначити розташування потенційної здобичі.

Березень 2024

Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
1	2	3
4	5	6	7	8	9	10
11	12	13	14	15	16	17
18	19	20	21	22	23	24
25	26	27	28	29	30	31

Метелики: опис та види найкрасивіших

Метелики — одні з небагатьох комах, які викликають огиду в людини. Це з найпоширеніших і відомих загонів комах. Науці відомо понад 180 тис. видів цих істот. Їх об’єднали у 126 сімейств. Вчені припускають, що ще приблизно стільки видів науці поки невідомі. Розповімо про цих комах докладніше.

Метелики: опис

Про те, що таке ефект метелика, чули багато хто. В 1952 завдяки Рею Бредбері і його роману «І гримнув грім» цей термін природничих наук став відомий обивателям. Його суть у тому, що навіть незначні зміни в системі можуть спричинити катастрофічні та непередбачувані наслідки. Так, у книзі загибель одного метелика під чоботом мандрівника у часі призвела до колапсу цивілізації у майбутньому.

Достовірно невідомо, чи здатні метелики занапастити цивілізацію, але їхня роль у природі неймовірно важлива.

Метелики: особливості

У російській мові слово «метелик» схоже зі словами «бабця» та «стара». У давнину люди вірили, що ці комахи є душами померлих.

Слово «метелик», яке вживається для позначення цього виду комах, імовірно чеського або польського походження. У цих мовах дієслово зі схожою вимовою означає ‘кружлятися’ або ‘пересуватися ривками’.

Слово «моль», яким позначають не найприємніших представників даного виду комах, імовірно грецького походження. В оригіналі воно означало “дрібну худобу”.

Найбільш ранні останки метеликів знайдені серед скам’янілостей юрського періоду. Вчені вважають, що одним із найдавніших видів метеликів була моль, яка жила 190 млн років тому.

Зображення метеликів знайдені у давньоєгипетських храмах та у мезоамериканських містах. В античності люди асоціювали їх із душами померлих. Майя та ацтеки вважали їх втіленням душ загиблих воїнів та пов’язували з війною.

У Японії донині збереглися стародавні повір’я про те, що метелик, що залетів у гостьову кімнату і сів за бамбукову перегородку, – це добрий знак того, що в будинок прийде кохана людина. Водночас скупчення метеликів – знак нещастя.

Біологи відносять метеликів до лускокрилих. Для цього загону характерна метаморфоза – повне перетворення організму у процесі життєвого циклу. З яйця з’являється личинка, яка проживає певний життєвий цикл і перетворюється на лялечку. Остання, на відміну личинки, малорухлива чи рухається зовсім. Вона не потребує харчування і живе за рахунок речовин, накопичених личинкою. З лялечки утворюється метелик, який веде принципово інший спосіб життя і харчується інакше, ніж личинка.

Вам може сподобатись: Все про найбільших змій в Світі

Метелики є на всіх континентах. Винятком є ​​Антарктида. Вони виживають навіть у суворому кліматі. Наприклад, у Якутії за Північним полярним колом живе вид метеликів під назвою Аполлон. Його побратими у Гімалаях живуть на висоті до 6 тис. метрів над рівнем моря.

Скільки живуть метелики

Відповідь на запитання, скільки живуть метелики, вчені дають неоднозначну. Тривалість їхнього існування залежить від таких факторів, як стадія життєвого циклу та кліматичні умови.

Стандартний цикл життя лускокрилого складають такі стадії:

Перш ніж з’явиться гусениця з яйця, може пройти 8-15 днів.

Тривалість життя гусениць залежить від багатьох факторів, у тому числі і умов проживання. Життєвий цикл гусениць різноманітний. Залежно від виду вони живуть від кількох днів до кількох років.

Є види, що мешкають до шести років у формі гусениці. У Гренландії та Канаді існує вид гусениць, що живуть до 14 років. Вони здатні впадати в сплячку і переносити холод до -60 °С.

У проміжній стадії між гусеницею та метеликом комаха може провести від двох-трьох тижнів до кількох місяців, якщо зовнішні умови складаються несприятливо.

Доросла стадія, звана біологами імаго, у метелика триває від кількох годин до трьох тижнів. Все залежить від виду та умов проживання. Серед комах є різновид, який вважається довгожителем. Так, Монарх здатний прожити у стані метелика до дев’яти місяців.

Що їдять метелики

Питання, що їдять метелики, також не є однозначним. Серед великої різноманітності цих комах є ті, що харчуються нектаром рослин, а є і ті, хто віддає перевагу гнилим фруктам, деревному вугіллю, піску або глини.

Метелики під назвою «мертва голова» віддають перевагу меду, зібраному бджолами, а в Індії та Малайзії є вид метеликів, який складе гідну конкуренцію москітам, комарам і навіть кажанам-вампірам. Окремий вид нічниць споживає кров та слізні рідини великих тварин. Вони мають хоботок, який дозволяє проколоти шкіру худоби.

Є й метелики, які живуть кілька годин і взагалі не потребують їжі.

Як метелики захищаються від хижаків

Існує кілька способів, якими тендітні комахи захищаються від хижаків. Ось найпоширеніші з них:

В Африці існує вид метеликів-вірусників, які не мають єдиного варіанту забарвлення, що збільшує шанси на виживання виду.

Деякі види метеликів мають різкий запах, який відлякує хижаків. Інші, перебуваючи у формі гусениці, їдять рослини, що містять токсини. В результаті тіло метелика містить отруту. Наприклад, геліконіди, що мешкають у Центральній та Південній Америці, містять ціанід. Метелики птахокрили в Південній Азії – аристолохієву кислоту.

Апосематизм – специфічне явище природи, при якому найбільш отруйні тварини мають найбільш яскраве забарвлення, що попереджає хижаків про небезпеку.

Деякі види метеликів своїм кольором також говорять про те, що їх краще не чіпати. В інших на крилах розташовані візерунки у вигляді очей, що відлякують хижаків.

Деякі метелики виробили маскування, що дозволяє їм виглядати як неїстівні комахи або зливатися з пейзажем, набуваючи форми гілочок, листя тощо.

Нічні метелики або мають спеціальні волоски, які не дозволяють нічним хижакам виявити їх ультразвуковими сигналами, або, як ведмедиці або бражник мертва голова, видають спеціальні звуки, що вводять хижаків в оману.

Чому крила метеликів такі гарні

Метеликів не дарма відносять до лускокрилих. Завдяки численним лусочкам незвичайної форми їхні крила мають гарне забарвлення.

Лусочки відрізняються структурою, кольором і розташуванням, що надає крилам комахи неповторний вигляд. Деякі види мають лусочки, здатні пропускати сонячне світло. Через це їхнє забарвлення протягом дня може змінюватися.

Метелики: види найкрасивіших

Метелики здавна приваблювали красою та незвичайними формами. Ось п’ять видів найкрасивіших метеликів:

Махаон

Цей вид метеликів Карл Лінней в 1758 назвав на честь міфічного лікаря, сина Асклепія. За легендою Махаон лікував греків під час облоги Трої.

Відомо 37 підвидів цих комах. Вони живуть у Європі, Азії, Північній Африці та Північній Америці. Вигляд занесено до Червоних книг ряду країн.

Метеликів можна дізнатися за незвичайним забарвленням крил, у кутку яких темно-червона пляма з чорною облямівкою. Візерунок передніх крил поєднує чорні та жовті кольори, а задніх – сині та жовті.

Павлине око

Латинська назва цього метелика — Inachis — відсилання до давньогрецького бога рік Інаху. Метелики з яскраво-червоним забарвленням крил, що нагадує забарвлення павича, і синьо-чорними точками, що нагадують очі, живуть у Євразії та Японії.

Цей вид відноситься до довгожителів серед метеликів. У степовій та лісовій зонах зустрічається в одному поколінні, а в Передкавказзі та Криму здатний зимувати та давати друге покоління. Метелики з’являються в перший місяць літа та здатні жити дев’ять місяців.

Мадагаскарська комета

Ці метелики є ендеміками, і зустріти їх можна лише на Мадагаскарі. Це нічні істоти великих розмірів. Крила можуть досягати 180 мм у розмаху. На нижніх крилах розташовані «хвостики», завдяки яким вигляд і прозвали кометою. Їхня довжина досягає 16 см.

Ці метелики живуть до п’яти днів і не потребують харчування. У них відсутня хоботок, що дозволяє харчуватися іншим метеликам. Їх можна дізнатися не тільки за незвичайною формою крил, але й яскраво-жовтого забарвлення та коричневим вічкам на крилах.

Грета Ото

Вид метеликів, який назвали скляними через прозорі крила. Мешкає у тропічних лісах Центральної та Південної Америки. Досягає завдовжки 3 див. Розмах крил дорослої особини — 6,1 див.

Грета Ото, перш ніж придбати прозорі крила, кілька разів змінює колір. Так, її гусениця зелена з яскравими фіолетовими та червоними смужками, а лялечка – срібного забарвлення.

Скляний метелик за день долає до 19 км і здатний розвинути швидкість 13 км/год. Прозорі крила захищають комаху від птахів під час перельоту. Крім того, гусениця накопичує достатньо токсинів, щоб метелик був отруйним.

Павлиноглазка атлас, або Князь темряви

Один з найбільших нічних метеликів у світі. Мешкає лише в Азії. При розмаху крил до 30 см має непропорційно маленьке тіло.

Назва «Атлас» – посилання на титан з давньогрецької міфології. Китайці називають метеликів змієголовим метеликом. Закінчення верхніх крил комах нагадує голову змії – це природний захисний механізм від хижаків.

Незважаючи на грізну назву, метелики абсолютно невинні. Вони живуть всього кілька днів і не потребують харчування. В Азії їх вважають родичами шовкопрядів і використовують із виробництва тканин. У деяких азіатських країнах кокони Атлас використовують як гаманці.

Метелики відрізняються величезною різноманітністю. Серед них є денні та нічні види, вегетаріанці та хижаки, а також ті, хто взагалі не потребує їжі. Кожна стадія їхнього життя (від яйця до дорослої особини) – самостійний життєвий цикл. Вони з давніх-давен дивували людей незвичайним виглядом і змушували захоплюватися їхньою красою.