Що зробити, щоб земля була родючою: один простий продукт перетворить ґрунт на чорнозем

Майже стовідсотково кожен українець п’є зранку чашку запашної кави. Після цього ви, ймовірно, викидаєте кавову гущу, яка залишилася, у смітник і йдете займатися своїми справами. Втім, експерти запевняють, що саме завдяки цьому продукту ви можете перетворити землю на городі на справжнісінький чорнозем.

Як покращити якість ґрунту за допомогою кавової гущі

Якщо ви шукаєте способи, як зробити чорнозем на своєму городі, щоб значно підвищити врожайність овочів та інших культур, фахівці радять звернути увагу саме на кавову гущу, адже вона є практично в кожному домі. Таке підживлення не коштуватиме вам жодної копійки.

Виявляється, у вже використаній кавовій гущі залишається велика кількість поживних речовин і вітамінів, які можуть допомогти грядкам. Використовувати таке натуральне добриво дуже просто, адже вам, власне, не потрібно нічого робити.

Після того, як заварили ранкову каву, треба просто висипати на клумбу чи город кавову гущу. Таке підживлення вбереться у землю самостійно, збагативши її корисними речовинами та мікроелементами.

Втім, прослідкувати за дечим вам усе ж доведеться. Шар кавової гущі не повинен бути надто щільним, адже тоді він ускладнить шлях вологи та повітря до кореневої системи рослин, чим може зашкодити.

Тепер ви знаєте, як безкоштовно зробити землю родючою. Цікаво, що кавова гуща також допомагає проростити насіння. Для цього змішайте її з землею, а потім пророщуйте насіння будь-яким способом. Кавову гущу можна навіть розбавити водою і поливати нею город для покращення врожайності.

Читайте також:

Сіль землі: як перетворити засолені та деградовані грунти на продуктивні

Проблема засолення грунтів на рівні із деградацією поступово стає актуальною темою та ще одним із викликів для українських агровиробників. Як використати цю ситуацію на користь – рекомендації європейських фахівців.

За даними Держгеокадастру, засолені ґрунти в Україні займають площу 1,92 млн га. Із них у сільському господарстві використовують 1,71 млн га. На слабозасолені грунти припадає 1,3 млн га ріллі, середньозасолені – 224,3 тис. га, сильнозасолені – 116,3 тис. га, солончаки – 32,8 тис. га. Високі температури та нерегулярні опади роблять землеробство у низці регіонів дуже ризикованим, інтенсивне зрошення у рослинництві – актуальним.

Натомість, у європейських країнах вже навчились контролювати ці процеси завдяки новітнім біологічним препаратам, раціональним методам зрошення, управлінню водними ресурсами, контролю за внесенням добрив та врахуванню кліматичних особливостей відповідного регіону. Також в ЄС навчились поліпшувати і повторно використовувати сільськогосподарські угіддя, що зазнали засолення. Такий досвід свідчить, що успішне широкомасштабне впровадження рослинництва на засолених ґрунтах може приносити реальну користь.

Європа шукає можливості

Директор з розвитку державного фонду Нідерландів Salt Farm Foundation з Нідерландів Ар’єн де Вос каже, що на засоленість ґрунту можна подивитись не тільки як на проблему, а й як на можливість. «Ми віримо, що сільське господарство може адаптуватись до засоленості. Засолення ґрунту – це глобальна проблема яку можна побачити не тільки у посушливих регіонах але й у США, Австралії та інших країнах», – коментує експерт.

Цікавий факт – 1 млрд га земель, або ж 20% всієї ріллі світу, є засоленими. Щодня 2 тис. га земель по всьому світу стають засоленішими, що дає $2,7 млрд збитків сільському господарству щороку.

Такі ділянки вважаються непродуктивними та непридатними для вирощування певних видів рослин. Території, які зіштовхуються із засоленістю, досить часто зустрічаються із проблемою скорочення водного ресурсу. Не багато людей знають, що запаси солоної води у світі майже дорівнюють запасам прісної. Національний координатор проекту Управління природніми ресурсами на деградованих територіях степу та лісостепу ФАО ООН Оксана Рябченко також зазначила, що у ЄС 12,5 млн га земель уже вважаються під загрозою деградації або є деградованими, через що рослинництво щороку зазнає збитків на 1,25 млрд. євро.

«Тим не менше, ми віримо, що завдяки певним адаптаційним схемам, правильним сортам та певним агротехнологіям, на засолених ґрунтах можна господарювати так само, як і на звичайних. Часто кажуть, що солону воду не можна застосовувати для іригації земель. Але це можна робити, використовуючи певні технології та умови. Приміром, у Нідерландах ми так вирощуємо на дослідних ділянках велику кількість овочевих культур, випробовуємо їх на толерантність до засоленості», – зазначає Ар’єн де Вос.

Так, Salt Farm Foundation випробувала понад 300 сортів картоплі, та зрозуміла, що шляхом відбору можна все одно обрати найтолерантніший до засолення сорт.

Фахівець каже, що науковці тестували сорти в умовах семи різних видів зрошення з різною концентрацією солі. Дані випробувань можна імплементувати та використати у різних регіонах світу. Це вже зроблено у Африці та країнах Азії. Рівень засоленості у грунті під картоплю не може сягати 1,7 пунктів. Втім, можна знайти сорти, для яких і сім пунктів – не проблема.

Загалом, Salt Farm Foundation дослідила близько 30 культур та 800 різних сортів рослин та з’ясувала їх стійкість до різних видів засолення. Фермери можуть адаптувати цей досвід, і спокійно вирощувати культури із в умовах із різним засоленням. Трохи детальніше із цим можна ознайомитись на ресурсі Salt Farm Foundation.

Такий досвід доступний і українським аграріям. Просто важливо розуміти, які культури можуть дати 100% урожай без втрат із максимальною концентрацією солі у ґрунті.

Ар’єн де Вос зазначає, що у певних умовах поливати солоною водою іноді подекуди краще, аніж засуху. Але використання соленої води для зрошення, це складний процес, при якому слід враховувати низку аспектів:

– промивання та дренаж: якщо ви поливаєте виключно солоною водою, може відбуватись відкладення солі, тому потрібен дренаж);

– структура ґрунту: не рекомендуються глинисті ґрунти;

– відновлення ґрунту через агроекологію та агролісництво.

В Україні є нестача прісної води, південна частина України – регіон, що найбільше потребує адаптації. Два мільйони гектари засолених грунтів в Україні – не проблема, а ресурс для впровадження технологій. Гарним рішенням буде адаптація під ці умови крапельного зрошення солоною чи прісною водою.

В Україні крапельне зрошення використовується як для вирощування овочевих культур, так і для багаторічних насаджень на території понад 70 тис га. Додаткова потреба у будівництві нових іригаційних систем складає 15 тис га щорічно. Використання крапельного зрошення при вирощування овочевих культур економить воду в 1,5-5 разів краще відносно інших видів поливу, знижує енерговитрати для поливу у 1,5-25 разів.

Крім того Ар’єн де Вос вважає гарними варіантами для майбутнього розвитку напрямку:

• Закладення демо ділянок для вирощування на засолених ґрунтах;

• Вибір кращих культур та сортів для місцевих умов;

• Розробка стратегії вирощування базуючись на крапельному зрошуванні;

• Підвищення здатності ґрунту утримувати вологу та збільшувати органічну речовину;

• Запровадження технології роботи на засолених грунтах на кількох фермах, які будуть в подальшому демонстраційними ділянками.

Україна долучається

Україна уже долучається до процесу раціонального підходу у роботі із землею. Експерти ФАО налічують близько 6,5 млн га схильних до деградації земель, та наголошують на приблизності своїх підрахунків. «Зрозуміло, що ерозія – це природнє явище. Але деградація створюється засобами, якими зараз користується людина. Інтенсифікація виробництва призводить до структурних змін грунту. Також важлива проблема – це лісосмуги, зміна їхньої структури, їх природнє відмирання або свідоме знищення», – розповіла Рябченко. Саме тому ФАО вважає своїм пріоритетом роботу у напрямку покращення цієї ситуації, тому виконує одразу низку програм.

Координатор програм розвитку ФАО Михайло Малков додав, що тема засоленості ґрунтів особливо актуальна для півдня України. У цьому регіоні співіснують природня і антропогенна засоленість ґрунту, що відбувається завдяки впливу людини. Йдеться і про те, як саме проводяться агротехнічні заходи, і із зрошенням. ФАО із свого боку займається цими проблеми на практичному рівні, зокрема виконує в Україні програму по боротьбі із деградацією ґрунтів у лісовій, степовій та лісостеповій зонах.

Особлива увага у цьому проекті приділена Херсонській та Миколаївській областям. Зокрема, у цих регіонах увагу приділять водозабезпеченню, проблемі доступності поверхневих вод у ґрунті, компенсації поживних речовин у ґрунті. Все ще фіксуються випадки спалювання стерні, що порушує структуру ґрунту і знищення мікрофлори.

«У середньому, по Херсонській і Миколаївській областях динаміка розораності складає 81%, що набагато більше за світові показники. Якщо взяти загально світовий фонд, то розораність ґрунту складає лише 30-32%. У цьому регіоні ФАО працює по програмі із Інститутом водних проблем та меліорації НААН. На дослідних станціях установи обрали дві ділянки – Брилівську та у Великих Клинах. Там закладуть досліди із відновленню пустельних земель, а на інших продемонструють роботу із лісопосмугами, аби ті приносили користь», – зазначив Малков.

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com, на сторінці Facebook, у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою “Розсилка” на [email protected] .

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою “Розсилка” на [email protected] .

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Як оформити земельну ділянку: тонкощі і етапи оформлення

Тільки на перший погляд здається, що оформлення земельної ділянки – це дрібниця, але насправді це займає пристойно часу і, як і будь-яке переоформлення має свої тонкощі і юридичні особливості. У матеріалі зібрана вся необхідна інформація про те, як це зробити і як в цілому можна прискорити процес оформлення земельної ділянки.

Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!

В українському законодавстві існує таке положення, згідно з яким проект землеустрою є однією з основних стадій при оформленні земельної ділянки. Щоб перевести земельну ділянку в приватну власність, необхідно дотримуватися певного алгоритму дій. Перше, що необхідно зробити – майбутньому землевласникові – потрібно отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою, який буде свідчити про відведення земельної ділянки. Залежно від того, в якій місцевості знаходиться майбутній землевласник, то йому потрібно звернутися в одну зі структур: місцеву, районну чи обласну з відповідною заявою.

Одна з вищевказаних структур після отримання заяви повинна його розглянути і прийняти рішення згідно з яким буде видано дозвіл на розробку проекту землеустрою. Разом з цією заявою у майбутнього користувача на руках повинна бути викопіювання, що додається із затвердженого генерального плану населеного пункту або плану території. А також необхідна копія особистих документів заявника – копія паспорта та ідентифікаційного коду.

Після того як на руках буде дозвіл від місцевої ради, то можна переходити до наступного кроку. Заявнику необхідно особисто звернутися в землевпорядну організацію, в якій є ряд фахівців вміння, яких вам знадобляться, для розробки і узгодження проекту землеустрою. Коли інженери геодезисти і землевпорядники розроблять проект, то його необхідно буде затвердити в декількох інстанціях. При чому це повинно бути поетапне твердження, немає такої можливості, при якій можна було б одночасно занести документи в кілька структур, де б вони проходили етап затвердження і погодження. Необхідно пройти узгодження в: місцевому управлінні земельного агентства, в місцевому відділі архітектури та містобудування, а також в інших організаціях, які розглядають окремі, особливі випадки оформлення земель. До індивідуальних, що потребують особливої ​​уваги відносяться органи лісгоспу, водгоспу, охорони культурної та екологічної спадщини.

Наступним кроком стане оформлення земельної ділянки в кадастр ДЗК. Зараз діє така постанова, згідно з яким право власності на земельну ділянку не видається і процес реєстрації проходить в два етапи. Один з яких це якраз реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, а другий етап – це реєстрація права власності на використання, земельної ділянки яке видається в міській або районній структурі за місцем реєстрації ділянки в державному реєстрі. Генплан і держакт на переоформлення земельних ділянок включає в себе всього два етапи, але обидва вони важливі і без них неможливе повноцінне завершення справи в області переоформлення земельної ділянки.

Щоб пройти реєстрацію по першому етапу оформлення, то майбутньому користувачеві необхідно звернутися до місцевого державний кадастровий реєстратора. Але природно піти туди потрібно не з «порожніми руками», а озброївшись рядом документів: заяву встановленого зразка, затвердженого проекту щодо земельної ділянки, а також при собі потрібно мати підготовлений спеціальний електронний обмінний файл. Відсутність або тимчасове ненадання хоча б одного елемента ускладнює і значно розтягує і без того кропіткий процес оформлення земельної ділянки.

Пройшовши реєстрацію земельної ділянки в ДЗК у земельної ділянки з’являється свій кадастровий номер. Після цього користувач земельної ділянки повинен отримати відповідну виписку з кадастру. Цей крок ні в якому разі не варто випускати з виду, так як саме з цієї випискою надалі і буде здійснюватися реєстрація права власності на земельну ділянку.

Завершальним етапом буде затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки. Коли будуть затверджені, всі перераховані вище фактори, то з готовою інформацією необхідно знову прийти до місцевого або ж до районної ради та через цю структуру отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою. Районна або ж міська рада повинна протягом 14-ти днів прийняти рішення про затвердження узгодженого проекту.

Щоб отримати свідоцтво про право власності на земельну ділянку, то майбутньому землевласнику, необхідно буде звернутися в реєстраційну службу і показати їм весь зібраний пакет документів, який буде включати в себе: рішення місцевої ради про затвердження проекту землеустрою (це повинен бути оригінал документа), копія паспорта та коду, а також оригінал виписки кадастру про реєстрацію земельної ділянки. Також при собі повинна бути квитанція про сплату послуг реєстрації, така квитанція може бути і в електронному вигляді, але не варто покладатися на техніку, адже завжди можливий непередбачений збій, тому краще, щоб потрібна квитанція була просто на руках.

Коли повністю буде пройдений етап реєстрації, то на земельну ділянку буде видано свідоцтво або ж виписка з Державного реєстру прав на нерухоме майно.