Конвертер валют

Конвертер валют (калькулятор валют) призначений для наочного порівняння сум в одній валюті з іншими, відповідно до курсу валют на сьогодні і здійснює переклад з однієї валюти в іншу онлайн. В якості основи для конвертера використовуються курси валют Національного Банку України, інших українських банків, обмінні курси яких представлені на порталі, дані міжбанківського ринку і небанківських обмінних курсів.

Конвертер валют дозволяє розрахувати суму переказу однієї валюти в іншу при здійсненні покупки-продажу валюти в банках України за встановленими сьогодні курсами валют (курс гривні до долара США, євро або рубля або зробити зворотний розрахунок); дізнатися середній і оптимальний курс обміну валюти, розрахувати суму обміну валюти за курсом Національного Банку України (НБУ). Для цього потрібно обрати НБУ в полі “Банк”.

Всі перерахунки валютний конвертер виконує на основі щодня оновлюваємих офіційних даних про котирування міжнародних валют. Калькулятор валют працює з усіма основними грошовими одиницями світу.

Які валюти світу можна порахувати в конвертері?

Основні валюти, які можна конвертувати в даному калькуляторі валют: гривня, долар, євро, російський рубль. Решта валюти, представлені в списку вибору, мають статичний висновок, так як конвертація здійснюється безпосередньо з міжнародного курсу на forex. Обмін по такому курсу носить інформативний характер і на практиці не застосовується в Україні.

Конвертер валют працює наступним чином: при введенні в будь-який з полів суми здійснюється автоматичний переклад грошей в інші валюти за обмінним курсом обраного банку, без перезавантаження сторінки або натискання додаткових кнопок (конвертер переводить курси валют в режимі онлайн).

Розширені можливості пошуку в конвертері валют

Особливістю онлайн конвертера валют можна виділити можливість обліку комісії конвертації в обмінних пунктах, якщо зафіксувати знак «плюс» в поле «Комісія». Нагадаємо, що при купівлі валюти зараз в Україні стягується комісія в Пенсійний Фонд у розмірі 2% від суми покупки, при продажу-купівлі валюти стягується «військовий податок» в розмірі 1,5%. Відзначимо, що оскільки валютний калькулятор округлює отримані значення, точність перекладу курсу тієї чи іншої валюти може бути приблизною, але тим самим додає реалістичності розрахунків.

Як визначається сума доходу ФОП-«єдинника», отримана в валюті?

Яка сума вважається доходом ФОП – платника ЄП (другої – третьої груп) у разі отримання виручки в іноземній валюті за надані товари (роботи, послуги): сума, визначена в договорі (контракті), чи сума, що надійшла за договором (контрактом) на валютний рахунок, зменшена на суму комісії банку?

Податківці в «ЗІР» зазначають, що згідно з пп. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) (абзац перший п. 292.3 ст. 292 ПКУ).

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).

Пунктом 292.6 ст. 292 ПКУ встановлено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Враховуючи вищенаведене, на думку ДПСУ, у разі отримання за договором (контрактом) виручки в іноземній валюті за надані товари (роботи, послуги), доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку (другої – третьої груп) є сума, визначена в договорі (контракті), перерахована у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання валюти.

А коли визнавати такий дохід? Раніше податківці консультували, що у разі отримання виручки в іноземній валюті за надані товари (роботи, послуги) датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів на його поточний рахунок відкритий в іноземній валюті.

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз’яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Усі новини рубрики «ФОП на єдиному податку»

Крім декларації з ЄП для 4 групи, фізособа-«єдинник» протягом 40 к. дн. за останнім днем звітного кварталу подання заяви на сплату ЄП для 4 групи подає квартальну декларацію за ту групу, з якої переходить

«Єдинники» І та ІІ груп, які з 1 січня поточного року добровільно змінили групу платника ЄП з І на ІІ або з ІІ на ІІІ, що не пов’язано із перевищенням граничного обсягу доходу, подають річну декларацію, але в межах 40 к.дн.

При переході з ІІІ на І або ІІ групу фізособа-«єдинник», податкову адресу якої вже під час перебування на ІІІ групі було визнано територією бойових дій або ТОТ за Переліком № 309, повинна сплачувати єдиний податок з 01.08.2023

Фізособа-«єдинник» ІІ групи не має права надавати послуги, у тому числі побутові, суб’єктам господарювання, які не є платниками єдиного податку, та самозайнятим особам

Фізособи-«єдинники» І та ІІ груп на весь період їх військової служби звільняються, зокрема, від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку

Еквівалент ціни в іноземній валюті: застосовуємо правильно

Сьогодні гривня поводиться порівняно стабільно. Але так було не завжди. Тому є сенс не сподіватися на щось у майбутньому, а підстрахуватися на випадок можливого знецінення нацвалюти. Для цього ціну товарів у внутрішньоукраїнських договорах* прив’язують до іноземної валюти. Давайте розберемося, наскільки законні такі дії. Ну і, звісно ж, з’ясуємо бухгалтерські та податкові наслідки визначення грошового еквівалента зобов’язання в інвалюті.

• Ціна у валюті: закон за чи проти?
• Бухоблік у продавця
• Бухоблік у покупця
• Податок на прибуток
• ПДВ
• висновки

* Особливостей установлення цін та оплати за ЗЕД-договорами в цій статті не торкаємося. Звичайна річ, що в них ціни, найімовірніше, будуть встановлені в іноземній валюті.

Ціна у валюті: закон за чи проти?

У ч. 1 ст. 524 ЦКУ зазначено, що зобов’язання мають бути виражені в грошовій одиниці України — гривні. Але вже в ч. 2 ст. 524 ЦКУ законодавець дає добро на визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті.

Про те, що зобов’язання мають бути виражені й підлягають оплаті в гривні, говорить і ч. 2 ст. 198 ГКУ. А ось з приводу прив’язки ціни до інвалюти тут жодного слова: ані за, ані проти. Тобто в цьому питанні нам залишається орієнтуватися виключно на ЦКУ.

Як бачите, ЦКУ і ГКУ єдині у своїх вимогах:

у внутрішньоукраїнських договорах ціни встановлюють виключно в гривні

Водночас договір може (!) передбачати еквівалент гривневого зобов’язання в іноземній валюті.

А чи немає заборони на прив’язку ціни до валюти в Законі про валюту**?

Так само немає. У ч. 1 ст. 5 Закону про валюту зазначено лише, що гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, установлених ч. 2 цієї статті, і приймається без обмежень на усій території України для проведення розрахунків.

Виходить, Закон про валюту визначає лише правила проведення розрахунків на території України. При цьому аніскільки не обмежує право підприємств фіксувати в договорі еквівалент грошового зобов’язання в іноземній валюті.

Ну й нарешті, визначення в договорі валютного еквівалента ціни товарів не буде порушенням ч. 2 ст. 10 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 р. № 5007-VI. Нагадаємо, вона пропонує встановлювати ціни на товари, які призначені для реалізації на внутрішньому ринку, виключно у валюті України. Встановлюючи первісну суму зобов’язання в гривнях, ви повністю виконуєте цю вимогу.

Не проти прив’язки ціни до валюти у внутрішньоукраїнських договорах і судові органи. Підтвердження тому — безліч судових рішень (див., наприклад, рішення Господарського суду Вінницької обл. від 08.05.2019 р. у справі № 902/112/19, рішення Господарського суду Полтавської обл. від 20.03.2019 р. у справі № 917/1756/16, постанову ВСУ від 07.10.2014 р. № 3-133гс14 у справі № 910/763/13*** тощо). У них судді доходять схожих висновків: хоча чинне законодавство й передбачає обов’язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не забороняє визначати грошовий еквівалент зобов’язань в інвалюті.

Виходить, українське законодавство не обмежує право підприємств прив’язувати ціну товарів у внутрішньоукраїнських договорах до іноземної валюти.

Головне — не забудьте:

виконувати зобов’язання, у тому числі й ті, для яких установлений еквівалент в іноземній валюті, обов’язково в гривні

Цього вимагають не лише згадані раніше ч. 1 ст. 5 Закону про валюту та ч. 2 ст. 198 ГКУ. Аналогічні вимоги про виконання грошових зобов’язань у гривнях ви знайдете також у ч. 1 ст. 533 ЦКУ. При цьому якщо в зобов’язанні визначений грошовий еквівалент в іноземній валюті, суму, що підлягає сплаті в гривнях, визначають за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором, законом або іншим нормативно-правовим актом (ч. 2 ст. 533 ЦКУ).

Виходить, за замовчуванням (за відсутності інших правил у договорі) гривневу суму зобов’язання, прив’язаного до валюти, визначають за курсом НБУ на дату оплати. Водночас у договорі можна передбачити й інші варіанти проведення перерахунку, наприклад, за курсом НБУ на дату відвантаження.

Крім того, зверніть увагу на правильність формулювання пункту договору, що наказує проводити перерахунок вартості товару у зв’язку з коливаннями курсу. Наприклад, відповідне застереження в договорі може звучати так: «Вартість товарів за цією угодою становить ____ грн. (у тому числі ПДВ 20 % — ____ грн.), що на момент укладення договору еквівалентно ____ дол. США. Оплата здійснюється в гривнях виходячи з офіційного курсу НБУ, встановленого на день здійснення оплати (чи на іншу дату, погоджену сторонами)».

Ну й, нарешті, ще два важливі моменти, які слід враховувати, якщо ви прив’язуєте ціну своїх товарів до валюти:

— інформацію про ціни товарів, наведену у рекламі, яка розміщується чи розповсюджується в Україні, зазначають виключно в гривнях (ч. 9 ст. 8 Закону «Про рекламу» від 03.07.96 р. № 270/96-ВР);

— у разі прострочення платежу прив’язка ціни договору до інвалюти, найімовірніше, не дозволить вам отримати інфляційні, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦКУ. Пов’язано це передусім з тим, що розрахунок індексу інфляції відображає зменшення купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти (п. 10 оглядового листа ВГСУ від 29.04.2013 р. № 01-06/767/2013, п. 8.1 постанови пленуму ВГСУ від 17.12.2013 р. № 14).

Бухоблік у продавця

Для бухобліку операції за договорами з прив’язкою ціни до інвалюти — це та ж реалізація, але, звісно ж, зі своїми особливостями.

Отже, на дату відвантаження товару продавець відображає дохід від реалізації (Дт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» — Кт 70 «Доходи від реалізації»). При цьому суму доходу визначають залежно від того, який порядок оплати передбачений договором і які він встановлює правила перерахунку в гривні валютного еквівалента ціни. Наприклад:

— якщо вартість товару перераховують за курсом НБУ на дату відвантаження — суму доходу визначають за курсу НБУ на цю дату;

— якщо договором передбачена попередня оплата товарів і перерахунок здійснюється на дату оплати — дохід показують у сумі оплачених коштів;

— якщо договором передбачена оплата товарів після їх відвантаження, а перерахунок відбувається на дату оплати — до доходу потрапляє вартість товарів, зазначена в договорі.

Зверніть увагу (!): в останньому випадку «реалізаційний» дохід спочатку визнають за вартістю, зафіксованою в первинних документах (тобто без урахування впливу валютних коливань). Надалі, при оплаті товарів, зміна валютного курсу приводить до виникнення доходів/витрат постачальника. Рекомендації з обліку таких сум фахівці Мінфіну надавали в листі від 31.07.2009 р. № 31-34000-10-16/20869. Згідно з їх роз’ясненнями

в бухгалтерському обліку різниця, що виникає при погашенні зобов’язання, визнається іншими операційними доходами (витратами)

Мовою рахунків бухобліку її зараховують у Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності»/Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності».

Щоправда, рекомендації Мінфіну в цьому листі були адресовані покупцеві. Але, на наш погляд, суті це не змінює. Адже якщо для покупця зміна ціни — не привід відкоригувати собівартість придбаного товару, то для продавця така зміна — не привід коригувати реалізаційний дохід.

Традиційно доходи/витрати постачальника у зв’язку зі зміною курсу валюти обліковують так (див. табл. 1).

Таблиця 1. Облік різниці у зв’язку зі зміною валютного курсу при постоплаті

Курс збільшився

Курс зменшився

(1) Дт 361 — Кт 719 — на сумову різницю з ПДВ;

(2) Дт 719 — Кт 641/ПДВ — на суму ПДВ

(1) Дт 949 — Кт 361 — на сумову різницю без ПДВ;

(2) Дт 643/2 — Кт 361 — на суму ПДВ;

(3) Дт 643/2 — Кт 641/ПДВ — на суму ПДВ за фактом реєстрації РК в ЄРПН (методом «сторно»)

Проте повинні вас попередити про облікові нюанси. Уся річ у п. 6 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». Тут говориться, що у разі відстрочення платежу з утворенням різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) в періоді її нарахування. Симетричну вимогу у разі відстрочення платежу висуває п. 22 П(С)БО 15 «Дохід». За ним різницю визнають доходом у вигляді відсотків.

Тобто, по суті, П(С)БО 10 рекомендує спочатку визнаний борг покупця поділити між видами дебіторської заборгованості. Відповідно, поділяться й види доходів. Частина визнаної дебіторки в розмірі:

— справедливої вартості відобразиться на розрахунках з покупцями як виручка за товар (Дт 361 — Кт 70);

— різниці між номіналом та справедливою вартістю — як фінансовий дохід (Дт 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» — Кт 732 «Відсотки одержані»).

Проте таке розбиття між субрахунками 361 і 373 (70 і 732) не впливає на загальну суму визнаних доходів постачальника, а тому цілком можна спростити собі життя й обрати простіший і традиційно прийнятий варіант обліку з використанням тільки субрахунку 361. Претензій до вас з боку податківців бути не повинно.

Крім того, сама прив’язка до валюти може вплинути на те, що справедлива вартість дебіторки не відрізнятиметься від номінальної суми грошей до отримання, особливо в короткотерміновій перспективі. Тобто фінансовий дохід — нуль, і, отже, жодного розбиття.

Звісно, згодом щодо поточної дебіторської заборгованості за договорами з прив’язкою ціни до валюти може бути створено резерв сумнівних боргів — РСБ (про його створення та облік читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 80, с. 9; 2017, № 21, с. 15). Виняток: мікропідприємства, підприємства, які застосовують спрощений бухоблік, — платники єдиного податку групи 3 і непідприємницькі товариства. Вони резерв можуть не створювати (п. 7 розд. І НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність»).

А ось П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» у цьому випадку не застосовують

Усе тому, що при первісному визнанні зобов’язання покупця виражене в гривні. Ну а гривневе, а не валютне, зобов’язання перераховувати у валюту звітності не потрібно. Отже, немає потреби нараховувати курсові різниці у зв’язку з таким перерахунком. Щоправда, податківці іноді наполягають на застосуванні П(С)БО 21 у цьому випадку, що підтверджує судова практика. Проте суди часто стають на бік платників податків і виносять рішення про те, що на випадки, коли зобов’язання виражені в національній валюті, П(С)БО 21 не поширюється (див. постанову Одеського окружного адмінсуду від 09.09.2016 р. у справі № 815/3999/16, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адмінсуду від 22.11.2017 р. у справі № 804/8873/16, рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 22.04.2019 р. у справі № 640/1470/19*).

* Відповідно reyestr.court.gov.ua/Review/61281249, reyestr.court.gov.ua/Review/70508418, reyestr.court.gov.ua/Review/81477457

І ще один момент, на який варто звернути увагу. На думку Мінфіну (див. лист від 13.01.2015 р. № 31-11410-08-10/699), зміна ціни є окремою подією, що вимагає документального підтвердження. У тому числі це справедливо й для перегляду ціни у зв’язку зі зміною курсу валюти. У такому разі фахівці Мінфіну рекомендують оформляти окремий первинний документ довільної форми, що містить усі обов’язкові для первинки реквізити. Таким документом може бути акт на встановлення нової ціни (коригування до видаткової накладної) або розпорядчий акт керівника підприємства. На нашу думку, досить, щоб кожна зі сторін оформила перерахунок бухдовідкою (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 39, с. 24).

А ось вносити коригування в первинні документи, якими було оформлено первісне відвантаження, не потрібно

Адже на дату відвантаження зазначена в них ціна відповідала договірній.

Бухоблік у покупця

Покупець при отриманні товарів зараховує їх на баланс за первісною вартістю (Дт 281 «Товари на складі» — Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»). При цьому величину балансової вартості також визначають залежно від того, який порядок оплати передбачений договором і які він встановлює правила перерахунку в гривні валютного еквівалента ціни:

— якщо вартість товару перераховують за курсом НБУ на дату відвантаження — балансову вартість визначають за курсом НБУ на цю дату;

— якщо договором передбачена попередня оплата товарів і перерахунок здійснюється на дату оплати — балансову вартість показують у сумі сплачених коштів;

— якщо договором передбачена оплата товарів після їх відвантаження, а перерахунок відбувається на дату оплати — балансову вартість формують виходячи з вартості товарів, зазначеної в договорі.

Ну а різницю, що виникла в останньому випадку у зв’язку зі зміною курсу, покупець за рекомендацією Мінфіну (див. лист від 31.07.2009 р. № 31-34000-10-16/20869) відносить до складу інших операційних доходів/витрат у періоді погашення зобов’язання, тобто в періоді оплати (Дт 631 — Кт 719 (з ПДВ), Дт 641/ПДВ — Кт 719 (методом «сторно»)/Дт 949 — Кт 631 (без ПДВ), Дт 644/1 — Кт 631, Дт 641/ПДВ — Кт 644/1).

Але повинні вас попередити! Як і у випадку з продавцем, тут є одне «але» — п. 12 П(С)БО 11 «Зобов’язання» (причому в цьому випадку це «але» вже стосуватиметься фінрезультату). Його вимоги полягають у тому, що поточні зобов’язання відображають у балансі за сумою погашення. А сума погашення, у свою чергу, — це недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Тобто стандарт, по суті, вимагає проводити перерахунок заборгованості не лише на дату оплати, але й на кожну дату балансу. Тобто доходи/витрати у покупця можуть виникнути ще до моменту оплати. І якщо відсутність витрат навряд чи збентежить податківців, то ось факт невідображення доходів на дату балансу у зв’язку зі зниженням курсу може викликати претензії. Крім того, тут можуть виникнути питання з ПДВ-обліком, але про них ми розповімо трохи пізніше.

Тому, знову ж таки, перераховувати заборгованість на дату балансу або не перераховувати — вирішувати вам. При цьому якщо ви обираєте варіант без перерахунку, не забувайте про сприятливий лист Мінфіну, який говорить про визнання доходів тільки на дату погашення заборгованості і про те, що саме він — Мінфін — уповноважений надавати роз’яснення з ведення бухобліку.

Ну і, звісно, не забувайте: покупець, так само як і продавець, до операцій за договорами з прив’язкою ціни до валюти правила П(С)БО 21 не застосовує.

Податок на прибуток

Жодних спеціальних різниць для договорів з прив’язкою ціни до валюти ПКУ не встановлює. Тому всі доходи збільшать фінрезультат до оподаткування, а витрати зіграють у його зменшення. Хіба що тут треба нагадати про добре всім відому РСБ-різницю з п. 139.2 ПКУ. Розраховують її високодохідники і малодохідники-добровольці у звичайному порядку (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 80, с. 24).

ПДВ

ПДВ-зобов’язання (ПЗ) підприємство визнає за загальним правилом першої події з п. 187.1 ПКУ. У день виникнення ПЗ платник складає податкову накладну (ПН) (п. 201.1 ПКУ) і реєструє її в ЄРПН у строки, встановлені п. 201.10 ПКУ. Відповідно, покупець — платник ПДВ має право на податковий кредит (ПК) на підставі такої ПН.

Надалі, при зміні суми компенсації у зв’язку з коливанням курсу валюти виникає потреба в коригуванні нарахованих раніше ПЗ постачальника і ПК покупця.

Такі коригування проводять за правилами п. 192.1 ПКУ на підставі розрахунку коригування (РК) до раніше виписаної ПН

Про те, що для коригування (збільшення/зменшення) ПЗ/ПК за постачаннями з прив’язкою ціни до валюти потрібно виписувати РК, податківці говорили в листах ДФСУ від 24.06.2019 р. № 2888/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 11.05.2019 р. № 2094/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 04.04.2019 р. № 1441/6/99-99-15-03-02-15/ІПК (ср. ). При цьому, за їх роз’ясненнями, у разі перерахунку вартості товарів на дату їх оплати складають такий РК:

— при збільшенні ціни — на дату отримання доплати;

— при зменшенні ціни — на дату повернення покупцеві грошових коштів.

Першим рядком РК зі знаком «-» «обнуляють» рядки ПН, які підлягають коригуванню, а другим рядком — наводять виправлені показники. Зрозуміло, що в графі 2.1 («причина коригування») у цьому випадку зазначають код «101» («Зміна ціни») або «104» («Зміна номенклатури»).

Код причини коригування «101» прийнятний в найпростішому випадку: постачальник відвантажує товар покупцеві (за одним курсом), а покупець оплачує цей товар одразу в повному обсязі (за іншим курсом). Тоді в РК потрібно буде показати зміну ціни товару (у зв’язку зі зростанням/падінням курсу валюти), а кількість товару буде незмінною.

А ось у разі, коли ми маємо часткову передоплату, а далі, після відвантаження, відбувається доплата, справа ускладнюється. Тоді у РК доведеться коригувати не лише ціну, але й кількість товарів. Це означає, що в таких РК (до кожної «неправильної» ПН) треба зазначати код «104». Детальніше про оформлення РК з цим кодом читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 1-2, с. 18.

І окремо декілька слів потрібно сказати покупцям, які за правилами П(С)БО 11 перераховують кредиторську заборгованість на кожну дату балансу (а не так, як рекомендує Мінфін — у періоді погашення заборгованості). У цьому випадку донарахована сума не є курсовою різницею у звичайному розумінні і містить усередині суму ПДВ. При цьому зверніть увагу (!): РК на дату балансу продавець не оформляє, оскільки на цю дату немає підстав для коригування ПЗ продавця — немає події (доплати/повернення/відвантаження). Виходить, у ПДВ-обліку коригувати ПК не треба, а ось на рахунках бухобліку показати ПДВ окремо доведеться обов’язково. Інакше ви завищите суму своїх доходів/витрат.

Залежно від того, яка подія була першою (оплата або відвантаження), нарахування ПЗ та їх коригування у зв’язку зі зміною курсу на дату оплати відбуваються так (див. табл. 2).

Таблиця 2. Пдв-облік за договором з прив’язкою ціни до валюти

Перша подія

ПДВ-облік на дату

Перерахунок на дату оплати

Відвантаження

відвантаження

Складаємо ПН виходячи з договірної вартості

оплати

Складаємо РК до ПН у зв’язку зі зміною курсу*

Часткова передоплата

часткової передоплати

Складаємо ПН № 1 у сумі часткової передоплати (ціна за курсом НБУ на дату надходження часткового платежу)

відвантаження

Складаємо ПН № 2 — на неоплачену частину постачання (вартість, зафіксована у відвантажувальних документах, мінус сума передоплати**)

доплати

Складаємо РК до ПН № 1 і № 2 з урахуванням перерахунку вартості товару на дату остаточного розрахунку*

Повна передоплата

передоплати

Складаємо ПН на суму передоплати (вартість товару за курсом НБУ на дату передоплати)

відвантаження

Перерахунок не проводять, а тому потреби в коригуванні немає

* Зверніть увагу: у цих двох випадках вартість, зафіксована в первісно виписаній видатковій накладній, відрізнятиметься від остаточної ціни товару, яку оплатив покупець. Мінфін у такому разі (тобто при зміні ціни товару) рекомендує оформляти окремий первинний документ, наприклад акт на встановлення нової ціни (див. лист Мінфіну від 13.01.2015 р. № 31-11410-08-10/699). На наш погляд, зміну ціни можна оформити бухдовідкою.

** За умовами договору перерахунок вартості товару відбувається на дату оплати товарів, а курс на дату відвантаження не впливає на розрахунки.

І наостанок розглянемо приклад.

Приклад. Підприємство уклало договір постачання товару на загальну суму 127310,40 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 21218,40 грн.), що на дату укладення договору становить $5040 (при курсі НБУ 25,26 грн./$*). За умовами договору покупець здійснює передоплату в розмірі 50 % вартості постачання, розрахованого за курсом НБУ на дату оплати. Решту 50 % покупець перераховує після отримання товару за курсом НБУ, чинним на дату проведення остаточного розрахунку.

* Тут і далі — курс умовний.

Офіційний курс НБУ на дату:

— передоплати — 25,4 грн./$,

— проведення остаточного розрахунку — 26 грн./$.

У бухгалтерському обліку постачальника і покупця продаж (придбання) товару показують так (див. табл. 3):

Таблиця 3. Облік постачання товару, ціна якого прив’язана до інвалюти

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн.

Дт

Кт

Облік у постачальника

Отримано передоплату від покупця

($5040 х 25,4 грн./$ х 50 %)

Нараховано ПЗ з ПДВ (на підставі ПН № 1)

Відвантажено товари покупцеві

(64008 грн. + (127310,40 грн. х 50 %))

Списано нараховані за передоплатою ПЗ

Відображено ПЗ з ПДВ (на підставі ПН № 2)

(21277,20 грн. – 10668 грн.)

Відображено взаємозалік заборгованостей

Списано собівартість реалізованого товару

Отримано доплату від покупця

($5040 х 26,0 грн./$ х 50 %)

Донараховано суму доходу

(26,0 грн./$ – 25,26 грн./$) х $5040 х 50 %

Донараховано ПЗ з ПДВ на підставі РК до ПН № 1 і № 2

((26,0 грн./$ – 25,26 грн./$) х $ 5040 х 50 %)/6

* Підприємство не розбиває дебіторську заборгованість покупця між субрахунками 361 і 373.

Облік у покупця

Перераховано передоплату за товар

Відображено ПК з ПДВ (на підставі ПН № 1)