Іриси: опис вирощування, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 15 листопада 2023 Опубліковано: 27 лютого 2019 Перша редакція: 27 травня 2014 🕒 12 хвилин 👀 199788 разів 💬 8 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за ірисами
• Квіти іриси – опис
• Вирощування ірису – особливості
• Посадка ірисів
  • Коли і куди саджати іриси
  • Посадка ірисів навесні
  • Посадка ірисів восени
  • Як доглядати за ірисами в саду
  • Хвороби та шкідники ірисів
  • Бородаті іриси
  • Ірис німецький
  • Небородаті іриси
  • Ірис сибірський
  • Ірис японський
  • Ірис спурія
  • Ірис болотний
  • Коментарі

  Іриси – квіти з найбагатшою палітрою можливих відтінків, безперечні домінанти клумб та букетів в благодатну пору перетікання весни в літо…

  Головне, що потрібно знати квітникарю про іриси: квіти богині веселки Іриди люблять тепло та світло. Контроль вологи особливо важливий в період бутонізації (поливаємо регулярно й рясно), в решту часу орієнтуємося на пересихання ґрунту біля коренів.

  • Як змусити іриси «розповзатися» по клумбі красиво?
  • Як і чому потрібно садити іриси «на пісок»?
  • Чим загрожує глибока посадка півників?
  • Як облагородити пожовклі після цвітіння кущики ірисів?

  Давайте розберемося разом.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за ірисами

  • Посадка: видові рослини – посівом насіння у відкритий ґрунт під зиму або після стратифікації посівного матеріалу навесні. Сортові – поділом кореневищ і висадкою діленок у ґрунт кожні 3-4 роки після цвітіння.
  • Цвітіння: з травня до середини літа.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло в першій половині дня.
  • Ґрунт: родючий, дренований, окультурений на глибину до 20 см, за складом – легкий або середній, нейтральний або слабколужний.
  • Полив: регулярний, достатній, у період бутонізації – рясний.
  • Підживлення: мінеральними комплексними добривами в рідкому вигляді до цвітіння. Під час цвітіння не підживлюють. Органіку не використовувати.
  • Розмноження: насіннєве, вегетативне (поділом кореневища).
  • Шкідники: гладіолусові трипси, совки, попелиці, кореневі лукові кліщі, лукові дзюрчалки, стеблова, сунична й галлова нематоди, слимаки, капустянки, дротяники, хрущі.
  • Хвороби: бактеріоз, сіра гниль, фузаріоз.

  Ірис (лат. Іris), або Півник – рід кореневищних багаторічників родини Півникові, або Ірисові (Iridaceae). Ростуть іриси всюди і налічують близько 700 видів усіляких форм і відтінків. У перекладі ірис означає «веселка». Так назвав квітку Гіппократ на честь Іриди, богині веселки. Легенда розповідає, що коли Прометей подарував людям вогонь, спалахнула веселка – так раділа природа. Радуга переливалася весь день, вечір і ніч, а коли темрява відступила і зійшло сонце, всі побачили, що на землі розцвіли дивовижні іриси – квіти, схожі на веселку. Флоренція (у перекладі – «квітуча») отримала свою назву від римлян за те, що поля навколо міста були усіяні ірисами. У культурі квітка ірис вже більше двох тисяч років. І вирощують їх не тільки як прикрасу садів, але і як цінну сировину для виробництва есенцій у парфумерній промисловості.

  Квіти іриси – опис

  Іриси – рослини кореневищні. На кореневищі росте шнуркоподібне або ниткоподібне коріння. Квітконоси (один або декілька) однорічні. Листя пласке, мечоподібне, тонке, дворядне, іноді лінійне, з восковим нальотом. Зібране воно віяловими пучками в основі квітконосу, стеблового листя майже немає. Квітки в ірисів поодинокі, інколи в невеликих суцвіттях, великі, часто запашні, відрізняються незвичайною витонченою формою і бувають забарвлені в найрізноманітніші кольори та їхні поєднання. У квітки шість пелюсток (насправді це частини оцвітини). Три зовнішні частки трохи вивернуті донизу, і вони за кольором зазвичай відрізняються від верхніх часток, які зростаються внизу й утворюють трубку. Цвітуть іриси з травня до липня, одночасно цвітуть дві-три квітки від одного до п’яти днів. Плід ірису – тригніздова коробочка.

  Вирощування ірису – особливості

  • По-перше, особливість ірисів у тому, що їхні кореневища розростаються горизонтально і часто оголюються, виходячи на поверхню. Тому іриси взимку потрібно обов’язково присипати землею і торфом, щоб вони не вимерзли. Навесні це покриття обережно прибирають.
  • По-друге, іриси люблять переміщуватися, і за один рік можуть змістити своє розташування вбік на кілька сантиметрів. Щоб ряди виглядали рівнішими, садити іриси слід віялом листя уздовж, а не поперек ряду.
  • По-третє, саджати ірис бородатий потрібно на пісок: на дно ямки насипають гіркою пісок і розправляють по ньому корінь ірису. При глибокій посадці ірис або пропаде, або не стане цвісти.
  • По-четверте, не підживлюйте іриси органічними добривами, вони цього не люблять. Найкращий вид підживлення – мінеральні добрива в рідкому вигляді.

  Посадка ірисів

  Коли і куди саджати іриси

  Існує загальновизнана думка, що іриси потрібно ділити й пересаджувати відразу після цвітіння, щоб вони встигли прийнятися до зими. Але якщо у ваших краях осінь тепла і довга, можете з пересадкою не поспішати. Взагалі-то іриси можна садити і навесні, і восени, і влітку після цвітіння. Головне не забувати пересаджувати іриси кожні 3-4 роки, а сибірські іриси – хоча б раз на десять років, інакше вони вироджуються, розростаються і перестають цвісти.

  Висаджувати іриси бородаті треба на добре освітлених у першу половину дня, захищених від протягів схилах або височинах, щоб був відтік талих вод і гарний дренаж. Іриси болотні і сибірські, навпаки, полюбляють ґрунт вологий. Але й ті, й інші іриси люблять ґрунт багатий, і якщо земля на вашій ділянці не відповідає цій вимозі, внесіть навесні перед посадкою в ґрунт жирну садову землю або компост, підживіть її калійно-фосфорними добривами. Якщо ґрунт кислуватий, додайте доломітове борошно, крейду або деревну золу. Якщо на ділянці суглинок, додайте торфу і піску, якщо, навпаки, ділянка піщана, додайте глинистої землі. Для знезараження перед посадкою пролийте ділянку фунгіцидом і обробіть гербіцидами від можливих бур’янів.

  Не використовуйте для удобрення ділянки гній.

  Посадка ірисів навесні

  Посадка і догляд за ірисами вимагають певних знань, але не так багато зусиль, як це здається квітникарям-початківцям. Посадковий матеріал, якщо він зберігався зиму або був куплений в магазині, перед посадкою краще обробити такими стимуляторами росту, як Екогель або Циркон. Довге коріння слід акуратно підрізати, підгнилі місця видалити, а корінь для дезінфекції потримати 20 хвилин у розчині марганцівки. Посадка ірисів проводиться так: у неглибоку ямку насипають пагорбочком пісок, зверху укладають горизонтально кореневище бородатого ірису, розправляють коріння, засипають ґрунтом таким чином, щоб верхня частина кореневища залишалася над рівнем, і добре поливають. Якщо ви закопаєте все кореневище, то можете спровокувати його загнивання. Безбороді іриси, навпаки, потрібно заглибити на кілька сантиметрів і до того ж замульчувати для збереження вологи опалою хвоєю або торфом. Відстань між ірисами повинна бути не менше півметра.

  Посадка ірисів восени

  Іриси навесні висаджуються так само, як і восени, вірніше, пізнім літом, а саме після цвітіння. Зазвичай це відбувається з серпня до кінця вересня, хоча що раніше посадити, розсадити або пересадити іриси, то більше впевненості, що вони приживуться. Потрібно вилами викопати кущ ірису, розділити його на річні ланки з листяною лопаткою, акуратно вкоротити шнуркоподібне коріння, вирізати пошкоджені або підгнилі місця, продезінфікувати кілька годин у розчині марганцівки темно-рожевого кольору, потім 4-5 годин підсушити на сонці. Посадка ірисів здійснюється вже відомим вам способом. Відстань між низькорослими ірисами – 15 см, середньорослими – 20 см, високими – 50 см.

  Догляд за ірисами

  Як доглядати за ірисами в саду

  Любов до тепла і світла – головна особливість ірисів. Що стосується поливу, то суворо стежити за кількістю одержуваної рослинами вологи важливо саме у фазі бутонізації. У цей час полив повинен бути регулярним і достатнім. Взагалі ж поливати іриси потрібно тільки тоді, коли ґрунт біля коренів стане дуже сухим. Що стосується підживлення, то в більшості випадків достатнім буде удобрення ґрунту під час весняної підготовки ділянки. Але якщо ви вважаєте, що рослинам потрібне підживлення, то доречне воно у вигляді розчину фосфорно-калійних добрив, котрі вносяться під корінь під час зростання, але категорично не можна удобрювати іриси під час цвітіння.

  Боротися з бур’янами вам доведеться весь вегетаційний період. Прополювання проводять вручну, оскільки коренева система ірисів розвивається горизонтально та розташована дуже близько до поверхні, і ви можете випадково пошкодити її, працюючи сапкою. Зрідка таки потрібно розпушувати ґрунт, тільки робити це слід дуже обережно, намагаючись не пошкодити коріння. І ще: не лінуйтеся видаляти зів’ялі квіти, інакше вони можуть стати розсадником шкідників.

  Хвороби та шкідники ірисів

  Що витонченіший і строкатіший сорт ірису на клумбі, то вища ймовірність його ураження хворобами і шкідниками. Головною умовою здоров’я ваших рослин є дотримання всіх правил агротехніки виду. Крім того, необхідно стежити за «самопочуттям» ірисів весь вегетаційний період, аби вчасно побачити проблему і зуміти її усунути. Якщо рослина уражена фузаріозом чи іншим видом гнилі, зволікання смерті подібне: слід негайно видалити і знищити хворий екземпляр та обов’язково пролити інші іриси по корінню і під корінь двопроцентним розчином фундазолу. Використовуйте цей препарат і в якості профілактичної обробки кореневищ перед посадкою, тоді ризик захворювання знизиться. Як превентивний захід від плямистостей усіх видів застосовується обприскування ірисів однопроцентним розчином бордоської суміші.

  Зі шкідників найчастіше вражають іриси совки, виїдають основи квітконосів, в результаті чого ті жовтіють і гинуть. Щоб уникнути цієї проблеми, потрібно на початку вегетації двічі з тижневим інтервалом обприскати іриси десятивідсотковим розчином карбофосу.

  Нападають на іриси і гладіолусові трипси, від яких у листі рослин порушується фотосинтез, вони стають бурими і засихають. Бутони ірисів, уражені трипсами, робляться потворними і знебарвлюються. Особливо високий ризик зараження трипсами в посушливе літо. Усунути проблему можна за допомогою карбофоса, як і у випадку із совкою, або обприскуванням рослин процідженим десятиденним настоєм 400 г махорки з додаванням 40 г тертого господарського мила.

  Шкідниками ірисів можуть стати слимаки. Щоб позбутися їх, розкладіть між кущами ірисів мокрі ганчірки або листя лопуха, які слимаки використовують як укриття, потім зберіть їх разом зі слимаками і знищить. Існує й інший спосіб боротьби зі слимаками: в суху погоду рано-вранці або ввечері порозсипайте по ділянці гранульований метальдегід з розрахунку 30-40 г на 10 м 2 .

  Іриси після цвітіння

  Якщо ви не збираєтеся розсаджувати цього року ваші іриси, то найкраще після закінчення цвітіння буде зрізати квітконоси. Якщо починає жовтіти листя, можна обрізати жовтизну, зробивши кінчик листка напівкруглим – це виглядає дуже симпатично, і ваш ірис, як і раніше, прикрашатиме клумбу, а його кореневище буде набиратися поживних речовин для росту і цвітіння наступного року. Якщо осінь видасться тепла, іриси можуть зацвісти вдруге. Коли ж листя нарешті пожухне, обріжте його на висоті 10-15 см і спаліть, щоб знищити можливі яйця шкідників або збудники хвороб.

  Перед приходом холодів присипте оголене коріння ірисів землею, замульчуйте ділянку шаром піску або торфу товщиною 8-10 см. Якщо є ймовірність сильних або затяжних морозів, накрийте ділянку сухим листям або ялиновим гіллям. Якщо ж зима буде сніжною, укриття ірисам не знадобиться.

  Зберігання ірисів

  Якщо ви купили або викопали кореневища ірисів бородатих восени і хочете зберегти їх до весни, найкраще місце для їх зберігання – холодне сухе приміщення. Складіть добре просушені корінці в коробку і винесіть на балкон або лоджію. Тільки треба попередньо загорнути кожен корінь у папір, тканину або пересипати їх у коробці сухою тирсою чи сухим же торфом.

  Усі інші види ірисів вологолюбні, тому найкращий спосіб зберегти корінь ірису до весни – це посадити його у вазон, попередньо обрізавши довгі корінці, продезінфікувавши його у неміцному розчині марганцівки і просушивши після цього. Корінець занурюють у землю не глибоко, злегка присипавши зверху землею. Навесні пророслий корінь разом із земляною грудкою висаджують у ґрунт.

  Види і сорти ірисів

  Бородаті іриси

  Кореневі іриси за формою квітки ботаніки поділяють на бородаті і небородаті. Бородаті іриси, названі так через волохаті волосинки на пелюстках, мають свою класифікацію (високі, середньорослі, бордюрні, стандартні середньорослі, дрібноквіткові середньорослі, зв’язуючі середньорослі, стандартні карликові, мініатюрні карликові, столові, арілбреди, аріли й арілбреди, неарілоподібні арілбреди, аріли й арілоподібні арілбреди). Але ця класифікація для вчених, для квітникарів-любителів усе це просто іриси бородаті різних розмірів.

  Ірис німецький

  У культурі існує сотні сортів високого бородатого ірису, який ще має назву ірис німецький. Ірис німецький – найпоширеніший вид ірису бородатого. Ось кілька популярних сортів, які прикрасять будь-який сад:

  • Baltic Sea – сильно гофровані іриси насичено блакитного кольору з синіми борідками;
  • Bewilderbest – гофровані кремово-бордово-червоні зі смугами та штрихами жовтого і білого кольору;
  • Acoma – небесно-блакитні / слонова кістка з лавандовою облямівкою, дуже популярний у американців.

  Небородаті іриси

  (узагальнююча назва умовна) включають наступні види: ірис сибірський, ірис японський, ірис спурія, ірис луїзіанський, ірис каліфорнійський, ірис болотний та інші іриси (видові та міжвидові). Про найпопулярніші в наших широтах види ми вам розповімо:

  Ірис сибірський

  чиє природне забарвлення варіюється від блакитного до темно-фіолетового, хоча сьогодні виведено вже близько 1000 сортів із різним забарвленням, наприклад, іриси білі Сноу Куїн; Imperial Opal висотою 80 см кольору рожевої лаванди, квітки до 10 см у діаметрі; ірис жовтий із білою облямівкою Беттз енд Шуга. Недолік тільки один – ірис сибірський позбавлений аромату;

  Ірис японський

  (він же ірис мечоподібний, він же ірис Кемпфлера) з орхідеєподібними великими квітками до 25 см у діаметрі, що не мають запаху. Японські селекціонери вивели багатопелюсткову і махрову садову форму ірису японського, яка називається хана-шобу. На жаль, цей вид неморозостійкий, тому квітникарям рекомендують сорти, виведені саме для наших широт: Nessa-No-Mai – фіолетовий із білим, квітки – до 23 см у діаметрі; Сольвейг – ніжний світло-бузковий ірис, Василь Алфьоров – немахровий ірис чорнильного кольору;

  На фото: Ірис японський або ірис мечоподібний або ірис Кемпфлера
  На фото: Ірис японський або ірис мечоподібний або ірис Кемпфлера
  На фото: Ірис японський або ірис мечоподібний або ірис Кемпфлера

  Ірис спурія

  дуже елегантний, схожий на цибулинний ірис ксифіум, але набагато більший. Крім того, ірис спурія морозостійкий і посухостійкий. З найкрасивіших: Lemon Touch – мереживний жовто-лимонний із більш темним золотим сигналом, високий – 1 м; Transfiguration – такий же високий ірис від темно-фіолетового до синьо-фіолетового кольору з бронзовим сигналом; Stella Irene – пурпурно-чорний із маленьким золотим сигналом, висота 90 см.

  Ірис болотний

  або ірис несправжньоаїровий. Цей вид стоїть окремо, оскільки дуже відрізняється від інших видів тим, що росте тільки у вологому ґрунті. У природі має квіти жовтих відтінків, у культурі ірис болотний використовується для декорування штучних водойм. Популярні сорти Golden Queen із квітками жовтого кольору, Flore Pleno – махровий сорт, Umkirch – квітки рожеві.

  За забарвленням сорти ірисів поділяються на:

  • одноколірні (однаковий колір усіх часток ірису);
  • двотонні (нижні і верхні частки різних відтінків одного кольору);
  • двоколірні (нижні частки одного кольору, верхні – іншого);
  • варієгата (нижні частки червоно-коричневі, верхні – жовті);
  • амена (верхня частина біла);
  • облямовані або пліката (контрастна облямівка або на нижніх частках, або на всіх);
  • переливчасті (плавний перехід з одного відтінку в інший).

  Іриси

  Іриси або народна назва іриси півники – багаторічні рослини, які належать до родини півникових (Iridaceae). Сама назва походить від грецького слова Iris, що в перекладі означає веселка. Цю рослину було названо на честь богині веселки Іріди.

  Квіти ірисів забарвлені в різні кольори та відтінки, які просто із-зі великої кількості неможливо перелічити. Завдяки своїй незвичайній формі квіток та різноманітності забарвлення, насиченому ароматові – квіти півники є незамінною прикрасою будь-якої квіткової клумби, альпійської гірки чи саду.

  Іриси є гармонійним доповненням квіткових композицій, а також є цінною сировиною для виготовлення есенцій у парфумерній промисловості. Зустрічається в природі близько 200-300 видів ірисів.

  Найкращі сорти ірисів

  За типом кореневої системи іриси поділяють на дві групи – кореневі та цибулькові. В залежності від форми квітки кореневі іриси бувають двох видів -бородаті та не бородаті. Розглянемо детальніше найкращі сорти ірисів.

  Саме іриси бородаті найбільше полюбляють садити квітникарі, адже вони мають величезну палітру забарвлень, витончену і найбільшу форму квітки з тендітною «борідкою», приємно насичений аромат. Квітконоси бородатих ірисів виростають у висоту 120-130 см, сорти гарно перезимовують, мають тенденцію до швидкого розростання. Період цвітіння припадає на травень-червень місяць, в середньому триває близько 20 днів. Поширені сорти :Baltic Sea, Bewilderbest, Acoma, Radiant Apogee, Red Zinger і т.д.

  Іриси карликові (pumila) – є низькорослими сортами ірисів. Висота рослини невелика та й розмір самої квітки значно менший в порівнянні з бородатими ірисами. Низькорослі іриси досить стійкі до сильних вітрів та дощів, невибагливі у догляді, гарно перезимовують, витримують посушливі літа. Завдяки своєму маленькому зростові карликові півники можна сміливо саджати на передній план клумби. Відомі сорти: Banbury Ruffles, Plenitude, Brassie і т.д.

  Іриси сибірські виростають у висоту близько 80 см, діаметр квіток сягає 10 см і майже не має запаху. Сама рослина виглядає легко й витончено, квітконоси сибірських ірисів є достатньо тонкими, але все одно вони міцно тримають квіти. Зовсім не примхливі у вирощуванні та завжди милують своєю красою. Період цвітіння досягає 40 днів. Віддають перевагу таким сортам: Soft Blue, White Swirl, Butter and Sugar та інші.

  Ірис болотний цей вид віддає перевагу вологим грунтам, квіти бувають лимонного або жовтого кольору, квітконос сягає середньої висоти. Зазвичай такі іриси використовують для декорування та прикрашення штучних водойм. Найкрасивіші сорти: Golden Queen, Flore Pleno, Umkirch.

  Особливості вирощування ірисів

  Серед людей існує думка, що процес вирощування ірисів досить складний, але насправді це не так. Якщо знати деякі нюанси та корисні поради щодо вирощування та особливості догляду за ірисами, то навіть садовод-початківець з легкістю зможе виростить красиві іриси.

  Бажано спочатку врахувати такі факти:

  1. Іриси квіти є сонцелюбними рослинами, тому варто це врахувати при виборі місця для посадки, ділянка має бути відкрита для прямого доступу сонячних променів.

  2. Корені цієї рослини розростаються у горизонтальному напрямку і майже завжди оголюються над поверхнею, тому на зиму варто нагорнути кореневища рослини ґрунтом, щоб іриси не повимерзали. А от з приходом весни потрібно обережно розгорнути надлишок землі.

  3. Ще одною особливістю цих квітів є те , що в процесі розростання іриси зміщуються в бік на кілька сантиметрів, тому необхідно висаджувати іриси віялом листових пластин уздовж ряду. Це допоможе створити більш рівні ряди.

  4. При посадці півники неможна глибоко заглиблювати в землю, так вони не зацвітуть або взагалі загинуть.

  5. Найкращим варіантом для підживлення буде використання рідких мінеральних добрив.

  Коли пересаджувати іриси

  Іриси досить легко переносять процес пересадки. Цибулинні сорти можуть рости на одному місці до 5 років, а вже тоді для рясного цвітіння необхідно їх пересадити. А от кореневі сорти можна пересаджувати через 5-10 років, так як коренева система зростає досить швидко. Хоча досвідчені спеціалісти рекомендують пересаджувати іриси кожні 3 роки для кращого та величнішого цвітіння.

  Сибірські іриси пересаджують 1 раз на 10 років, тому що вони вироджуються, та й самі квіти розростаються і перестають цвісти, надаючи саду зовсім не привабливого вигляду. Квіти іриси можна пересаджувати як весною так і літом чи осінню. Хоча найбільш підходящий час для цієї процедури весною до настання процесу цвітіння.

  Як правильно садити іриси

  Процес посадки ірисів такий: викопують ямку невеликих розмірів, горизонтально розправляємо коріння, зверху засипаємо землею, щоб верхня частина кореневища залишалася над рівнем. Адже при надмірному заглибленні кореневої системи в ґрунт – може порушитися правильний процес розвитку рослини, як наслідок ми так і не дочекаємося цвітіння ірисів. В кінці посадки добре поливають водою.

  Не забуваємо про властивість розростання ірисів, тому відстань між рослинами повинна бути не менше півметра.

  Вибір найкращого місця для посадки квітів півників

  Приступивши до висаджування ірисів потрібно правильно підібрати місце для посадки. Наприклад, іриси бородаті віддають перевагу сухому ґрунту та сонцю, тому ділянка повинна бути відкрита та добре освітлювана, напівтінь не найкращий варіант. А от болотні іриси гарно будуть зростати на ділянці де переважає вологий ґрунт.

  Підготовка ґрунту для ірисів

  До ґрунту перед посадкою варто додати компост (чи садово-жирну суміш) та підживити калійно-фосфорними добривами, ці прості методи збагатять землю корисними речовинами необхідними для здорового росту рослини. За необхідності для знезараження ділянки можна обробити землю розчином фунгіциду.

  Посадка ірисів восени

  Посадка ірисів восени нічим особливо не відрізняється від посадки весною. Головне потрібно врахувати – посаджені іриси обов’язково повинні закущитися, для цього має пройти щонайменше 1 місяць. Якщо ж молодняк не встигне прижитися на новому місці, то рослина може не перезимувати.

  Проте найчастіше досвідчені садівники посадку ірисів проводять саме під кінець літа. Гарні природні умови сприяють швидкому укоріненню та закладці нових цибулинних поділок. Таким чином посаджені іриси влітку зможуть вже наступної весни порадувати свого господаря першим красивим цвітіння.

  Коли садити іриси у відкритий ґрунт

  По незнанню досить часто весною люди затягують з висадкою півників на відкриту ділянку. Але не варто цього робити , як тільки погодні умови дозволять висаджувати рослини у відкритий ґрунт (головне, щоб земля прогрілася до 10 градусів тепла), то сміливо можна приступати до посадки ірисів.

  Посадка ірисів на весні досить проста. Посадковий матеріал для початку варто детально оглянути: довге коріння підрізати, підгнилі корінці видалити і на 15 хвилин замочити у р-н марганцівки. Корисно також перед посадкою кореневища ірисів обробити стимуляторами росту (наприклад Екогель або Циркон) для швидкого укорінення.

  Догляд за ірисами

  Враховуючи відомі характеристики ірисів, хотілося б підкреслити, що догляд за ірисами базується на простих діях: обрізка сухих квітоносів та пагонів, підживлення добривами, захист від шкідників та хвороб, прополка, полив, підготовка та укриття на зиму.

  Пропонуємо переглянути важливі рекомендації яких необхідно дотримуватися.

  Головна потреба ірисів – це достатність тепла та світла. Важливо, вибирати сонячні та відкриті ділянки для зростання рослини. Так як освітлення відіграє важливу роль для рясного цвітіння квітів півників. Після посадки не забуваємо акуратно видаляти бур’яни, рихлити ґрунт, але так щоб сапкою не пошкодити кореневу систему, яка розташована надто близько до поверхні землі.

  Поливають ірисів в посушливу погоду бажано кожного дня. Достатність та регулярність вологи важлива саме у фазі бутонізації. А за звичайних природніх умов два-три рази на тиждень.

  Найкращий час поливу є вечір, коли вже немає палючого сонця. Осінню частоту поливу зводять до мінімуму. Не рекомендується поливати водою зверху на листя рослини, найкраще на коріння.

  Догляд за ірисами восени ґрунтується на підготовці захисту рослини до приходу зими, проведення контрольної обрізки. Перед холодами оголені кореневища варто нагорнути гарним шаром ґрунту, який слугуватиме своєрідним укриттям від морозів. Якщо прогнозують надмірне зниження температури то можна окутати зверху рослину ще шаром листя.

  Догляд після цвітіння

  Догляд за ірисами після цвітіння також включає обрізання. Коли іриси відцвітуть потрібно провести санітарну обрізку рослини – видалити всі сухі квіти, квіткові стебла та пагони, а от листя обов’язково залишають – надавши йому привабливої округлої форми,так воно слугуватиме непоганою декоративною окрасою квіткової клумби. Коли осінь буде теплою то квіти півники зможуть дати повторне цвітіння.

  Процедуру обрізки проводять продезінфікованими садовими гострими ножицями.

  З часом листя рослини пожовтіє і посохне, і вже тоді можна обережно його обрізати на висоті близько 10-15 см та спалити, щоб не розповсюджувати можливі хвороби та шкідники.

  Такі звичні маніпуляції з ірисами дозволяють зберегти життєві сили рослини та декоративність.

  Підживлення ірисів

  Доглядаючи за ірисами виконуємо обов’язкову процедуру підживлення, яку проводять в три етапи: перший ранньою весною під час початкової прополки та розпушування ґрунту; другий – перед цвітінням, під час фази бутонізації; третій по завершенню цвітіння орієнтовно в перший місяць літа. А от під час цвітіння неможна підживлювати іриси.

  Для підживлення ірисів найбільше підходять фосфорно-калієві добрива.

  Розмноження

  Кореневі сорти ірисів найчастіше розмножують методом ділення куща. Для розмноження потрібно завжди вибирати здорові та пишні кущі.

  Потрібно обережно викопати обраний кущ ірисів та розділити на поділки, біля поділок (кореневої розетки) повинно залишатися не менше ніж п’ять листків. А далі просто висадити відомим описаним способом в цій статті на відстані півметра один від одного.

  Цибулинні види можна розмножувати вже на наступний рік. Розмножувати такі сорти рекомендують влітку.

  Потрібно викопати цибулинне гніздо, відокремити малих та великих діток. Великі цибулинки потрібно просушити і зберігати до осені для посадки. Маленькі дітки відразу висаджують у ґрунт і вже на другий або третій рік молодняк зацвітає.

  Одним з найважчих способів розмноження є насіннєвий. Насіння висівають ранньою весною у ємкість наповнену сумішшю піску та ґрунту, накривають поліетиленом створюючи парниковий ефект, а коли вже розсада підросте пікірують і пересаджують на відкритій ділянці.

  Хвороби та шкідники

  Нажаль існує багато хвороб та шкідників які вражають іриси.

  До найпоширеніших шкідників відносяться: трипси, совка, капустянка, ірисова муха, бронзівка золотиста, слимаки. Для боротьби та профілактичного захисту можна використовувати такі хімікати: карбофос, інсектицидні препарати (Актара, Актуллік, Енжіо 247, Дестрой, Каліпсо); проти ґрунтових шкідників – Антихрущ, Базагран і т.д.

  Потрібно весною обробити іриси 2 рази 10% розчином карбофосу з інтервалом 7 днів, ця процедура допоможе захистити рослину від різних шкідників.

  Не обходять стороною іриси і поширені хвороби: грибкові інфекції (плямистість, фузаріоз, іржа і т.д.) і бактеріальна гниль. Важливо, постійно стежити за розвитком та станом рослини на протязі всього вегетаційного періоду, так Ви зможете вчасно виявити захворювання або навіть попередити, якщо завчасно провести профілактичне оброблення рослини.

  Уражену рослину фузаріозом чи іншим видом гнилі потрібно видалити і знищити, а інші “сусідні” іриси полити під корінь 2 % розчином фундазолу.

  Можна використовувати такий розчин для обробки кореневища рослини перед самою посадкою, цим ми знизимо ризик зараження. Також часто використовують 1 % бордоську суміш для обприскування листя ірисів від плямистості, іржі.

  Зберігання ірисів

  Кореневі іриси непогано піддаються зберіганню. Оптимальні умови для зберігання це прохолодне сухе приміщення, наприклад послугують балкон чи лоджія, сухий погріб. Тому якщо вже й купили іриси восени та не встигли посадити не варто хвилюватися: загорніть кожний корінець у папір чи пересипте тирсою, акуратно складіть у ящичок і зберігайте до весни.

  Відомі садівники рекомендують кращий спосіб зберігання коріння півників до весни: посадити його у вазон із землею. Для цього обрізаємо довгі корінці, замочуємо у р-н марганцівки для дезінфекції і просушуємо.

  Саджаємо корінь іриса звичним способом не глибоко зануривши у землю і вже ранньою весною пророслий саджанець висаджуємо у намічену ділянку.

  Лікувальні та корисні властивості

  Крім декоративних характеристик іриси ще володіють і лікувальними властивостями. Корені цих квітів містять ефірні олії, які використовують в медицині, косметології, парфумерії.

  Ефірні олії часто застосовують в ароматерапії, зовнішньо для знеболення, розслаблення м’язів, а також для виготовлення різних парфумів та одеколонів.

  Застосовують іриси і в кулінарії для приготування смачних страв різними народами світу. Ця рослина користується великою популярністю, входить до складу приправ, есенцій для виготовлення кондитерських виробів.

  Як висновок, хотілося б підкреслити, що ірис – це ароматна та ніжна квітка наділена всіма кольорами веселки. Вона дуже красива та велична. Гармонійно поєднується з різними квітами (трояндами, лавандою, гладіолусами, хризантемами, гвоздикою і т.д. ) та декоративними рослинами при облагородженні клумб.

  Ще з давніх-давен прийнято вважати ірис символом дружби, довіри та надії. Варто лише поглянути на квітучі півники як відразу поринаєш у щасливу колиску мрій.

  Користуйтеся вище описаними порадами даної статті та з радістю вирощуйте іриси на власній ділянці.

  Пересадка ірисів: коли краще виконувати і правила проведення процедури

  Пересадкою ірисів займаються для того, щоб омолодити квітка. Цю процедуру проводять кожні 3-4 роки. Якщо не пересаджувати рослину, то через 5 років ірис перестає цвісти. Незважаючи на те що процедура не викликає особливих складнощів, заходи по перенесенню культури потрібно проводити, дотримуючись ряд важливих правил. Крім того, рекомендується пересаджувати у найбільш сприятливий для цього сезон.

  Для чого пересаджують іриси на нове місце?

  Як вже було зазначено, садівники рекомендують пересаджувати іриси в інше місце кожні 3-4 роки. Це необхідно робити в зв’язку з тим, що коренева система у даної культури слабка. І з-за тривалого зростання в одному місці іриси спочатку перестають цвісти, а потім гинуть.

  Цікаве: Паркові троянди: посадка і догляд у відкритому грунті, правила вирощування

  Пересадка необхідна тому, що в процесі розвитку на коренях рослини з’являється нова ланка, яке споживає багато поживних речовин. Тому через 3-5 років іриси гинуть навіть із-за незначних приморозків.

  Деякі садівники рекомендують пересадити рослину через 1-2 роки. Однак настільки часто проводити цю процедуру не потрібно. У перші 3 роки коренева система квітки добре переносить заморозки та інше вплив навколишнього середовища.