Допоможіть собі і планеті: топ-5 книжок про екологію

Чому так багато людей стурбовані темою екології? Чи є підстави для хвилювань? Ці книжки допоможуть вам зрозуміти, чи дійсно все пропало, чи захопить людей сміття у полон і чи можна змінити ситуацію на краще.

“ЖИТИ ІЗ ЗЕЛЕНИМ СЕРЦЕМ” Ґей Браун

Почніть дбати про планету вже сьогодні — не чекайте понеділка чи інших знаків (наприклад, апокаліпсису, бо тоді точно буде запізно). Ніяких примусів та складнощів, просто почніть уважно вивчати склад того, що купуєте, та й загалом запам’ятайте просту пораду — не купуйте надто багато. Пам’ятайте: життя у стилі еко — це не тільки купувати речі з позначкою “ековиробництво”; це також про те, аби використовувати речі по максимуму та належним чином їх утилізувати чи здавати на перероблення.

Авторка покроково розписала, що ви можете змінити в навколишньому середовищі та своєму домі, тож книжку можна починати читати з будь-якого розділу. Якщо думка про те, що ви робите все ще для нащадків чи всесвіту, вас не дуже мотивує, то подумайте про себе. Завдяки порадам з книжки ви як мінімум станете здоровіші.

“ДІМ — НУЛЬ ВІДХОДІВ” Беа Джонсон

Людина генерує страшенно багато відходів. Печиво в обгортці, пакет в пакеті для пакета на касах магазинів різного штибу, вода у пляшках. Зараз, звісно, багато компаній кажуть, що їх пляшка-обгортка-коробка [підставити потрібне] — суперекологічна: виглядає як звичайна, але у складі на 0,99999% менше пластику. Але це все одно пластик.

Також читайте

Книжки, що врятують вашу історію

Авторка книги провела експеримент у власному домі й довела: відходи можна зменшити до об’єму однієї банки, причому за рік. І для цього не треба вміти розкладати мотлох одним лише поглядом.

Що цікаво: в Україні, на погляд авторки, набагато легше бути екосвідомим, ніж в Європі. У нас більше можливостей придбати різні продукти без пакування. Тож, суто теоретично, ми за рік здатні залишити менше склянки сміття. Варто спробувати!

“ЗМІНЮЄТЬСЯ ВСЕ. КАПІТАЛІЗМ ПРОТИ КЛІМАТУ” Наомі Кляйн

Клімат змінюється, і це константа. Якщо хтось сумнівається — то ось яскравий приклад: цьогоріч навіть не наступила метеорологічна зима, а ведмеді не змогли заснути, як зазвичай.

У природі щось змінюється, і це вочевидь не дуже хороші новини. Чому все відбувається саме так і чому нам всім варто на це зважати? Може, хай йому грець? Яка різниця, одним пластиковим пакетом чи стаканчиком більше, якщо ми все одно помремо? Та річ у тому, що наш час точно колись сплине, а пластик пролежить в землі купу років. Він вже отруює наше життя, і далі буде ще гірше.

Наомі Кляйн не намагається вас налякати, вона лише намагається пояснити одну просту істину: дії кожного — людини чи компанії — здатні штовхнути все людство у прірву. Але ж з такою ж вірогідністю можна все врятувати. І як це зробити Наомі пояснює у книзі.

“СМІТТЄВА РЕВОЛЮЦІЯ” Еріка Файві, Білл Славін

Якою є доля речей, яких ми більше не використовуємо? Чи полишають їх напризволяще на сміттєзвалищах, чи вони можуть отримати шанс на друге життя? З книжки ви дізнаєтесь все про буремний шлях речей від моменту їх створення і аж до потенційного переродження. А також зрозумієте, як звільнитися з полону зайвих речей.

Корисні поради, наочні малюнки — книжка розрахована на те, щоб її прочитала якомога ширша аудиторія. Стане в нагоді як дітям, так і дорослим.

“ШОСТЕ ВИМИРАННЯ: НЕПРИРОДНА ІСТОРІЯ” Елізабет Колберт

Ми вимираємо. Цю тезу в тій чи іншій інтерпретації ми чуємо все частіше буквально звідусюди, хоча, може, й не чуємо взагалі. Але ось факти: населення планети щороку зростає, тож хіба це схоже на вимирання? Та й це не все. Популяція деяких видів тварин (поки що не людей, звісно, але й до нас цей процес дійде обов’язково) постійно скорочується.

Також читайте

Весна прийшла: книжки про здоров’я

Природа втрачає своє різноманіття через людську діяльність. Авторка розповідає історії зниклих видів та доводить, що цей процес — це лише початок шостого вимирання. А шосте воно тому, що науковці раніше з’ясували: до цього часу вже було п’ять таких вимирань, і зараз планета знову переживає цей процес.

У всіх цих негараздах не все аж так погано: ми, можливо, можемо зникнути як вид слідом за мамонтами та безкрилими гагарками, але планета залишиться, і колись на ній виникне нове життя. Попри не надто оптимістичну тенденцію, ця книга — приголомшлива і цікава розповідь, після якої ви зрозумієте, що саме пішло не так і чи є шанси бодай щось виправити.

Планета потребує вашої допомоги, і ви здатні на це зробити. І для того, аби зробити щось в цьому напрямку, вам зовсім не потрібні суперздібності, достатньо лише прочитати книжки з цієї екодобірки, і ви вже знатимете, як діяти.

Екоактивізм в Україні: почати з себе, щоб врятувати планету

Світова спільнота вже не один рік поспіль попереджає про катастрофічні наслідки сучасних проблем довкілля, які потребують негайного вирішення. Забруднення повітря і води, глобальне потепління, деградація природних ресурсів, вирубка лісів – все це результат людської діяльності. Вирішення цих проблем потребуватиме чималих зусиль в багатьох сферах, у той час як стосуються вони виключно кожного. Що таке екоактивізм, та які прості кроки може зробити кожна людина, щоб зробити свій маленький (великий) вклад у довкілля?

Що таке екоактивізм?

Екоактивізм прийнято вважати однією з форм залучення до соціальних або політичних кампаній з метою запобігання шкоди навколишньому середовищу.

Екоактивістами ж можна вважати будь-яких людей, які роблять щось додаткове для збереження природи від руйнівного впливу людської діяльності та піклуються про усвідомлення інших щодо цієї теми, пояснює в коментарі Радіо Свобода голова Української кліматичної мережі та координатор проектів ГО «Екоклуб» Ілля Єременко.

Прибирання відходів, посадка дерев, захист тварин та волонтерство в притулках є лише кількома прикладами сучасного екоактивізму.

Може, я теж екоактивіст?

Бути частиною якоїсь організації для того, щоб піклуватися про довкілля, не обов’язково.

«Екоактивізм – це питання ідентичності. Якщо хтось проводить суботник раз на місяць і просто збирає сміття у себе в дворі, то це вже можна вважати екоактивізмом. Це можна пов’язати із тим, що називають громадянською свідомістю. Якщо думати про наслідки своїх дій, то насправді дуже легко стати екоактивістом», – пояснює 30-річний Єременко.

Він переконаний: піклуючись про довкілля, можна відносити себе до екоактивістів, але можна й просто вважати себе обізнаною людиною.

Почати з себе: що я можу зробити?

Якщо людина бажає зробити свій внесок у захист довкілля, перед нею є безліч можливостей. Для цього бажано, але зовсім не обов’язково вступати в організації або ж саджати дерева. В умовах сучасного цифрового світу значний вплив може мати навіть репост в соціальних мережах.

Звісно, лайками та репостами багатьох проблем не вирішити, але інформування насправді відіграє чималу роль у підвищенні обізнаності населення. Ось кілька простих кроків для екоактивіста-новичка:

Пластикові пакети

На виготовлення пластикових пакетів потрібно чимало енергії, і те, що потім пластик потрапляє на сміттєзвалище

Одним з найпростіших способів допомогти природі є відмова від пластикових пакетів. Здавалося б, багато хто знає про їхню шкоду. Тим не менш, більшість людей продовжує купувати їх на касах супермаркетів.

Та щоб вирішити проблему, достатньо просто мати власні торбини, які людина використовуватиме знову й знову, наголошує Єременко, який є частиною «Екоклубу» вже вісім років.

Не слід забувати, що на виготовлення пластикових пакетів потрібно чимало енергії, і те, що потім пластик потрапляє на сміттєзвалище. І якби була система утилізації цього пластику, було б ще не так страшно, але він залишатиметься в природі невідомо скільки і, зрештою, шкодитиме довкіллю, а отже, й нам самим.

«Батарейки, здавайтеся!»

Зараз в Україні збирається приблизно 1% батарейок. Інші 99% безконтрольно потраплять у природу, [де вони] розкладаються та забруднюють ґрунт важкими металами

Від екоактивістів часто можна почути про необхідність утилізації батарейок. В чому проблема?

«Зараз в Україні збирається приблизно 1% батарейок. Інші 99% безконтрольно потраплять у природу, [де вони] розкладаються та забруднюють ґрунт важкими металами. Через підземні води токсичні речовини розповсюджуються на довгі кілометри та забруднюють землю, в якій ми вирощуємо їжу, а значить отруюють і нас самих», – йдеться на сайті всеукраїнського соціального проекту «Батарейки, здавайтеся!».

На сайті організації, наприклад, є список місць, де можна позбутися батарейок безпечним для довкілля, а отже і нас самих, шляхом.

Підтримка громадського транспорту

Не менш важливим є приділяти увагу розвитку громадському транспорту у своєму місті, додає Єременко. При цьому використання велосипеду чи тролейбусу також матиме суттєво позитивніші наслідки для довкілля.

Краудфандинг

Невеликі українські екогрупи «працюють на фанатичному ентузіазмі», що є досить важливим, адже мало хто готовий присвячувати свій час, ресурси та життя на захист природи

Багато людей можуть бути неготовими робити щось власноруч: чи то прибирання сміття, чи відстоювання інтересів міста у судах. В Україні існує чимало екоорганізацій, які займаються різними аспектами захисту довкілля, але вони зазвичай потребують фінансової підтримки для своєї діяльності.

За словами Єременка, дуже часто невеликі українські екогрупи «працюють на фанатичному ентузіазмі», що є досить важливим, адже мало хто готовий присвячувати свій час, ресурси та життя на захист природи. Але їх треба підтримувати.

Ця підтримка також може бути нефінансовою: активісти наголошують, що екоклубам завжди можна допомогти і в інший спосіб: якщо ви бухгалтер або вмієте малювати, це також стане у нагоді.

Сортування сміття

За різними оцінками, в Україні 4-7% території завалено сміттям. Із 1 січня, відповідно до Закону «Про відходи», всі зобов’язані сортувати сміття. Як раніше пояснював Радіо Свобода еколог Олександр Соколенко, усі, згідно із законом, мають це робити, але необхідне також нове законодавство із самим механізмом збирання відходів, класифікації, переробки і безпечної утилізації.

Українці, за словами Солоненка, все частіше підтверджують готовність до сортування сміття, лише не знають, куди його далі спрямовувати.

Для цього можна звернутися по допомогу до екоактивістів. Наприклад, українська організація «Еколтава», яка діє по всій Україні, з 2013 року допомагає будувати громади, в яких сортують та переробляють сміття.

Попит на екотовари

На думку Іллі Єременка, важливим також є придбання та створення попиту на екологічно чисті товари, в тому числі органічних продуктів.

Соціальні мережі

Часто небайдужі до природи активісти наголошують і на тому, що допомога у розповсюдженні інформації інтернетом також відіграє чималу роль. Таким чином, збільшуватиметься обізнаність інших людей.

Підтримка політичних партій, які переймаються довкіллям

Можна підтримувати і політичні партії, які піклуються у своїх програмах про довкілля, або ж, навпаки, не підтримувати тих, хто має на меті якимось своїми діями нанести шкоду природі, радить Єременко.

Наскільки обізнаними є українці?

З одного боку українці обізнані щодо потенційних екологічних небезпек, з іншого – питання полягає в тому, що вони готові зробити для того, щоб довкілля не ставало гіршим. В тому числі, мова йде про готовність українців витрачати на це власні кошти та жертвувати власним комфортом, пояснює Єременко.

В коментарі Радіо Свобода Маргарита Мостова, менеджер з комунікацій громадської організації «Еколтава», зазначила, що сьогодні українці дедалі більше подорожують за кордон у європейські країни, і бачать, як там вирішуються екологічні питання.

Як наслідок, все більше людей починають вимагати, щоб українська влада запроваджувала умови, наприклад, для сортування сміття. Це – європейський шлях і європейські цінності, які обрали українці, зауважила Мостова.

Наскільки екоактивізм поширений в Україні?

Маргарита Мостова також зазначає, що останнім часом в Україні продовжує з’являтися дедалі більше організацій, які займаються захистом довкілля та підвищенням обізнаності населення стосовно таких важливих питань, як, наприклад, сортування сміття.

Єременко зазначає, що в Україні екоорганізацій немало, вони є майже в кожному місті, але їхнім недоліком є те, що вони рідко мають чітку ідентичність і займаються чимось одним, і дуже рідко вони мають ресурси і спроможність, щоб постійно займатися одним питанням і досягати в ньому помітних результатів, пояснює Єременко.

Щодо українського уряду, активіст вважає, що новий міністр екології багато робить для того, щоб екологія перестала бути «нерідною дочкою» політики. На його думку, Міністерство екології стає політично сильнішим, і екологія в Україні дедалі більше розглядається як окремий пріоритет. Тим не менш, він наголосив, що екологія має бути «вплетеною» в економічний розвиток країни: наприклад, транспортна система повинна бути побудована таким чином, щоб не шкодити довкіллю. Додатковою проблемою він назвав відсутність дієвих органів контролю в цій сфері.

Але майбутнє екології значно залежить від кожного, і чим швидше людина почне робити «маленьки кроки» у допомозі природі, тим більше шансів буде створити для людства гідне довкілля, в якому можна буде розвиватися та насолоджуватися життям.

​Тетяна Савчук

Приєдналася до Української редакції Радіо Свобода у 2017 році. Здобула ступінь магістра з міжнародних відносин та дипломатії в Англо-американському університеті у Празі. Продюсерка соціальних мереж.

П’ять простих способів жити більш екологічно в 2021 році

Боротьба зі зміною клімату, зрозуміло, вимагає рішучих дій в глобальному масштабі. Але кожен може зробити і свій особистий внесок у загальну справу. DW розповідає, як цього досягти.

Велосипед – екологічна альтернатива автомобілюФото: picture-alliance/dpa Themendienst/Z. Scheurer

Новий рік – це час, коли багато хто підбиває підсумки року і складає список цілей на майбутнє. Чому б не включити в цей список і більш екологічний спосіб життя? Тим більше, що це не вимагає великих зусиль і витрат. Ось п’ять простих, доступних, а головне – ефективних способів подбати про навколишнє середовище.

Відмовтеся від автомобіля

Пересувайтесь по місту не на особистому автомобілі, а на громадському транспорті чи велосипеді – хоча б один день на тиждень.

На викиди транспортних засобів припадає п’ята частина усіх викидів CO2. При цьому найсильніше атмосферу забруднюють автомобілі й автобуси.

За даними британського Центру досліджень в області енергетики (CREDS), в середньому рівень викидів від легкового автомобіля щорічно складає 2,04 тонни еквіваленту вуглекислого газу (це умовна одиниця для оцінки обсягів викиду парникових газів. – Ред.).

Їжте менше червоного м’яса

Ще один спосіб подбати про екологію – вживати в їжу менше червоного м’яса. Цей продукт рекомендують замінити пташиним м’ясом, а ще краще – овочами.

На виробництво продуктів харчування припадає близько чверті всіх викидів парникових газів. При цьому їхню левову частку забезпечують м’ясні та молочні продукти.

Дослідження, проведене в 2018 році, показало, що при виробництві кілограма яловичини виділяється 60 кілограмів парникових газів. Для порівняння, на кілограм пташиного м’яса цей показник становить лише шість кілограмів, а на кілограм гороху – один кілограм шкідливих газів.

Харчові відходи на звалищі у ТаїландіФото: Felix Nuhr/DW

Виробляйте менше сміття

За даними ООН, близько третини продуктів харчування, вироблених в усьому світі, опиняється на смітнику. Викинута їжа гниє на звалищах і виділяє метан – через це утворюється до 10 відсотків усіх викидів парникових газів.

Тому важливо ретельно планувати свій раціон і купувати тільки ті продукти, які ви обов’язково з’їсте.

Займіться садівництвом

Для вирощування рослин не потрібно багато місця – навіть якщо у вас немає дачі, для цього прекрасно підійде балкон. Ще один спосіб зменшити кількість метану, що потрапляє в атмосферу, – це компостувати харчові відходи в сміттєвому відрі й використовувати отриманий компост як добриво.

Купуйте менше одягу

Купувати менше одягу в 2021 році – це ще один спосіб дбайливіше ставитися до навколишнього середовища.

Обсяг викидів CO2 текстильною промисловістю щорічно складає понад мільярд тонн – це більше, ніж від усіх міжнародних авіаперельотів і судноплавства. Сюди ж необхідно додати забруднення світового океану мікропластиком з текстильних волокон і використання токсичних хімічних речовин.

Останнім часом, однак, багато любителів модного одягу усвідомили, що екологічність сьогодні в тренді. У різних країнах світу з’явилися різноманітні сервіси оренди одягу, а також онлайн-магазини, які спеціалізуються на продажу вживаних речей.

Як фінів заохочують відмовитися від авто (27.08.2020)

To view this video please enable JavaScript, and consider upgrading to a web browser that supports HTML5 video