✅Кровоносна система риб

Кровоносна система риб є практично ідентичною як для костистих, так і для хрящових риб: вона складається з серця та одного кола кровообігу. Серце у риб складається з двох камер – шлуночка і передсердя, які з’єднані послідовно.

З боку вени перед серцем знаходиться венозний синус – розширена камера, яка забезпечує безперервний потік крові в серце.

Костисті риби мають м’язове потовщення з артеріального боку – так звана артеріальна цибулина. У пластинозябрових в тому ж місці є артеріальний конус, який розвивається з волокон серцевого м’яза.

Особливих відмінностей в кровообігу риб різних видів немає.

З артеріальної цибулини (або артеріального конуса) венозна кров йде в непарну черевну аорту, потім – у парні приносять зяброві артерії, які розпадаються на капілярну мережу зябер, де кров насичується киснем.

Виносячі артерії зябер входять в корені спинної аорти, від яких відгалужуються внутрішні та зовнішні сонні артерії, які постачають головний відділ тіла риби. Ззаду коріння об’єднуються в спинну аорту, яка несе кров до тулуба, внутрішніх органів і хвоста.

Кровоносна система риб

Кровоносна система риби проводить кров від серця через зябра та тканини тіла. На відміну від серця інших хребетних, серце риб не пристосоване для відокремлення (навіть часткового) збагаченої киснем крові від незбагаченої. Структурно серце риб являє собою послідовну серію з двох камер, заповнених деоксигенованою (венозною) кров’ю: венозний синус, передсердя, шлуночок та артеріальний конус. Камери серця розділені клапанами, які дозволяють крові при скороченні стінок серця рухатись тільки в прямому напрямі (від венозного синуса до артеріального конуса), але не навпаки.

Основним органом газообміну риб є зябра, що розташовані по сторонах ротової порожнини. У костистих риб вони закриті зябровою кришкою, в інших класів — вільно відкриваються назовні. Під час вентиляції зябер вода потрапляє в ротову порожнину через рот, а потім проходить між зябровими дугами та виходить назовні з-під зябрових кришок. Анатомічно зябра складаються з напівпроникних мембран та кровоносних судин, що розташовані на кісткових зябрових дугах. Специфічною структурою, пристосованою для газообміну, є зяброві пелюстки, де під тонким епітелієм знаходяться сильно розгалужені капіляри.

На додаток до зябер риби можуть використовувати і багато інших систем газообміну. На стадії личинки помітна частина газообміну здійснюється через шкіру; кілька видів риб мають «легені», де зберігається зволожене повітря (амія); деякі види можуть дихати повітрям безпосередньо (гурамі).

Схема роботи зябрового апарату риб

Oops something went wrong:

Будова серця риб і їх кров

Риба – це холоднокровне водне хребетна, яке мешкає як в солоній, так і в прісній воді. Як і ссавці, риби мають замкнуту систему кровообігу, тобто кров завжди знаходиться в кровоносних судинах, якщо вони не пошкоджені. Система кровообігу у них досить проста. Вона складається з серця і кровоносних судин. Серце являє собою примітивну м`язову структуру, яка розташована за зябрами.

Кровоносна система риб складається з серця і кровоносних судин

Анатомія і функціонування

Питанням про те, яка кров в серце у риб, і яке у риб серце, задавалися багато ранніх дослідники, так як вважається, що двокамерну серце відіграла життєво важливу роль в прогресивної еволюції чотирьохкамерних серцевих і судинних схем.

У риб цей орган ще називають зябровим серцем, бо его основною функцією є нагнітання венозної крові в черевну аорту і в зябра, а потім в соматичну судинну систему, тому кров в ньому венозна.

Будова серця риб простіше, ніж у ссавців, земноводних і деяких наземних хребетних. Цей орган укладений в перикардіальну мембрану або перикард і складається з чотирьох частин:

• атріуму;
• шлуночка;
• тонкостінної структури, відомої як синусова Веноза;
• трубки під назвою bulbus arteriosus. Основною функцією серця риб є нагнітання венозної крові в черевну аорту і в зябра

Хоча серце цих тварин складається з чотирьох частин, воно вважається двокамерним, так як чотири частини серця не утворюють єдиного органу. Зазвичай вони знаходяться один за іншим. Зяброві і системні кровоносні судини розташовані послідовно з серцем.

У дорослих особин чотири відсіки розташовані не в прямому ряду, а замість цього утворюють S-подібну форму з останніми двома відсіками, розташованими над двома попередніми. Ця відносно більш проста картина зустрічається у хрящовій і променевої риби. У костистих риб конусний артериоз дуже малий і може бути більш точно описаний як частина аорти, а не власне серцевого органу.

Робота органу

Робота риб`ячого серця в основному залежить від двох чинників: частоти серцевих скорочень і обсягу удару. При кожному серцевому ритмі шлуночок викачує кров. Обсяг називається ударним об`ємом, а час серцевого ритму відомо як частота серцевих скорочень.

Атріум риби заповнений всмоктуванням, створеним жорсткістю перикарда і навколишнього тканини. Венозна кров, що повертається в атріум, супроводжується скороченням шлуночка в систоле, що викликає падіння внутріперкардіального тиску, яке передається через тонку стінку атріуму, щоб створити аспіраторний ефект або ефект фонта.

У риб присутній система кровообігу, при якій кров проходить через серце тільки один раз протягом кожного повного циклу. Позбавлена ​​кисню, вона з тканин організму доходить до серця, звідки накачується в зябра.

Газоподібний обмін відбувається всередині зябер, і окислена кров з зябер циркулює по всьому тілу.

Кров і серцево-судинна система

Кров риб містить плазму (рідина) і клітини крові. Червоні клітини – еритроцити містять гемоглобін, білок, який переносить кисень по всьому тілу. Білі клітини становлять невід`ємну частину імунної системи. Тромбоцити виконують функції, які еквівалентні ролі тромбоцитів в організмі людини.

механізм кровообігу

Хоча серцево-судинна система риб проста в порівнянні з іншими ссавцями, вона служить важливої ​​мети, ілюструючи різні етапи еволюції системи кровообігу у тварин. Серцево-судинна система риби включає:

Капіляри є мікроскопічні судини, які утворюють мережу, звану капілярним шаром, де зливається артеріальна і венозна кров. Капіляри мають тонкі стінки, що полегшують дифузію, процес, через який кисень та інші поживні речовини переносяться в клітини.

Капіляри є мікроскопічні судини

Капіляри збираються в невеликі вени, звані венули, які, в свою чергу, зливаються в більші вени. Відня переносять кров в синусовий Веноза, який схожий на невелику камеру.

Веноза синуса має клітини кардіостимулятора, які відповідають за ініціювання скорочень, так що кров переміщується в тонкостінний атріум, який має дуже мало м`язів.

Атріум створює слабкі скорочення, щоб вливати кров в шлуночок. Шлуночок – це товстостінна структура з великою кількістю серцевих м`язів. Вона генерує достатній тиск для прокачування кровотоку по всьому тілу і в bulbus, невелику камеру з еластичними компонентами.

Шлуночок – це товстостінна структура з великою кількістю серцевих м`язів

В той час як bulbus arteriosus – це назва камери у костистих риб, у риб з хрящовим скелетом ця камера називається conus arteriosus. Conus arteriosus має багато клапанів і м`язів, в той час як bulbus arteriosus не має клапанів. Основна функція цієї структури – зменшити пульсовий тиск, що створюється шлуночком, щоб уникнути пошкодження тонкостінних зябер.

Відвідний тракт до вентральної аорті складається з трубчастого конусного артериозе, бульбуса артериозе або обох. Конусний артериоз, зазвичай зустрічається у більш примітивних видів риб, стискається, щоб допомогти кровотоку в аорту. Вентральна аорта доставляє кров до зябер, де вона насичується киснем, і тече через дорзальную аорту в іншу частину тіла. (В тетрапод вентральна аорта розділена на дві частини: одна половина утворює висхідну аорту, а інша – легеневу артерію).