Алтайські гори
Алта́йські го́ри — складна гірська система на півдні Сибіру та в Центральній Азії. Традиційно поділяють на Монгольський, Гобійський та Російський Алтай.
| Алтайські гори | |
|---|---|
| Тип | гірська система |
| Країни | Росія, Монголія, Китай (держава), Казахстан |
| Регіон | Азія |
| Найвища точка | Бєлуха (4506 м) |
| Довжина (км) | 1850 |
Зміст
- 1 Географічне положення
- 2 Характеристика
- 2.1 Умови і час формування
- 2.2 Геологічна будова і рельєф
- 2.3 Корисні копалини
- 2.4 Клімат
- 2.5 Річки й озера
- 2.6 Ландшафти
Географічне положення
Розташовані на перетині кордонів Російської Федерації (Алтайський край та Республіка Алтай), Монголії (аймаки Баян-Улгий та Ховд), Китаю (Сіньцзян-Уйгурський автономний район) і Казахстану (Східноказахстанська область).
Простягаються від західних рівнин Сибіру на південний схід до рівнин Гобі на 1 850 км.
Характеристика
Умови і час формування
Утворилися в каледонську — герцинську епохи, потім були переформовані блоковими неотектонічними рухами, осадовими гірськими породами, породами гірськими метаморфічними й породами гірськими вулканічними, прорваними численними інтрузіями.
Геологічна будова і рельєф
Утворюють складне нагромадження хребтів гірських різних орієнтації та висот (найвища точка — г. Бєлуха, 4 506, за іншими даними — 4 509 м), розділених міжгірними улоговинами та глибокими долинами річок, а також вододіл для річок басейну Північного Льодовитого океану (Обі, Іртиша та інші) і безстічних просторів Центральної Азії.
Належать до високосейсмічних областей.
Відомо близько 1 500 льодовиків (загальна площа — 910 км 2 ), найбільший — Великий Талдурінський льодовик (завдовжки 7,5 км; площа — 28,2 км 2 ).
Найвищі вершини Алтайських гір
Вершина Абсолютна висота (м) Країна Бєлуха 4 506 Росія, Казахстан Куйтен-Уул (Найрамдал) 4 374 Монголія, Китай Маашей-Баш 4 173 Росія Актуру 4 044 Росія Ірбісту 3 967 Росія Іїкту 3 936 Росія Джагиртау 3 871 Китай Корисні копалини
Алтайські гори багаті на корисні копалини. Родовища срібла, ртуті та інших металів кольорових розробляють тут із 17 ст.
Клімат
Клімат різко континентальний, вологий, із холодною тривалою зимою (середня температура січня коливається від –15 °C у передгір’ях до –32 °C в улоговинах) і коротким порівняно жарким літом в улоговинах (середня температура липня — +19–22 °C) та прохолодним у високогір’ї (+14–16 °C).
Середньорічна кількість опадів — 1200–2000 мм.
Річки й озера
У горах беруть початок повноводні річки: Катунь, Бухтарма, Бія та інші.
Багато озер, найбільші — Маркаколь (площа — 449 км 2 ) і Телецьке (231 км 2 ).
Ландшафти
Виражена поясність висотна: лугові різнотравні степи поширені до рівня 400–700 м, полиново-типчакові степи — до 1200–1500 м, модринові, кедрові, ялинові та мішані ліси — до 2000–2400 м, вище — субальпійські та альпійські луки, гірська тундра, кам’яні розсипи, скелі, сніжники й льодовики.
Додатково
Три ділянки Алтайських гір у межах Російської Федерації (Алтайський і Катунський заповідники, плоскогір’я Укок) об’єднані в природоохоронний об’єкт, внесений 1998 до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, — Золоті гори Алтаю (загальна площа — 16 178 км 2 ), що включає г. Бєлуху, Телецьке озеро, місця виявлення могильників урочища Пазирик та інше.
Література
- Сапожников В. В. По Алтаю. Москва, 1949.
- Ледебур К. Ф., Бунге А. А., Мейер К. А. Путешествие по Алтайским горам и джунгарской киргизской степи / Пер. с нем. Новосибирск, 1993.
- Галахов В. П., Мухаметов Р. М. Ледники Алтая. Новосибирск, 1999.
- Молодин В. И., Черемисин Д. В. Древнейшие наскальные изображения плоскогорья Укок. Новосибирск, 1999.
- Певцов М. В. Алтай. Монголия. Китай. Тибет. Москва, 2015.
- Рыжков В. А. Сияющий Алтай. Горы, люди, приключения. Москва, 2017.
- Богумил Т. А., Завгородняя Н. И., Куляпин А. И. и др. Литературно-туристический Алтай: топосы — мифы — имена. Барнаул, 2018.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Івченко А. С. Алтайські гори // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/ Алтайські гори (дата звернення: 6.03.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.01.2022Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Цікаві факти про Алтайські гори
Гори всі красиві, а Алтайські — особливо. Ними захоплюються навіть місцеві жителі, незважаючи на те, що вони живуть тут і бачать їх постійно, адже людині властиво звикати до краси і переставати її помічати. Але Алтай не такий — тут не просто красиво, а чудово, причому настільки, що у людини, що вперше прибуває сюди, дух захоплює від виду, що відкривається перед ним.
Факти про Алтайські гори
- Довжина Алтайського гірського масиву перевищує 2000 кілометрів.
- Він розташований на території чотирьох країн — Росія, Китай, Казахстан і Монголія (цікаві факти про Монголію).
- По площі Алтайські гори приблизно вдвічі перевищують Японію.
- Сама верхня їхня точка, гора Білуха, здіймається на висоту понад 4,5 кілометрів. Атмосферний тиск на вершині становить лише близько 50% від нормального тиску на рівні моря.
- Геологи вважають, що утворилися Алтайські гори приблизно 400-500 мільйонів років тому, але приблизно 200 років тому почали руйнуватися. Те, що ми бачимо зараз — лише залишки якогось неймовірно величезного гірського масиву.
- Три ділянки Алтайських гір у 1998 році були визнані всесвітньою спадщиною ЮНЕСКО. У сукупності їх називають Золотими горами Алтаю.
- Незважаючи на особливий природоохоронний статус, в Золотих горах Алтаю процвітає браконьєрство.