Словник фразеологізмів

би́́тися як ри́́ба об лід. 1. Переборювати нестатки, злидні і т. ін. [Іван:] Як живеш? Щось схудла ти, небого! [Молодиця:] Ех! Яке вже моє життя! Горюю, б’юсь як риба об лід… (С. Васильченко); Тепер уже не тією стала волинська земля, на якій бився як риба об лід дід Никифор, старенькі батько й мати [Василеві] (П. Інгульський).

2. Робити що-небудь складне, непосильне, тяжке. Романчук .. кидається на всі боки та б’ється як риба об лід (Леся Українка); — Ми тут б’ємося як риба об лід, але ж нас жменька,— хвилюючись розповідала Варвара (І. Кириленко); Парася відає фермами, .. б’ється як риба об лід (В. Земляк).

лама́ти (прола́мувати, розбива́ти і т. ін.) / злама́ти (пролама́ти, розби́ти і т. ін.) лід (кри́гу). 1. перев. зі сл. пе́рший. Мати успішний початок, досягати успіху в чому-небудь. [Омелян:] Тут би я, проламавши перший лід, здобувши собі довір’я людей, міг би був зробити чимало доброго (І. Франко).

2. Долаючи великі перешкоди, значні труднощі, досягати вирішальних змін у чому-небудь. Лід треба ламати. Треба Гната прикрутити так, щоб він визнав свої помилки і припинив чинити неподобства! Хлопець він, здається, непоганий (Григорій Тютюнник); Щоб великі труднощі, то й ні. Просто непорозуміння з комунальним господарством міста. Доведеться ще ламати кригу (Іван Ле).

3. перев. чого. Боротися проти чого-небудь небажаного, неприємного в людських стосунках. Разом з усіма миролюбними людьми народи обох країн будуть .. розбивати лід недовір’я і скептицизму, наполегливо йти вперед до загального миру й дружби між народами (З газети).

[і] льо́ду (кри́ги) се́ред (посере́д) зими́ не ви́просиш у кого, зневажл. Хто-небудь дуже скупий. — Ніно Митрівно, та в них льоду серед зими не випросиш! (А. Головко); — Подивіться, люди, на нього. Та кому не звісно, що в нього й посеред зими льоду не випросиш. (В. Речмедін); В отих кугуток хутірських .. і криги серед зими не випросиш! (О. Гончар).

[і] льо́ду (кри́ги) се́ред (посере́д) зими́ не ви́просиш у кого, зневажл. Хто-небудь дуже скупий. — Ніно Митрівно, та в них льоду серед зими не випросиш! (А. Головко); — Подивіться, люди, на нього. Та кому не звісно, що в нього й посеред зими льоду не випросиш. (В. Речмедін); В отих кугуток хутірських .. і криги серед зими не випросиш! (О. Гончар).

лама́ти (прола́мувати, розбива́ти і т. ін.) / злама́ти (пролама́ти, розби́ти і т. ін.) лід (кри́гу). 1. перев. зі сл. пе́рший. Мати успішний початок, досягати успіху в чому-небудь. [Омелян:] Тут би я, проламавши перший лід, здобувши собі довір’я людей, міг би був зробити чимало доброго (І. Франко).

2. Долаючи великі перешкоди, значні труднощі, досягати вирішальних змін у чому-небудь. Лід треба ламати. Треба Гната прикрутити так, щоб він визнав свої помилки і припинив чинити неподобства! Хлопець він, здається, непоганий (Григорій Тютюнник); Щоб великі труднощі, то й ні. Просто непорозуміння з комунальним господарством міста. Доведеться ще ламати кригу (Іван Ле).

3. перев. чого. Боротися проти чого-небудь небажаного, неприємного в людських стосунках. Разом з усіма миролюбними людьми народи обох країн будуть .. розбивати лід недовір’я і скептицизму, наполегливо йти вперед до загального миру й дружби між народами (З газети).

лід та́не між ким і без додатка. Налагоджуються теплі стосунки. Поступово лід між ними тане, у поглядах і голосі вже звучить доброзичливість (З газети). лід поча́в та́нути. — Наш,— відповіла вчителька і помітила, що Толя вже не зводить з неї великих голубих очей. Лід почав танути, і Наталя Василівна говорила далі (В. Кучер).

лід ру́шив. З’явилися перші досягнення, наслідки в якійсь справі; подолано якусь перешкоду. Лід рушив, знайомість зав’язалася (М. Коцюбинський).

лід та́не між ким і без додатка. Налагоджуються теплі стосунки. Поступово лід між ними тане, у поглядах і голосі вже звучить доброзичливість (З газети). лід поча́в та́нути. — Наш,— відповіла вчителька і помітила, що Толя вже не зводить з неї великих голубих очей. Лід почав танути, і Наталя Василівна говорила далі (В. Кучер).

[і] льо́ду (кри́ги) се́ред (посере́д) зими́ не ви́просиш у кого, зневажл. Хто-небудь дуже скупий. — Ніно Митрівно, та в них льоду серед зими не випросиш! (А. Головко); — Подивіться, люди, на нього. Та кому не звісно, що в нього й посеред зими льоду не випросиш. (В. Речмедін); В отих кугуток хутірських .. і криги серед зими не випросиш! (О. Гончар).

[і] льо́ду (кри́ги) се́ред (посере́д) зими́ не ви́просиш у кого, зневажл. Хто-небудь дуже скупий. — Ніно Митрівно, та в них льоду серед зими не випросиш! (А. Головко); — Подивіться, люди, на нього. Та кому не звісно, що в нього й посеред зими льоду не випросиш. (В. Речмедін); В отих кугуток хутірських .. і криги серед зими не випросиш! (О. Гончар).

посади́ти на лід кого. Поставити когось у скрутне становище. — Приймімось, човни попалім, Тогді [тоді] і мусять тут остаться [чоловіки] І нехотя до нас прижаться; Ось так на лід їх посадім (І. Котляревський); Коли б ти кождим [кожним] був стручечком подавився! .. Коли б що тріснув був од його [од нього] живіт, ніж мав оце мене та посадить на лід! (П. Гулак-Артемовський).

лама́ти (прола́мувати, розбива́ти і т. ін.) / злама́ти (пролама́ти, розби́ти і т. ін.) лід (кри́гу). 1. перев. зі сл. пе́рший. Мати успішний початок, досягати успіху в чому-небудь. [Омелян:] Тут би я, проламавши перший лід, здобувши собі довір’я людей, міг би був зробити чимало доброго (І. Франко).

2. Долаючи великі перешкоди, значні труднощі, досягати вирішальних змін у чому-небудь. Лід треба ламати. Треба Гната прикрутити так, щоб він визнав свої помилки і припинив чинити неподобства! Хлопець він, здається, непоганий (Григорій Тютюнник); Щоб великі труднощі, то й ні. Просто непорозуміння з комунальним господарством міста. Доведеться ще ламати кригу (Іван Ле).

3. перев. чого. Боротися проти чого-небудь небажаного, неприємного в людських стосунках. Разом з усіма миролюбними людьми народи обох країн будуть .. розбивати лід недовір’я і скептицизму, наполегливо йти вперед до загального миру й дружби між народами (З газети).

лама́ти (прола́мувати, розбива́ти і т. ін.) / злама́ти (пролама́ти, розби́ти і т. ін.) лід (кри́гу). 1. перев. зі сл. пе́рший. Мати успішний початок, досягати успіху в чому-небудь. [Омелян:] Тут би я, проламавши перший лід, здобувши собі довір’я людей, міг би був зробити чимало доброго (І. Франко).

2. Долаючи великі перешкоди, значні труднощі, досягати вирішальних змін у чому-небудь. Лід треба ламати. Треба Гната прикрутити так, щоб він визнав свої помилки і припинив чинити неподобства! Хлопець він, здається, непоганий (Григорій Тютюнник); Щоб великі труднощі, то й ні. Просто непорозуміння з комунальним господарством міста. Доведеться ще ламати кригу (Іван Ле).

3. перев. чого. Боротися проти чого-небудь небажаного, неприємного в людських стосунках. Разом з усіма миролюбними людьми народи обох країн будуть .. розбивати лід недовір’я і скептицизму, наполегливо йти вперед до загального миру й дружби між народами (З газети).

лама́ти (прола́мувати, розбива́ти і т. ін.) / злама́ти (пролама́ти, розби́ти і т. ін.) лід (кри́гу). 1. перев. зі сл. пе́рший. Мати успішний початок, досягати успіху в чому-небудь. [Омелян:] Тут би я, проламавши перший лід, здобувши собі довір’я людей, міг би був зробити чимало доброго (І. Франко).

2. Долаючи великі перешкоди, значні труднощі, досягати вирішальних змін у чому-небудь. Лід треба ламати. Треба Гната прикрутити так, щоб він визнав свої помилки і припинив чинити неподобства! Хлопець він, здається, непоганий (Григорій Тютюнник); Щоб великі труднощі, то й ні. Просто непорозуміння з комунальним господарством міста. Доведеться ще ламати кригу (Іван Ле).

3. перев. чого. Боротися проти чого-небудь небажаного, неприємного в людських стосунках. Разом з усіма миролюбними людьми народи обох країн будуть .. розбивати лід недовір’я і скептицизму, наполегливо йти вперед до загального миру й дружби між народами (З газети).

лама́ти (прола́мувати, розбива́ти і т. ін.) / злама́ти (пролама́ти, розби́ти і т. ін.) лід (кри́гу). 1. перев. зі сл. пе́рший. Мати успішний початок, досягати успіху в чому-небудь. [Омелян:] Тут би я, проламавши перший лід, здобувши собі довір’я людей, міг би був зробити чимало доброго (І. Франко).

2. Долаючи великі перешкоди, значні труднощі, досягати вирішальних змін у чому-небудь. Лід треба ламати. Треба Гната прикрутити так, щоб він визнав свої помилки і припинив чинити неподобства! Хлопець він, здається, непоганий (Григорій Тютюнник); Щоб великі труднощі, то й ні. Просто непорозуміння з комунальним господарством міста. Доведеться ще ламати кригу (Іван Ле).

3. перев. чого. Боротися проти чого-небудь небажаного, неприємного в людських стосунках. Разом з усіма миролюбними людьми народи обох країн будуть .. розбивати лід недовір’я і скептицизму, наполегливо йти вперед до загального миру й дружби між народами (З газети).

розтопи́ти лід. Зняти взаємну відчуженість, недовіру тощо. Марта лежала. Вона чекала. Може, він гляне на неї, заговорить, розтопить лід (М. Коцюбинський); Звідки взялася ця прірва між мною й ним? Невже нічим не повернути його, не розтопити лід? (О. Гончар); Публіка залишалась байдужою і холодною. Я не знав, що робити і як грати, щоб розтопити цей лід (Думки про театр).

як (мов, нена́че і т. ін.) лину́ли (хто лину́в) холо́дною водо́ю (водо́ю з льо́дом) на кого. Хтось дуже вражений, приголомшений чимось, раптом став смутним, мовчазним і т. ін. — Адже ж ото моя мати. А ондечки й моя свекруха… На Мелашку неначе хто линув водою з льодом. Вона одхилилась за ворота (І. Нечуй-Левицький).

як (мов, ні́би і т. ін.) лід. Дуже холодний. Руки й ноги були в мене як лід (Панас Мирний).

як (мов, ні́би і т. ін.) на льоду́. Дуже непевно. Почували себе як на льоду, але тримались (З журналу); Навчаючись в інституті, ми не раз відбували педагогічну практику. а ось почався справжній перший урок, і я почуваю себе непевно, мов на льоду (О. Гуреїв).

як (мов, нена́че і т. ін.) лину́ли (хто лину́в) холо́дною водо́ю (водо́ю з льо́дом) на кого. Хтось дуже вражений, приголомшений чимось, раптом став смутним, мовчазним і т. ін. — Адже ж ото моя мати. А ондечки й моя свекруха… На Мелашку неначе хто линув водою з льодом. Вона одхилилась за ворота (І. Нечуй-Левицький).

Яке закінчення слова лід

Всі словники Тлумачний он-лайн словник української мови «СЛОВНИК.УКРЛІТ.ORG» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

лід

ЛІД, льо́ду, у льоду́, на льоду́, по льоду́; мн. льоди́, і́в; ч. 1. Замерзла вода, вода, що перейшла в твердий кристалічний стан. Лід кріпкий, хоч гармати коти (Укр.. присл. 1955, 299); Лід, як і більшість твердих тіл, має правильну геометричну форму будови (Наука. 10, 1956, 10); * У порівн. Руки й ноги були в мене, як лід (Мирний, IV, 1955, 347); Нам треба нещадно боротися проти байдужого, холодного, як лід, віршописання (Мал., Думки. 1959, 38); // Скупчення, суцільні маси замерзлої води; крига (у 1 знач.). Як порива мене палке бажання.. поміж льоди дістатись самоцвітні (Л. Укр., І, 1951, 195); Лід стояв суцільним полем від одного берега гирла до другого (Видатні вітч. географи. 1954, 31).

2. перен. Про що-небудь холодне, позбавлене душевної теплоти. В його голосі чувся вже лід (Коцюб., II, 1955, 391); І як у серці поєднати, розлуки лід, любові жар! (Сос., II, 1958, 96); // Хтось холодний, байдужий. Вони зійшлися: тьма і промінь, Пісні і проза, лід і пломінь (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949. 49).

Материко́вий лід див. матери́ковий; Сухи́й лід — тверда вуглекислота, що застосовується для охолодження. Сухий лід.. виготовляється з рідкої [вуглекислоти] швидким випаровуванням (Цікава фізика. 1950, 189).

◊ Лама́ти (злама́ти, прола́мувати, пролама́ти, розбива́ти, розби́ти) лід: а) робити перший крок, класти початок чому-небудь. [Омелян:] Тут би я, проламавши перший лід, здобувши собі довір’я людей, міг би був зробити чимало доброго (Фр., IX, 1952, 198); б) робити рішучі зміни в чому-небудь. — Лід треба ламати. Треба Гната прикрутити так, щоб він визнав свої помилки (Тют., Вир, 1960, 163); Разом з усіма миролюбними людьми народи обох країн [СРСР і Франції] будуть.. розбивати лід недовір’я і скептицизму, наполегливо йти вперед до загального миру й дружби між народами (Ком. Укр., 4, 1960, 14); Лід ру́шив — про початок, перші кроки у певній справі. Лід рушив, знайомість зав’язалася (Коцюб., І, 1955, 320); Посади́ти на лід кого — звести нанівець чию-небудь справу. — Приймімось, човни попалім, Тогді і мусять тут остаться [чоловіки] І нехотя до нас прижаться; Ось так на лід їх посадім (Котл., І, 1952, 103); Коли б ти [прохожий] кождим був стручечком [гороху] подавився! Щоб в горлі він тобі кілком був зупинився! Коли б щоб тріснув був од його твій живіт, Ніж мав оце мене та посадить на лід! (Г.-Арт., Байки. 1958, 60); Розтопи́ти лід чого і з означ. — позбутись недовір’я, холодності тощо. Публіка залишалась байдужою і холодною, як лід.. Я не знав, що робити і як грати, щоб розтопити цей лід (Думки про театр, 1955, 116); Зробимо все, щоб назавжди розтопити лід холодної війни (Рад. Укр., 2. III 1962, 4); Сі́сти на лід — невдало завершити яку-небудь справу, опинитися в скрутному становищі; розоритися. Хтось.. мусить подумати про матеріал для дальшої статті, бо хтось інакше сяде на лід з своїми фінансами (Л. Укр., V, 1956, 351).

Лід, леду и льоду, м. Ледъ. На язиці мід, а під язиком лід. Ном. № 3055.

лід — замерзла вода, яка пере­йшла в твердий кристалічний стан («Лід кріпкий, хоч гармати коти»); символ непевності, ненадійності («на льоду хату ставити»), ошукан­ства, підступності («посадити на лю­ду», «на язиці мід, під язиком лід»).