За наявністю функціональної групи виділяють вуглеводні (складаються з атомів Карбону і Гідрогену) та їх похідні. З урахуванням зв'язків між атомами Карбону органічні речовини поділяють на насичені (з одинарними зв'язками між атомами Карбону) і ненасичені (з подвійними і потрійними зв'язками).
гетероциклічні сполуки до їх складу входять циклічні сполуки в молекулах яких крім атомів Карбону містяться атоми інших елементів, як: S, O, N.
Залежно від характеру зв'язків атомів вуглецю в «ланцюгах» ці сполуки ділять на насичені (такі, що містять у молекулах тільки прості зв'язки) і ненасичені (в молекулах яких є подвійні або потрійні зв'язки між атомами вуглецю):
За кількістю та однорідністю функціональних груп органічні сполуки поділяються на моно¬функціональні (містять одну функціональну групу), поліфункціональні (містять кілька однакових груп) та гетерофункціональні (містять декілька різних функціональних груп).
Існують мільйони відомих органічних сполук – набагато більше, ніж кількість неорганічних сполук. Причина полягає в унікальності структури вуглецю та можливостей склеювання. Вуглець має чотири валентних електронів, і тому робить чотири окремих ковалентних зв'язку в сполуках.
НОМЕНКЛАТУРА ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК — система назв сполук органічної природи, а також правила складання цих назв.
розпізнавати та класифікувати загальні функціональні групи органічної хімії (алкани, алкени, алкіни, алкілгалогеніди, спирти, аміни, ефіри, …