Витривалість вимірюється за допомогою двох груп тестів: неспецифічних (за їхніми результатами оцінюють можливості спортсмена); специфічних (результати тестів вказують на ступінь реалізації потенційних можливостей). Перші з них частіше за все побудовані на виконанні бігових вправ та роботи на ергометрах.
Тестування витривалості системи – Endurance testing – тестування системи при високому навантаженні протягом тривалого періоду часу з метою вивчення її поведінки. Тестування навантаження – Load testing – як правило, проводиться з метою визначення поведінки ПЗ під очікуваним рівнем навантаження.
Купера). ШВИДКІСНУ витривалість контролюють шляхом визначення максимальної швидкості подолання змагальної дистанції (наприклад, 100м у бігу), потім з максимальною швидкістю пробігають (пропливають і т. ін.) дистанцію, на подолання якої потрібно затратити час від 15 до 90с, і визначають середню швидкість її подолання.
Один з найпопулярніших способів перевірки витривалості – пройти тест Купера. Це знаменитий метод оцінки сили для служби в американських військах, який розробив лікар Кеннет Купер у 1968 році.
Загальну витривалість можна контролювати і оцінювати за допомогою таких тестів: – тривалість бігу з швидкістю 50-60% від максимальної; – пробігання певної дистанції (1000, 2000 м) за найкоротший час – пробігання якомога більшої відстані за визначений час.
Функціональне тестування – це процес перевірки різних функцій програмного забезпечення для виявлення помилок та переконання у тому, що вони працюють згідно зі специфікаціями. Зазвичай до етапів функціонального тестування можна віднести наступні види та рівні тестування: Юніт-тестування Інтеграційне тестування
Обов’язковою умовою розвитку витривалості є періодичний контроль та оцінка її рівня• тривалість бігу з швидкістю 50-60% від максимальної;• пробігання …