Пора сіножаті та жнив
Всі словники Тлумачний он-лайн словник української мови «СЛОВНИК.УКРЛІТ.ORG» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
сіножать
СІНО́ЖА́ТЬ, і, ж.
1. Косіння трави на сіно, а також час, період цього косіння; косовиця. Коли наступила пора сіножаті, Антон дістав з горища косу й сів клепати (Чорн., Визвол. земля, 1959, 66); Знов, як і під час сіножаті, Ольга змушена була відробляти за свою хвору сестру (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 28).
2. Місце, відведене для косіння трави на сіно. Разом вони їздили на сіножать, в поле, на пасіку (Коцюб., І, 1955, 321); У нас була казкова сіножать на Десні. До самого кінця життя вона залишиться в моїй пам’яті як найкрасивіше місце на всій землі (Довж., І, 1958, 12); Всі Жменяки з’явилися на сіножать, щоб раніше вивезти свою отаву (Томч., Жменяки, 1964, 144); Головним резервом збільшення кормів у західних районах Україна є природні сіножаті і пасовища (Хлібороб Укр., 4, 1966, 21); Шумить і шепче, і тривожить Зрадливий дощ із-за кутка,— А в серці: сонячна сіножать, З граблями дівчина струнка (Рильський, І, 1956, 56).
Сіножать, ті, ж. и тя, м. Сѣнокосъ. Ой чия ж то сіножать да некошеная? Маркев. 15. Ой буду я ночувати на зеленім синожаті. Н. п.
сіно́жа́ть = сіножа́ття = сінокі́с — косіння трави на сіно, а також час, період цього косіння; косовиця та місце, відведене для неї; як спільне поле діяльності й заробітку («На одній сіножаті і віл пасеться, і бузько жаби ловить»); важлива пора в житті хлібороба, бо сіно заготовляли на зиму для худоби, пов’язуючи з ним зимове благополуччя для родини; казали: «Сіно чорне, та каша біла»; хвалили добре сіно: «Це таке сіно, що й попадя, посоливши, у середу б їла»; просили на пору сінокосу добру погоду: «Як сіно косять, то дощів не просять»; застерігали: «Роби сіно в погоду, бо зогниє в негоду», «Не в дощ, а в годину сіно гребуть». Ой чия ж то сіножать да некошеная? (пісня); Мав же я поле, мав же я сіножаття (пісня); Липнева спека. Сінокіс. В якійсь дрімотливій утомі, Злегка похитуючись, віз Пливе самотньо на Житомир (М. Шеремет).
Пора сіножаті та жнив
| ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
|---|---|---|
| Називний | сіножать | сіножаті |
| Родовий | сіножаті | сіножатей |
| Давальний | сіножаті | сіножатям |
| Знахідний | сіножать | сіножаті |
| Орудний | сіножаттю | сіножатями |
| Місцевий | на/у сіножаті | на/у сіножатях |
| Кличний | сіножате | сіножаті |
СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.
* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.