Як зарізати свиню, ефективні способи забою

Купити молочних поросят, надалі виростити великих свиней, не найлегша справа. Більшою проблемою вважається зарізати свиню правильно. Від правильності проведеної маніпуляції, залежить багато чого: якість одержаного м’яса, колірні, смакові характеристики м’яса і сала.

Зроблений забій не за правилами, може стати причиною почервоніння продукту, а строки зберігання зміняться в гіршу сторону на порядок. На даному етапі розвитку сільського господарства, існує два види забою – промисловий і домашній. Як зрозуміти, що час різати свиню, коли не можна різати свиней і деякі інші цікаві факти докладно нижче.

Підготовка свиней до забою в умовах домашнього утримання

В якому віці ріжуть і який вибрати? Найкращим часом для забою свиней, є осіння пора. Денна та нічна температура падають, дозволяючи м’ясу довше зберегти свою свіжість. Період підходить для забою маленького поросяти, так як безпосередньо до осені він уже встигне набрати достатню масу.

Важливо! Здавати свиней живою вагою не вигідно для фермера, на відміну від перекупника. Бажано навчиться забою самостійно, щоб надалі не втрачати прибуток.

Відзначено, що свині до осені значно набирають в масі. Перед тим, як різати живу свиню, за 24 години до планованого забою, свиням перестають годувати. Це необхідно з кількох причин:

• Вихід голодної свині передбачуваний, чого не можна сказати про ситу свині.
• Звільнення травного тракту від непотрібних калових мас і вмісту шлунку, позитивно вплине на якісні особливості м’яса і сала.
• За кілька годин перед тим як забити, свиней перестають поїти.

На питання багатьох фермерів, коли різати молочних поросят, можна різати свиню коли вона гуляє, варто знати чіткі терміни. Необхідно пам’ятати, що не варто різати гулящую свиню, з-за підвищеного вироблення гормонів, м’ясо втрачає в смаку і набуває характерний аромат і смак.

Якщо свиня гуляє можна різати виключно після закінчення останньої полювання через 10-14 днів. Важливо вгадати проміжок часу, щоб не почався новий цикл.

Умови

Зарізати свиню будинку, можна, необхідно обзавестися гострим ножем, достатньою кількістю теплої води, кувалдою, чистою пелюшкою, хорошим пучком соломи або спеціальної газової пальником. Знадобиться достатню кількість посудин для крові та нутрощів. Випал шкури проводиться за допомогою пальника, соломи або ялинових тирси.

Навіть неймовірно голодна свиня не стане вибиратися з свинарника, якщо у дворі чути різкі сторонні звуки. Безпосередньо місце забою важливо перемістити подалі від загального свинарника. Виводити домашню свиню краще задом, надягаючи перед цим їй таз або мішок на голову, обмеживши тим самим поле її видимості.

Так само важливо знати, як зарізати молочного порося, адже техніка трохи відрізняється. Для того щоб забити молочного порося, необхідний спеціальний високий табурет. Можна зарізати свиню одному, так і за допомогою асистентів. Залежить це від ваги свині.

Методики, які використовуються в промислових комплексах і в домашніх умовах

Вибійники професіонали, що використовують для забою тварин кілька видів методик. Як правильно та які методики є найбільш популярними? Найбільш часто використовуваними вважаються:

• Забій свиней в серці – проводиться гострим ножем і прямим ударом в область серцевого м’яза. Перед тим, як різати свиню беруть за праву частину нижніх кінцівок і валять на підлогу. Удар припадає між 3 і 4 ребрами. Для методу, як зарізати свиню за вухом, використовують забій свиней в шию, а саме в артерію, при цьому намагаючись вразити сонну артерію. Кров при такому способі буде витікати швидше і м’ясо залишиться чистіше. Після скоєного удару необхідно щоб ніж залишався всередині, таким чином можна уникнути ексцесів. Навіть смертельне потрапляння може змусити тварину втекти на примітні відстані, а також здійснювати судомні рухи головою або кінцівками. Перед тим як зарізати велику свиню в горло, бажано щоб були присутні як мінімум дві людини, для того щоб один тримав і завалював свиню, а другий зміг заколоти.
• Іншим методом забою свині, є лояльний, більш гуманний, відтворити в змозі його навіть не досвідчений забійник. Тварина виводять з свинарника, прив’язують через праву нижню кінцівку до кілочка, довжина каната повинна не перевищувати 1 метра, в іншому випадку свиня буде мати зайвий простір для маневрування, і не підпустить до себе нікого. В руку беруть кувалду або ж сокира, перевернутий вістрям вгору. Удар наносять в область лоба, безпосередньо між очей. Можливо нанесення удару в потиличну частину голови, але удар повинен бути набагато сильніше. Удар не є смертельним, а приголомшуючим. При цьому, обездвиженное тварина дасть можливість забійнику нанести смертельний удар в серце за допомогою ножа або ж спеціального тонкого стилета.

Який краще

Відповідний, вибирає фермер, але другий спосіб є більш гуманним, дозволяє зарізати швидко та його найчастіше використовують для забою свиней. Цей спосіб забою має ряд переваг, такі як: людина в момент забою не повинен утримувати тварину, а особливо це актуально в тих випадках, коли свиня або кабан сягають понад 250 кг.

Разозленное тварина може не тільки втекти, але і завдати серйозні каліцтва забійнику і будь-якого іншого попався на шляху людині. Великої праці не складає заколоти в’єтнамську свинку, адже вони рідко досягають великих розмірів.

Під час оглушення, тварина не бачить того, що відбувається і не відчуває наноситься поранення.
Досить часто можна почути, що різати свиню за вухом, хороша методика, але кров при цьому методі випливає тривалий час, що позначається на якісних особливостях продукту.

Як забити свиню струмом

Окреме питання, адже для цього використовуються спеціальні элетрошокеры. Методика при якій здійснюється забій свиней, вимагає невеликої вправності і навичок. Проводиться забій свиней досить швидко, навіть швидше ніж як різати в шию. При подачі електричного імпульсу від 70 до 90 вольт, серце свині зупиняється.

Фахівці рекомендують подовше потримати шокер у тіла, для того щоб гарантовано вбити тварину і серце зупинилося.

У промислових масштабах широко поширені інші способи

Як ріжуть на м’ясокомбінаті? Забій проводиться у великих кількостях на спеціально обладнаних для цього бойнях, де є спеціальні камери з гаками та ланцюгами. Фахівець з забій тварин повинен максимально швидко накинути на ноги тварини спеціальну ланцюг, після чого свиня піднімається за допомогою механізму і крутиться на спеціальному конвеєрі.

На процесі варто забійник з гострим стилетом, і одним точним ударом вбиває тварину ударів у серце. Кров, яка безпосередньо починає сочитися з рани, стікає у спеціальні обладнані жолоби, спрямовані в чан, а там кров перемішується щоб уникнути її згортання. Кров надалі широко використовується для виготовлення харчових продуктів і медикаментозних засобів.

На бійні не великих розмірів, свиней забивають без використання конвеєрного способу. Вибійники б’ють свиней в серці використовуючи спеціальний гострий ніж.

Оброблення туші

Важливим правилом, яке використовують як на бойнях так і в умовах домашнього забою, є спускання повністю всієї міститься в тваринному крові. Необхідно знати куди різати і як правильно підвісити тушу на гак, витягнути закрывавшее досі отвір, пробку.

Під підкладають свиню спеціальну ємність для стікання крові. Зберегти кров чистою і придатною для подальшого використання, можна бажано свиню безпосередньо перед забоєм обмити.

Приступаючи до оброблення, перший надріз роблять в районі шиї, щоб голова не відокремилася від тіла, а лише відсунулася. Свинячу тушу розрізають, а потім використовують сокиру для розрубування грудини кісток. Нутрощі з особливою обережністю виймають, щоб не пошкодити їх цілісність.

Особливо важливо не пошкодити цілісність кишечника, шлунка, сечового та жовчного міхурів. При попаданні жовчі або сечі, може загрожувати повністю зіпсованим м’ясом, відмити яке не реально.

Нутрощі необхідно оглянути на предмет можливих недуг, незрозумілих плям, пухирів, виразок.

Через скільки після опоросу можна різати свиню? При нормальному стані свині, після відлучення поросят, через тиждень можна колоти свиноматку, краще всього якщо це буде зроблено через місяць після опоросу. Цього періоду достатньо для того, щоб молоко перегоріло, тоді в м’ясі не буде характерного запаху і смаку. Якщо ж виходу немає, і свиня захворіла, то забивати можна безпосередньо в будь-який час.

Важливо пам’ятати, що різати гуляє свиню не бажано, так як в цей період тварина досить агресивно, тиск у всіх внутрішніх органах підвищений, що дасть червоний відтінок м’яса і сала, а також під дією гормонів буде мати характерний запах і смак.

Необхідно знати, що свиня в полюванні, це не те тварина яке варто забивати. Потрібно дочекатися кінця полювання, вичекати певний період, і приступати до забою.

Свині у вашому господарстві. Вирощування з відлучення до відгодівлі

У попередніх статтях ми детально розібралися з питаннями отримання потомства свиней та вибору поросят у разі їх придбання для власного господарства. Продовжимо цю тему й обговоримо процес вирощування органічної свинини в домашніх умовах.

Двомісячних поросят вже цілком можна відселити від свиноматки і вирощувати окремо, а свиноматку тим часом запліднити повторно. Але слід пам’ятати, що відлучення поросят – це надзвичайно відчутний стрес як для молодняку, так і для свиноматки. Тому раджу проводити його поступово, з дотриманням деяких правил. Такий спосіб відлучення мінімізує негативний вплив стресу на тварин і, відповідно, скоротить його наслідки.

Насправді процес відлучення (у м’якій формі) почався з того моменту, коли поросята під час вигулу свиноматки лишались у станку одні. Поступове збільшення з кожним днем часу відсутності свиноматки має тривати до тих пір, поки поросята зможуть перебувати у станку самостійно майже весь день. Ще кілька ночей після цього свиноматку залишають ночувати з малечею, а потім переводять до іншого станка.

Необхідна умова вдалого відлучення: поросята обов’язково повинні лишатись у своєму « рідному » станку! Звична ситуація суттєво зменшить їхні переживання з приводу відсутності матері. У цей період рекомендую додавати в питну воду і свині, і молодняку молочну кислоту (0,5–1 мл 40%-ої молочної кислоти на 1 л питної води чи 1 кг корму). Це пом’якшить вплив стресу та нормалізує мікрофлору кишечника. Таким чином ми попереджаємо виникнення розладів травлення, пов’язаних з відлученням.

У перший тиждень після відлученя поросята надто вразливі до шлунково-кишкових захворювань. Тому годувати їх у цей період необхідно так само, як і до відлучення. Дуже важливо стежити за чистотою в годівницях, не допускати закисання залишків корму та помутніння питної води. Для профілактики розладів травлення перший час після відлучення (протягом 5–20 днів) можна додавати в корм один раз на день препарат «Біовит-80» чи «Біоміцин» у дозі по 5 г на кожного поросятка. У разі виникнення розладів ці ж препарати слід давати тричі на день. Окрім того, застосовують також ін’єкційні препарати: «Фармазин», «Дизпаркол» у дозі 7 мл на порося, внутрішньом’язово, один раз на добу.

У перші п’ять днів після відлучення раджу для зниження впливу стресу давати поросятам препарат «Нутріл Se» (по 0,5 г/гол. на добу) з водою чи кормом.

Через тиждень після відлучення кількість згодовуваного поросятам корму за необхідності можна поступово збільшувати. Але таким чином, щоб уникнути як перекорму, так і голодання молодняку. Показником необхідної кількості корму слугує вгодованість і поведінка поросят, а також час, за який вони повністю з’їдають запропоновану кількість корму. Повністю корм має з’їдатись за годину. Якщо він залишається в годівницях довше, ніж півтори години, норму потрібно трохи зменшити.

Поросят після успішного відлучення слід переселити в міру їх зростання у просторіший станок чи груповий загін з урахуванням норми необхідної площі – не менше 1 м 2 на кожну тварину.

Двомісячних поросят, які вже отримали щеплення від бешихи (рожі), потрібно ревакцинувати через 14 днів після першої ін’єкції. До того часу поросята вже мають звикнути до відлучення та привчитись жити без свиноматки, щоб вакцинація тварин не проводилась в умовах стресу.

Тримісячних поросят необхідно щепити від класичної чуми свиней. Якщо місячне порося не вакцинувалось від хвороби Тешена, то це щеплення потрібно зробити після досягнення ним віку 3,5 місяця.

Усі щеплення необхідно проводити таким чином, щоб проміжок часу між ними складав не менше двох тижнів. Хворих, слабких, виснажених поросят вакцинувати не можна.

Якщо поросятам створити відповідні умови, то вони здатні дуже швидко зростати та набирати вагу. За добу приріст живої маси в них може сягати від 400 до 600 г, зокрема відкладення білка – близько 100 г! Створюються такі умови шляхом комфортного утримання, правильного годування та організації достатнього маціону (випасання або вигулу).

Найактивніше формування м’язової тканини у поросят відбувається в перші чотири місяці їхнього життя. Тому від якості, кількості кормів та від систематичності моціону залежить вміст м’яса у майбутній туші.

Щоб отримати органічну свинину, в раціоні поросят повинні бути різноманітні, але обов’язково лише натуральні корми. Наприклад, для відкладення за добу 100–110 г білка, зростаючому поросяті потрібно давати в раціоні 280–300 г легкозасвоюваного протеїну. Для цього, крім зелених (трава люцерни, конюшини, амаранту), соковитих (морква, топінамбур, картопля, кабачки, гарбуз, буряк) і концентрованих (дерть з різного зерна, шроту, макухи) кормів, поросятам слід давати молочні продукти (сироватку, молочні відвійки, кисляк) і корми тваринного походження (м’ясо-кісткове і рибне борошно). Вони багаті на білок, а точніше, на незамінні амінокислоти, які надзвичайно потрібні поросяті в цьому віці.

Через зростання загрози зараження африканською чумою свиней, слід дотримуватись максимальної обережності в разі годування тварин кров’яним, м’ясо-кістковим і кістковим борошном. Продукти невідомого походження краще не використовувати в кормах для своєї свиноферми. Якщо немає 100% впевненості у їхній безпеці, то краще зовсім виключити їх з раціону або замінити на інші корми з високим вмістом білка тваринного походження.

Зелені та грубі корми (сіно, висівки, трав’яні гранули) стимулюють травлення й тонізують гладку мускулатуру кишківника, що безперечно є позитивним фактором. Та слід зважати, що вони погано перетравлюються в шлунково-кишковому тракті свині й вимагають додаткових витрат енергії з боку організму, а занадто велика їх кількість спричинює зниження вгодованості поросят. Винятком є свині азійських порід (в’єтнамські, азіатські вислобрюхі, корейські) та угорська мангалиця. Ці тварини добре пристосовані до засвоєння поживних речовин з грубого корму, і в їхньому раціоні він може становити до 70%.

Другий тип кормів, вживання яких має контролюватись, – це корми з високим вмістом вуглеводів та жирів (кукурудза, картопля, цукрові буряки). Ці корми мають високу енергетичну цінність і легко перетравлюються. Понаднормове їх вживання сприяє надмірному відкладенню жиру, формуванню недорозвиненої м’язової системи і, як наслідок, гальмуванню росту молодої тварини. Особливо до цього схильні породи сального напрямку продуктивності.

За необхідності поросятам у віці 70–120 днів проводять профілактичну чи вимушену дегельмінтизацію. Зручними у використанні є препарати івермектину, вони позбавляють поросят від усіх гельмінтів та нашкірних паразитів. Це препарати “Іверон”, “Івермек”, “Баймек”, “Профіверм” та інші. Вводяться кожній тварині одноразово, доза розраховується за співвідношенням: 1 мл засобу на 33 кг живої ваги поросяти.

Раціон для одного поросятка вагою 20–35 кг, що дозволяє отримати до 500 г приросту за добу, може бути таким: кукурудзяна дерть (0,4 кг), ячмінна дерть (0,3 кг), дерть зернобобових (0,1 кг), молочні відвійки (0,7 л), соковиті корми (0,1 кг), зелена маса (0,3 кг), рибне борошно (0,1 кг), харчова сіль (5 г).

Для поросяти вагою 35–45 кг потрібно : кукурудзяна дерть (0,650 кг), ячмінна дерть (0,4 кг), зернобобова дерть (0,2 кг), молочні відвійки (1л), соковиті корми (0,5 кг), зелена маса (0,5 кг), рибне борошно (0,15 кг), харчова сіль (7 г).

Поросяті вагою 45–55 кг щодоби потрібно забезпечити: кукурудзяну дерть (0,9 кг), пшеничну (0,2 кг), ячмінну (0,25 кг), зернобобову (0,3 кг), молочні відвійки (1 л), соковиті корми (0,7 кг), зелену масу (0,8 кг), рибне борошно (0,2 кг), харчову сіль (10 г).

Усі зернові корми, особливо бобові, краще давати не у вигляді дерті, а в екструдованому вигляді. Таке зерно засвоюється організмом більш ніж на 90% і є природним стимулятором росту. Крім того, в екструдованих кормах знищуються всі хвороботворні мікроорганізми, а в сої та інших бобових руйнується інгібітор трипсину, який перешкоджає нормальному травленню.

Для нормального зростання та успішного розвитку важливо забезпечити кожному поросяті щоденний моціон. Тварини повинні проходити до 1 км на день і знаходитись на вигулі щонайменше одну годину.

Для орієнтиру наведу норму набору живої ваги в поросят різного віку за умови годування їх натуральними кормами: під час відлучення, у віці 2–2,5 місяця порося має важити 20–21 кг; у віці 3-х місяців – близько 35 кг; в 4 місяці – до 55 кг; у 5-місячному віці – не менше 70 кг; у 6 місяців – до 85 кг; у 7 місяців – до 100 кг.

У чотиримісячному віці, коли вага тварини досягне 55 кг, проводимо ревакцинацію щеплених у місячному віці поросят від хвороби Тешена.

Залежно від того, для якого виду продукції (м’яса чи сала) вирощується свиня, використовують і різні методи подальшої відгодівлі. Про них йтиметься у наступній статті.

Якщо у вас виникли запитання по темі цієї статті, можна поставити їх у коментарях під статтею або на нашому форумі.