Понад 20 000: які українські компанії досі мають зв’язки з Росією

Після повномасштабного вторгнення десятки тисяч компаній в Україні та світі відмовилися від співпраці з агресором. Проте, навіть зараз залишилися тисячі українських компаній мають прямий чи прихований зв’язок та Росією та Білоруссю.

Скільки компаній продовжують бізнес з Росією та Білоруссю та кому вони належать, розбиралися журналісти 24 Каналу.

Скільки в Україні компаній, пов’язаних з Росією

За даними платформи великих даних VKURSI, станом на 24 лютого 24 142 компанії мали зв’язки з Росією і 5 923 були пов’язані з Білоруссю. Наразі є 21 067 компаній, які мають прямий зв’язок з агресором. Ще 2 088 компаній мають непрямі зв’язки, а 704 – історичні.

16 березня 2023 року віддалений тип зв’язку включений до Постанови НБУ №26 “Про розкриття інформації щодо зв’язків клієнтів із державою, що здійснює збройну агресію проти України”. Відтак його треба перевіряти, встановлюючи ділові відносини. Перевіряють російське коріння, зокрема, банки, в межах фінмоніторингу
– Андрій Грищук, співзасновник платформи великих даних VKURSI.

При цьому важливо розуміти, що віддалений зв’язок компанії з агресором може виникати тоді, коли хтось із її акціонерів має частку в іншій компанії, де акціонерами є росіяни чи білоруси. Такий зв’язок не означає, що громадяни росіяни чи білоруси мають прямий вплив на компанію.

Які компанії мають зв’язок з агресором

Серед компаній, що мають віддалений зв’язок з Росією та Білоруссю, є як приватні, так і державні компанії. Чимало з них є промисловими підприємствами, які відіграють вагому роль для наповнення державного бюджету.

До переліку компаній, які мають віддалене російське коріння (і є, наприклад, акціонерами компаній, у яких серед засновників є росіяни або білоруси), входить 114 підприємства, які мають стратегічне значення для економіки й безпеки держави.

Cеред них такі енергетичні компанії:

• АТ “ДТЕК Одеські електромережі”;
• ПРАТ “Волиньобленерго”;
• АТ “Полтаваобленерго”;
• АТ “Чернігівобленерго”;
• “Запоріжжяобленерго”;
• АТ “Сумиобленерго”;
• АТ “Хмельницькобленерго”;
• АТ “Харківобленерго”;
• ПАТ “Центренерго”.

Одним із бенефіціарів АТ “Чернігівобленерго” є син колишнього співголови забороненої проросійської партії ОПЗЖ Анатолій Бойко. Також Юрій Бойко має історичний зв’язок з АТ “Чернігівобленерго”.

Серед акціонерних товариств, що мають прямі зв’язки з агресором, – стратегічні науково-дослідні інститути:

• АТ “Науково-дослідний і проєктно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування”;
• “АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань”;
• АТ “Український науково-дослідний проєктно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування”;

До переліку тих, хто має зв’язок з Росією або Білоруссю, належать такі стратегічні підприємства:

• АТ “Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування “Насосенергомаш”;
• “Крюківський вагонобудівний завод”.
• ПАТ “Рівнерадіозавод”.

25% ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод” належать наближеному до російського міністерства торгівлі бізнесменові Станіславу Гамзалову – повідомляє група аналітиків Trap Aggressor.

АТ “Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування “Насосенергомаш” пов’язаний з групою ГМС – машинобудівним та інжиніринговим холдингом, виробником насосного, компресорного та нафтогазового обладнання, виробничі та інжинірингові активи якого розташовані в Росії, Білорусії, Україні та Німеччині.

Найприбутковіші компанії, що мають зв’язок Росією або Білоруссю

Нижче наведено ТОП компаній із прямим, віддаленим та історичним російським або білоруським корінням із найбільшими річними прибутками.

• “Агрофірма Корнацьких” – 263 095 000 гривень. Сім’я Корнацьких – громадяни Росії.
• “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Рентал” – 262 771 000 гривень. Компанія мала російського бенефіціара до війни.
• “Ясинівський коксохімічний завод” – 250 923 000 гривень. Бенефіціар компанії є громадянином Росії.
• “Белферт Україна” – 249 039 000 гривень. Засновник підприємства має білоруське громадянство.
• АТ “Українські енергетичні машини” – 226 534 000 гривень. Власник пакетів акцій має російське громадянство.
• “БНК-Україна” – 178 884 000 гривень. Засновник компанії є громадянином Білорусі.
• “Торговий дім “Гомельскло-Україна” – 169 056 200 гривень. Засновник є громадянином Білорусі.
• “Агророзквіт” – 124 169 000 гривень. Засновник є громадянином Білорусі.
• “Вімм-Біль-Дан Україна” – 124 169 000 гривень. Росіяни володіють пакетами акцій компанії.

Серед відомих брендів, пов’язаних з Росією, також мережа готелів Рейкарц, компанія “Будінвесткиїв”, футбольний клуб “Іллічівець”, ТРЦ “Лавина”, а також компанія “ТС Трейд”, яка випускає чаї під торгівельними марками:

• Чай Грінфілд;
• TESS;
• “Принцеса Гіта”;
• “Принцеса Канді”;
• “Принцеса Нурі”;
• “Принцеса Ява”;
• Jardin;
• Piazza del Caffe;
• “Жокей”.

Наприкінці минулого року “ТС Трейд”, що раніше називалася “Орімі Україна”, була оштрафована на 80 мільйонів гривень за надання неповних відомостей про відсутність зв’язку кінцевого бенефіціара з Росії.

Ніссан Мотор Україна мала російського засновника, однак компанія потім повністю вийшла з російського ринку. За документами російська компанія-засновник має 1% від Ніссан Мотор Україна.

Ми вийшли з російського ринку та не маємо справ з агресором. Що стосується української філії компанії, то її власником є французька компанія Nissan Automotive Europe SAS,
– сказав у коментарі 24 Каналу PR-менеджер компанії.

Компанії, які “відмилися” від зв’язків з агресором

Після 24 лютого низка українських компаній позбулася зв’язків з країною-агресором, щоб уникнути відчуження майна на користь держави. Проте, чи дійсно це так, чи лише за документами, доведеться перевірити.

Brocard

Щодо продажу компанії люксової косметики “Брокард” досі тривають дискусії. Ще восени торік Верховна Рада планувала розглянути законопроєкт про примусове вилучення 900 об’єктів російської власності в Україні, серед яких була і мережа Brocard. Проте цей документ досі не був прийнятий.

Уже на початку червня торік стало відомо, що французька компанія Philippe Bénacin Holding придбала Brocard, що належала росіянці Тетяній Володіній. Ця угода була оформлена у дуже стислі строки. Пізніше Антимонопольний комітет України повідомив, що не давав дозволу на проведення цієї угоди.

У вересні суд заарештував банківські рахунки та продукцію Brocard за підозрою в ухиленні від сплати податків.

Поточна ситуація показує, що існування холдингу знаходиться під загрозою, рахунки та матеріальні цінності заблоковані, виникла величезна заборгованість по оренді та перед постачальниками товарів та послуг,
– зазначається у заяві компанії.

Як йдеться у дослідженні французських журналістів Facta Media “Французькі парфуми з російським шлейфом”, Придбання компанії французьким бізнесменом Філіпом Бенасеном могла бути фіктивною.

Бізнесмен Філіп Бенасен, який начебто став новим власником торговельної мережі, до того багато років тісно співпрацював з Володіною, яка володіла Brocard Ukraine. Французька філія косметичної корпорації Inter Parfums, Inc., яку очолює Бенасен, до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну була найбільшим постачальником парфумів для російської мережі та наразі продовжує вести бізнес із росіянами.

Медичний центр лікаря Бубновського

В різних містах України існує понад 10 центрів лікаря Бубновського – росіянина, який підтримує агресію Росії проти України та часто відвідує окупований Крим із лекціями та семінарами. Такі заклади виглядають як офіційні франшизи російського “Центру лікаря Бубновського” – мають однакову торговельну марку, бренд, сайт та методику.

Однак, як стверджують представники центрів, франчазинговий договір з російським “Центром лікаря Бубновського” розірвали ще у 2014 році. На питання, чи не планують у центрі змінити торгівельну марку, що носить ім’я росіянина, в установі не відповіли.

Як розповів 24 Каналу юрист ЮК “Молотай та партнери” Олександр Молотай, зміна торговельної марки –порівняно проста з юридичної точки зору процедура. Однак, зміна концепції, айдентики та бізнес-процесів може спричинити досить значні додаткові витрати.

Важливо зазначити, що відносини з особою, яка потрапила під санкції, та ведення господарських відносин з якою прямо заборонене законодавством, можуть бути припинені згідно з вимогами законодавства. Застосування санкцій до франчайзера є обставинами непереборної сили. Якщо подальші господарські стосунки з особою, яка потрапила під санкції, неможливі – то припинення стосунків із нею не повинно спричиняти виникнення будь-яких штрафних санкцій з боку франчайзі. Проте, застосування санкцій до франчайзера та заборона ведення бізнесу із ним – не означає що можна безкарно порушувати права інтелектуальної власності франчайзера,
– зазначив експерт.

Понад 900 об’єктів, пов’язаних з Росією, ще не націоналізовано

Влітку минулого року уряд затвердив Указ Президента про передачу на користь України низки російських активів. Йдеться про 79 підприємств та рухоме майно:

• 8 літаків;
• 11 морських суден;
• 552 одиниці рухомого складу РЖД (напіввагони, вагони, платформи, тягачі тощо);
• 58 легкових автомобілів;
• 18 автобусів та вантажівок;
• складові для літаків, авто, причепи, газовидобувні конструкції.

Однак, станом на 7 березня це майно так і не націоналізували. Зробити це планують після набрання чинності законодавства про примусове відчуження майна.

Станом на сьогодні Радою національної безпеки і оборони України не приймалося рішення щодо примусового вилучення зазначених об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів,
– йдеться у відповіді Міністерства економіки України, наданій Trap Agressor.

Нагадаємо, 7 березня 2022 року набув чинності Закон України “Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів”, який створює правові засади для націоналізації такого майна. Причому йдеться не лише про власність юридичних осіб, а і про майно будь-якого росіянина.

ЄК представила перший крок для використання активів РФ

Єврокомісія пропонує уповноважити фінкомпанію Euroclear реєструвати доходи від активів РФ і забезпечувати, щоб вони не розподілялися між акціонерами. Цю пропозицію мають одноголосно затвердити члени ЄС.

Брюссель шукає шляхи для використання доходів від активів РФФото: DW

Європейська Комісія у вівторок, 12 грудня, винесла на розгляд держав-членів ЄС перші пропозиції, які можуть уможливити використання доходів від заморожених російських державних активів для фінансування відновлення України.

“З часом ці активи генерували все більше і більше ліквідності. Деякі облігації принесли дохід у вигляді дивідендів, термін погашення деяких цінних паперів закінчився, і основна сума перетворилася на готівку”, – розповів чиновник ЄС, цитує агенція dpa. Згідно з представленою у вівторок першою пропозицією ЄК, управлятиме цими доходами і реєструватиме їх у спеціальній системі бухгалтерського обліку компанія з надання фінансових послуг Euroclear з головним офісом у Бельгії, і їй буде заборонено розподіляти їх між акціонерами або іншими третіми сторонами, сказав чиновник.

Країни ЄС повинні ретельно вивчити і одноголосно схвалити цю пропозицію, перш ніж Єврокомісія зможе запропонувати подальші кроки щодо використання прибутків від заморожених російських державних активів для України.

За оцінками компанії Euroclear, яка управляє 90 відсотками заморожених у ЄС російських активів, за перші дев’ять місяців 2023 року надходження, пов’язані з накладеними на РФ санкціями ЄС, склали близько 3 мільярдів фунтів стерлінгів. Як використовувати заморожені російські активи, вже давно є предметом дискусій в ЄС. Арешт самих активів і надання їх у розпорядження України вважається складним завданням як з юридичної, так і з політичної точки зору. Деякі країни ЄС також занепокоєні тим, що арешт активів суверенної держави може створити прецедент з потенційно небажаними наслідками.

27 жовтня після інтенсивного обговорення теми законного використання для відновлення України заморожених на території ЄС російських активів на саміті ЄС в Брюсселі 27 країн ЄС попросили Європейську Комісію та зовнішньополітичну службу Євросоюзу представити робочі пропозиції. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) повідомила, що вартість іммобілізованих активів РФ у Євросоюзі оцінюють у 211 мільярдів євро. “Ми всі згодні з тим, що Росія повинна заплатити за завдані Україні збитки, – сказала вона за підсумками саміту. – Тож наступний крок – конкретна пропозиція”.

Нафта, газ, авіація: хто наживається на санкціях проти РФ?

To view this video please enable JavaScript, and consider upgrading to a web browser that supports HTML5 video