Комахи-запилювачі для рослин

Трохи про процес запилення: механізми, типи, запилювачі. Які з комах беруть участь у запиленні квітів. Мурахи, метелики, мухи, жуки, оси, бджоли, джмелі та інші.

Доброго дня, Мене звуть Владислав, і я перекладач, а паралельно ентомолог-любитель. Так, я дуже поважаю комах. А сьогодні розповім про тих з них, які займаються благородною справою — запилюють рослини.

Трохи про процес запилення

Для запилення рослин є етапом (ключовим) розмноження рослин (насіннєвих) і процесом, при якому пилок з пиляків переноситься на приймочки маточок(якщо це покритонасінні) або на сім’ябруньки (якщо це голонасінні). Воно може бути як біотичних, так і абіотичних. У другому випадку запилення відбувається за допомогою води, вітру або квіток такого ж рослини.

Запилення біотичне ж буває декількох видів:

• Штучним (пилок з тичинки на маточка переноситься людьми);
• Зоофилическим. Запилення здійснюється за допомогою тварин. І це не тільки пташки колібрі, але ще й медососы і нектарніци. Також запилювачами можуть бути гризуни, лемури, деякі сумчасті і навіть кажани або равлика.
• Энтомофилическим. Це і є запилення комахами. Рослини максимально адаптувалися до того, щоб цей процес став легше. Пилок стала досить липкою і великої, деякі квітки придбали форму чаші.

У 80% рослин тип запилення саме біотичний.

Читайте також: Фунгіцид Топсин-М: інструкція по застосуванню проти хвороб польових, плодових культур, овочів і винограду

Як зберегти комах-запилювачів?

Раціональне використання ресурсів, зменшення навантаження на довкілля, впровадження інноваційних технологій і продуктів, а тепер ще й збереження комах-запилювачів — ось головні завдання сучасного аграрія.

У світі скоротилися популяції корисної ентомофауни. До цього призвели обробка полів хімічними речовинами, особливо інсектицидами, та руйнування їх звичного середовища проживання. Цілі види комах опинилися під загрозою вимирання. Сільське господарство залежить від процесу запилення і велику роль в ньому відіграють дикі комахи, які є основними запилювачами. А деякі рослини взагалі можуть бути запилені лише ними, наприклад, люцерна.

На що потрібно звернути увагу

Оптимальною формою збереження комах-запилювачів , збільшення їх біорізноманіття й чисельності є штучні мікрозаповідники. Щоб забезпечити запилення культур дикими бджолами, потрібно їх створювати близько до сільськогосподарських насаджень. Дикі комахи-запилювачі потребують місць для гніздування та кормової бази для нормальної життєдіяльності. Виготовити та встановити штучні гніздування, посіяти квітчасто-нектарний конвеєр, що створить безперервний доступ до медоносів протягом весни-літа, — просто та не потребує значних витрат. Однак це суттєво збільшить розмаїття і чисельність корисних ентомофагів і, таким чином, підвищить урожайність сільськогосподарських культур.

Важливо дбати і про «домашніх» бджіл. Для цього потрібно налагодити комунікацію між власниками пасік та аграріями. Така співпраця не лише важлива для збереження популяції бджіл і підтримки бджолярства, а й взаємовигідна: пасічники забезпечені якісним медом, а поля агропідприємств добре запилені.

Поінформований, отже — озброєний

Для ділянок гібридизації потрібна велика кількість бджолиних сімей, яких аграрії переважно не мають. Бджолярі ж часто не володіють інформацією щодо обробки полів пестицидами. Тому в ЗМІ з’являються новини про знищення тисячі бджолиних родин в Україні.

Для забезпечення бджолярів актуальною інформацією про обробку полів деякі агрокомпанії створюють спеціальні медіапроекти: інтерактивні карти та додатки. І великі холдинги, і дрібні приватні підприємства об’єднуються, щоб вчасно попереджати пасічників про важливі процеси на полях. Зараз головне, щоб кожен аграрій усвідомив важливість впровадження цих технологій по всій Україні, а кожен бджоляр — необхідність у користуванні ними.

Редакційна команда MIZEZ

7 комах-запилювачів, які не є бджолами чи метеликами

Найпоширенішими запилювачами рослин, комахами, які доставляють пилок від рослини до рослини, є бджоли та метелики. Передача пилку рослин жіночому виду рослини забезпечує запліднення та ріст нових рослин. Запилювачі необхідні для подальшого росту рослин у дикій природі. Існує сім комах-запилювачів, крім бджіл і метеликів, які також допомагають поширювати насіння рослин і сприяти росту рослин.

Оси

Деякі оси відвідують квіти. Як група комах, в цілому, вони, як правило, вважаються менш ефективними запилювачами, ніж їхні родичі-бджоли. Оси не мають волосків на тілі, які потрібні бджолам для перенесення пилку, і тому вони не настільки добре обладнані для перенесення пилку з квітки на квітку. Однак є кілька видів ос, які справляються зі своєю роботою.

• Серед ос є працьовита запилювальна група, підродина Masarinae (їх також називають пилковими осами), які, як відомо, годують нектаром і пилком своїх дитинчат.
• Два види ос, звичайна оса (V. vulgaris) і європейська оса (V. germanica), надають послуги з запилення орхідеї під назвою морозник широколистий, також відомий як Epipactis hellborine. Нещодавно дослідники виявили, що ця орхідея виділяє хімічний коктейль із запахом гусениць, щоб заманити хижих ос до своїх квітів.
• Найбільш помітними осами-запилювачами є фігові оси, які запилюють крихітні квітки всередині плодів інжиру, що розвиваються. Без інжирових ос імовірність появи інжиру в дикій природі була б дуже низькою.

Мурахи

Тихоокеанський південно-західний регіон USFWS із Сакраменто, США/Wikimedia Commons/CC BY 2.0

Запилення мурахами відносно рідкісне, але все ж трапляється. Більшість мурах-запилювачів можуть літати, що дає їм змогу поширювати пилкові зерна на ширшій території, таким чином сприяючи генетичному різноманіттю рослин, які вони відвідують. Оскільки мурахи ходять від квітки до квітки, будь-який обмін пилком, який здійснюють мурахи, буде обмежений невеликою популяцією рослин.

Робочі мурахи Formica argentea переносили зерна пилку між квітами споришу каскадного, також відомого як Polygonum cascadense . Інші види мурашок Formica поширюють пилок серед квітів орпіни, компактної трави, яка росте на гранітних відслоненнях. В Австралії мурахи ефективно запилюють кілька орхідей і лілій.

Загалом, як родина комах, мурахи можуть бути не найкращими запилювачами. Мурахи виробляють антибіотик мірмікацин, який, як вважають, знижує життєздатність пилкових зерен, які вони несуть.

Мухи

Radu Privantu/Flickr/CC BY 2.0

Багато мух воліють харчуватися квітами, і таким чином забезпечують необхідні послуги з запилення рослин, які вони відвідують. Майже половина з 150 родин мух відвідує квіти. Мухи є особливо важливими та ефективними запилювачами в середовищах, де бджоли менш активні, наприклад у альпійських або арктичних середовищах існування.

Серед мух-запилювачів головними чемпіонами є мухи-запилювачі з сімейства Syrphidae. Приблизно 6000 видів, відомих у всьому світі, також називають квітковими мухами через їхню асоціацію з квітами, і багато з них імітують бджіл або ос. Деякі літаючі мухи мають видозмінений ротовий апарат, який також називають хоботком, призначений для викачування нектару з довгих вузьких квіток. І, як додатковий бонус, близько 40 відсотків літаючих мух несуть личинки, які полюють на інших комах, які, таким чином, забезпечують боротьбу зі шкідниками для рослини, що запилюється. Висотні мухи – це робочі конячки фруктового саду. Вони запилюють різноманітні плодові культури: яблуні, груші, вишні, сливи, абрикоси, персики, полуницю, малину, ожину.

Мухи-запилювачі — не єдині мухи-запилювачі. Інші мухи, які ловлять пилок, включають деяких падальщиків і гнойових мух, мух-тахінідів, бджолиних мух, дрібноголових мух, березневих мух і щитівок.

Мошки

Простіше кажучи, без мошок — різновиду мух — не було б шоколаду . Мошки, зокрема мошки з сімейств Ceratopogonidae і Cecidomyiidae, є єдиними відомими запилювачами крихітних білих квіток какао-дерева, які дозволяють дереву плодоносити.

Завбільшки не більше шпилькової головки, мошки, здається, єдині істоти, які можуть проникати в складні квіти для запилення. Вони найбільш активні у своїх обов’язках запилення в сутінках і на світанку, синхронно з квітками какао, які повністю розкриваються перед сходом сонця.

комарі

Abhishek727Abhishek Mishra/Wikimedia Commons/CC BY 3.0

Комарі найбільш відомі тим, що харчуються кров’ю, але це лише самки комарів. Кровосмоктання відбувається лише тоді, коли самка комара має відкласти яйця.

Улюблена їжа комара – нектар. Самці п’ють цукристий квітковий нектар, щоб зарядитися енергією для ройових польотів, коли вони готуються шукати пару. Самки також п’ють нектар перед спаровуванням. Щоразу, коли комаха п’є нектар, є хороший шанс, що вона збирається зібрати та перенести трохи пилку. Відомо, що комарі запилюють деякі орхідеї. Вчені підозрюють, що вони запилюють і інші рослини.

Молі

Дуайт Сіплер/Flickr/CC BY 2.0

Метеликам, здається, належить основна заслуга як запилювачів, але метелики також роблять свою частку в переносі пилку між квітами. Більшість метеликів ведуть нічний спосіб життя. Ці нічні літаючі запилювачі, як правило, відвідують білі запашні квіти, такі як жасмин.

Яструбина та сфінксова молі є, мабуть, найпомітнішими запилювачами молі. Багатьом садівникам знайомі види молі колібрі, яка ширяє і кидається з квітки на квітку. Інші молі-запилювачі включають собачки, підкрилки та геометричні совки.

Натураліст і біолог Чарльз Дарвін припустив, що орхідея-комета, також відома як Angraecum sesquipedale , має надзвичайно довгий нектарник (частина квітки, яка виділяє нектар), і їй потрібна допомога молі з таким же довгим хоботком. Над Дарвіном висміювали його гіпотезу, але вона виявилася правильною, коли яструбина моль ( Xanthopan morganii ) використовувала свій хоботок, щоб поглинати нектар рослини.

Мабуть, найвідомішим прикладом рослини, що запилюється міллю, є рослина юка, якій для запилення квітів потрібна допомога молі юки. Самка молі юки відкладає яйця всередину квітки. Потім вона збирає пилок із пилкової камери рослини, формує його в кульку та поміщає пилок у камеру рильця квітки, таким чином запилюючи рослину. Запилена квітка тепер може виробляти насіння, яке відбувається до моменту, коли личинки молі юки вилуплюються і їм потрібно харчуватися.

Жуки

Скотт Бауер, USDA ARS/Wikimedia Commons/Public Domain

Жуки були одними з найперших доісторичних запилювачів. Вони почали відвідувати квітучі рослини приблизно 150 мільйонів років тому, на 50 мільйонів років раніше, ніж бджоли. Жуки продовжують запилювати квіти і сьогодні.

Викопні рештки свідчать про те, що жуки першими запилюють стародавні квіти, цикас. Сучасні жуки, здається, віддають перевагу запиленню близьких нащадків цих стародавніх квітів, насамперед магнолій і водяних лілій. Науковий термін для запилення жуками відомий як кантарофілія.

Хоча існує небагато рослин, які в основному запилюються жуками, квіти, які залежать від них, часто ароматні. Вони виділяють пряні, ферментовані запахи або запахи гниття, які приваблюють жуків.

Більшість жуків, які відвідують квіти, не сьорбають нектар. Жуки часто жують і споживають частини рослини, яку вони запилюють, і залишають свій послід. З цієї причини жуків називають запилювачами бруду та ґрунту. Жуки, які, як вважається, надають послуги запилення, включають представників багатьох сімейств: жуки-солдатики, жуки-коштовники, пухирі, довгорогі жуки, картаті жуки, квітконоси-перекиди, м’якокрилі квітконоси, жуки-скарабеї, жуки-соковиди, помилкові пухирі. , і жуки-ровуни.

Йонг, ред. «Орхідея заманює ос-запилювачів обіцянкою свіжого м’яса». Журнал Discover, 12 травня 2008 р.