Перетворити небезпеку на користь. Чому і як потрібно сортувати сміття

Відходи стають все більш складною проблемою для людства в цілому та для українців зокрема. Так, після закриття Грибовицького звалища питання, куди вивозити відходи зі Львова, набуло всеукраїнського масштабу

НВ роповідає про те, як правильно сортувати сміття, і які відходи можна переробити.

Головні правила сортування сміття

Перед тим, як віддавати на переробку, упаковку від їжі, напоїв чи косметики варто промити від залишків продукції, що у них містилися (крім пляшок з-під газованої води та пива). Не варто віддавати для переробки упаковку з-під жирної їжі.

Хоча всю вторинну сировину перед переробкою миють, в Україні існує технологія її миття лише у холодній воді, оскільки миття у гарячій воді є занадто дорогим (у Європі сировину миють у холодній, а потім у гарячій воді). Через це уся сировина, яка містить жир, залишається жирною, і це суттєво погіршує якість кінцевого продукту.

Усе сміття варто ущільнювати, щоб воно займало менше місця.

Як організувати сортування сміття вдома

Зазвичай більше половини домашнього сміття – це пластик, який розкладається від 300 до 1000 років, та завдає найбільше шкоди навколишньому середовищу. Це можуть бути поліетиленові пакети, ПЕТ пляшки, контейнери від йогуртів і сметани, використані флакони від побутової хімії, косметики чи інша пластикова упаковка.

Друге місце займають паперові відходи, зокрема, газети, глянцеві журнали, шкільні зошити й альбоми, упаковка з тонкого картону, фантики від цукерок.

Водночас відходів зі скла та металу порівняно мало.

Відповідно, найраціональніше – це мати вдома два контейнери: один для пластику, скла, та металу і другий – для паперу, а також звичайне відро для відходів, які не йтимуть на переробку.

Перед тим, як віднести сміття, яке на станцію сортування, можна розкласти ресурсоцінні відходи на окремі пакунки – це збільшить шанси, що вони будуть перероблені, а не відбраковані під час сортування.

Для переробки є цінними наступні категрії вторсировини

Зокрема, к артон, офісний папір, газетно-журнальна продукція, зошити, альбоми, листівки, будь яка паперова упаковка тощо.

Рослинне сміття на дачі: як переробити його з користю

Зараз теплі грядки – це поширене явище на садових ділянках. Їх зазвичай споруджують у весняний і осінній час. Але осінні місяці краще підходять, так як в цей період в саду набагато більше рослинних відходів. Теплі грядки інакше називають компостними, так як в них відбувається розкладання органічних залишків. Я кладу в гряди практично всі, але з деякими застереженнями.

Корисне використання рослинних залишків

Протягом усього теплого сезону на території ділянки з’являється величезна кількість рослинних відходів. До них відносяться і смітні рослини, і скошена газонна трава, і підгнилі овочі і фрукти, бадилля буряка і листя капусти, обрізані гілки біля кущів та дерев.

Якщо вчасно не позбутися від них, вони можуть стати джерелом інфекції і завдати шкоди культурним рослинам, так як у відходах зберігаються спори хвороботворних мікроорганізмів, які з вітром розносяться по всій ділянці. Крім того, у залишках бур’янів можуть залишитися насіння, які благополучно зберігають свою схожість і швидко проростають навесні. У них також селяться шкідники та їх личинки, а зіпсовані плоди стають чудовим ласощами для мишей.

Деякі бур’яни не варто використовувати: можуть вкоренитися і пустити насіння. Уникнути цих проблем можна, якщо правильно розпорядитися рослинними залишками. Рослинний сміття принесе велику користь, так як його легко можна перетворити в добре органічне добриво. З нього роблять поживні настої, відправляють в компостну купу. Також рослинний сміття відмінно підходить для створення теплих грядок.

Але слід пам’ятати, що заражені інфекціями залишки необхідно знищувати, щоб патогенні мікроорганізми не поширювалися далі по ділянці. Зазвичай такий сміття спалюють. Отриману золу можна використовувати для підгодівлі і опудрювання рослин.

Які відходи можна відправляти в теплі грядки

У всіх видів теплих грядок пристрій практично однакове. На дно я укладаю дрібну металеву сітку, яка буде захищати рослини від гризунів. Зверху насипаю дренажний шар. Для цього використовую все, що потрапляє під руки: зрізані гілки, стебла таких культур, як топінамбур, соняшники, кукурудза, різні деревні відходи. Щоб процес розкладання протікав швидше, на відходи укладаю шар трави або старих листків. Зверху насипаю залишки бур’янів, будь-яку траву й бадилля, листя капусти, огіркові пагони, невеликі стебла декоративних культур. Після цього кладу шар з скошеної трави та опалого листя. Далі укладаю шар дозрілого компосту або перепрілого гною. Останнім шаром земля йде з городу, змішана з компостом в пропорції 1 до 1.

Що не слід використовувати

Не всі рослини можна використовувати для створення теплих грядок. Наприклад, не можна закладати листя горіха, так як в них містяться дубильні речовини. Вони погано впливають на культурні рослини, а також сповільнюють процеси гниття. Також не всі бур’яни можна відправляти в теплі грядки. Деякі з них можуть прижитися, з-за чого почнуть проростати в наступному році. До таких відносяться посухостійкі трави (наприклад, берізка або хвощ) і рослини, які швидко вкорінюються. Не підходять і залишки культур, які можуть бути рознощиками хвороб. Не варто використовувати бадилля картоплі і перцю. Ці рослини часто уражаються фітофторозом. Збудники хвороби зимують в землі, а в наступному сезоні починають заражати городні культури. Не варто закопувати в теплі грядки і дрібну картоплю. Він добре переносить холоду. У весняний час картопля може зійти.

Як прибирають, сортують, переробляють сміття в Україні, та де навчитися цього самостійно

Завдання нашого руху – сформувати культуру чистоти і правильного поводження з відходами, зменшити негативний вплив на навколишнє середовище.

Для цього потрібно бути екологічно відповідальними споживачами і громадянами.

Якщо говорити про культуру прибирання та сортування сміття в Україні, то її швидше немає.

З одного боку, еко-тренди стали модними, а з іншого – збільшилась кількість сміттєзвалищ.

Люди продовжують залишати сміття там, де проводять час, не заносячи його до сміттєвого баку.

Тих, які почали сортувати сміття, в країні стало трохи більше. Проте їх досі настільки мало, що ми не можемо дуже довго подолати цей бар’єр.

Проблема – в нас, в нашій культурі.

Для того, щоб жити чисто та екологічно, потрібно опанувати нові навички поводження з відходами та не смітити. Бо жодних комунальників і техніки не вистачає, щоб прибирати за всіма.

Не вистачає також волонтерів і просто активних громадян, які допомагають нам реалізовувати проекти.

Ситуація з пандемією та економічна криза вплинули на те, що соціальні проекти відійшли на другий план, тому отримують малу ресурсну підтримку від партнерів.

Незважаючи на те, що ми є найбільшим рухом в Україні, наш проект щодня посилюється.

Тому навіть, коли маємо 5 тисяч координаторів, все одно не вистачає рук, щоб зробити проект якіснішим. Людський ресурс дійсно відіграє важливу роль.

Що таке всеукраїнський день прибирання

Це вже 4 міжнародний день прибирання, який ми організовуємо в Україні.

До цієї акції може долучитися кожна людина у будь-якому регіоні – індивідуально поприбирати забруднене місце і донеси сміття до баку.

Якщо більш глобально і системно підходити до завдання, то варто об’єднуватися з волонтерами на місцях та формувати еко-ком’юніті в громаді.

Для цього потрібно заповнити анкету на сайті або звернутися до обласних координаторів проекту.

Офіційно торік у акції взяло участь 140 тисяч – це люди, які подавали звіти про діяльність та результати.

Насправді, учасників зазвичай набагато більше, тому що не всі координатори, які долучаються, подають дані в організаційний комітет.

Цьогоріч йдемо до мети – об’єднати понад 5% населення, щоб подолати бар’єр і зробити попит на культуру правильного поводження з відходами.

У 2020 році учасники очистили понад 2 тисячі локацій, на яких зібрали майже 765 тонн сміття.

Ми закликаємо ділитися такою інформацією, щоб мати розуміння, куди рухаємося та скільки нас є. Важливо, щоб зворотний зв’язок давали люди, які приєднуються з новими локаціями, компаніями, організаціями, закладами освіти.

Локації часто визначають волонтери та координатори на місцях. Вони знаходять забруднене або проблемне місце – парк, сквер, пляж, і збирають навколо нього людей, які живуть поблизу.

Найперше це робиться для того, щоб люди могли підтримувати чистоту на цій локації протягом року. Бо якщо один раз прибирав, то точно не будеш смітити, крім того, хотітиметься зробити зауваження іншим.

Трапляються випадки коли організатором прибирання є сама громада. Наприклад, у Києві так було, що частину локацій запропонували громадяни, а інші проблемні території рекомендували в адміністрації.

Централізовані локації, куди можна приєднатися на прибирання 18 вересня, уже опубліковано на сайті.

Частина сміття з локацій буде здавати вторинну сировину переробку, де це можливо.

А інша – поїде на централізоване сміттєзвалище. Тому ми закликаємо, щоб люди самостійно доносили відходи в баки або в попередньо обумовлені з координаторами місця.

Наше основне завдання полягає в тому, щоб більша частина сміття пішла на переробку, а не переносилась з малого сміттєзвалища на велике. У 2020 році на вторинну переробку відправили 182 тонни сміття, зібраного під час акції.

Щоб полегшити цей процес, створили національну карту прийому вторинної сировини. На цій мапі можна знаходити пункти прийому в різних регіонах.

Крім того, можна самостійно додавати чи прибирати пункти з мапи, щоб вона не втратила своєї достовірності.

Уже формуєм стратегічний підхід до підготовки акції у 2022 році.

Цього року офіційно оголосили про роботу Національного організаційного комітету, куди увійшли міністерства, відомства, обласні держадміністрації, громадські організації, об’єднання, Всеукраїнська асоціація громад.

Для того, щоб об’єднати мінімум 5% населення України, нам потрібно 12 місяців підготовки і абсолютно всі “на борту”.

“Еко – це зараз модно і популярно”

Школярі, студенти, громадські активісти показують, як можуть формувати справжні еко-ком’юніті.

Привід і попит є, бо еко – це зараз модно і популярно.

Осінь для нашого руху – це період активностей та марафонів у школах.

Я є лідером міжнародного руху School Recycling World, і в Україні він дуже специфічний, тому що на 99% працює саме із школами.

Для них цьогоріч запускаємо спонсорську програму під час всесвітнього дня прибирання, коли будемо визначати школи, які організують найбільше активностей, зберуть найбільше сміття, чи віддадуть його на вторинну переробку.

Після цього організуємо фестиваль соціальної реклами, коли школярі будуть самі створювати відео-постери, щоб закликати доросле населення бути екологічного відповідальними.

Мене тішить, що все більше шкіл не чекають від когось допомоги, не збирають гроші з батьків, а просто продають свою вторинну сировину, знаходять гранти, роблять дуже круті проекти не лише всередині шкільної екосистеми шкільної, а й в громаді.

2021 рік у нас закінчиться національним рейтингом “Еко-школа року”, який створимо спільно з Міністерством довкілля і за підтримки Міністерства освіти і науки.

Раніше робили “Еко-школу року” в окремих містах, національний рейтинг сформуємо цьогоріч вперше.

Щоб підтримати школи, також зняли курс про те, як можна запровадити систему сортування у навчальному закладі. Він невеликий, всього 10 відеороликів про основи процесу.

Кому і як вдалося налагодити сортування в Україні?

До нас часто звертаються за допомогою школи або громади, які хочуть запустити сортування.

Є активні регіони – Закарпаття, Львівська область, Харківщина, де цим займаються багато громад.

У менш активних областях в цьому процесі можуть бути добре активізовані школи і навчальні заклади. Тому кожен регіон має унікальний підхід.

Зараз на Закарпатті 5-6 громад будуть запускати сортування в своїх навчальних закладах.

Зі свого боку допомагаємо в таких випадках інформаційно і експертно. Вже 7 років куруємо сортування в школах Миколаєва.

Це перше місто в Україні, де всі школи сортують сміття і здають його на переробку.

Таким чином школярі поповнюють бюджет учнівського самоврядування. Це для них додаткова мотивація. Наприклад, якщо вони хочуть купити проектор, то знають, що для цього потрібно здати 2 тонни макулатури, або 1 тону пластику.

Навіть під час карантину в деяких школах постійно проводився збір, щоб батьки могли прийти і залишити вторинну сировину.

Ми готові до співпраці на рівні громад, щоб ділитися досвідом, документальною базою, програмами, які допомагають запустити цей процес за 6-12 місяців.

Як самому очищати довкілля? Розпочніть зі свого телефону

Найважливіше в цій справі – не відкладати, тому почати потрібно просто зараз.

Тим, кому подобається така ідея, рекомендую розпочати із цифрового прибирання, яке можна проводити щодня. Для цього потрібно очистити свої пристрої від цифрових відходів: зайвих файлів, програм, фото чи відео.

Таке прибирання дуже актуальне в сучасному світі, бо практично 80% населення планети навіть зараз сидять на відеоконференціях чи відправляють повідомлення онлайн.

Люди думають, що від цього немає ніякої шкоди. Насправді, це не так.

Наприклад, для того, щоб відправити один емейл без додатків, ми викидаємо в атмосферу 0,03 грами вуглекислого газу, якщо додаємо якийсь додаток до емейлу – це 50 грам в атмосферу лише на старті відправлення.

Якщо одна людина вмикає відеоконференції щодня протягом двох годин, то за рік вона використовує стільки електроенергії, скільки б вистачило, щоб проїхатися на мопеді 4 тисячі кілометрів.

Тому коли близько 6 млрд людей одночасно користуються гаджетами – це якраз найбільший завод у світі по викидах в атмосферу.

Звичайно, це не лише віртуальне сміття, бо воно ще десь накопичується, зберігається на величезних серверах, які потім стають металобрухтом.

Якщо пощастить, його здають на переробку, а ні – то буде складатися в якійсь країні на сміттєзвалищі і забруднювати навколишнє середовище.

Кожного ранку я відводжу приблизно 5-7 хвилин, щоб очистити свій гаджет від непотрібного цифрового бруду.

Якщо ви хочете займатися прибиранням і сортуванням більш глобально, то почати потрібно зі збору інформації.

Не у всіх громадах зараз є сортувальні станції чи пункти прийому вторинної сировини.

Знаю випадки, коли громадяни самі створювали сортувальні станції, а потім відвозилии накопичені відходи в сусідній населений пункт.

Тому спершу вам потрібно дізнатися, куди і що ви можете здавати, в якому вигляді в це потрібно робити. Наприклад, чи потрібно розділяти відходи на фракції, чи достатньо просто зібрати всю вторинну сировину в один пакет. Всі ці нюанси можна дізнатися на пункті прийому вторинної сировини.

Важливо також взяти контакт у пункті прийому, тому що вони дуже часто закриваються чи переїжджають.

Тому і виникла ця ідея з картою – зазначаємо там контактний телефон пунктів.

Я “за” пункти прийому, бо якщо вам дали хоча би 50 копійок за вашу вторинну сировину – це однозначно бізнес і гарантія того, що вона не піде на сміттєзвалище.

Зі свого боку, будемо продовжувати роботу над цією мапою. Закликаємо всіх: якщо поблизу ви знайшли пункт прийому, то його потрібно намітити на карті.

Під час дня прибирання координатори будуть проводити місцевим жителям майстер-класи, як відбувається процес здачі відходів. Можливо, для когось це стане першим кроком, щоб продовжувати самостійно.

Світлина про ініціативу Let’s do it Ukraine одна із 30, які представлені на фотовиставці “Незалежність – це я. Незалежність – це ми. 30 історій змін до річниці відновлення незалежності”, яка демонструватиметься у Києві на пішохідному мосту між Володимирською гіркою та Аркою дружби народів до 1 жовтня 2021.

Фотовиставка стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку в межах проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України”, а також у межах проєкту “Європейський Союз для сталості громадянського суспільства України”, що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Дарія Поперечна, УП. Життя.

Вас також може зацікавити:

Як зменшити кількість сміття в громаді: експерименти ОТГ на Харківщині

У гори без сміття: як за допомогою додатку EcoHike зробити природу чистішою

Сортувати сміття можна навчитися у Telegram. Поради дасть бот