Перевірені досвідом рекомендації Українцям Обмотки зварювального трансформатора

Обмотки зварювального трансформатора

Обмотки силовых трансформаторов. Основные типы обмоток

Обмоткой трансформатора называют совокупность витков, образующих электрическую цепь, в которой складываются эдс, индуктированные в отдельных витках. Обмотки трансформатора состоят из обмоточного провода и изоляционных деталей, предусмотренных конструкцией, которые не только защищают витки от электрического пробоя и препятствуют их смещению под действием электромагнитных сил, но и создают необходимые каналы для охлаждения. Обмотки трансформаторов различных мощностей и напряжений различаются типом намотки, количеством витков, направлением намотки, числом параллельных проводов в витке, схемой соединения отдельных элементов обмотки между собой.

По взаимному расположению на стержне обмотки разделяются на концентрические и чередующиеся. Концентрические обмотки — это обмотки, изготовленные в виде цилиндров и концентрически расположенные на стержне магнитопровода. Чередующиеся обмотки — это обмотки ВН и НН трансформатора, чередующиеся в осевом направлении на стержне. На рисунке 1 показаны концентрическое и чередующееся расположения обмоток на стержне магнитопровода.

а — концентрическое, б — чередующееся; 1 – стержень магнитопровода, 2 — обмотка НН, 3 — обмотка ВН
Рисунок 1 – Расположение обмоток на стержне магнитопровода

Основным элементом обмоток трансформатора является виток, в котором наводится эдс и который в зависимости от величины тока нагрузки может быть выполнен одним или несколькими параллельными проводами. Ряд витков, намотанных на цилиндрической поверхности, называется слоем. Число витков в одном слое может колебаться от одного до нескольких десятков.

Одно- или многослойная цилиндрическая обмотка получается при намотке одного (или нескольких) слоев из обмоточного провода прямоугольного или круглого сечения. Наиболее простой является однослойная обмотка из прямоугольного провода (рисунок 2, а). Слой обмотки составляют витки, наматываемые по винтовой линии на бумажно-бакелитовый цилиндр. Каждый виток в слое укладывается вплотную к предыдущему в осевом направлении обмотки. Витки цилиндрической обмотки состоят из одного или нескольких параллельных проводов, располагаемых рядом и имеющих одинаковое положение по отношению к полю рассеяния трансформатора. Обычно обмотку из прямоугольного провода наматывают плашмя, но при необходимости возможна намотка и на ребро.

а — однослойная, б — двухслойная, в — многослойная из круглого провода; 1 — витки из прямоугольного провода, 2 — разрезные выравнивающие кольца, 3 — бумажно-бакелитовый цилиндр, 4 — выводной конец первого слоя обмотки, 5 — вертикальные рейки, 6 — внутренние ответвления обмотки
Рисунок 2 – Цилиндрические обмотки

Для выравнивания винтовой поверхности крайних витков к ним прикрепляют разрезные бумажно-бакелитовые кольца (в виде «клина»), которые придают обмотке форму цилиндра. Эти кольца предохраняют витки от механических повреждений и создают опорную поверхность обмотки.

Между слоями двухслойной цилиндрической обмотки (рисунок 2, б) прокладывают изоляцию из бумаги или электрокартона или равномерно по окружности устанавливают несколько реек, образующих вертикальный охлаждающий канал. Соединение между слоями обычно осуществляют переходом без пайки.

Одно- и двухслойные цилиндрические обмотки из прямоугольного провода обычно применяют в качестве обмоток НН на напряжение до 690 В в трансформаторах мощностью до 630 кВА.

Многослойная цилиндрическая обмотка (рисунок 2, в) наматывается, как правило, из провода круглого сечения. Намотка осуществляется плотной укладкой витков одного к другому с переходами из слоя в слой. Намотку первого слоя обычно производят на бумажно-бакелитовом цилиндре. Между последующими слоями размещают несколько слоев кабельной бумаги. Для увеличения поверхности охлаждения между некоторыми слоями обмотки создается осевой канал, образованный рейками из электрокартона или бука. Такие многослойные обмотки применяют в качестве обмоток ВН для масляных трансформаторов мощностью до 400 кВА при напряжении до 35 кВ.

Винтовая обмотка (ее иногда называют спиральной) состоит из ряда витков, наматываемых по винтовой линии, с каналами между ними. Каждый виток состоит из одного (очень редко) или нескольких одинаковых прямоугольных проводов, располагаемых плашмя вплотную друг к другу в радиальном направлении. Общее число параллельных проводов в винтовых обмотках может достигать 100 и более (в мощных трансформаторах). В зависимости от тока и соответственно числа параллельных проводов винтовая обмотка может выполняться одноходовой, как показано на рисунке 3, а, или многоходовой, т. е. вся обмотка может состоять из двух и более отдельных винтовых обмоток, вмотанных одна в другую в процессе изготовления (рисунок 3, б). Каждый такой «ход» может состоять из 4—40 параллельных проводов.

а – из одного провода в витке, б – из нескольких параллельных проводов в витке
Рисунок 3 – Винтовая обмотка

Винтовые обмотки наматываются на бумажно-бакелитовые цилиндры или специальные оправки. После намотки обмотку снимают с оправки и отправляют на дальнейшую технологическую обработку. Однако в любом случае вертикальный канал вдоль внутренней поверхности винтовой обмотки и каналы между ее витками образуются рейками и прокладками из электрокартона.

Параллельные провода винтовой обмотки расположены концентрически и находятся на разном расстоянии от ее оси. Поэтому, если не принять специальных мер, провода, расположенные ближе к оси, будут короче, а более удаленные от нее — длиннее. Кроме того, положение в магнитном поле рассеяния этих проводов будет различным, т. е. все они будут иметь неодинаковые активные и реактивные сопротивления и, следовательно, распределение тока между ними окажется различным.

Для равномерного распределения тока между параллельными проводами и уменьшения добавочных потерь винтовые обмотки делают с транспозициями (перекладками проводов в процессе намотки). При перекладках стремятся, чтобы транспозиция была совершенной, т. е. чтобы каждый провод попеременно занимал все положения, возможные в пределах одного витка.

В винтовых обмотках применяют различные виды транспозиций. В одноходовой обмотке с числом проводов до 12 обычно применяют комбинацию из двух видов транспозиции (рисунок 4): групповую, когда параллельные провода делятся на две группы и обе эти группы меняются местами, и общую, когда изменяется взаимное расположение всех параллельных проводов. На рисунке 5 схематически показан этот способ перекладки проводов. Каждый виток имеет четыре параллельных провода (1—4), которые на расстоянии 1/4 и 3/4 высоты обмотки разделяются на равные группы, меняющиеся местами (рисунок 4, а); эти транспозиции называют групповыми. В середине обмотки производят общую перекладку, когда все провода меняются местами.

а – групповая, б – общая (показана часть транспозиции)
Рисунок 4 – Транспозиции проводов в витковых обмотках

1-4 – провода
Рисунок 5 – Схема транспозиции в винтовой обмотке из четырех параллельных проводов

При числе параллельных проводов более 12 в одноходовой обмотке эффективна и широко применяется транспозиция Бюда; в двухходовой винтовой обмотке часто выполняют равномерно распределенную транспозицию, когда число перестановок в обмотке обычно равно числу параллельных проводов.

Винтовая обмотка имеет значительную торцевую поверхность, позволяющую обеспечить ее устойчивость к осевым усилиям при коротких замыканиях; она обладает хорошей механической прочностью и развитой поверхностью охлаждения. Поэтому ее широко применяют для обмоток НН, имеющих относительно небольшое число витков, при больших токах в трансформаторах мощностью 1000 кВА и выше.

В последнее время все более широкое распространение получают винтовые обмотки из транспонированного провода, где элементарные проводники с лаковой изоляцией меняются местами в процессе изготовления самого провода. Такие обмотки технологичны, имеют низкие добавочные потери и высокую механическую прочность.

Непрерывные обмотки (рисунок 6) особенно широко применяют для трансформаторов. Они состоят из отдельных катушек (секций), намотанных из прямоугольного провода, причем в каждой катушке может быть несколько витков. На рисунке 7 показана часть такой катушки с двумя витками: витки здесь выполнены двумя параллельными проводами. Обмотку такого типа называют непрерывной потому, что ее наматывают без разрывов, т. е. переход из одной катушки в другую производится непрерывно, без паек. Для этого перекладывают витки каждой второй катушки так, чтобы один переход (из катушки в катушку) был снаружи обмотки, а второй — внутри (рисунок 8).

Рисунок 6 – Непрерывная обмотка

Рисунок 7 – Часть катушки непрерывной обмотки с двумя параллельными проводами в витке

1 — наружный, 2 — внутренний
Рисунок 8 – Переходы в катушках непрерывной обмотки

В непрерывной обмотке может быть до четырех и даже шести параллельных проводов в витке. В ней тоже производят транспозицию проводов, однако выполняют ее в каждой катушке при переходе проводов из одной катушки в другую. В непрерывных обмотках особенно удобно выполнять ответвления для регулирования напряжения. Их делают обычно от наружных (реже — внутренних) переходов так, чтобы между двумя соседними ответвлениями размещались витки, соответствующие ступени регулирования. Непрерывные обмотки отличаются высокой механической прочностью и надежностью, поэтому их широко применяют как для обмоток НН, так и для обмоток ВН у трансформаторов различных мощностей и напряжений.

Обмотки трансформатора изолируют от заземленных частей (магнитопровода, бака) и от других обмоток. Эту изоляцию обмоток называют главной. Кроме главной имеется продольная изоляция обмоток. Продольной называют изоляцию между отдельными элементами данной обмотки — витками, катушками, слоями и др.; она выполняется при изготовлении обмотки и здесь не рассматривается. Главная изоляция, наоборот, почти вся устанавливается при сборке трансформаторов, поэтому кратко рассмотрим ее основные элементы.

Изоляция обмоток от верхнего и нижнего ярм обеспечивается масляными каналами и барьерами, образуемыми так называемой ярмовой изоляцией, перекрывающей поверхность ярма, обращенную к обмоткам. Ярмовая изоляция представляет собой электрокартонную шайбу (барьер) 1 (рисунок 9) с прикрепленными к ней прокладками 2 из прессованного электрокартона, создающими необходимый масляный промежуток.

1 — шайба, 2 — прокладка, 3 — заклепка
Рисунок 9 – Ярмовая изоляция трансформатора

При Т-образном сечении ярма для выравнивания полки ярмовой балки с плоскостью ярма применяют так называемую уравнительную изоляцию, заполняющую промежуток между ярмовой балкой и ярмовой изоляцией; ее выполняют из бука, березы или электрокартона (рисунок 10). Уравнительная изоляция из электрокартона образуется пластинами, имеющими форму подковы и сегмента, к которым с двух сторон прикреплены прокладки.

а — из дерева, б — из электрокартона; 1 — продольная планка, 2 — отверстие, 3 — поперечная планка, 4— пластина, 5 — электрокартонная прокладка
Рисунок 10 – Уравнительная изоляция трансформаторов I—III габаритов

В трансформаторах I и II габаритов на напряжение до 15 кВ размер изоляционного промежутка от обмотки до ярм невелик, поэтому у них ярмовая и уравнительная изоляции совмещены и выполнены из деревянных планок или электрокартонных деталей простой формы.

Зварювальні трансформатори: принцип дії, конструкція

З появою електрики з’явилася можливість з’єднувати металеві елементи за допомогою зварювання. Для цього застосовуються спеціальні зварювальні трансформатори, що працюють від трифазного і однофазного напруги. Однофазні моделі призначені для включення в стандартну побутову мережу 220 Вольт. А трифазний зварювальний апарат, найчастіше, застосовується у виробничих цілях, він має велику потужність, габаритами і тривалої експлуатацією без перерви. Однак є на ринку даної техніки і універсальні пристрої, які можуть працювати і від 220 В, і від 380В. Зрозуміло, що для різних матеріалів існує свій індивідуальний процес зварювання, тому кожен зварювальний агрегат обладнаний системою регулювання і точної настройки.

Принцип дії зварювального трансформатора

За принципом дії він не відрізняється від іншого звичайного понижувального трансформатора, тільки ось струми вторинної обмотці вже дуже високі, так як він працює в режимі короткого замикання. Якщо закоротити вторинну обмотку звичайного трансформатора, то в такому режимі он пропрацює недовго, так як вона швидко перегріється і вийде з ладу. Вторинна обмотка зварювального розрахована на великі струми, тому і виконана мідним дротом великого перерізу. Напруга U2 (на висновках вторинної обмотки) безпосередньо залежить від кількості витків в ній.

Звичайно ж, мало тільки зменшити вихідну напругу, потрібно ще й змінювати силу струму. Для цього трансформатори обладнуються механізмом, розсуваються обмотки на більшу відстань, тим самим знижуючи магнітний потік, який, в свою чергу, зменшує струм у вторинній обмотці.

Пристрій і класифікація трансформаторів, що застосовуються в зварювальних апаратах

Будь-трансформатор для зварювання металевих різних елементів складається з:

  1. муздрамтеатру;
  2. Ізольовану первинну обмотку;
  3. Вторинна обмотка;
  4. Вентилятор, для охолодження.

Залежно від зварювальних робіт відбувається і управління процесом зварювання, всі зварювальні агрегати діляться апарати змінного і постійного струму. Звичайно ж, сам трансформатор не може працювати на постійному струмі тому сам процес випрямлення здійснюється після зниження напруги. Для цього застосовуються:

  • керовані тиристори, які непросто дають постійний струм для зварювання елементів, але здійснюють зміна сили струму під час цього процесу;
  • некеровані вентилі діоди, разом з дроселем.

Призначення зварювального трансформатора

Зварювальний понижуючий трансформатор є ключовим елементом, що створює дугу під час зварювання металевих деталей. Напруга на виході цього понижуючого пристрою, що працює в режимі короткого замикання, допускається не більше 80 Вольт. Для процесу ручного дугового зварювання обов’язково потрібні електроди. Побутові трансформатори для будинку виконані за однофазною схемою мають невеликі струмами при зварюванні. Головне, в побутових умовах також варто стежити і за наявністю хорошого контакту в розетці, так як струми в первинній обмотці для квартир і будинків теж дуже істотні і не кожна розетка їх витримає.

Зварювальні трансформатори змінного струму

Така конструкція вважається не дорогий, але в той же час володіє непоганими характеристиками зварювання чорних металів. Для того щоб регулювати струм і відповідно дугу під час цього процесу зварювальний агрегат обладнаний розсувний системою, що збільшує відстань між котушками, а також площа сердечника. Вони через свою цінової категорії дуже поширені на виробництві, особливо в цехах із застарілим обладнанням. Мають досить великими розмірами і часто встановлюються стаціонарно.

І також як регулятор струму для зварювального апарату, застосовуються окремо розташовані дроселя, який додає індуктивності в ланцюг. Найпростіший спосіб, але найефективніший, регулювання напруги і сили струму під час виконання зварювальних робіт – це висновок декількох контактних точок з вторинної обмотки. Звісно ж, плавності зміни сили дуги в такому апараті не вийде добитися.

Зварювальні трансформатори постійного струму

Такі прилади ефективніші для зварювання різних матеріалів є значно меншими габаритами і плавним регулюванням сили струму. Будь-трансформатор не може працювати на постійному струмі, це факт.

На малюнку показана найпростіша схема такого агрегату, яку можна зробити і своїми руками. Вона гарантує стабільні вихідні характеристики зварювального струму і дуги, яка є ключовим аспектом будь-зварювання.

Зварювальники знають, що при роботі від позитивного затискача виділяється більше тепла, ніж від негативного. Отже для різної товщини металу коштує виробляти свою методику.

Існують і нові розробки в цій галузі так звані зварювальні апарати інверторного типу. Трансформатор тут працює на підвищених частотах, що дає можливість знизити і габарити пристрою, його вага, і струми первинної обмотки без наслідків для створення якісної дуги.

Зварювальний трансформатор ВДМ

Апарати ВДМ виробничого зварювального багатопостових випрямляча, встановлюється найчастіше стаціонарно і призначений для зварювальних постів дугового електрозварювання за допомогою металевого електрода. Дуже часто ВДМ підключаються до трифазної мережі 380 Вольт. У вибухонебезпечному середовищі, насиченою пилом різної фракції, або ж містить їдкі газові пари, що руйнують сталь і ізоляцію, експлуатація суворо заборонено. Конструктивно в ВДМ є можливість регулювати величину струму реостатом і дроселем.

Як розрахувати зварювальний трансформатор

Виготовлення трансформатора для зварювальних робіт, який повинен бути близький за своїми характеристиками до промислового зразка, потрібно проводити стандартними методиками підрахунку. Дана методика підійде більше побутовому влаштуванню, вона містить оптимальні значення обмоток і мінімальні габаритні розміри сердечника.

Існує два види сердечника:

При цьому стрижневі мають трохи більші свідчення ККД (коефіцієнт корисної дії) ніж броньові.

Перш ніж приступити безпосередньо до розрахунку зварювального понижувального трансформатора, необхідно визначити його потужність, яка залежить від того яка величина струму потрібна для його експлуатації. Найбільш поширені варіанти від 70 до 150 А. Розумно буде брати максимально допустимі струми вторинної обмотки трохи вище порядку 180-200 А.

Потужність зварювального трансформатора змінного струму, і апарату в цілому, буде дорівнює:

де, U2 – напруга холостого ходу зварювального трансформатора рекомендується від 30 до 60 Вольт, I2 – струм зварювання, cos (φ) кут зсуву фаз між струмом і напругою. У разі розрахунку споживаної потужності cos (φ) можна взяти рівним 0,8; η- ККД, для даного пристрою приблизно можна прийняти рівним 0,7.

А також варто врахувати при цьому і тривалість експлуатації трансформатора, так як, швидше за все, йому пройдеться працювати не одну годину.

Pдл = U2 × I2 × (ПР / 100) 1/2 × 0.001

ПР – це коефіцієнт тривалості роботи в зміну, рекомендується близько 20-30%;

Намотування зварювального трансформатора

Найчастіше намотування проводиться вже на наявне залізо і ось формули зразкового числа витків

З обмотками на одному плечі (малюнок нижче, а):

З рознесеними обмотками (малюнок нижче, б):

Sіз – виміряне перетин муздрамтеатру (см2)

Такий спосіб розрахунку вважається спрощеним. Нижче додається формула розрахунку перетину мідного дроту, яким безпосередньо і буде виконана намотування.

Щільність струму в обмотках береться з довідника для мідного дроту J = 2,5 А / мм2. Для зварювального апарату постійного струму ВДМ агрегат обладнується трьома первинними і трьома вторинними обмотками, тому розрахунок проводиться інженерами і без кваліфікації його проблематично спорудити.

Поліпшення зварювального трансформатора

Для поліпшення потрібно скоротити занадто велику вторинну обмотку в 3-4 рази, зменшивши в ній напруга холостого ходу до 22-25 вольт, а ось для стабільного і впевненого запалювання дуги, додати невелику слабкострумову обмотку з напругою 80-110 вольт. Змінний струм кожної з обмоток проходить випрямлення на доданих мостах, після чого обмотки підключаються паралельно один одному.

Але також для удосконалення і поліпшення тривалої роботи зварювального трансформатора особливо в літню спекотну погоду необхідно використовувати припливну або ж витяжну вентиляцію.

Топ новости

Related Post

Ким може бути історикКим може бути історик

Де і ким може працювати випускник магістратури молодший науковий співробітник, науковий співробітник (архівна справа, музеєзнавство); архівіст, експерт з комплектування музейного та виставочного фонду, зберігач експонатів, зберігач фондів; молодший науковий співробітник,

Який найбільший знімання у волейболіЯкий найбільший знімання у волейболі

Зміст:1 Основні та технічні основи волейболу1.1 Історія1.1.1 Хронологія походження волейболу1.2 Основні позиції1.2.1 За наступальною або оборонною державою1.2.2 Позиції гравців1.2.3 Обертання1.3 Voleo1.3.1 Волейбол високих куль1.3.2 Залп низьких кульок1.4 Переміщення1.5 Види подається1.5.1