Біогаз з побічних продуктів харчової й переробної промисловості – AgroBiogas

Барда, мезга, меляса, гліцерин, жом або макуха – рештки аграрної промисловості – придатні не тільки для виробництва кормів або наступної переробки, але й для біогазового виробництва. Побічні продукти агропромислового комплексу – відмінне енергетичне джерело.

Біогаз з решток агропромислового комплексу

Пивоваріння, переробка картоплі, виробництво цукру, біодизельне виробництво, спиртове виробництво, залишки виробництва соків тощо – побічні продукти та рештки агропромисловості, харчової та переробної промисловості ідеально підходять для біогазового виробництва.

Пивна дробина після пивоваріння

Дробина є високоякісним кормом для тварин, але є ще один варіант використання даної високоенергетичної сировини – виробництво біогазу. Так, пивна дробина – джерело виробництва 230 кВт*год електричної енергії з тони свіжої маси (СМ). До того ж, такі супутні продукти пивоваріння, як дріжджовий та солодовий пил, так само ідеально підходять для зброджування у біогазових станціях.

Картопляна мезга з крохмального виробництва

Мезга є побічним продуктом переробки картоплі у крохмаль і складається з оболонок, кліткових стінок та крохмальних клітин. Мезга містить енергетичний потенціал до виробництва 229 кВт*год/т СМ, що співвідноситься із енергетичним потенціалом барди.

Жом та меляса цукрового виробництва

Процес виробництва цукру супроводжується утворенням жому та меляси. І хоча, зазвичай, меляса йде на виробництво кормів, дріжджове виробництво та лікеро-горілчані заводи, дана сировина є дуже перспективною для виробництва біогазу: високий вміст цукру дозволяє генерувати понад 620 кВт*год з тони СМ меляси та 240 кВт*год/т СМ жому. Оптимальні способи зберігання жому та меляси на сьогодні добре опрацьовані і не викликають ускладнень. Жом силосують, а меляса зберігається у відповідному резервуарі для накопичення та зберігання біогазової станції.

Барда після спиртового виробництва

Супутнім продуктом спиртового виробництва з зерна, картоплі або фруктів є барда. Зазвичай її використовують в якості кормів або добрива. Вихід біогазу з барди порівняно низький і становить близько 60-70 кВт*год/т СМ. Але блок виробництва біогазу з барди відмінно вписується у спиртове виробництво. Так, наявність власної біогазової станції з блочною ТЕЦ дозволяє спиртовому заводу використовувати теплову та електричну енергію з біогазу для виробництва спирту. Дане рішення робить використання барди, як супутнього продукту спиртового виробництва, навіть більш ефективним за енергетичне використання побічних продуктів тваринництва.

Виробництво біодизельного палива: жмих та гліцерин

Жмих та сирий гліцерин є побічними продуктами виробництва біодизельного палива з ріпаку. Оскільки обидва продукти мають високий залишковий вміст олії, вони підходять для виробництва біогазу. Жмих та гліцерин мають потенціал до генерування понад 1000 кВт*год/т СМ. Тим не менш, слід звернути увагу, що гліцерин, використовується в якості ко-субстрату, оскільки високі концентрації негативно впливають на ферментаційні процеси та вихід біогазу.

Виноградний, фруктовий та овочевий жмих

Жмих, як побічний продукт виробництва вина та соків, є енергетичним джерелом для виробництва біогазу. У середньому, жмих дозволяє отримати близько 190 кВт*год/т СМ. Таким чином, жмих не досягає енергетичних показників ріпакового жмиху та гліцерину, але його енергетичний потенціал порівнюваний із жомом та мезгою.

Окрім вищезазначених побічних продуктів та решток агропромислового комплексу наявний ряд інших субстратів для біогазового виробництва, як гній, рідка гноївка, енергетичні культури тощо.

Виробництво

Цукроваріння – одна з найстаріших і найважливіших галузей харчової промисловості в Україні.

42 заводи виробляють понад 2 млн. тонн цукру на рік. 1, 5 млн. тонн становить його внутрішнє споживання. Решта – йде на експорт. Найбільше розвинена цукрова промисловість у Хмельницькій, Вінницькій, Тернопільській, Львівській, Полтавській, Київській, Сумській та Харківській областях.

Зусиллями виробників впроваджуються сучасні технології, в результаті чого маємо значний ріст виробництва, продуктивності та урожайності цукрових буряків.

Україна повертає статус провідного виробника та експортера цукру. У 2018 р. додатково можуть запуститися мінімум 3 цукрових заводи. Перед виробниками стоїть нова амбітна задача – вийти на 1 млн. тонн цукру на експорт.

Основні напрямки діяльності А`SPIK груп – виробництво цукру, вирощування цукрового буряка, зернової групи, сої, кукурудзи. Підприємства ТОВ «Старокостянтинівцукор» і ПрАТ «Шепетівський Цукровий Комбінат» спеціалізуються на переробці цукрового буряка, виробництві цукру, меляси, гранульованого жому.