Будді́йська філосо́фія — це система мислення, що закладена в основу буддизму, і постає на принципах, спершу сформульованих Буддою Шак'ямуні у його проповідях, згодом зафіксованих письмово у буддійському каноні — Трипітаці.
В основі віровчення буддизму лежать «чотири благородні істини»: 1) життя у світі сповнене страждань; 2) є причина страждань; 3) можна припинити страждання; 4) є шлях, що веде до припинення страждань — благородний «шлях восьми сходинок».
Філософська доктрина буддизму стверджує, що життя людини повне страждань, і важливо покласти їм край. Не теоретизування про душу і світ, а пошук шляху звільнення людини від страждань є справжнім призначенням людини.
Мета буддиста — покласти край стражданням та досягти згасання (ніббани) жадоби, злостивості та хибних поглядів, досягаючи при цьому пробудження (бодгі). Буддизм вчить робити добрі та вмілі вчинки, уникати вчинків злих та невмілих, а також очищувати та розвивати розум.
Головним у буддизмі є культ Будди. У пантеоні буддизму їх чимало.
Хоча буддизм не заперечує існування божественних істот (вони згадуються в буддійських текстах), він не приписує їм повноважень творіння, спасіння або суду. Вважається, що вони, як і люди, мають певний вплив на події в світі. Деякі буддійські школи звертаються до них за допомогою ритуалів.
Виникнення буддизму було пов’язане з появою ряду творів, що увійшли згодом до складу канонічного зводу буддизму — Трипітаки ; це слово означає мовою палі «три кошики». Трипітаку було кодифіковано в 1 ст. до н. е. Тексти Трипітаки розділено на три частини — пітаки: Віная-пітака, Сутта-пітака …