Що означає 1 Мах

Всі словники Тлумачний он-лайн словник української мови «СЛОВНИК.УКРЛІТ.ORG» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

мах

МАХ 1 , у, ч. Швидкий рух у повітрі в одному напрямку й відразу ж — у протилежному; помах. Рояль не дававсь Хомі. Чорні блискучі боки його кололись і западались за кожним махом кілка, але він все ще тримавсь на ногах (Коцюб., II, 1955, 88); — Прощайте! тільки мене й бачили! — сказав він.. і так махнув шапкою, мов душа його з тим махом вилинула (Барв., Опов. 1902, 126); На городах достигають Гарбузи зеленоребрі, І в пташинім сивім свисті Крил широкий рівний мах (Рильський, II, 1960, 76); // спорт. Елемент гімнастичних вправ. Почали [заняття] з найпростішого — робили махи на брусах, перекладині, кільцях (В ім’я Вітч., 1954, 29); // Один оберт (колеса машини, крил вітряка тощо). Мах колеса.

◊ Да́ти ма́ху — помилитися в чомусь, прорахуватися. Видно, їм [поліцаям] таки вчора перепало за те, що маху дали, де ж пак, з-під самого носа втік в’язень! (Збан., Єдина, 1959, 333); З [одно́го] ма́ху; [За] одни́м ма́хом: а) відразу, дуже швидко. Хрін з квасом, редьку, буряки; Рябка, тетерю, саламаху — Як не було: поїли з маху (Котл., І, 1952, 167); За одним махом зробив [Панталаха] порядок (Фр., II, 1950, 240); — Знай, дочко, що я міг би одним махом всю твою хитрість розбити (Бурл., Напередодні, 1955, 111); б) з одного пострілу. З цієї тятиви крицевою стрілою Вася з одного маху ухлопав [убив] забіглого вовка (Ковінька, Кутя. 1960, 29); З усьо́го (зі всьо́го, зо всьо́го) ма́ху — з усієї сили. — Мовчи! — писнула пані, наскакуючи.. Та зо всього маху, як сокирою, стару по обличчю (Вовчок, І, 1955, 136); Вовк покинув костомаху — Й до коня зі всього маху. Мчить і виє по долині — Буде кінь в моїй торбині! (Стельмах, Живі огні, 1954, 45).

МАХ 2 , виг. Уживається як присудок за знач. маха́ти й махну́ти 1. Кошу та й гадаю собі: швидше б ті гроші заробити.. І, отак замислившися, мах та мах… (Мур., Бук. повість, 1959, 12); [Гаврило:] Демид слухав-слухав, а далі мах з хати (Кроп., III, 1959, 143).

Мах I, маху, м. Взмахъ, размахъ. За їден мах голову зрубав. Так махнув шапкою, мов душа його з тим махом вилинула. Г. Барв. 126. Так зо всього маху і сунув ночви з дяком додолу. Драг. У мах. Быстро, сразу.

число Маха

Поточна версія сторінки поки не перевіряв досвідченими учасниками і може значно відрізнятися від версії , Перевіреної 8 квітня 2019; перевірки вимагає 1 правка . Поточна версія сторінки поки не перевіряв досвідченими учасниками і може значно відрізнятися від версії , Перевіреної 8 квітня 2019; перевірки вимагає 1 правка . Цей термін має також інші значення див. мах .

число Маха (M >> ) – в механіці суцільних середовищ – один з критеріїв подібності в механіці рідини і газу . Являє собою відношення швидкості течії в даній точці газового потоку до місцевої швидкості поширення звуку в рухомому середовищі – названий по імені німецького вченого Ернста Маха ( ньому. E. Mach).

Назва число Маха і позначення М запропонував в 1929 році [1] Якоб Аккерет [2] . Раніше в літературі зустрічалася назва число Берстоу [1] [3] ( Bairstow [En] , Позначення B a >> ), А в радянській післявоєнної науковій літературі і, зокрема, в радянських підручниках 1950-х років – назва число Маіевскій [4] (Число Маха – Маіевскій) на ім’я засновника російської наукової школи балістики , Який користувався цією величиною, разом з цим позначення M >> вживається без спеціального назви [5] .

де v – швидкість потоку, а a – місцева швидкість звуку,

є мірою впливу стисливості середовища в потоці даної швидкості на його поведінку: з рівняння стану ідеального газу випливає, що відносна зміна щільності (при постійній температурі) пропорційно зміні тиску:

з закону Бернуллі різниця тисків в потоці d p ~ ρ v 2 > , Тобто відносна зміна щільності:

оскільки швидкість звуку a ~ p / ρ >> , То відносна зміна щільності в газовому потоці пропорційно квадрату числа Маха:

Поряд з числом Маха використовуються і інші характеристики безрозмірною швидкості течії газу:

де v K > – критична швидкість,

v max > – максимальна швидкість в газі, γ = c p c v > >>> – показник адіабати газу, що дорівнює відношенню питомих теплоємностей газу при постійних тиску і об’ємі відповідно.

Важливе значення числа Маха пояснюється тим, що воно визначає, чи перевищує швидкість течії газового середовища (або руху в газі тіла) швидкість звуку чи ні. надзвукові і дозвукові режими руху мають принципові відмінності; для авіації ця різниця виражається в тому, що при надзвукових режимах виникають вузькі шари швидкого внесення суттєвих змін до параметрів течії ( ударні хвилі ), Що призводять до зростання опору тел при русі, концентрації теплових потоків у їх поверхні і можливості прогорання корпусу тел тощо.

Гранично спрощене пояснення числа Маха [ правити | правити код ]

Для розуміння числа Маха нефахівцями дуже спрощено можна сказати, що чисельне вираження числа Маха залежить, перш за все, від висоти польоту (чим більше висота, тим нижче швидкість звуку і вище число Маха). Число Маха – це справжня швидкість в потоці речовини (тобто швидкість, з якою повітря обтікає, наприклад, літак), поділена на швидкість звуку в цій речовині в цих умовах. У землі швидкість, при якій число Маха дорівнюватиме 1, буде дорівнює приблизно 340 м / с (швидкість, з використанням якої люди оцінюють відстань до грози, що наближається, вимірюючи час від спалаху блискавки до дійшли гуркоту грому) або 1224 км / год. На висоті 11 км через падіння температури швидкість звуку нижче – близько 295 м / с або тисяча шістьдесят-два км / ч.

Таке пояснення не може використовуватися для будь-яких було математичних розрахунків швидкості чи інших математичних операцій з аеродинаміки.

1. ↑ 12Чорний Г. Г.газова динаміка . – М.: Наука, 1988. – С. 53. – 424 с. – ISBN 5-02-013814-2.
2. ↑Карман Т. Аеродинаміка. Вибрані теми в їх історичному розвитку / Под ред. А. В. Борисова. – М. – Іжевськ: НДЦ «Регулярна і хаотична динаміка», 2001. – С. 111. – 208 с. – ISBN 5-93972-094-3.
3. ↑Гудимчук В. Подоба теплове // Гл.ред.П. Н. Бєліков Фізичний словник. – М.: ОНТИ НКТП СРСР, 1938. – Т. 4. – С. (стовпці) 228-229.
4. ↑Мхітарян А. М. Аеродинаміка. – М., 1970. – С. 25. – 446 с. Перевидання:. – М.: Еколіт, 2012. – ISBN 978-5-4365-0050-8.
5. ↑Аржанніков Н. С., Мальцев В. Н. Аеродинаміка. – М., 1956. – С. 314. – 484 с. Перевидання:. – М.: Еколіт, 2011. – ISBN 978-5-4365-0030-0.

• Число Маха // Фізична енциклопедія. – М .: Радянська енциклопедія, 1988.
• ГОСТ 25431-82 Таблиця динамічних тисків і температур гальмування повітря в залежності від числа Маха