Sense Bank (Альфа-банк). Чому Україна націоналізувала великий банк і які будуть наслідки

21 липня кабінет міністрів України ухвалив рішення про націоналізацію Sense Bank – раніше він називався Альфа-банком. Це основний актив у країні російських мільярдерів Михайла Фрідмана та Петра Авена. І це перший етап націоналізації банку. ВВС пояснює, що це означає.

Україна ще раніше розпочала процедуру націоналізації Sense Bank. У банку вже працює державна тимчасова адміністрація, яку напередодні запровадив Національний банк України (НБУ).

“Під час роботи тимчасової адміністрації банк буде працювати в штатному режимі”, – йдеться у повідомленні на фейсбуці банку.

Таке зазвичай відбувається із проблемними банками. Але Sense Bank навіть у воєнний час виявився прибутковим.

Акціонерами Sense Bank є Михайло Фрідман, Петро Авен та Андрій Косогов – останній, як писала FT, може викупити частки Фрідмана та Авена у російському Альфа-банку.

Вони володіють банком через ABH Holdings – це міжнародний холдинг зі штаб-квартирою у Люксембурзі. З весни 2022 року Михайло Фрідман та Петро Авен перебувають під санкціями західних країн та України – саме це і стало причиною націоналізації банку.

“З огляду на системну важливість банку, ми звернулися до уряду щодо участі Кабміну у цій процедурі. Відповідне рішення ми чекаємо 21 липня” – заявляв у четвер на брифінгу голова НБУ Андрій Пишний.

Альфа-банк Україна перейменували на Sense Bank у березні 2022 року – після початку війни. Формально банк намагався дистанціюватися від зв’язків із Росією.

У березні 2022 року НБУ позбавив акціонерів банку права якось впливати на установу. Тоді ж у банку призначили незалежного керівника, який отримав від НБУ право ухвалювати рішення щодо роботи банку замість акціонерів. Із цього моменту велися переговори про долю Sense Bank.

Восени 2022 року Михайло Фрідман запропонував Україні інвестувати в банк 1 млрд доларів. Але цю пропозицію проігнорували.

Влада на законодавчому рівні намагалася легалізувати можливість націоналізувати платоспроможний банк через санкції проти його власників. Декілька спроб ухвалити відповідний закон провалилися в українському парламенті, але в травні 2023 року все-таки ухвалили закон, що дозволяє націоналізувати банк підсанкційних акціонерів.

Тоді ж у Sense Bank заявили, що з’явився потенційний покупець. Хоча його ім’я не розголошували, пресі стало відомо, що банком зацікавився один із найбагатших людей Польщі мільярдер Зігмунт Солож-Жак.

Однак у Нацбанку заявили, що санкції не дають можливості міняти акціонерів установи. Хоча фактично за націоналізації банку це й станеться – акціонером банку стає українське міністерство фінансів.

Що буде далі із банком?

Sense Bank – це один із найбільших банків України з активами на 2,6 млрд доларів. За підсумками першого півріччя 2023 року, банк отримав 2,2 млрд гривень прибутку – це близько 60 млн доларів.

Про те, що економічних причин для його націоналізації немає, говорили чиновники, зокрема заступник голови НБУ Катерина Рожкова, яка у січні 2023 року заявила, що “не бачить ознак неплатоспроможності Sense Bank”.

Попри це банк згортав свої активи, а клієнти переходили в інші банки. Від осені 2022 року українські банкіри активно обговорювали, що Sense Bank готується до можливого виведення з ринку. Називали навіть кандидатури майбутнього голови правління банку після націоналізації. Говорили, що банк очолить Галина Пахачук, яка з 2016 року була головою націоналізованого ПриватБанку.

“Регулятивний капітал (показник відповідності власних коштів банку до обсягу його активних операцій – Ред.) Sense Bank за період з 1 квітня 2022 року по 1 липня 2023 року зменшився на 50%, тоді як регулятивний капітал інших системно важливих банків збільшився на 29%”, – сказав 20 липня на брифінгу голова Нацбанку Андрій Пишний.

Автор фото, Getty Images

До березня 2022 року Sense Bank називався Альфа-банк

Sense Bank, проте, зберіг свої позиції як системотворчий банк. Нині його частка в українському банківському секторі становить близько 3%.

“Це хороший банк, досить агресивний, з хорошими технологіями та зручними сервісами”, – каже фінансовий аналітик Анатолій Дроб’язко.

Він пояснює, що за звичайної процедури націоналізації тимчасовий адміністратор (державний керівник, призначений у банк) повинен почати розбиратися з кредитним портфелем банку. Через місяць можна буде судити про те, як кредитний портфель зміниться.

“Поведінка позичальників завжди змінюється при зміні акціонера, особливо коли до банку заходить держава. Не виключено, що деякі клієнти можуть перестати платити за зобов’язаннями”, – каже Анатолій Дроб’язко.

Більше того, банк завжди дуже суворо працював із проблемними позичальниками. А запровадження державного тимчасового адміністратора в банку може погіршити платіжну дисципліну та розв’язати руки тим клієнтам, які не хотіли б виконувати свої зобов’язання.

“Всі угоди за останні пів року, які були невигідні для банку, може скасувати тимчасовий адміністратор. Оцінюватимуть життєздатність моделі банку, і на підставі цього аналізу буде прийнято рішення про його подальшу долю. Оголошується конкурс на заміщення членів правління та членів наглядової ради нового державного банку. Банк може бути виставлений на продаж”, – каже Дроб’язко.

Серед міноритарних акціонерів банку – велика італійська група Unicredit.

“Якщо банк залишиться на ринку, Unicredit може зберегти свою частку у банку. Якщо після аналізу якості активів з’ясується, що в банк треба вливати капітал, міноритарному акціонеру треба буде взяти свою пайову участь”, – каже Дроб’язко.

Чи багато втратять Фрідман та Авен?

Логічною реакцією акціонерів банку буде заперечення націоналізації у судах.

“Sense Bank показував прибуткову діяльність. Це створює дуже слизьке питання щодо західної юриспруденції та захисту прав власності”, – говорить український банкір на правах анонімності.

У червні 2023 року керівна компанія Михайла Фрідмана та Петра Авена, ABH Holdings SA. (ABHH, Luxembourg) заявила, що “у разі націоналізації АТ “Сенс Банк” втрати для ABHH та його акціонерів будуть значними. Відповідно, ABHH вживатиме відповідних заходів з погляду як внутрішнього, так і міжнародного права та доступних договорів, щоб захистити свої інвестиції та зменшити збитки. Зокрема, ABHH добиватиметься захисту у рамках двостороннього інвестиційного договору BLEU (Бельгія-Люксембург)-Україна”.

Цей договір захищає капіталовкладення інвесторів із країн-підписантів у міжнародному праві.

“У Європі активи російських бізнесменів заморожені, але вони продовжують працювати, ці активи ніхто не вилучає. Коли війна закінчиться, більшість цих активів логічно повернуть власникам, – каже економіст Владислав Іноземцев, – Є велика складова корупційного інтересу з боку українських чиновників. Sense Bank не мав зв’язків із Росією, і те, що робить українська влада, схоже на відібрання банку з особистих мотивів”.

У керівництві Sense Bank раніше говорили про ведення інформаційної кампанії проти банку та недобросовісний інтерес до активів банку в деяких українських бізнесменів.

Крім Sense Bank, в Україні Михайлу Фрідману належить найбільший оператор мобільного зв’язку “Київстар” та холдинг IDS – великий виробник мінеральних вод.

Наприкінці 2022 року українська влада заарештувала корпоративні права акціонерів IDS через зв’язки з Росією. Тоді ж НБУ зупинив ліцензії компаній “Альфа-Страхування” та “Альфа-Лізинг”.

До повномасштабного вторгнення Росії Михайло Фрідман мав досить непогані зв’язки з українською владою.

Зокрема, команда президента сприяла йому у розбудові меморіального центру Голокосту “Бабин Яр” у Києві.

У Львові бізнесмен мав гарні стосунки з місцевою владою та фінансував популярний “Альфа Джаз Фест” (який в 2017 році перейменували в Leopolis Jazz Fest).

ООН пропонує повернути Россільгоспбанк до SWIFT в обмін на продовження “зернової угоди”

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш запропонував президенту Росії Путіну продовжити “зернову угоду” в обмін на перепідключення Россільгоспбанку до SWIFT. Кремль вимагав цього раніше

Про це йдеться в заяві ООН.

Дія “зернової угоди” спливає 17 липня, а Росія погрожує не продовжити її, мовляв, підстав для продовження “зернової угоди” немає. Проте ООН та Туреччина ведуть перемовини з РФ і намагаються домовитись про продовження угоди.

“Мета полягає в тому, щоб усунути перешкоди, що впливають на фінансові операції через Російський сільськогосподарський банк, що викликає серйозне занепокоєння з боку російської федерації, і водночас забезпечити продовження потоку українського зерна через Чорне море”, — так назвав ці умови Гутерреш.

Відзначимо, що повернення Россільгоспбанку до банківської системи SWIFT є однією з головних вимог РФ для відновлення “зернової угоди”. Від неї російський банк відключив Європейський Союз у червні 2022 року.

Що відомо про “зернову угоду”

Угода, відома як Чорноморська зернова ініціатива, була укладена окремо між Росією та ООН й Україною та ООН за посередництва Туреччини в липні 2022 року у Стамбулі. Потім її кілька разів продовжували.

У січні Мінінфраструктури заявило, що внаслідок дій росіян у Босфорі світ щомісяця недоотримує мільйони тонн українського продовольства. Окупанти гальмують інспекцію суден, які вивозять зерно до країн третього світу.

У березні 2023 року РФ повідомила учасникам угоди про продовження угоди лише на 60 днів замість 120. Термін цих домовленостей спливав 18 травня.

Для її продовження окупанти вимагали:

• перепідключення Россільгоспбанку до SWIFT
• поновлення постачання сільгосптехніки, запчастин і сервісного обслуговування
• скасування обмежень на страхування та перестрахування плюс зняття заборони на доступ до портів
• відновлення роботи аміакопроводу “Тольятті – Одеса”
• розблокування закордонних активів і рахунків російських компаній, пов’язаних із виробництвом і транспортуванням продовольства та добрив.

17 травня дію “зернової угоди” було продовжено на 60 днів. Вимоги росіян не задовольнили.

5 червня у РФ заявили, що не бачать перспектив продовження угоди в липні, а 22 червня у МЗС України зазначили, що не бачать готовності росіян продовжувати зернову ініціативу. Сумніви в продовженні “зернової угоди” 4 липня озвучили й у Великій Британії.

5 липня в ООН заявили про готовність відрядити свого представника до Москви, щоб “урятувати зернову угоду”.

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив 8 липня, що його країна веде роботу над продовженням “зернової угоди” на два роки.

12 липня Ердоган заявив, що отримав від Путіна пропозиції щодо продовження “зернової угоди”.

ЄС відключив від SWIFT Сбербанк, Россільгоспбанк та Московський кредитний банк

Представники фінустанов говорять, що відключення не вплине на їхню роботу.

З 14 червня Євросоюз відключає найбільший російський банк “Сбербанк”, Россільгоспбанк та Московський кредитний банк від міжбанківської системи SWIFT. Відключення відбувається в рамках шостого пакету санкцій проти РФ.

Зазначається, що санкції ЄС були узгоджені наприкінці травня після тривалих та напружених консультацій між європейськими лідерами. Через кілька днів основна частина обмежень набула чинності.

Представники банків, як і раніше, стверджують, що відключення від SWIFT не сильно вплине на їхню роботу.

У Сбербанку заявили, що працюють у звичайному режимі, і відключення від SWIFT “не змінює ситуації” з міжнародними розрахунками.

У Московському кредитному банку зазначили, що операції всередині Росії будуть йти “в штатному режимі”, однак під час платежів за кордон терміни їхнього проведення можуть зрости.

Россільгоспбанк заявив, що в російській банківській системі створено “необхідні умови для забезпечення безперебійної автономної роботи”.