Підручник українська мова 5 клас

401 І. Прочитайте вірш. Поміркуйте, чи можна виділені слова вважати спільнокореневими. Зробіть висновок про особливості спільнокореневих слів.

Світлячка, що в травах мерехтів,

Обережно вніс я до світлиці.

Вимкнув світло, але він світиться

В кам’яному брані не хотів.

І стріпнулись криленята кволі,

І, відчувши, що ізнов на волі,

Світлячок од щастя засіяв.

II. Поміркуйте, чи будуть спільнокореневими слова світлячок і світлячка.

Корінь слова – це головна значуща частина слова, яка спільна для всіх спільнокореневих слів і виражає їхнє загальне лексичне значення.

Усі ці слова пов’язані загальним лексичним значенням – віднесеності до пори року, що настає після весни. Це значення виражає корінь літ.

Унаслідок чергування звуків корінь може змінювати свій звуковий склад.

Слова зі спільним коренем, але з різними лексичними значеннями називають спільнокореневими.

Спільнокореневі слова можуть належати як до однієї, так і до різних частин мови.

Потрібно розрізняти спільнокореневі слова і форми слова. Форми слова мають одну й ту саму основу, але різні закінчення і різняться між собою лише граматичними значеннями.

402 ЧОМУ ТАК? Поясніть, чому слова першого рядка є спільнокореневими, а другого – ні.

403 Позначте в словах корені, дібравши усно до цих слів по 2-3 спільнокореневих. У яких з поданих слів корінь може змінювати звуковий склад?

Барабан, земля, зелений, шість, книга, ходити, дуб.

404 І. Запишіть слова у дві колонки: а) спільнокореневі зі словом читанка; б) форми слова читанка.

Читанці, читацький, читанки, читанкою, читати, читець, читанок, перечитати, читаночка, читанками.

II. Поясніть, як ви розрізнили спільнокореневі слова й форми слова. У словах першої колонки позначте корені, а в словах другої колонки – закінчення.

405 Прочитайте зашифровані слова. Який корінь їх об’єднує?

406 І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Розгляньте репродукцію картини І. Айвазовського та розкажіть про свої враження від неї.

Шлях мандрівок Івана Айвазовського часто пролягав через Україну. Краса її краєвидів, особливо степів, надихнула художника на створення численних полотен.

На картині «Очерет на Дніпрі поблизу Олешок» змальовано краєвид пониззя Дніпра. До берега, зарослого очеретом, пристав великий човен. Люди приїхали заготовляти очерет. Вітер напинає вітрило, а вдалині височіють вітряки, повернувши крила вітрові назустріч. Це пожвавлює горизонталь прибережної смуги.

Українська тема в творчості Айвазовського присутня і в образах міст, і в краєвидах Чорного моря (За Ю. Белічком).

І. Айвазовський. Очерет на Дніпрі поблизу Олешок

II. Визначте, які з виділених слів є спільнокореневими. Обґрунтуйте свою думку. Простежте, як спільнокореневі слова допомагають зв’язати речення в тексті.

407 І. Згрупуйте спільнокореневі слова й запишіть. Доберіть до кожної групи слів ще по одному спільнокореневому. Позначте корені, закінчення.

Морський, водяний, водити, водичка, теплий, заводити, моряк, нарада, примор’я, наводити, підводник, море, тепло, теплесенький, водянистий.

II. Поясніть відмінність у значенні слів: а) водяний, водянистий; б) земний, земляний. З кожним із цих слів складіть словосполучення «іменник+прикметник». За потреби скористайтеся тлумачним словником.

408 Прочитайте речення. Знайдіть у них помилки, пов’язані з невиправданим уживанням спільнокореневих слів. Запишіть речення, уникаючи помилок. І Скористайтеся поданою нижче рубрикою «Культура мовлення».

1. Річні оцінки цього року в мене найкращі. 2. Ми зробили з паперу паперових птахів. 3. Щоранку я роблю ранкову зарядку. 4. Бабуся назбирала малини і зварила малинове варення. 5. Нові робітники швидко виконали роботу.

проїзд пасажирським транспортом побудували будинок із цегли

працівники взялися до роботи

проїзд пасажирів пасажирським транспортом побудували цегляний будинок із цегли робітники взялися до роботи

Види морфем

Сегментні морфеми – морфеми, які виділяються шляхом сегментування (членування) лінійної одиниці – слова.

Сегментні морфеми, в свою чергу, поділяються на корені й афікси.

Корінь – сегментна частина, що є спільною для всіх споріднених слів. Він є центром слова, носієм речового (лексичного) значення. Корінь обов’язково наявний у кожному слові, через що корені кількісно не обмежені (їх кількість постійно збільшується у зв’язку з появою нових слів). Слово може мати у своєму складі два і більше коренів: укр. водогін, англ. blackboard “дошка” (буквально “чорна дошка”), фр. timbre-poste “поштова марка”, нім. Worterbuch “словник” (буквально “словникова книжка”).

Афікс (від лат. affixus “прикріплений”) – службова морфема, приєднана до кореня, яка виражає граматичне і словотвірне значення. Афікси мають лексико-граматичне, тобто дериваційне (руч-к-a, виручити), або власне граматичне, реляційне значення (рука, руки, рукою). Правда, є афікси, які не мають ні дериваційного, ні реляційного значення, а служать лише для поєднання двох коренів в одне слово (рукоділля). Таке значення можна назвати формально-структурним. Деякі афікси виконують формально-класифікаційну функцію, як, наприклад, афікс и- у слові приручити вказує на те, що це дієслово належить до другої дієвідміни (пор. зеленіти, веселіти, де афікс і-вказує на належність цих дієслів до першої дієвідміни). Афікси мають значно абстрактніше значення, ніж корені. На відміну від коренів вони кількісно обмежені, їх можна полічити, подати списком.

Залежно від позиції щодо кореня афікси поділяються на префікси, постфікси, інтерфікси, інфікси, циркумфікси і трансфікси.

Префікс (від лат. praefixus “прикріплений спереду”) -афікс, який стоїть перед коренем. Наприклад: заїхати, е-їхати, приїхати, ви-їхати, з”-їхати, пере їхати, доїхати; англ. im possiblc “неможливий”, un-known “невідомий”, нім. ver-kaufen “продавати”, eintreten “входити”, aufstehen “вставати”. Префікси є в індоєвропейських, семіто-хамітських, кавказьких, австронезійських та інших мовах. Відсутні вони у фіно-угорських, тюркських, монгольських, тунгусо-маньчжурських, корейській, іранській, ескімоській мовах.

Постфікс (від лат. post “після” і fixus “прикріплений”) – афікс, що стоїть після кореня. До постфіксів належать суфікси і флексії (закінчення).

Суфікс (від лат. suffixus “прикріплений”) – афікс, що стоїть між коренем слова і закінченням: баб уся, знахар к-а, поль-к-а, орлиний; англ. teacher “учитель”, eat able “їстівний”, beaut і-fui “прекрасний”; нім. Schonheit “краса”.

Флексія (від лат. flexio “згинання, відхилення”), або закінчення, – змінний афікс, що стоїть у кінці слова і виражає синтаксичні відношення між словами у словосполученні й реченні. Наприклад: село, білий, англ. reads “читає”, нім. fragst “питаєш”. Флексія виражає реляційне граматичне значення й утворює різні форми слова. & не можна усунути зі складу слова без руйнування його цільно-оформленості: вікн/о, чорн/ий, розуми і’ий, пиш/у.

У мовознавстві є й інше розуміння постфікса. Дехто схильний ним вважати лише афікс, який стоїть у слові після його закінчення, наприклад, укр. смієшся, рос. трудящийся, нім. Kinderchen, де афікси -ся, -chen стоять після закінчень -єш, -ий, -er.

Інтерфікс (від лат. inter “між” і fixus “прикріплений”) – афікс, що стоїть між двома коренями і служить для зв’язку цих коренів у одному складному слові. Наприклад: пароплав, земл-е-мір, нім. Klasse-n-heft “класний зошит”, Arbeit-stag “робочий день”. Дехто до інтерфіксів відносить й так звані прокладки між коренем і суфіксом, які використовуються для утворення зручної для вимови форми (для уникнення збігу приголосних, фонетичних чергувань тощо): шосе-й-ний, дністровський, ялтинський.

Інфікс (від лат. infixus “вставлений”) – афікс, вставлений у середину кореня. Наприклад: гр. elabon “узяв” – la-m-bano “беру”, лат. pigment um “фарба” (корінь pig-) – pi-n-go “фарбую”, англ. stood “стояв” – st and “стояти”.

Циркумфікс (від лат. сігсит “навколо”), або конфікс (від лат. confixus “разом узятий”), – перерваний афікс, який охоплює з двох боків корінь. Як приклад такої морфеми можна назвати нім. ge-t, ge-en, які утворюють форми пасивного дієприкметника (Partizip II): gemach-t “зроблений”, ge-lesen “прочитаний”. Дехто до циркумфіксів відносить усі випадки префіксально-суфіксального словотворення: за-річ-ч (я), рос. затылок.

Трансфікс (від лат. trans “через, крізь” і fixus “прикріплений”) – перерваний афікс, вставлений у перерваний корінь. Трансфікси наявні в арабській мові: bank “банк” – bunuk “банки” (трансфікси а, и-и).

Несегментні морфеми – морфеми, які не можливо вичленити сегментуванням слова.

До них належать нульова морфема і суперсегментні морфеми.

Нульовими можуть бути флексії (вода – водф, зима – зимф; рос. белф – бела), суфікси (киян-ин — киянф, болгарин-бол-гарф) і префікси (болг. фхубав “гарний, добрий” – по-хубав “кращий” – най-хубав “найкращий”).

Суперсегментними (від лат. super “над”) є морфеми, які розміщуються над сегментами. Це морфеми наголосу (руки – руки, англ. progress “прогрес”, progress “прогресувати”) і морфеми тону (в деяких мовах, як, зокрема, в мові тлінгіт, майбутній час дієслова утворюється високим тоном, а минулий – низьким).

Із функціонального погляду афікси поділяються на словотворчі і формотворчі.

Словотворчий афікс – афікс, який служить для творення нових слів. Наприклад: учити – учитель – учите-ль-к-а; англ. read “читати” – reader “читач”, friend “друг” – friend-ship “дружба”, help “допомога” – helpless “безпорадний, безпомічний”, book “книжка” – bookish “книжковий”; нім. Bruder “брат” – Bruderschaft “братерство”, schon “гарний” – Schonheit “краса”, arbeiten “працювати” – Arbeit-er “робітник”.

Формотворчий афікс – афікс, який служить для творення форм того самого слова: стіл – стола, стол-у, ід-у – ідеш – ід-е, голосний – голосн-іш-ий, писати – писа-в – писа-л-и; англ. book “книжка” – books “книжки”, write “писати” – writes “пише”, нім. Feder “перо” – Feder-n “пера”, schreiben “писати” – schreib-e “пиши” – schreibst “пишеш” – schreibt “пише”.

Як бачимо, формотворчі афікси поділяються на флективні, що служать для словозміни (стол-а, стол-у, ід-у, ідеш), і власне формотворчі, які, як правило, займають позицію між коренем і флексією (голосніший, писа-л-и).

Є випадки, коли деякі афікси можна одночасно інтерпретувати як словотворчі і як формотворчі. До цих випадків належать префіксальне творення дієслівних видів (писати – на-писати, підписати, с-писати, переписати тощо), де префікс утворює форму доконаного виду і нове слово, та суфіксальне творення іменників зі значенням одиничності, як, наприклад, горох – горошина (суфікс -ин-творить і нове слово, і нову форму жіночого роду).

Корінь слова – що таке корінь, як визначити, слова з двома коренями, приклади

В нашій статті ви дізнаєтеся: що таке корінь слова, слова з двома коренями та приклади.

Корінь слова

Корінь слова — це основна значуща частина слова, яка виражає його лексичне значення. Корінь слова є неподільною частиною слова.

Корінь слова можна визначити за такими ознаками:

• Корінь слова не змінюється при відмінюванні або відмінюванні слова. Наприклад, у словах “біг”, “бігти”, “бігун” корінь “біг” не змінюється.
• Корінь слова може збігатися в різних словах, які мають спільне лексичне значення. Наприклад, у словах “кінь”, “конячий”, “конячки” корінь “кон”.
• Корінь слова може бути спільнокореневим з корінням інших слів. Наприклад, у словах “бігти”, “біг”, “бігун” корінь “біг” є спільнокореневим з коренем слова “біг”.

Корінь слова може бути простим або складним.

Простий корінь складається з одного звука або складу. Наприклад, у словах “біг”, “сон”, “ліс” коріння прості.

Складний корінь складається з двох або більше звуків або складів. Наприклад, у словах “розбіг”, “підпис”, “розлука” коріння складні.

Корінь слова є важливою частиною слова, оскільки він виражає його лексичне значення. Корінь слова можна використовувати для визначення спорідненості слів, а також для створення нових слів.

Корінь – головна морфема

Так, корінь є головною морфемою слова, оскільки він є носієм його лексичного значення. Корінь є неподільною частиною слова, яка не змінюється при відмінюванні або відмінюванні слова.

Корінь слова можна визначити за такими ознаками:

• Корінь слова не змінюється при відмінюванні або відмінюванні слова. Наприклад, у словах “біг”, “бігти”, “бігун” корінь “біг” не змінюється.
• Корінь слова може збігатися в різних словах, які мають спільне лексичне значення. Наприклад, у словах “кінь”, “конячий”, “конячки” корінь “кон”.
• Корінь слова може бути спільнокореневим з корінням інших слів. Наприклад, у словах “бігти”, “біг”, “бігун” корінь “біг” є спільнокореневим з коренем слова “біг”.

Корінь слова є важливою частиною слова, оскільки він виражає його лексичне значення. Корінь слова можна використовувати для визначення спорідненості слів, а також для створення нових слів.

Ось кілька прикладів того, як корінь слова може використовуватися для визначення спорідненості слів:

• Слова “біг”, “бігти”, “бігун” є спорідненими, оскільки вони мають спільний корінь “біг”.
• Слова “кінь”, “конячий”, “конячки” є спорідненими, оскільки вони мають спільний корінь “кон”.

Ось кілька прикладів того, як корінь слова може використовуватися для створення нових слів:

• Від слова “біг” можна утворити нові слова за допомогою афіксів: “бігун”, “бігти”, “бігтиму”, “бігтимеш”.
• Від слова “кінь” можна утворити нові слова за допомогою афіксів: “кінячий”, “конячки”, “конячка”, “коні”.

Отже, корінь слова є головною морфемою, оскільки він є носієм лексичного значення слова і може використовуватися для визначення спорідненості слів, а також для створення нових слів.

Визначення кореня в слові

Корінь слова можна визначити за такими ознаками:

• Корінь слова не змінюється при відмінюванні або відмінюванні слова. Наприклад, у словах “біг”, “бігти”, “бігун” корінь “біг” не змінюється.
• Корінь слова може збігатися в різних словах, які мають спільне лексичне значення. Наприклад, у словах “кінь”, “конячий”, “конячки” корінь “кон”.
• Корінь слова може бути спільнокореневим з корінням інших слів. Наприклад, у словах “бігти”, “біг”, “бігун” корінь “біг” є спільнокореневим з коренем слова “біг”.

Щоб визначити корінь у слові, потрібно:

1. Вибрати спільнокореневі слова.
2. Порівняти спільнокореневі слова.
3. Визначити спільну частину, яка залишається незмінною при відмінюванні або відмінюванні слова.

Наприклад, щоб визначити корінь у слові “біг”, потрібно вибрати спільнокореневі слова “бігти”, “бігун”. Порівнявши ці слова, ми бачимо, що вони мають спільну частину “біг”. Ця частина не змінюється при відмінюванні або відмінюванні слова, тому вона є коренем слова “біг”.

Інший приклад: щоб визначити корінь у слові “кінь”, потрібно вибрати спільнокореневі слова “конячий”, “конячки”. Порівнявши ці слова, ми бачимо, що вони мають спільну частину “кон”. Ця частина не змінюється при відмінюванні або відмінюванні слова, тому вона є коренем слова “кінь”.

Корінь слова може бути простим або складним.

Простий корінь складається з одного звука або складу. Наприклад, у словах “біг”, “сон”, “ліс” коріння прості.

Складний корінь складається з двох або більше звуків або складів. Наприклад, у словах “розбіг”, “підпис”, “розлука” коріння складні.

Корінь слова є важливою частиною слова, оскільки він виражає його лексичне значення. Корінь слова можна використовувати для визначення спорідненості слів, а також для створення нових слів.

Що таке слова з двома коренями

Слова з двома коренями називаються складними. Складні слова утворюються з двох або більше простих слів, які зберігають своє значення в складному слові.

Складні слова можуть утворюватися за допомогою різних способів:

• Складання – спосіб утворення складних слів шляхом поєднання двох або більше простих слів без зміни їх значення. Наприклад, слова “залізничий”, “самокат”, “подорожник” утворені шляхом складання.
• Складання з асиміляцією – спосіб утворення складних слів шляхом поєднання двох або більше простих слів з частковою зміною їх значення. Наприклад, слова “залізо-бетонні”, “пішохідний”, “лісостеп” утворені шляхом складання з асиміляцією.
• Складання з деривацією – спосіб утворення складних слів шляхом поєднання двох або більше простих слів з утворенням нового значення. Наприклад, слова “підпис”, “розбіг”, “розлука” утворені шляхом складання з деривацією.

Складні слова можуть бути іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками.

Приклади складних іменників:

• залізничий вокзал
• самокатна доріжка
• подорожниковий чай
• чорноземний грунт
• велотренажер

Приклади складних прикметників:

• залізобетонний міст
• пішохідний перехід
• лісостеповий ландшафт
• чорноземний ґрунт
• велоспортсмен

Приклади складних дієслів:

Приклади складних прислівників:

• подорожниково-м’ятний чай
• велотренажерним залом
• лісостеповій зоні
• чорноземним ґрунтом

Складні слова є важливою частиною української мови, оскільки вони дозволяють виражати складні поняття одним словом.

Слова з іншомовним елементом

Слова з іншомовним елементом – це слова, які мають у своєму складі один або кілька коренів іншомовного походження.

Іншомовні корені можуть бути запозичені з різних мов: грецької, латини, німецької, французької, англійської та ін.

Іншомовні корені можуть потрапляти в українську мову різними шляхами:

• Запозичення – процес, при якому слово або словосполучення однієї мови переноситься в іншу мову без змін. Наприклад, слова “кіно”, “авто”, “телевізор” запозичені з англійської мови.
• Створення нових слів на основі іншомовних коренів – процес, при якому слово утворюється в українській мові на основі іншомовного кореня за допомогою українських афіксів. Наприклад, слово “кінотеатр” утворене на основі англійського кореня “кіно” за допомогою українського суфікса “-тер”.
• Засвоєння іншомовних слів українським народом – процес, при якому слово іншомовного походження зазнає фонетичних, граматичних і семантичних змін під впливом української мови. Наприклад, слово “телевізор” запозичено з англійської мови, але в українській мові воно вимовляється як “телевізор”.

Іншомовні корені можуть входити до складу різних частин мови:

• Іменників: кіно, авто, телевізор, метро, супермаркет, комп’ютер, холодильник, велосипед, футбол, баскетбол, волейбол.
• Прикметників: електричний, механічний, автоматичний, комп’ютерний, телевізійний, футбольний, баскетбольний, волейбольний.
• Дієслів: фотографувати, телеграфувати, телефонувати, комп’ютеризувати, футбольні матчі, баскетбольні ігри, волейбольні змагання.
• Прислівників: автоматично, механічно, електрично, комп’ютерно, телевізійно, футбольно, баскетбольно, волейбольно.

Іншомовні корені є важливою частиною української мови, оскільки вони дозволяють виражати нові поняття, які виникають у процесі розвитку суспільства.

Схиляння слів з двома коренями

Схиляння слів з двома коренями залежить від того, як ці корені приєднуються один до одного.

Якщо корені складного слова приєднуються без зміни їх значення, то вони схиляються незалежно один від одного. Наприклад:

• Залізничий вокзал – залізничного вокзалу, залізничним вокзалом, залізничному вокзалі.
• Самокатна доріжка – самокатної доріжки, самокатною доріжкою, самокатній доріжці.
• Подорожниковий чай – подорожникового чаю, подорожниковим чаєм, подорожниковому чаї.

Якщо корені складного слова приєднуються з частковою зміною їх значення, то вони схиляються за правилами схиляння того кореня, який змінився. Наприклад:

• Залізобетонний міст – залізобетонного моста, залізобетонним мостом, залізобетонному мості.
• Пішохідний перехід – пішохідного переходу, пішохідним переходом, пішохідному переході.
• Лісостеповий ландшафт – лісостепового ландшафту, лісостеповим ландшафтом, лісостеповому ландшафті.

Якщо корені складного слова приєднуються з утворенням нового значення, то вони схиляються за правилами схиляння того кореня, який є головним за значенням. Наприклад:

• Розбігтися в різні боки – розбігся в різні боки, розбігся в різні боки, розбігся в різні боки.
• Підписати документ – підписав документ, підписав документ, підписав документ.
• Розлука з друзями – розлуки з друзями, розлукою з друзями, розлуці з друзями.

У деяких випадках схиляння слів з двома коренями може бути нерегулярним. Наприклад:

• Велосипед – велосипеда, велосипедом, велосипеді.
• Окуляри – окулярів, окулярами, окулярах.
• Спідниця – спідниці, спідницею, спідниці.

У таких випадках потрібно запам’ятати правила схиляння цих слів.

Слова за схемою префікс, корінь, закінчення

Слова за схемою префікс, корінь, закінчення – це слова, в яких префікс стоїть перед коренем, а закінчення – після кореня.

Префікс – це частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для зміни значення слова або для утворення нових слів.

Корінь – це основна значуща частина слова, яка виражає його лексичне значення.

Закінчення – це змінна частина слова, яка стоїть у кінці слова і служить для зв’язку слів у реченні.

Приклади слів за схемою префікс, корінь, закінчення:

• Приставка, корінь, закінчення
  • під-пис-ати
  • роз-біг-тися
  • за-ліз-ний
  • не-звичай-ний
  • при-лет-іти
  • роз-маль-увати
  • за-втра-ти
  • по-їх-ати
  • пис-ати-ся
  • біг-ти-ся
  • ліз-ний-ий
  • звичай-ний**-ий
  • лет-іти-ся
  • маль-увати-ся
  • втра-ти-ти
  • їх-ати-ся

  У деяких випадках закінчення може бути відсутнім. Наприклад:

  У таких випадках слово має лише корінь і префікс (якщо він є).

  Слова за схемою префікс, корінь, закінчення широко поширені в українській мові. Вони можуть бути іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками.

  Якщо вам сподобалася наша стаття, то в нас на сайті Знай все ще багато чого цікавого!