§ 18. Походи монголів на Русь. Підпорядкування руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді)

Згадайте, між ким та коли відбулася битва на річці Калка.

Як ви розумієте значення понять «монголи», «половці»?

Чи пам’ятаєте ви, що Роман Мстиславич відродив Руську державу під назвою Галицько-Волинське князівство?

1. Утворення держави монголів. Битва на річці Калка.

Наприкінці ХІІ століття численні племена монголів, що кочували на величезних просторах Центральної Азії, утворили державу. В 1206 році її очолив енергійний політик, відважний воїн Темучин, якого називали Чингісханом (тобто великим ханом). Як вам уже відомо з курсу всесвітньої історії, упродовж 1207-1222 років монголи підкорили Південний Сибір, Північний Китай, Середню Азію та Закавказзя.

У 1222 році монгольське військо, подолавши Кавказькі гори, рушило в половецькі степи. Половецький хан Кобяк звернувся з проханням до руських князів. «Якщо не допоможете нам, будемо ми сьогодні порубані, а вас назавтра порубають», — мовив він. На князівській раді було вирішено битися разом з половцями проти монголів. Об’єднане військо русичів і половців налічувало близько 60 тисяч воїнів. Монголи, дізнавшись про це, направили до руських князів послів із пропозицією відмовитися від походу, бо їм потрібні були лише половці. Однак князі не змінили свого рішення.

Як ви вже знаєте, в 1223 році русько-половецьке військо і монголи зустрілися на річці Калка (тепер річка Кальчик, притока Кальміусу). Бій був важкий і тривалий. Неузгоджені дії між половцями й руськими князями призвели до розгрому об’єднаного війська. Літописець пише, що «руські князі зазнали такої поразки, якої ще не було ніколи». Загинуло шість князів, лише кожен десятий воїн повернувся неушкодженим. Під час битви був поранений Данило Романович. Але він зумів вивести свої полки із бою і повернутися додому. Монголи, не маючи достатньо сил для продовження боротьби, пішли у свої степи.

• 1. Хто став на чолі монголів у 1206 році?
• 2. Чому половці звернулися про допомогу до руських князів про спільну оборону?
• 3. Які наслідки мала битва на річці Калка?

Відлуння минулого.

Із літопису Ібн-ал-Сіра про похід полководців Чингісхана-Джебе й Субудая в Європу (1223 рік)

«Захопивши країну кипчаків [половців], татари в 620 [1223] році пішли походом проти руських. Останні з’єдналися, щоб дати бій, з кипчаками монголи відступали, були переслідувані ворогом протягом дванадцяти днів, поки раптом не напали на руських і кипчаків. Це був один із найзавзятіших боїв. Кипчаки і руські зазнали поразки; під час безладної втечі вони здебільшого були порубані. Ті, які врятувались, дісталися до Русі в самому нещасному вигляді. Монголи по їхніх слідах вдерлися туди, руйнуючи все, що було на їхньому шляху».

Картина Дмитра Зябкіна «Битва на Калці»

2. Похід монголів на чолі із ханом Батиєм на Київську державу.

Після смерті Чингісхана в 1227 році його спадкоємці почали готувати завойовницький похід на Захід. Очолив його хан Батий (Бату). Основою монгольського війська складала важка кіннота. Воно мало метальні й стінобитні машини, які запозичили в китайців.

Перший удар монголів припав на князівства Північно-Східної Русі. Упродовж 1237-1238 років Батиєва орда спустошила землі Рязанського та Володимиро-Суздальського князівств. Після цього монгольське військо повернуло на південь. На шляху до Половецького степу їм відчайдушний спротив чинили мешканці невеликого міста Козельськ, що в Чернігівському князівстві. Його монголи назвали «злим містом», а всіх жителів винищили. Упродовж року кочовики перебували у степу, відпочиваючи і підгодовуючи коней.

Монгольське військо. Реконструкція

По тому, в 1239 році монголи рушили на князівства Південно-Західної Русі. Вони дощенту зруйнували Переяславську і Чернігівську землі. Восени 1240 року оточили Київ. Обороною міста керував хоробрий і вмілий воєначальник — тисяцький Дмитро. Головний удар по місту Батий завдав з півдня. Він припав на Лядські ворота. Монгольські тарани бухали в браму та стіни, аж поки завойовники не вдерлися в місто. Під ударами стінобитних машин не витримали і завалилися стіни Десятинної церкви, поховавши під уламками останніх захисників. Столиця Київської держави була захоплена, як свідчить літопис, 6 грудня. Наступного 1241 року монголи розгромили галицько-волинські землі. Тут їм вчинили опір жителі міст-замків Данилів і Крем’янець. Відступивши від неприступних фортець, Батий змінив тактику. Він розділив свою армію на кілька загонів, які розійшлися по землях Галичини і Волині, знищуючи все на своєму шляху. Запеклими були битв за міста Володимир, Звенигород, Галич, Ізяслав. Добре укріпленій столиці Галицько-Волинського князівства Холму та гірським фортецям вдалося відбити напади монголів. Далі вони рушили до Польщі та Угорщини.

Картина Василя Максимова «Татаро-монголи під стінами Володимира»

• 1. Назвіть причини успішних загарбницьких походів монгольського війська.
• 2. Які землі спустошили монголо-татари в 1237-1238 роках?
• 3. Коли монголи захопили Південно-Західну Русь?

Відлуння минулого.

Із «Никонівського літопису» про оборону Києва від монголів

«Оборона Києва». Реконструкція

«У тому ж році [1240] прийшов Батий до міста Києва з величезною кількістю воїнів і оточив місто. І неможливо було нікому з міста вийти, ні в місто ввійти. І не можна було чути в місті один одного від скрипіння возів, від звуків труб, від іржання стад кінських, від крику та галасу вся земля була переповнена монголами. . Багато колод било [у стіни] безперестанно, а городяни мужньо боронилися, і багато було мертвих, і лилася кров, як вода».

3. Підпорядкування руських князівств Золотій Орді.

1242 року Батий припинив похід на Захід і, знову пройшовши руськими землями, привів орди в пониззя річки Волга. Там монголи заснували державу — Золоту Орду, одну із найбільших імперій у Євразії. Її очолював хан. Столицею стало місто Сарай (у перекладі з татарської означає «палац»). Золота Орда поділялася на провінції — улуси.

Найбільше потерпали від Золотої Орди найближчі до неї Київське, Переяславське і Чернігівське князівства, що увійшли до одного із західних улусів Монгольської імперії. Там постійно кочувало монгольське військо, готове у будь-який час до збройного нападу. В Києві правив золотоординський урядовець — баскак, котрий відповідав за збір данини і проводив облік населення. Менш залежним від ординців було Галицько-Волинське князівство.

Отже, Київська держава перестала існувати, а знекровлені князівства опинилися під владою Золотої Орди. Поневолене населення платило численні податками, відбувало виснажливі повинності, як наприклад, утримання доріг, молодь забирали в рабство, а селян і ремісників нещадно грабували. Князі мусили їздити в Золоту Орду, щоб отримати з рук хана ярлик (грамоту з дозволом ) на право управління своїми землями. Наприкінці 1245 року в Сарай приїхав Данило Галицький, який добився від Батия підтвердження прав на Галицько-Волинське князівство. «Доручено йому його землю», — зазначав літописець. Залежність від Золотої Орди передбачала участь княжого війська в походах монгольської армії. Натомість виплату данини не передбачали. Проте не завжди походи в Орду були безпечними для князів. Літописець розповів про мученицьку смерть чернігівського князя Михайла Всеволодовича, викликаного в Сарай у 1246 році, за відмову виконати язичницькі обряди.

«Баскаки збирають данину». Реконструкція

Золотоординське поневолення стало важким випробуванням для руських земель.

• 1. Як називалася держава, заснована монголами в пониззі Волги?
• 2. Хто такі баскаки? Які функції вони виконували?
• 3. У якому становищі опинилися руські землі, підкорені монголами?

Відлуння минулого.

Із книги Плано Карпіні «Історія монголів» про життя на Русі під золотоординським поневоленням (1246 рік)

«Вони ні з ким не укладають миру, за винятком тих, які підкорюються їм. Вони від них вимагають: ходити з ними на війну проти всіх і давати десятину від усього — як з людей, так і з речей. Відрахувавши десять, беруть одного. Решту ж наказували, щоб кожний, як малий, так і великий, навіть немовля одноденне, давав данину, а саме: по шкурі білого ведмедя, чорного бобра, забула (соболя)., дохона (тхора), і по одній шкурі чорної лисиці. Хто не заплатить данини, того відводять до монголів, де він лишається в рабстві. ».

1. Запишіть у зошит дати та події, пов’язані з ними, трьома кольорами:

– 1239 р. — монголи зруйнували Переяславську і Чернігівську землі;

– 6 грудня 1240 р. — монголи захопили Київ;

– 1241 р. — монголи спустошили Галицько-Волинські землі;

– 1242 р. — засновано Золоту Орду.

2. Які поняття зашифровані в ребусах? Складіть з ним речення.

3. Від першої зустрічі русичів з монголами на річці Калка, де русько-половецькі війська зазнали поразки, до першої масштабної перемоги русичів над ординцями в битві на Синіх Водах пройшло 139 років. Коли відбулася битва на річці Сині Води?

4. Об’єднайтеся в групи. Створіть ілюстровану схему на тему: «Золотоординське панування на руських землях».

5. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

§ 16. Походи монголів на Русь. Підпорядкування руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді)

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: коли відбувся перший похід монгольського війська на Русь і в чому полягає сутність трагедії на річці Калка; що таке монгольська навала та якими були її наслідки; як утворилася Золота Орда; хто такий «баскак»; що таке «ярлик», «улус».

ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ: 1. Які князівства існували на сучасних українських землях напередодні монгольської навали? 2. Яке князівство було наймогутнішим? 3. Якими землями на 1239 р. володів Данило Романович?

1. Перший похід монголів на Русь. Битва на річці Калка. На початку XIII ст. в монгольських степах під владою хана Чингізхана постала могутня держава, яка протягом 1207—1222 рр. підкорила Південний Сибір, Північний Китай, Середню Азію та Закавказзя.

Чингізхан. Китайський середньовічний малюнок

Для подальшого вторгнення через Кавказ було направлено 30-тисячне військо під керівництвом найдосвідченіших полководців Чингізхана — Субедея і Джебе.

У 1222 р. монгольське військо здолало Кавказькі гори й опинилося поблизу володінь половців. Їхні хани, зібравши сили, дали монголам бій на березі річки Сіверський Донець, але зазнали поразки. Потім монголи рушили до Криму, де захопили венеціанську фортецю Сугдея.

Тим часом тесть галицького князя Мстислава Удатного половецький хан Котян звернувся по допомогу до руських князів: «Якщо не допоможете нам, будемо ми сьогодні порубані, а вас назавтра порубають». На з’їзді князів у Києві було вирішено дати монголам бій у половецьких степах. У похід проти монголів виступили київський, галицький, волинський, чернігівський, смоленський, курський, трубчевський і путивльський князі. Лише володимиро-суздальський князь відмовився від походу.

31 травня (за іншими джерелами — 16 червня) 1223 р. головні сили русько-половецького війська й монголів зустрілися на річці Калка (зараз — Кальчик, притока річки Кальміус, що впадає в Азовське море). Спочатку русько-половецьке військо примусило монголів відійти на лівий берег річки.

СХЕМА БИТВИ НА РІЧЦІ КАЛКА 31 травня 1223 р.

Однак між князями не було згоди. Мстислав Удатний, прагнучи слави, вступив у бій без погодження своїх дій з іншими князями. Так, дружини під проводом Данила Романовича й половці переправилися через Калку та атакували монголів, які під ударом важкоозброєних дружинників почали відступати. Однак половці не витримали монгольського контрудару й кинулися тікати.

Під час бою Данила було поранено, але він зміг організовано вивести військо з бою й повернутися додому. Інших князів монголи розбили поодинці.

Поразка на Калці призвела до загибелі шести князів, і лише кожен десятий воїн повернувся з бою неушкодженим. Як повідомляє літопис, «руські князі зазнали такої поразки, якої ще не було ніколи».

Монгольське військо, зруйнувавши декілька невеликих міст, повернулося у свої степи.

Під час битви на Калці найзавзятіше чинив опір монгольському війську великий київський князь Мстислав, який встиг збудувати укріплений табір. Монголи три дні намагалися захопити його, але їхні спроби були невдалими. Тоді вони вдалися до хитрощів, пообіцявши, що відпустять обложених в обмін на викуп. Мстислав повірив цій обіцянці. Проте тільки-но руські князі склали зброю, монголи «людей посікли, а князів подавили, поклавши під дошки, а самі зверху сіли бенкетувати».

2. Монгольська навала на північно-східні князівства. Після десятирічної перерви монголи продовжили свій рух на Захід. Очолив Великий західний похід хан Батий (Бату), який був онуком Чингізхана.

Першим удару монголів на початку зими 1237 р. зазнало Рязанське князівство. Батий, розгромивши князівську дружину на кордоні, узяв в облогу Рязань. Жителі міста чинили опір шість днів, але не змогли встояти перед монгольськими облоговими машинами, створеними за допомогою китайських інженерів.

До монгольської армії, що рушила на захід, крім монголів, увійшли загони підкорених племен. Серед них були татари. Саме цю назву використовували літописці щодо монгольського війська. Татарами часто називали монголів і в європейських хроніках.

Наступною жертвою монголів стало Володимиро-Суздальське князівство, яке мало доволі сильне військо. Проте великий князь Юрій Всеволодович так і не зміг ним скористатися. Військо, яке зібрав князь, було зненацька захоплено монголами в таборі на річці Сіть та знищено разом із князем. Інші міста князівства стали легкою здобиччю монголів.

Далі монголи повернули на південь у степи, несподівано перервавши похід на Новгород. У 1238 р. Батий завдав поразки й половецькому ханові Котяну, після чого той зі своїм племенем подався до Угорщини.

3. Падіння Переяславського та Чернігівського князівств. Узимку 1239 р. монголи спрямували свої війська на Переяславське й Чернігівське князівства. Здолавши оборонну лінію проти кочовиків на кордоні Переяславського князівства, монголи підійшли до головного міста.

Наприкінці року монгольське військо підійшло до Києва, але не наважилося на його штурм і відійшло в степи. Того самого року монголи здійснили вдалий похід у Крим, підкоривши його східну частину, обклали даниною Сугдею.

Переяслав мав сильні укріплення. Крім того, оборону міста зміцнювали природні перешкоди — річки Трубіж і Альта та рів між ними. Очолив оборону міста єпископ Симеон. Незважаючи на відчайдушний опір, 3 березня 1239 р. місто впало. Як свідчить літопис, ворог узяв місто «списом, вибив його увесь, і церкву архангела Михаїла сокрушив. І єпископа, преподобного Симеона, вони вбили».

Восени монгольське військо підійшло до Чернігова. Князь Мстислав Глібович дав бій монголам під стінами міста, але був переможений. Князь із рештою дружини врятувався втечею, а місто було пограбоване та спалене монголами. Далі військо Батия зруйнувало Глухів, Путивль, Вир, Рильськ та інші міста.

Наприкінці березня 1238 р. головні сили монголів підійшли до невеликого міста Козельськ у Чернігівському князівстві. Протягом семи тижнів Батий намагався зламати опір його жителів. Лише після застосування облогових машин монголам вдалося потрапити до Козельська. Останні захисники вночі вийшли з палаючого міста й ціною своїх життів знищили 4 тис. монголів та облогові машини. За відчайдушний опір населення монголи назвали Козельськ «злим містом».

Карта «Монгольська навала на Русь»

4. Оборона Києва. Монгольська навала на Галицько-Волинську державу. 5 вересня 1240 р. Батий підійшов до стін Києва та взяв його в облогу. Дізнавшись про найслабше місце в обороні Києва, яке розташовувалося в районі Лядських воріт, монголи зосередили там основну кількість стінобитних машин, які «безперестанно били день і ніч».

Зрештою 19 листопада в стінах виникли проломи. Монголи пішли на штурм. У перший день вони оволоділи стінами й валом «міста Ярослава», але далі просунутися не змогли. Скориставшись перервою, кияни на чолі з воєводою Дмитром створили нову лінію оборони вздовж укріплень «міста Володимира». Однак 6 грудня монголам усе ж таки вдалося підійти до останнього рубежу оборони міста біля Десятинної церкви. Знову застосувавши облогові машини, військо Батия завалило кам’яні стіни, під уламками яких загинули останні захисники міста.

Оборона Києва від монголів. Художник В. Шаталін

Узяття Києва відкрило Батию шлях на захід. Проте несподівано для себе монголи зіткнулися із сильним опором міст-замків Колодяжин, Данилів, Кременець та інших. Колодяжин вдалося захопити лише обманом після тривалого штурму. Інші встояли. Тоді Батий змінив тактику. Він поділив свою армію на кілька сильних загонів, які розійшлися землями Галичини й Волині, знищуючи все на своєму шляху. Прорвавшись через Волинську лінію укріплень, на початку 1241 р. основні сили Батия взяли в облогу Володимир, потім — Звенигород, Галич, Райки, Ізяслав тощо. Лише Холм та гірські фортеці змогли відбити напади.

Тим часом князь Данило Романович марно намагався схилити до спільної боротьби проти монголів правителів Угорщини та Польщі. Останні сподівалися, що навала омине їх. Проте Батий, здолавши Карпатські перевали, увійшов на території їх країн та завдав угорцям і полякам нищівної поразки. Далі монгольське військо рушило до Адріатичного моря, спалило Загреб і розорило Далмацію. Серйозною перешкодою просуванню стали погодні умови.

У 1242 р. монголи повернулися до причорноморських і прикаспійських степів. Приводом до цього стала смерть головного монгольського хана Угедея, проте причини були набагато серйознішими: Батий не мав достатніх сил, щоб тримати в покорі всі завойовані народи, які не змирилися зі своїм становищем.

Італійський мандрівник Плано де Карпіні про відвідання Києва в 1246 р.

Коли ми їхали через їхню землю, ми знаходили незліченні голови й кістки мертвих людей, які лежали на полі, бо місто це було досить великим і дуже багатолюдним; а тепер воно зведено майже нанівець, ледве існує там 200 будинків, а людей там тримають вони в найтяжчому рабстві.

(До навали місто мало 9 тис. дворів, і мешкало в ньому 50 тис. осіб.)

• 1. Через скільки років після монгольської навали посланець Папи Римського відвідав Київ? 2. Яку картину спустошень він побачив? 3. Якими були наслідки навали для Києва?

5. Наслідки монгольської навали. Навала Батия не була звичайним грабіжницьким набігом кочовиків, яких раніше зазнавала Русь-Україна. Правляча монгольська верхівка прагнула не лише збагатитися за рахунок пограбування, а поставити під свою залежність князівства, приєднати їх до своєї імперії, якою управляли нащадки Чингізхана, та отримувати з них постійний дохід.

Наслідки навали були катастрофічними для руських князівств. Із 74 міст Русі було розорено 49, із них 14 міст уже не відродилися, а 15 міст із часом перетворилися на села. У перші 50 років монгольського панування не було побудовано жодного нового міста, а відродити рівень кам’яного будівництва вдалося лише через 100 років. Занепав ряд ремісничих спеціальностей, було втрачено секрети виробництва ювелірних виробів (перегородчаста емаль, зернь, чернь). Деякі райони знелюдніли, скоротилися посівні площі, занепала торгівля.

6. Утворення Золотої Орди. Монгольське панування на українських землях. У 1242 р., повернувшись із походу, монголи облаштувалися в прикаспійських і причорноморських степах. Там вони заснували власну державу — Золота Орда зі столицею в місті Сарай (у перекладі — Палац).

Особливістю монгольського панування було те, що руські землі не були безпосередньо включені до складу Золотої Орди (за деяким винятком). Також на території Русі не існувало постійного монгольського адміністративного апарату. Монголи терпимо ставилися до християнства й православного духовенства.

Спочатку Золота Орда була складовою частиною Монгольської імперії, що постала в результаті монгольських завоювань, і називалася улус (вотчина). Столицею Монгольської імперії було місто Каракорум (на території сучасної Монголії), де перебував великий хан. У 60-ті рр. XIII ст. Золота Орда звільнилася від влади каракорумських ханів.

Після навали Батия землі Київщини, Чернігівщини, Переяславщини потрапили в золотоординське ярмо. На підкорених землях монголи вимагали, щоб народи «давали їм десяту частину від усього — як від людей, так і від майна». Крім того, вони збирали поплужне (податок із плуга), мито, подвірне (податок із двору), корм (перевезення й утримання ханських послів). Для визначення розмірів надходжень монголи здійснювали переписи населення й майна. Перший такий перепис на українських землях відбувся на межі 1245—1246 рр. Крім того, починаючи з 50-х рр. XIII ст. на українських землях монголи запровадили баскакську систему. Баскаки (намісники) із військовим загоном, об’їжджаючи свої володіння, збирали данину та здійснювали нагляд за цими територіями. На землях, де монголи зберегли князівську владу, князь збирав данину, а потім відправляв її в Орду. Для цього князь мав отримати ярлик — дозвіл на княжіння у своїх володіннях.

Золотоординське ярмо — традиційна назва системи експлуатації східнослов’янських земель у XIII—XV ст. монгольськими завойовниками, встановленої в результаті навали хана Батия.

Баскак — намісник хана Золотої Орди в підвладних країнах, який проводив облік населення й збирав данину.

Ярлик (тюркською «указ») — грамота золотоординських ханів, що давала право на правління князівствами або окремими територіями.

Частина земель Київського, Переяславського й Чернігівського князівств безпосередньо увійшли до складу Орди. У межах цих земель постали монгольські округи — тьми. Землі на південь від Києва почали називати Татарською землею. На цих землях жило як монгольське, так і місцеве населення.

Золотоординський ярлик

Незважаючи на руйнівні наслідки, монгольська навала не зупинила розвиток земель Русі. Поступово населення відродило міста й господарство. Після розгрому монгольських військ на річці Сині Води в 1362 р. землі Русі були звільнені від їхнього панування.

Запам’ятайте дати

31 травня 1223 р. — битва на річці Калка.

1237—1241 рр. — монгольська навала на Русь.

1239 р. — спустошення монголами Переяславського та Чернігівського князівств.

Кінець 1240 р. — оборона Києва.

1240—1241 рр. — спустошення монголами Київського князівства і Галицько-Волинської держави.

Столиця Золотої Орди — Сарай — спочатку була звичайною ставкою правителя кочовиків. Проте згодом з’явилися постійні будівлі, завдяки яким місце ставки хана перетворилося на місто. Центральну частину міста займала площа близько 10 км 2 , територія навкруги була забудована помістями та садибами, а це ще близько 20 км 2 . У час свого розквіту багатонаціональне населення міста становило близько 75 тис. осіб. Крім монголів, тут жили слов’яни, половці, алани, черкеси, болгари тощо. Кожна етнічна група селилася в окремому кварталі. Ремісники різних спеціальностей теж селилися окремими кварталами. Палаци й громадські будівлі споруджували виключно з обпаленої цегли, будинки звичайних жителів — із цегли-сирцю та дерева. Сарай мав каналізацію й систему водопостачання, а деякі будівлі — навіть систему центрального опалення. Оборонних споруд до середини XIV ст. місто не мало.

Чи погоджуєтесь ви з тим, що. Чому?

• У 1237—1241 рр. руські князівства зазнали спустошливої навали монголів. Проте руські князівства діяли нарізно, тому були приречені на загибель.

• Оселившись у степах, монголи заснували державу Золота Орда, що стала складовою могутньої Монгольської імперії.

• Руські князівства на тривалий час потрапили під монгольське панування. Це затримало та змінило їх подальший розвиток.

Запитання та завдання

1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Знайдіть на карті». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються у три команди. Перша команда (двоє осіб) готує перелік із 12 географічних об’єктів, які пов’язані з певними історичними подіями (тут: пов’язані з монгольською навалою на Русь). Треба вказати суттєві ознаки об’єкта, при цьому не називаючи його. Друга команда (двоє осіб) має за чітко визначений час (10 секунд на один географічний об’єкт) показати ці об’єкти на стінній карті. Третя команда експертів (двоє осіб) визначає правильність складання та виконання завдань.

2. Якою була реакція руських князів на першу появу монголів біля кордонів Русі-України? 3. Чому трагедія на річці Калка не спонукала руських князів зміцнювати оборону своїх володінь? 4. Чому монголи змінили тактику, коли вступили в межі Галицько-Волинської держави? 5. Як проявлялося панування монголів на землях Київського, Переяславського й Чернігівського князівств? 6. Чому монголи не включили землі руських князівств безпосередньо до своєї держави і не ліквідували владу князів? 7. Робота в малих групах. Чому руські князі зазнали поразки в боротьбі з монгольською навалою?

8. Колективне обговорення. Чим монгольська навала відрізнялася від нападів кочовиків, яких зазнавала Русь-Україна в попередні століття? 9. Складіть хронологічну таблицю «Монгольська навала на Русь».

10. Складіть розповідь про монгольську навалу на північно-східні князівства та її результат. 11. Чому жителі Києва та інших руських міст до останнього захищали від навали Батия свої міста, розуміючи, що вони приречені? Аргументуйте свою відповідь. 12. Робота в парах. Доведіть, що боротьба жителів Київського князівства і Галицько-Волинської держави мала героїчний характер.